попередники | |
Сербія | ||||||||||||
|
наступники |
Сербіяз Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
Республіка Сербія |
|||||
|
|||||
Гімн: Боже правде Боже правди |
|||||
Столиця | Белград 44°48′ пн. ш. 20°28′ сх. д. / 44.800° пн. ш. 20.467° сх. д. |
||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | столиця | ||||
Офіційні мови | Сербська мова | ||||
Державний устрій | парламентська республіка | ||||
- Президент | Томислав Николич | ||||
- Прем'єр-міністр | Александар Вучич | ||||
Розбудова держави | |||||
- Формування держави | VIII століття | ||||
- Незалежність | 1180 | ||||
- Утворення королівства | 1077 | ||||
- Утворення імперії | 1346 | ||||
- Незалежність від Османської імперії | 1878 | ||||
- Поділ Сербії і Чорногорії | 5 червня 2006 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 88 361 км² (113) | ||||
- Води (%) | 0,13 | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2011 р. | 9.024.734 (83) | ||||
- Густота | 115/км² (94) | ||||
ВВП (ПКС) | 2007 р., оцінка | ||||
- Повний | $ 54,310 млрд. (72) | ||||
- На душу населення | $7 234 (89) | ||||
ІРЛП (1997) | 0,801 (-) (-) | ||||
Валюта | сербський динар (RSD ) |
||||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||||
Коди ISO 3166 | RS | ||||
Домен інтернету | .rs (також використовується старий домен .yu) | ||||
Телефонний код | +381 |
Сербія, офіційна назва Респу́бліка Се́рбія (серб. Репу̀блика Ср̀бија) — країна в центральній частині Балканського півострова, має в своєму складі Косово і Воєводину; площа 88 400 км²; столиця Белград, 9,66 млн мешканців (1990), за національністю в основному серби (бл. 6,7 млн, у всьому світі понад 9 млн), далі албанці, угорці, румуни, словаки, українці (бл. 40 000) тощо. Рельєф: родюча долина Дунаю на півночі, гори на півдні. Розмовна й літературна мова сербів: сербський варіант сербохорватської, абетка — за конституцією Республіки Сербія державною мовою є саме кириличний варіант сербської мови, хоча на практиці переважає латиниця (якою до 1945 року серби не користувалися взагалі); найрозповсюдженіша релігія: православ'я.
Сербія заселена сербами й ін. слов'янськими племенами з 6-7 ст., до кінця 12 ст. перебувала під владою Римської (Ромейської) імперії (Візантії), у 13 і 14 ст. — незалежна держава, з 15 ст. входила до складу Османської імперії (Туреччини) і частково (з 16 ст.) Священної Римської імперії (Австрії). Після двох протитурецьких повстань Сербія здобула у 1830 р. широку автономію, а у сербсько-турецькій війні 1876–1878 — повну незалежність і стала у 1882 королівством. У грудні 1918 увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, перейменованого 1929 р. на Югославію, проголошену після визволення з німецької окупації (1941–1944) у листопаді 1945 Соціалістичною Федеративною Республікою Югославії (СФРЮ) (мова — сербо-хорватська, релігія — православ'я).
Протистояння сербів і хорватів почалося ще у межах Югославії. Під час Другої світової війни на чолі Сербії стояв маріонетковий уряд, встановлений Німеччиною; після закінчення війни Сербія знову увійшла до складу Югославії. З 1986 Слободан Мілошевич як лідер Сербської партії і президент почав популістську кампанію за скасування статусу автономії для Косова і Воєводини. Незважаючи на жорсткий опір і бажання вийти з федерації, Сербія формально скасувала автономію Косова у вересні 1990 р. Мілошевич був переобраний у грудні 1990, але у березні 1991 р. відбулися антикомуністичні виступи і виступи проти Мілошевича в Белграді. У 1991 р. почалася громадянська війна, Мілошевич висловив претензії на частину Хорватії, заселену переважно сербами, під тиском ООН у січні була підписана угода про припинення вогню. Визнання ЄС незалежних Словенії, Хорватії і Боснії та Герцеговини у 1992 р. фактично скоротило територію Югославії до однієї республіки Сербія. Правонаступником Югославії була оголошена республіка Сербія і Чорногорія у квітні 1992, на що не погодилися США і ЄС, оскільки війна продовжувалася й істотно порушувалися права людини. У березні 1992 і повторно у червні тисячі сербів виступали за припинення війни у Боснії-Герцеговині.
