Держави/Країни -> Перша Мексиканська імперія (1821 - 1823)      

метрополії
 
  Мексика
 

Перша Мексиканська імперія (1821 - 1823)


Продана за: $42.0
Info: https://www.ebay.com/itm/276418624113 2024-04-22
PORTUGAL 1 Escudo 1910 - Silver 0.835 - Birth of the Republic - VF - 1672

Продана за: $12.0
Info: https://www.ebay.com/itm/276418624063 2024-04-22
PORTUGAL 20 Escudos 1953 - Silver 0.800 - Financial Reform - aUNC - 1671

Продана за: $5.0
Info: https://www.ebay.com/itm/204724496832 2024-04-17
PORTUGAL 5 Escudos 1960 - Silver .650 - Henry the Navigator - aUNC - 1772
  Перша Мексиканська імперія (1821 - 1823)з Вікіпедії Прочитати оригінал статті
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мексиканська імперія
ісп. Imperio Mexicano

Імперія
Flag of None.svg
18221823


Flag of None.svg
 
Flag of the Federal Republic of Central America.svg
Bandera del Primer Imperio Mexicano.svg Coat of Arms of the First Mexican Empire.svg
Прапор Герб
First Mexican Empire (orthographic projection).svg
Столиця Мехіко
Мова(и) Іспанська
Релігія Католицизм
Площа 4 925 283
Форма правління Конституційна монархія
Імператор
 - 1822–1823 Агустін I
 Історія Мексики
Coat of arms of Mexico.svg
До відкриття європейцями
Колоніальний період
Війна за незалежність
Перша Мексиканська імперія
Перша федералістська республіка
Централістська республіка
Американо-мексиканська війна
Друга федералістська республіка
Громадянська війна
Французька інтервенція
Друга Мексиканська імперія
Диктатура Порфіріо Діаса
Мексиканська революція
Мексиканське економічне диво
Теперішній час

Портал «Мексика»

Перша Мексиканська імперія (ісп. Imperio Mexicano) — офіційна назва Мексики в період з 21 липня 1822 до 19 березня 1823. Включала до свого складу територію колишньої Нової Іспанії та Гватемальського генерал-капітанства. Пізніше існувала Друга Мексиканська імперія.

Передісторія[ред.ред. код]

Імператор Агустін I

У 1807, вторгшись до меж Іспанії, Наполеон Бонапарт вигнав короля Фердинанда й посадив на іспанський престол свого брата Жозефа. У Мексиці сформувались два союзи: ліберали — прибічники наполеонівської політики, та консерватори, які підтримували Бурбонів. Обидві партії погоджувались в одному — Мексика мала отримати незалежність.

Користуючись нездатністю Іспанії проводити колоніальну політику, іспанський католицький священик Мігель Ідальго 16 вересня 1810 в містечку Долорес проголосив незалежність Мексики. Це поклало початок тривалої війни. На конгресі в Чілпанчінго 1813 було урочисто прийнято Декларацію незалежності Північної Америки. У 1821 була також підписана Декларація про незалежність Мексики. А Мігель Ідальго був схоплений ворогами та страчений.

У війні за незалежність виділялись такі люди, як Ідальго, Аґустін де Ітурбіде, Вісенте Герреро, Хосе Марія Морелос. Війна тривала одинадцять років, допоки визвольні війська не увійшли до Мехіко.

Обраний імператор Аґустін де Ітурбіде народився 1783 року в родині іспанського дворянина та креолки. 1798 вступив до лав іспанської армії. 1820 отримав чин полковника. Під час війни придушував мексиканські виступи. 1819 перекинувся до табору повстанців, оголосивши у своєму заклику, що хоче бачити Мексику конституційною монархією. Кількість його прибічників зростала. 1821 року він узяв Мехіко. Народ і гарнізон обрали його імператором. Згодом це було підкріплено парламентським рішенням. Це рішення вважалось терміновим, поки не знайдеться якийсь європейський принц.

Створення імперії[ред.ред. код]

15 вересня 1821 була підписана Декларація незалежності Мексики від Іспанії. Новий парламент Мексики жадав установити тісні зв'язки з колишньою метрополією, припускаючи, що іспанський король Фердинанд VII стане імператором Мексики, проте обидві держави будуть незалежними одне від одного. У разі відмови парламент хотів запросити іншого члена династії Бурбонів, але Фердинанд незалежності колонії не визнав. Тоді імператором був проголошений президент регентської ради Агустін Ітурбіде.

Падіння імперії[ред.ред. код]

Частина конгресу постійно критикувала дії Агустіна. Командувач гарнізоном Веракруса, майбутній президент Мексики Антоніо Лопес де Санта-Анна підбурив повстання проти Ітурбіде, й 1 грудня 1822 року проголосив Мексику республікою. В той же час він змовився з генералом Гвадалупе Вікторія з метою ліквідації режиму.

Повстало кілька провінцій та усюди, за винятком Веракруса, повстанців було розбито імперськими військами. На бік Санта-Анни перейшов генерал імператорської армії Ечевері. Заколотники їздили провінціями із закликом скликати загальний конгрес, і в більшості місць цей план був підтриманий. Більша частина населення країни встала за республіканський стрій. У імператора майже не лишилось прибічників. Зрікшись престолу, 19 березня 1823 Агустін втік з країни.

Територія[ред.ред. код]

24 провінції Мексиканської імперії

Після створення імперії до її складу зажадали увійти території колишньої іспанської колонії Нова Іспанія. Окрім сучасної мексиканської території. До складу імперії входили сучасні штати США: Каліфорнія, Нью-Мексико, Техас, Невада, Юта, Аризона; території сучасних держав (вийшли зі складу Мексики після падіння імперії): Беліз, Коста-Рика, Гондурас, Гватемала, Сальвадор, Нікарагуа. Загальна площа країни становила 4 925 283 км². Мексиканська імперія 1823 року була 7-ю державою у світі за площею (після Британії, Росії, Китаю, США, Бразилії, Туреччини).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]