1966, Ivory Coast (Cote d'Ivoire). Proof Silver 10 Francs "Elephant" Coin.

Mint Year: 1966
Reference: KM-1.
Denomination: 10 Francs
Condition: Spottless Proof!
Material: Silver (.925)
Diameter: 35mm
Weight: 25gm

Obverse: Bare head of President Felix Houphouet Boigny right.
Legend: PRESIDENT FELIX HOUPHOUET BOIGNY * 1966 *

Reverse: Elephant advancing facing within wreath. Value (10 FRS.) below.
Legend: REPUBLIQUE DE CÔTE D'IVOIRE * UNION . DISCIPLINE . TRAVAIL *

Félix Houphouët-Boigny (French pronunciation: ​[feliks ufwɛt bwaɲi] or [feliks ufwɛ bwaɲi]; 18 October 1905 – 7 December 1993), affectionately called Papa Houphouët or Le Vieux (The Old One), was the first President of Côte d'Ivoire (1960 to 1993), serving for more than three decades until his death. A tribal chief, he worked as a medical aide, union leader, and planter before being elected to the French Parliament. He served in several ministerial positions within the French government before leading Côte d'Ivoire following independence in 1960. Throughout his life, he played a significant role in politics and the decolonization of Africa.

Under Houphouët-Boigny's politically moderate leadership, Côte d'Ivoire prospered economically. This success, uncommon in poverty-ridden West Africa, became known as the "Ivorian miracle" and was due to a combination of sound planning, the maintenance of strong ties with the West (particularly France), and development of the country's significant coffee and cocoa industries. However, the exploitation of the agricultural sector caused difficulties in 1980, after a sharp drop in the prices of coffee and cocoa.

Throughout his presidency, Houphouët-Boigny maintained a close relationship with France, a policy known as Françafrique, and he built a close friendship with Jacques Foccart, the chief adviser on African policy in the de Gaulle and Pompidou governments. He aided the conspirators who ousted Kwame Nkrumah from power in 1966, took part in the coup against Mathieu Kérékou in 1977, and was suspected of involvement in the 1987 coup that removed Thomas Sankara from power in Burkina Faso. Houphouët-Boigny maintained a strong anti-communist foreign policy, which resulted in, among other things, severing diplomatic relations with the Soviet Union in 1969 (after first establishing relations in 1967) and refusing to recognise the People's Republic of China until 1983. He provided assistance to UNITA, a United States-supported, anti-communist rebel movement in Angola. In 1986 he re-established relations with the Soviet Union, shortly before the fall of its confederation.

In the West, Houphouët-Boigny was commonly known as the "Sage of Africa" or the "Grand Old Man of Africa". Houphouët-Boigny moved the country's capital from Abidjan to his hometown of Yamoussoukro and built the world's largest church there, the Basilica of Our Lady of Peace of Yamoussoukro, at a cost of US$300 million. At the time of his death, he was the longest-serving leader in Africa's history and the third longest-serving leader in the world, after Fidel Castro of Cuba and Kim Il-sung of North Korea. In 1989, UNESCO created the Félix Houphouët-Boigny Peace Prize for the "safeguarding, maintaining and seeking of peace". After his death, conditions in Côte d'Ivoire quickly deteriorated. From 1994 until 2002, there were a number of coups d'état, a currency devaluation, an economic recession, and, beginning in 2002, a civil war.

Only 1$ shipping for each additional item purchased!

1966, Ivory Coast (Cote d'Ivoire). Proof Silver 10 Francs "Elephant" Coin.

Mint Year: 1966
Reference: KM-1.
Denomination: 10 Francs
Material: Silver (.925)
Diameter: 35mm
Weight: 25gm

Obverse: Bare head of President Felix Houphouet Boigny right.
Legend: PRESIDENT FELIX HOUPHOUET BOIGNY * 1966 *

Reverse: Elephant advancing facing within wreath. Value (10 FRS.) below.
Legend: REPUBLIQUE DE CÔTE D'IVOIRE * UNION . DISCIPLINE . TRAVAIL *

Félix Houphouët-Boigny (French pronunciation: ​[feliks ufwɛt bwaɲi] or [feliks ufwɛ bwaɲi]; 18 October 1905 – 7 December 1993), affectionately called Papa Houphouët or Le Vieux (The Old One), was the first President of Côte d'Ivoire (1960 to 1993), serving for more than three decades until his death. A tribal chief, he worked as a medical aide, union leader, and planter before being elected to the French Parliament. He served in several ministerial positions within the French government before leading Côte d'Ivoire following independence in 1960. Throughout his life, he played a significant role in politics and the decolonization of Africa.