Глава Сербії — Президент, обирається на п'ятирічний термін на загальних прямих виборах. Вищий орган виконавчої влади — Рада Міністрів на чолі з головою, який обирається парламентом з числа запропонованих Президентом кандидатур. Голова формує уряд, який затверджується парламентом. Законодавчий орган — однопалатний парламент (Народна скупщина) у складі 250 депутатів, які обираються на чотирирічний термін.
До територіальної реформи 2009 року в складі Сербії знаходилися два автономні округи:
Примітка: частина території Сербії, яка розташована за межами двох автономних округів, називається Центральна Сербія і не являє собою адміністративну одиницю, перебуваючи під прямим підпорядкуванням республіканської влади.
У липні 2009 року Скупщина Сербії прийняла закон про розділення країни на сім регіонів:
Ці регіони сформовані як статистичні одиниці, які охоплюють територію певних округів з метою збору інформації для Республіканського інституту статистики і для органів місцевого самоврядування.
Поряд з цим, територія Сербії поділена на 29 округів і територію міста Белград. На території автономного краю Воєводина знаходиться 7 округів, на території Косова і Метохії — 5, інші розташовуються на території центральної Сербії. Кожен округ очолюється головою округу, який відповідальний безпосередньо перед урядом Сербії. Округи діляться на кілька муніципалітетів (общин), які мають свої органи самоврядування.
У Сербії налічується 6167 населених пунктів. 24 з них є містами:
Белград, Новий Сад, Крагуєваць і Ниш діляться на кілька муніципалітетів. Решта міст Сербії організовані як єдина територія місцевого самоврядування.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Serbia |
|
|
|
|
|||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хронологія | До 1918 | Створення 1918 – 1941 |
ΙΙ Світова війна 1938 – 1945 |
Соціалістична Югославія 1943 – 1992 |
Розпад та Югославські війни 1990 – |
||||
Словенія | території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Королівство Далмація (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918) |
Королівство сербів, хорватів і словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також: Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919) Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Рієка (1920 – 1924) |
анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною |
Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1946) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1946 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ → |
СР Словенія (1944 – 1991) |
Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна) |
|||
Далмація | Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945) Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією Меджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною |
СР Хорватія (1943 – 1991) |
Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність) Див. також: САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991) САО Західна Славонія (1990 – 1991) САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998) |
||||||
Славонія | |||||||||
Хорватія | |||||||||
Боснія | СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992) |
Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять: Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995) Республіка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995) |
|||||||
Герцеговина | |||||||||
Воєводина | Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії) Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944) Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї: САК Воєводина і САК Косово |
Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були: Республіка Сербія (1990) Республіка Чорногорія (1992) Див. також: Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна) |
Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї: Воєводина і Косово і Метохія (під адміністрацією ООН) |
Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автонмний край Воєводина |
||||
Сербія | Королівство Сербія (1882 – 1918) |
Окупована Сербія (1941 – 1944) Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка |
|||||||
Косово | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією |
Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана лише частково |
||||||
Метохія | Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918) |
||||||||
Чорногорія | Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Чорногорія (1943 – 1992) |
Чорногорія (з 2006) |
||||||
Македонія | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944) |
СР Македонія (1944 – 1991) |
Республіка Македонія (з 1993 - Колишня Югославська Республіка Македонія, див. Конфлікт у Македонії (2001)) (з 1991) |
Ця стаття застаріла. (вересень 2009) |
Це незавершена стаття з географії Сербії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |