Катерина I Олексіївна | |||||
---|---|---|---|---|---|
|
|||||
Час на посаді: | |||||
28 січня (8 лютого) 1725 — 6 (17) травня 1727 | |||||
Попередник | Петро I | ||||
Наступник | Петро II | ||||
Цариця Російська
|
|||||
Час на посаді: | |||||
19 лютого 1712 — 20 жовтня 1721 | |||||
Попередник | Євдокія Лопухіна | ||||
Наступник | титул скасований | ||||
|
|||||
Народився | 5 (15) квітня 1684 Дерпт, Лівонія |
||||
Помер | 6 (17) травня 1727 (43 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
||||
Рід
Романови
|
|||||
Батько | Самуїл Скавронський | ||||
Мати | Доротея Ган[1] | ||||
Чоловік | Петро I | ||||
Діти | дочки: Анна, Єлизавета, Наталія (помер у дитинстві) син: Петро (помер у дитинстві) решта померли в дитинстві |
||||
Нагороди |
|
Катерина I (в народженні — Скавронська Марта Самуїлівна) (*5 (15) квітня 1682 — 6 (17) травня 1727) — російська імператриця білоруського[2] походження (28.1.1725-17.5.1727); друга дружина Петра I.
Дочка селянина Самуїла Скавронського у Великому князівстві Литовському (Мінського воєводства), який переселився у місто Маргенбург (нині м. Алуксне у Латвії). До прийняття православ'я носила ім'я Марта Елена. Під час перебування у Маргенбурзі була служницею у пастора Глюка. На початку Північної війни 1700-21 потрапила до російського воєначальника Шереметьєва, а згодом — до Олександра Меншикова, у яких перебувала на становищі напівслужниці-напівналожниці. З осені 1703 — фактична дружина царя Петра I. Офіційний церковний шлюб було оформлено 12 лютого 1712. Від шлюбу народилися дві дочки — Анна та Єлизавета. 1724-го Катерина I була урочисто коронована Петром I.
Після смерті Петра I група прихильників петровських реформ на чолі з О. Меншиковим та П. Толстим, за підтримкою гвардійських полків проголосили Катерину I російською імператрицею. Сама Катерина I державними справами і політичною діяльністю не займалася, фактичне управління імперією було в руках О. Меншикова та Верховної Таємної Ради, створеної 8.2.1726 з числа аристократичної верхівки.
За правління Катерини I російський уряд продовжував створення централізованої держави, зокрема на землях сучасної України. Саме це стало причиною невдоволення і конфліктів з місцевою українською верхівкою — козацькою старшиною, яка не бажала втрачати владу і старі вільності. У зв'язку з військовою загрозою з боку Османської імперії (до складу якої в ті часи входило Кримське ханство) і потребою у козацьких загонах імперський уряд пішов на певні поступки, зокрема розпустив на певний час Малоросійську колегію) та відновив посаду гетьмана. (гетьманом став Д. Апостол). Незадовго до смерті Катерина I підписала заповіт про передачу престолу онуку Петра I — Петру II Олексійовичу.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Catherine I of Russia |
За словами тобольського селянина Якова Солнишкова, сказаними 1723 року, які часто цитують історики, вела розпусний спосіб життя:
Рід царський пішов несамовитий… государ… Петро такий же розпусник, зжився з блудницею, простою шведкою, блудним гріхом, її за зебе взяв, і ми за такого государя Богу не молимося…[3]
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
Попередник: | Імператори Росії |
Наступник: |
Петро I |
Петро II |