Under Houphouët-Boigny's politically moderate leadership, Côte d'Ivoire prospered economically. This success, uncommon in poverty-ridden West Africa, became known as the "Ivorian miracle" and was due to a combination of sound planning, the maintenance of strong ties with the West (particularly France), and development of the country's significant coffee and cocoa industries. However, the exploitation of the agricultural sector caused difficulties in 1980, after a sharp drop in the prices of coffee and cocoa.

Throughout his presidency, Houphouët-Boigny maintained a close relationship with France, a policy known as Françafrique, and he built a close friendship with Jacques Foccart, the chief adviser on African policy in the de Gaulle and Pompidou governments. He aided the conspirators who ousted Kwame Nkrumah from power in 1966, took part in the coup against Mathieu Kérékou in 1977, and was suspected of involvement in the 1987 coup that removed Thomas Sankara from power in Burkina Faso. Houphouët-Boigny maintained a strong anti-communist foreign policy, which resulted in, among other things, severing diplomatic relations with the Soviet Union in 1969 (after first establishing relations in 1967) and refusing to recognise the People's Republic of China until 1983. He provided assistance to UNITA, a United States-supported, anti-communist rebel movement in Angola. In 1986 he re-established relations with the Soviet Union, shortly before the fall of its confederation.

In the West, Houphouët-Boigny was commonly known as the "Sage of Africa" or the "Grand Old Man of Africa". Houphouët-Boigny moved the country's capital from Abidjan to his hometown of Yamoussoukro and built the world's largest church there, the Basilica of Our Lady of Peace of Yamoussoukro, at a cost of US$300 million. At the time of his death, he was the longest-serving leader in Africa's history and the third longest-serving leader in the world, after Fidel Castro of Cuba and Kim Il-sung of North Korea. In 1989, UNESCO created the Félix Houphouët-Boigny Peace Prize for the "safeguarding, maintaining and seeking of peace". After his death, conditions in Côte d'Ivoire quickly deteriorated. From 1994 until 2002, there were a number of coups d'état, a currency devaluation, an economic recession, and, beginning in 2002, a civil war.

1966, Elfenbeinküste (Elfenbeinküste). Polierte Platte, 10-Franken-Silbermünze „Elefant“.

Prägejahr: 1966 Referenz: KM-1. Nennwert: 10 Francs Material: Silber (.925) Durchmesser: 35 mm Gewicht: 25 g

Vorderseite: Nackter Kopf von Präsident Felix Houphouet Boigny rechts. Legende: PRÄSIDENT FELIX HOUPHOUET BOIGNY * 1966 *

Rückseite: Elefant, der mit dem Gesicht in den Kranz vorrückt. Wert (10 FRS.) unten. Legende: REPUBLIQUE DE CÔTE D'IVOIRE * UNION . Disziplin. TRAVAIL *

Félix Houphouët-Boigny (französische Aussprache: [feliks ufwɛt bwaɲi] oder [feliks ufwɛ bwaɲi]; 18. Oktober 1905 – 7. Dezember 1993), liebevoll Papa Houphouët oder Le Vieux (Der Alte) genannt, war der erste Präsident von Côte d 'Ivoire (1960 bis 1993), diente mehr als drei Jahrzehnte bis zu seinem Tod. Als Stammeshäuptling arbeitete er als medizinischer Berater, Gewerkschaftsführer und Pflanzer, bevor er in das französische Parlament gewählt wurde. Er bekleidete mehrere Ministerpositionen innerhalb der französischen Regierung, bevor er nach der Unabhängigkeit im Jahr 1960 die Elfenbeinküste leitete. Zeit seines Lebens spielte er eine bedeutende Rolle in der Politik und bei der Entkolonialisierung Afrikas.

Unter der politisch gemäßigten Führung von Houphouët-Boigny florierte die Elfenbeinküste wirtschaftlich. Dieser im von Armut geplagten Westafrika ungewöhnliche Erfolg wurde als „Ivorisches Wunder“ bekannt und war auf eine Kombination aus fundierter Planung, der Aufrechterhaltung enger Beziehungen zum Westen (insbesondere Frankreich) und der Entwicklung der bedeutenden Kaffee- und Kaffeeproduktion des Landes zurückzuführen Kakaoindustrie. Allerdings verursachte die Ausbeutung des Agrarsektors im Jahr 1980 Schwierigkeiten, nachdem die Preise für Kaffee und Kakao stark gesunken waren.

