Август II Сильний [1]
Dei gratia rex Poloni, magnus dux Lithuani, Russi, Prussi, Masoui, Samogiti, Kijoui, Volhyni, Podoli, Podlachi, Liuoni, Smolensci, Seueri, Czerniechouique, nec non Saxoni dux et princeps electoralis
Король Польщі
Правління	1697-1733
Коронація	15 вересня 1697
Попередник	Ян III Собеський
Наступник	Август III Фрідріх
Інші титули	Великий князь Литовський Великий князь Руський Курфюрст Саксонії
Біографічні дані
Імена	Фрідріх
Релігія	Лютеранство
Народження	12 травня 1670(1670-05-12) Дрезден
Смерть	1 лютого 1733(1733-02-01) (62 роки) Варшава
Поховання	Собор святих Станіслава і Вацлава, Краків, Польща
Дружина	Христина Ебергардина Бранденбург-Байрейтська
Діти	Фрідріх Август
Династія	Веттіни
Батько	Йоганн Георг III
Мати	Анна Софія Датська
Нагороди	Орден Чорного орла

А́вгуст ІІ Фрі́дріх, також Август II Сильний (нім. August II der Starke, пол. August II Mocny; 12 травня 1670 — 31 січня 1733) — король Речі Посполитої (1697–1706, 1709–1733), курфюрст Саксонії (Фрідріх-Август І з 1694).

Повний титул: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Куявський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський, курфюст князь Саксонський, князь електор та ін. (пол. Z Łaski Bożej król Polski, wielki książę Litewski, Ruski, Pruski, Mazowiecki, Żmudzki, Kijowski, Wołyński, Podolski, Podlaski, Inflancki, Smoleński, Siewierski, Czernichowski oraz książę Saksonii i książę elektor itd. itd.)

Походження[ред. • ред. код]

Син саксонського курфюрста Йоанна Георга III. (нім. Johann Georg III. von Sachsen)

Політична діяльність[ред. • ред. код]

Обраний королем Польщі після смерті Яна III Собеського. Домігся королівського трону в результаті боротьби зі ставлеником Франції принцом Конті за допомогою підкупу частини депутатів сейму та введення до Польщі саксонського війська. Його правління підтримувала монархія Габсбургів. У 1-му десятилітті свого королювання (до 1706 р.) Август II спирався на антифранцузьку міжнародно-політичну систему («Великий союз»), до складу якого, крім габсбурзької Австрії, входили Англія, Голландія (нині Нідерланди), Бранденбург-Пруссія, Португалія, Савойя і більша частина князівств «Священної Римської імперії германської нації».

Август II прагнув реалізувати особисту унію, утворити унітарне саксонсько-польсько-литовське державне об'єднання, яке поставило б представника династії Веттінів у один ряд з провідними монаршими дворами. Для цього шукав підтримки сусідніх держав, пропонуючи їхнім правителям в обмін на допомогу в боротьбі з «шляхетськими вольностями» польські та литовські землі. Намагався приєднати до спадкових саксонських володінь Ліфляндію (нині північна частина Латвії і південна частина Естонії) та Естляндію (нині північна частина Естонії), а також Трансільванію (нині у складі Румунії) й Молдову.

За правління Августа II Фрідріха у результаті війни Священної ліги проти Османської імперії на Карловицькому конгресі 1698–1699 рр. було підписано договір, за яким до Польщі відійшли Поділля та частина Правобережної України. Незважаючи на постанову сейму 1699 р. про заборону козацької «міліції», намагався використати козацтво Правобережної України, про що свідчила вручена фастівському полковнику Семенові Палію корогва з королівським гербом. Окремі частини козаків влітку 1700 р. брали участь в облозі польськими військами Риги. Королівським універсалом від 15 червня 1700 р. на українських землях Корони Польської греко-католики зрівнюються у правах з римо-католиками. На початку 1702 року Август II видав універсал про ліквідацію козацтва у Київському та Брацлавському воєводствах. Спільно з Петром I згідно з Нарвським договором 30 серпня 1704 р. придушив повстання під проводом Семена Палія, А. Абазина, С. Самуся та Іскри на Правобережній Україні. Протягом 1711–1712 рр. за наполяганням Августа II (згідно з польсько-московськими домовленостями) відбулося виселення жителів козацьких полків з Правобережжя на Лівобережну Україну.

В результаті шведської окупації Польщі та невдоволення внутрішньої опозиції, так званої Великопольської шляхетської конфедерації, Август II згідно з договором із королем Швеції Карлом ХІІ від 24 вересня 1706 р. віддав польську корону його ставленику — Станіславу I Лещинському. Річ Посполита у цей час була виключена із сфер впливу Австрії і Франції. Поступово польсько-литовська держава потрапила під вплив Московії. Після Полтавської битви 1709 р. і перемоги Петра I над Карлом XII Август II відновив владу над Річчю Посполитою. 20 жовтня 1709 р. Август II і Петро I уклали мир в Торуні, згідно з яким Росія зобов'язувалася надавати королю військову підтримку. У відповідь вальний сейм 1710 р. у Варшаві ратифікував «Вічний мир» 1686 р. і визнав встановлені ним польсько-московські (російські) кордони.

Мапа володінь Августа ІІ Фрідріха

1715–1717 роки Август II з допомогою саксонських військ вів боротьбу з Терногородською конфедерацією, яка закінчилася підписанням договору між королем і шляхтою про обмеження влади короля, затвердженого «Німим сеймом» 1717 року. Договір регулював унійні стосунки між Річчю Посполитою і Саксонією: саксонським урядовцям заборонялося втручатися у внутрішні справи Польщі й представляти її на міжнародному рівні; саксонське військо мало покинути польсько-литовську державу; королю заборонялося протягом тривалого часу перебувати у столиці Саксонії — Дрездені. Передбачалося проведення скарбово-військової реформи (встановлення на користь війська постійного поголовного податку в Польщі і подимного — в Литві); польське військо мало нараховувати 24 тисячі осіб; обмежувалися права коронних і польних гетьманів; у воєводських сеймиків відбиралося право набору до війська і збирання окремих податків; заборонялося створювати опозиційні шляхетські конфедерації.

У внутрішній політиці, крім боротьби з представниками окремих магнатських і шляхетських родів, Август II намагався створити постійну армію з артилерією і флотом; вживав заходи щодо поліпшення національної промисловості і торгівлі, зокрема хотів взяти контроль над транзитною торгівлею зі Сходом; домагався повернення у Польщу з-за кордону заможних магнатсько-шляхетських родин тощо. Август II мав одну з найрозвиненіших у тогочасній Європі дипломатичних служб — його постійні представники перебували майже у всіх європейських державах. Проте поступове зближення у 20—30-х роках 18 століття інтересів Російської імперії, Австрії і Пруссії щодо Польщі готувало поділи польських земель між цими державами. В останнє десятиріччя правління Август II державою фактично керувало угруповання представників магнатського роду Чарторийських та його прихильників — так звана «Фамілія». За їх допомоги після смерті Августа II польська корона була передана його синові Фрідріху Августу III Саксонському.

Див. також[ред. • ред. код]

• Карловицький конгрес
• Північна війна
• Повстання С.Палія
• Альтранштадтський мир
• Терногородська конфедерація
• Німий сейм

Джерела[ред. • ред. код]

• Т. В. Чухліб. Август II Фридерик Сильний // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 12-13. — ISBN 966-00-0734-5.

Посилання[ред. • ред. код]

• Август II Фрідріх на www.nndb.com — своєрідному інтернетівському «Who's Who»
• Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Попередник Ян III Собеський

Король Польщі Великий князь Литовський Великий князь Руський 1697-1706

Наступник Станіслав I Лещинський

Попередник Йоганн-Георг IV

Курфюрст Саксонії 1694-1733

Наступник Фрідріх Август II

Попередник Станіслав I Лещинський

Король Польщі Великий князь Литовський Великий князь Руський 1709-1733 вдруге

Наступник Август III Фрідріх

п о р Великі князі Литовські Спадкові князі Міндовг (1236-1263)  • Тройнат (1263-1264)  • Войшелк (1264-1267)  • Шварно (1267-1268)  • Тройден (1269-1281)  • Довмонт (1282-1285)  • Бутигейд (1285-1291)  • Путувер Будивид (1291-1295)  • Витень (1295-1315)  • Гедимін (1316-1341)  • Євнут (1341-1345)  • Ольгерд (1345-1377)  • Владислав II Ягайло (1377-1381)  • Кейстут (1381-1382)  • Владислав II Ягайло (1382-1392)  • Вітовт (1392-1430)  • Свидригайло (1430-1432)  • Сигізмунд Кейстутович (1432-1440)  • Казимир IV Ягеллончик (1440-1492)  • Олександр (1492-1506)  • Сигізмунд I Старий (1506-1548)  • Сигізмунд II Август (1544-1572) Виборні князі Генріх Валуа (1573-1574)  • Стефан Баторій (1576-1586)  • Сигізмунд III Ваза (1587-1632)  • Владислав IV Ваза (1632-1648)  • Ян II Казимир (1648-1668)  • Міхал Корибут Вишневецький (1669-1673)  • Ян III Собеський (1673-1696)  • Август II Фрідріх (1697-1704)  • Станіслав Лещинський (1704-1709)  • Август II Фрідріх (1709-1733)  • Станіслав Лещинський (1733-1734)  • Август III Фрідріх (1734-1763)  • Станіслав Август Понятовський (1764-1795)

1. ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:August II the Strong", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q8883070/uk. Це повідомлення можна вимкнути задавши параметр |mcat=- в картці.