попередники | |
|
|||||||
Князівство Болгарія (1878 - 1908) |
наступники | ||||
|
Князівство Болгарія (1878 - 1908)з Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
Князівство Болгарія Княжество България залежна держава в складі Османської імперії |
|||||||||
|
|||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|||||||||
Карта Болгарського князівства; з 1885 Східна Румелія входить до складу Болгарського князівства |
|||||||||
Столиця | Софія | ||||||||
Мова(и) | болгарська | ||||||||
Релігія | православ'я | ||||||||
Форма правління | конституційна монархія | ||||||||
Царі | |||||||||
- 1879–1886 - 1886–1908 |
Александр Фердинанд I |
||||||||
Прем'єр-міністри | |||||||||
- 1879 - 1908 |
Тодор Бурмов (перший) Александр Малінов (останній) |
||||||||
Історія | |||||||||
- Сан-Стефанський договір | 3 беоезня 1878 | ||||||||
- Берлінський трактат | 13 липня 1878 | ||||||||
- Об'єднання Болгарії | 6 вересня 1885 | ||||||||
- Підняття царства | 5 жовтня 1908 | ||||||||
Валюта | Болгарський лев | ||||||||
Ця стаття є частиною серій статей про |
|
---|---|
Стародавність | |
Караново культура · Культура Вінча |
|
Середньовіччя | |
Булгари · Південні слов'яни |
|
Османська Болгарія | |
Болгарія у складі Османської імперії |
|
Новітня Болгарія | |
Князівство Болгарія · Східна Румелія |
|
Під назвою Князівство Болгарія (болг. Княжество България) в історіографії відомо Болгарську держава від отримання автономії в межах Османської імперії в 1878 році до проголошення незалежності в 1908 році. Являло собою конституційну монархію (Тирновська конституція 1879 з необхідними поправками). Глава держави — князь. Царююча династія — у 1878-1885 Баттенберги, потім Саксен-Кобург-Готська династія. Передбачалося колективне регентство у разі недієздатності князя (царя).
Біля витоків Третьої Болгарської держави стояла російська окупаційна адміністрація, що управляла Болгарією після російсько-турецької війни 1877-1878, яка звільнила країну. Остаточно кордони нової держави були визначені Берлінським конгресом, що сильно урізав звільнену Болгарію на користь Османської імперії. У 1879 році була прийнята Великим народним зібранням Тирновська конституція. Після зміщення князя Александра Баттенберга в 1885 році і міжцарів'я на престол вступив пронімецький правитель Фердинанд I. У цьому ж році Болгарія фактично анексувала Східну Румелію.
Під час чергового послаблення Османської імперії, що втратила на користь Австро-Угорщини Боснію і Герцеговину, болгарський князь Фердинанд I Кобургський проголосив 22 вересня 1908 року себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над Східною Румелією і претензії на гегемонію на Балканах. При Фердинанді були внесені поправки до конституції, що розширили повноваження царя і обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|