Während seiner gesamten Präsidentschaft pflegte Houphouët-Boigny eine enge Beziehung zu Frankreich, eine Politik, die als Françafrique bekannt ist, und baute eine enge Freundschaft mit Jacques Foccart auf, dem Chefberater für Afrikapolitik in den Regierungen de Gaulle und Pompidou. Er unterstützte die Verschwörer, die Kwame Nkrumah 1966 von der Macht verdrängten, beteiligte sich 1977 am Putsch gegen Mathieu Kérékou und wurde der Beteiligung am Putsch von 1987 verdächtigt, der Thomas Sankara in Burkina Faso von der Macht entfernte. Houphouët-Boigny pflegte eine starke antikommunistische Außenpolitik, die unter anderem dazu führte, dass er 1969 die diplomatischen Beziehungen zur Sowjetunion abbrach (nachdem er 1967 erstmals Beziehungen aufgenommen hatte) und sich bis 1983 weigerte, die Volksrepublik China anzuerkennen leistete Unterstützung für die UNITA, eine von den Vereinigten Staaten unterstützte antikommunistische Rebellenbewegung in Angola. 1986 nahm er kurz vor dem Zerfall der Sowjetunion die Beziehungen zur Sowjetunion wieder auf.

Im Westen war Houphouët-Boigny allgemein als „Weisen Afrikas“ oder „Großer alter Mann Afrikas“ bekannt. Houphouët-Boigny verlegte die Hauptstadt des Landes von Abidjan in seine Heimatstadt Yamoussoukro und baute dort für 300 Millionen US-Dollar die größte Kirche der Welt, die Basilika Unserer Lieben Frau vom Frieden von Yamoussoukro. Zum Zeitpunkt seines Todes war er nach Fidel Castro aus Kuba und Kim Il-sung aus Nordkorea der dienstälteste Führer in der Geschichte Afrikas und der drittälteste Führer der Welt. 1989 schuf die UNESCO den Félix-Houphouët-Boigny-Friedenspreis für die „Sicherung, Erhaltung und Suche nach Frieden“. Nach seinem Tod verschlechterten sich die Bedingungen in der Elfenbeinküste rasch. Von 1994 bis 2002 kam es zu mehreren Staatsstreichen, einer Währungsabwertung, einer wirtschaftlichen Rezession und ab 2002 zu einem Bürgerkrieg.

1966 год, Кот-д'Ивуар (Кот-д'Ивуар). Серебряная монета пруф 10 франков «Слон».

Год монетного двора: 1966 Артикул: КМ-1. Номинал: 10 франков Материал: Серебро (.925) Диаметр: 35 мм Вес: 25 г

Аверс: непокрытая голова президента Феликса Уфуэ Буаньи вправо. Легенда: ПРЕЗИДЕНТ ФЕЛИКС УПУЭ БУАНЬИ * 1966 *

Реверс: Слон, идущий лицом к венку. Стоимость (10 франков) ниже. Легенда: РЕСПУБЛИКА КОТ-Д'ИВУАР * СОЮЗ. ДИСЦИПЛИНА. ТРУД *

Феликс Уфуэ-Буаньи (французское произношение: [feliks ufwɛt bwaɲi] или [feliks ufwɛ bwaɲi]; 18 октября 1905 г. - 7 декабря 1993 г.), которого нежно называли Папой Уфуэ или Ле Вье (Старый), был первым президентом Кот-д' 'Ивуар (1960–1993 гг.), служил более трех десятилетий до своей смерти. Вождь племени, он работал медицинским помощником, профсоюзным лидером и плантатором, прежде чем был избран во французский парламент. Он занимал несколько министерских должностей во французском правительстве, прежде чем возглавить Кот-д'Ивуар после обретения независимости в 1960 году. На протяжении всей своей жизни он играл значительную роль в политике и деколонизации Африки.

Под политически умеренным руководством Уфуэ-Буаньи Кот-д'Ивуар процветал экономически. Этот успех, необычный для бедной Западной Африки, стал известен как «ивуарийское чудо» и стал результатом сочетания разумного планирования, поддержания прочных связей с Западом (особенно с Францией) и развития значительных запасов кофе и кофе в стране. промышленность какао. Однако эксплуатация сельскохозяйственного сектора вызвала трудности в 1980 году после резкого падения цен на кофе и какао.

