Єгипетський хедиват (араб. خديوية مصر; осман. خدیویت مصر, Hıdiviyet-i Mısır) — єгипетська автономна монархічна держава у складі Османської імперії. Існувала у 1867 — 1914 роках. Розташовувался на території сучасного Єгипту, Лівії, Судану й Південного Судану. Керувалася єгипетськими хедивами (господарями) із династії Мухаммеда Алі. Перебувала під постійним військово-політичним та економічно-фінансовим тиском Великої Британії. Заснована 8 червня 1867 року шляхом надання Стамбулом автономії Єгипетському еялету. Столиця — місто Каїр. Панівна релігія — сунітський іслам. 17 листопада 1869 року, за допомоги французів і британців, спорудила Суецький канал, що сполучив Середземне і Червоне моря. У 1881—1882 роках постраждала від повстання урабі й британсько-єгипетської війни. З 1882 року перебувала під окупацією, якою керував британський генеральний консул. 18 січня 1899 року уклала Суданську конвенцію, за якою єгипетські володіння Судан перетворювалися на співвласність (кондомініум) Єгипту і Британії. 19 грудня 1914 року перетворена на Єгипетський султанат, що остаточно порвав із Османами і став протекторатом Британської імперії.