На протяжении всего своего президентства Уфуэ-Буаньи поддерживал тесные отношения с Францией (политика, известная как Françafrique), и он установил близкую дружбу с Жаком Фоккаром, главным советником по африканской политике в правительствах де Голля и Помпиду. Он помогал заговорщикам, отстранившим Кваме Нкруму от власти в 1966 году, принимал участие в перевороте против Матье Кереку в 1977 году и подозревался в причастности к перевороту 1987 года, который отстранил Томаса Санкару от власти в Буркина-Фасо. Уфуэ-Буаньи проводил сильную антикоммунистическую внешнюю политику, что привело, среди прочего, к разрыву дипломатических отношений с Советским Союзом в 1969 году (после первого установления отношений в 1967 году) и отказу признать Китайскую Народную Республику до 1983 года. Он оказал помощь УНИТА, поддерживаемому Соединенными Штатами антикоммунистическому повстанческому движению в Анголе. В 1986 году он восстановил отношения с Советским Союзом, незадолго до распада его конфедерации.

На Западе Уфуэ-Буаньи был широко известен как «Мудрец Африки» или «Великий старик Африки». Уфуэ-Буаньи перенес столицу страны из Абиджана в свой родной город Ямусукро и построил там самую большую в мире церковь, Базилику Богоматери Мира в Ямусукро, стоимостью 300 миллионов долларов США. На момент своей смерти он был лидером с самым продолжительным сроком правления в истории Африки и третьим лидером в мире по продолжительности пребывания на посту после Фиделя Кастро на Кубе и Ким Ир Сена из Северной Кореи. В 1989 году ЮНЕСКО учредила Премию мира Феликса Уфуэ-Буаньи за «охрану, поддержание и стремление к миру». После его смерти условия в Кот-д'Ивуаре быстро ухудшились. С 1994 по 2002 год произошел ряд государственных переворотов, девальвация валюты, экономический спад и, начиная с 2002 года, гражданская война.

1966, Берег Слонової Кістки (Кот д'Івуар). Проба срібна монета 10 франків "Слон".

Рік карбування: 1966 Посилання: KM-1. Номінал: 10 франків Матеріал: срібло (.925) Діаметр: 35 мм Вага: 25 г

Аверс: гола голова президента Фелікса Уфуе Буаньї праворуч. Легенда: ПРЕЗИДЕНТ ФЕЛІКС УПУЕ БУАНЬЇ * 1966 *

Реверс: Слон рухається обличчям усередині вінка. Вартість (10 FRS.) нижче. Легенда: REPUBLIQUE DE CÔTE D'IVOIRE * UNION . ДИСЦИПЛІНА . ДОРОГА *

Фелікс Уфуе-Буаньї (французька вимова: ​[feliks ufwɛt bwaɲi] або [feliks ufwɛ bwaɲi]; 18 жовтня 1905 – 7 грудня 1993), ніжно називаний Papa Houphouët або Le Vieux (Старий), був першим президентом Кот д 'Івуар (1960–1993), працював понад три десятиліття до самої смерті. Вождь племені, він працював медичним помічником, профспілковим лідером і плантатором до того, як його обрали до французького парламенту. Він обіймав кілька міністерських посад у французькому уряді, перш ніж очолити Кот-д'Івуар після здобуття незалежності в 1960 році. Протягом свого життя він відігравав значну роль у політиці та деколонізації Африки.

Під політично поміркованим керівництвом Уфуе-Буаньї Кот-д'Івуар процвітав економічно. Цей успіх, незвичний для охопленої бідністю Західної Африки, став відомий як «диво Кот-д'Івуару» і був зумовлений поєднанням раціонального планування, підтримки міцних зв'язків із Заходом (зокрема, Францією) та розвитку в країні значного виробництва кави та промисловість какао. Однак експлуатація сільськогосподарського сектора викликала труднощі в 1980 році після різкого падіння цін на каву та какао.

Протягом усього свого президентства Уфуе-Буаньї підтримував тісні стосунки з Францією, політику, відому як Françafrique, і він побудував тісну дружбу з Жаком Фоккартом, головним радником з африканської політики в урядах де Голля та Помпіду. Він допомагав змовникам, які усунули Кваме Нкруму від влади в 1966 році, брав участь у державному перевороті проти Матьє Кереку в 1977 році та підозрювався в причетності до державного перевороту 1987 року, який усунув Томаса Санкару від влади в Буркіна-Фасо. Уфуе-Буаньї дотримувався сильної антикомуністичної зовнішньої політики, яка призвела, серед іншого, до розриву дипломатичних відносин з Радянським Союзом у 1969 році (після першого встановлення відносин у 1967 році) і відмови визнавати Китайську Народну Республіку до 1983 року. надавав допомогу УНІТА, антикомуністичному повстанському руху в Анголі, який підтримувався Сполученими Штатами. У 1986 році він відновив відносини з Радянським Союзом, незадовго до розпаду його конфедерації.

На Заході Уфуе-Буаньї був широко відомий як «Мудрець Африки» або «Великий старий Африки». Уфуе-Буаньї переніс столицю країни з Абіджана до свого рідного міста Ямусукро та побудував там найбільшу у світі церкву, Базиліку Богоматері Миру в Ямусукро, вартістю 300 мільйонів доларів США. На момент смерті він був лідером, який найдовше керував в історії Африки, і третім лідером у світі, який керував найдовше, після Фіделя Кастро з Куби та Кім Ір Сена з Північної Кореї. У 1989 році ЮНЕСКО заснувала премію миру імені Фелікса Уфуе-Буаньї за «охорону, підтримання та прагнення миру». Після його смерті умови в Кот-д'Івуарі швидко погіршилися. З 1994 по 2002 рік відбулася низка державних переворотів, девальвація валюти, економічна рецесія та, починаючи з 2002 року, громадянська війна.

1966, Costa d'Avorio (Costa d'Avorio). Moneta in Argento Proof da 10 Franchi "Elefante".

Anno di menta: 1966 Riferimento: KM-1. Denominazione: 10 franchi Materiale: argento (.925) Diametro: 35 mm Peso: 25 g

Dritto: testa nuda del presidente Felix Houphouet Boigny a destra. Legenda: PRESIDENTE FELIX HOUPHOUET BOIGNY * 1966 *

Rovescio: elefante che avanza rivolto all'interno di una corona. Valore (10 FRS.) di seguito. Legenda: REPUBLIQUE DE CÔTE D'IVOIRE * UNION . DISCIPLINA. VIAGGIO *

Félix Houphouët-Boigny (pronuncia francese: [feliks ufwɛt bwaɲi] o [feliks ufwɛ bwaɲi]; 18 ottobre 1905 - 7 dicembre 1993), affettuosamente chiamato Papa Houphouët o Le Vieux (Il Vecchio), è stato il primo presidente della Côte d 'Ivoire (1960-1993), in servizio per più di tre decenni fino alla sua morte. Capo tribù, ha lavorato come assistente medico, leader sindacale e coltivatore prima di essere eletto al parlamento francese. Ha ricoperto diversi incarichi ministeriali all'interno del governo francese prima di guidare la Costa d'Avorio dopo l'indipendenza nel 1960. Nel corso della sua vita, ha svolto un ruolo significativo nella politica e nella decolonizzazione dell'Africa.

Sotto la leadership politicamente moderata di Houphouët-Boigny, la Costa d'Avorio prosperò economicamente. Questo successo, insolito nell'Africa occidentale colpita dalla povertà, divenne noto come il "miracolo ivoriano" e fu dovuto a una combinazione di una solida pianificazione, al mantenimento di forti legami con l'Occidente (in particolare con la Francia) e allo sviluppo dell'importante produzione nazionale di caffè e industrie del cacao. Tuttavia, lo sfruttamento del settore agricolo causò difficoltà nel 1980, dopo un forte calo dei prezzi del caffè e del cacao.

Durante la sua presidenza, Houphouët-Boigny mantenne uno stretto rapporto con la Francia, una politica nota come Françafrique, e costruì una stretta amicizia con Jacques Foccart, il principale consigliere per la politica africana nei governi de Gaulle e Pompidou. Aiutò i cospiratori che spodestarono Kwame Nkrumah dal potere nel 1966, prese parte al colpo di stato contro Mathieu Kérékou nel 1977 e fu sospettato di coinvolgimento nel colpo di stato del 1987 che rimosse Thomas Sankara dal potere in Burkina Faso. Houphouët-Boigny mantenne una forte politica estera anticomunista, che portò, tra le altre cose, alla rottura delle relazioni diplomatiche con l'Unione Sovietica nel 1969 (dopo aver stabilito relazioni nel 1967) e al rifiuto di riconoscere la Repubblica popolare cinese fino al 1983. ha fornito assistenza all'UNITA, un movimento ribelle anticomunista sostenuto dagli Stati Uniti in Angola. Nel 1986 ha ristabilito i rapporti con l'Unione Sovietica, poco prima della caduta della sua confederazione.

In Occidente, Houphouët-Boigny era comunemente conosciuto come il "Saggio dell'Africa" ​​o il "Grande Vecchio dell'Africa". Houphouët-Boigny trasferì la capitale del paese da Abidjan alla sua città natale di Yamoussoukro e lì costruì la chiesa più grande del mondo, la Basilica di Nostra Signora della Pace di Yamoussoukro, per un costo di 300 milioni di dollari. Al momento della sua morte, era il leader più longevo nella storia dell'Africa e il terzo leader più longevo nel mondo, dopo Fidel Castro di Cuba e Kim Il-sung della Corea del Nord. Nel 1989, l'UNESCO ha creato il Premio per la Pace Félix Houphouët-Boigny per la "salvaguardia, il mantenimento e la ricerca della pace". Dopo la sua morte, le condizioni in Costa d'Avorio peggiorarono rapidamente. Dal 1994 al 2002 si sono verificati numerosi colpi di stato, svalutazione monetaria, recessione economica e, a partire dal 2002, una guerra civile.

1966, Côte d'Ivoire (Côte d'Ivoire). Pièce de 10 Francs "Éléphant" en Argent Proof.

Année neuve : 1966 Référence : KM-1. Valeur nominale : 10 Francs Matériau : Argent (.925) Diamètre : 35 mm Poids : 25 g

Avers : Tête nue du Président Félix Houphouët Boigny à droite. Légende : PRESIDENT FELIX HOUPHOUET BOIGNY *1966*

Revers : Éléphant avançant face à l’intérieur d’une couronne. Valeur (10 FRS.) ci-dessous. Légende : RÉPUBLIQUE DE CÔTE D'IVOIRE * UNION . DISCIPLINE . DÉPLACEMENT *

Félix Houphouët-Boigny (prononciation française : [feliks ufwɛt bwaɲi] ou [feliks ufwɛ bwaɲi] ; 18 octobre 1905 - 7 décembre 1993), affectueusement appelé Papa Houphouët ou Le Vieux (Le Vieux), fut le premier président de la Côte d'Azur. 'Ivoire (1960 à 1993), en poste pendant plus de trois décennies jusqu'à sa mort. Chef de tribu, il a travaillé comme aide-soignant, dirigeant syndical et planteur avant d'être élu au Parlement français. Il a occupé plusieurs postes ministériels au sein du gouvernement français avant de diriger la Côte d'Ivoire après l'indépendance en 1960. Tout au long de sa vie, il a joué un rôle important dans la politique et la décolonisation de l'Afrique.

Sous la direction politiquement modérée d'Houphouët-Boigny, la Côte d'Ivoire a prospéré économiquement. Ce succès, rare en Afrique de l'Ouest ravagée par la pauvreté, est devenu connu sous le nom de « miracle ivoirien » et est dû à la combinaison d'une planification solide, du maintien de liens forts avec l'Occident (en particulier la France) et du développement de l'importante production de café et de café du pays. industries du cacao. Cependant, l'exploitation du secteur agricole a provoqué des difficultés en 1980, après une forte baisse des prix du café et du cacao.

Tout au long de sa présidence, Houphouët-Boigny a entretenu des relations étroites avec la France, une politique connue sous le nom de Françafrique, et il a noué une étroite amitié avec Jacques Foccart, le principal conseiller pour la politique africaine des gouvernements de Gaulle et Pompidou. Il a aidé les conspirateurs qui ont chassé Kwame Nkrumah du pouvoir en 1966, a participé au coup d'État contre Mathieu Kérékou en 1977 et a été soupçonné d'être impliqué dans le coup d'État de 1987 qui a renversé Thomas Sankara du pouvoir au Burkina Faso. Houphouët-Boigny a maintenu une politique étrangère anticommuniste forte, qui a abouti, entre autres, à la rupture des relations diplomatiques avec l'Union soviétique en 1969 (après avoir établi des relations pour la première fois en 1967) et au refus de reconnaître la République populaire de Chine jusqu'en 1983. a fourni une assistance à l'UNITA, un mouvement rebelle anticommuniste soutenu par les États-Unis en Angola. En 1986, il rétablit les relations avec l’Union soviétique, peu avant la chute de sa confédération.

En Occident, Houphouët-Boigny était communément appelé le « Sage de l'Afrique » ou le « Grand Vieil Homme de l'Afrique ». Houphouët-Boigny a déplacé la capitale du pays d'Abidjan vers sa ville natale de Yamoussoukro et y a construit la plus grande église du monde, la basilique Notre-Dame de la Paix de Yamoussoukro, pour un coût de 300 millions de dollars américains. Au moment de sa mort, il était le dirigeant le plus ancien de l'histoire de l'Afrique et le troisième dirigeant le plus ancien du monde, après Fidel Castro de Cuba et Kim Il-sung de Corée du Nord. En 1989, l'UNESCO a créé le Prix Félix Houphouët-Boigny pour la paix pour « la sauvegarde, le maintien et la recherche de la paix ». Après sa mort, les conditions en Côte d'Ivoire se sont rapidement détériorées. De 1994 à 2002, il y a eu plusieurs coups d'État, une dévaluation monétaire, une récession économique et, à partir de 2002, une guerre civile.

1966, Costa de Marfil (Costa de Marfil). Moneda "Elefante" de 10 Francos de Plata Proof.

Año de ceca: 1966 Referencia: KM-1. Denominación: 10 Francos Material: Plata (.925) Diámetro: 35 mm Peso: 25 g

Anverso: Cabeza desnuda del presidente Félix Houphouet Boigny a derecha. Leyenda: PRESIDENTE FELIX HOUPHOUET BOIGNY * 1966 *

Reverso: Elefante avanzando de cara al interior de la corona. Valor (10 FRS.) a continuación. Leyenda: REPUBLIQUE DE CÔTE D'IVOIRE *UNIÓN. DISCIPLINA . VIAJE *

Félix Houphouët-Boigny (pronunciación francesa: [feliks ufwɛt bwaɲi] o [feliks ufwɛ bwaɲi]; 18 de octubre de 1905 - 7 de diciembre de 1993), cariñosamente llamado Papa Houphouët o Le Vieux (El Viejo), fue el primer presidente de Côte d 'Ivoire (1960 a 1993), en el cargo durante más de tres décadas hasta su muerte. Jefe tribal, trabajó como asistente médico, líder sindical y plantador antes de ser elegido miembro del Parlamento francés. Ocupó varios cargos ministeriales dentro del gobierno francés antes de dirigir Costa de Marfil tras su independencia en 1960. A lo largo de su vida, desempeñó un papel importante en la política y la descolonización de África.

Bajo el liderazgo políticamente moderado de Houphouët-Boigny, Costa de Marfil prosperó económicamente. Este éxito, poco común en África Occidental asolada por la pobreza, llegó a ser conocido como el "milagro de Costa de Marfil" y se debió a una combinación de una planificación sólida, el mantenimiento de fuertes vínculos con Occidente (particularmente Francia) y el desarrollo de la importante industria cafetalera y industrias del cacao. Sin embargo, la explotación del sector agrícola causó dificultades en 1980, tras una fuerte caída de los precios del café y el cacao.

A lo largo de su presidencia, Houphouët-Boigny mantuvo una estrecha relación con Francia, una política conocida como Françafrique, y entabló una estrecha amistad con Jacques Foccart, el principal asesor sobre política africana de los gobiernos de De Gaulle y Pompidou. Ayudó a los conspiradores que derrocaron a Kwame Nkrumah del poder en 1966, participó en el golpe contra Mathieu Kérékou en 1977 y fue sospechoso de estar involucrado en el golpe de 1987 que derrocó a Thomas Sankara del poder en Burkina Faso. Houphouët-Boigny mantuvo una fuerte política exterior anticomunista, que resultó, entre otras cosas, en romper relaciones diplomáticas con la Unión Soviética en 1969 (después de establecer relaciones por primera vez en 1967) y negarse a reconocer a la República Popular China hasta 1983. brindó asistencia a UNITA, un movimiento rebelde anticomunista en Angola apoyado por Estados Unidos. En 1986 restableció relaciones con la Unión Soviética, poco antes de la caída de su confederación.

En Occidente, Houphouët-Boigny era comúnmente conocido como el "Sabio de África" ​​o el "Gran Anciano de África". Houphouët-Boigny trasladó la capital del país de Abidjan a su ciudad natal de Yamoussoukro y construyó allí la iglesia más grande del mundo, la Basílica de Nuestra Señora de la Paz de Yamoussoukro, a un costo de 300 millones de dólares. En el momento de su muerte, era el líder con más años de servicio en la historia de África y el tercer líder con más años de servicio en el mundo, después de Fidel Castro de Cuba y Kim Il-sung de Corea del Norte. En 1989, la UNESCO creó el Premio de la Paz Félix Houphouët-Boigny para "la salvaguardia, el mantenimiento y la búsqueda de la paz". Después de su muerte, las condiciones en Costa de Marfil se deterioraron rápidamente. Desde 1994 hasta 2002, hubo una serie de golpes de Estado, una devaluación de la moneda, una recesión económica y, a partir de 2002, una guerra civil.

1966年，科特迪瓦（科特迪瓦）。精制 10 法郎“大象”银币。

铸币年份：1966 年参考号：KM-1。面额：10 法郎材质：银 (.925) 直径：35 毫米重量：25 克

正面：费利克斯·乌弗埃·博瓦尼总统右侧的裸露头像。图例：总统费利克斯·乌弗埃·博瓦尼 * 1966 年 *

背面：大象在花环内面朝前进。值 (10 FRS.) 以下。图例：科特迪瓦共和国 * 联盟。纪律 。辛苦*

费利克斯·乌弗埃-博瓦尼（法语发音：[feliks ufwɛt bwaɲi] 或 [feliks ufwɛ bwaɲi]；1905 年 10 月 18 日 – 1993 年 12 月 7 日），被亲切地称为“Papa Houphouët”或“Le Vieux”（老者），是科特迪瓦第一任总统'科特迪瓦（1960年至1993年），服役三十多年直至去世。作为一名部落酋长，他在当选为法国议会议员之前曾担任过医疗助手、工会领袖和种植园主。在 1960 年独立后领导科特迪瓦之前，他曾在法国政府内担任过多个部长级职位。在他的一生中，他在政治和非洲非殖民化方面发挥了重要作用。

在乌弗埃-博瓦尼政治上温和的领导下，科特迪瓦经济繁荣。这一成功在贫困的西非并不常见，被称为“科特迪瓦奇迹”，得益于周全的规划、与西方（特别是法国）保持密切联系以及该国重要咖啡和农产品的开发。可可工业。然而，1980 年咖啡和可可价格急剧下跌后，农业部门的剥削造成了困难。

在整个总统任期内，乌弗埃-博瓦尼与法国保持着密切的关系，这一政策被称为“法兰西非洲”，他还与戴高乐政府和蓬皮杜政府的非洲政策首席顾问雅克·福卡尔建立了密切的友谊。他协助 1966 年推翻夸梅·恩克鲁玛 (Kwame Nkrumah) 的阴谋者，参与 1977 年反对马蒂厄·克雷库 (Mathieu Kérékou) 的政变，并涉嫌参与 1987 年布基纳法索托马斯·桑卡拉 (Thomas Sankara) 下台的政变。乌弗埃-博瓦尼奉行强硬的反共外交政策，导致 1969 年与苏联断绝外交关系（1967 年首次建交），并拒绝承认中华人民共和国，直到 1983 年。向美国支持的安哥拉反共反叛运动安盟提供援助。 1986年，在苏联解体前不久，他与苏联重建了关系。

在西方，乌弗埃-博瓦尼通常被称为“非洲圣人”或“非洲大老人”。乌弗埃-博瓦尼将首都从阿比让迁至家乡亚穆苏克罗，并在那里耗资3亿美元建造了世界上最大的教堂——亚穆苏克罗和平圣母大教堂。在他去世时，他是非洲历史上任职时间最长的领导人，也是世界上任职时间第三长的领导人，仅次于古巴的菲德尔·卡斯特罗和朝鲜的金日成。 1989年，联合国教科文组织设立了费利克斯·乌弗埃-博瓦尼和平奖，以表彰“捍卫、维持和寻求和平”。他去世后，科特迪瓦的局势迅速恶化。从1994年到2002年，发生了多次政变、货币贬值、经济衰退，以及从2002年开始的内战。