历史 - 钱币 1 Thaler 神圣罗马帝国 (962 - 1806) 銀 1618 馬克西米連三世 (上奧地利) (1558

1 Thaler 神圣罗马帝国 (962 - 18 ... > 历史 > Difference

        概览
            
                    钱币 
                    (19) 
            
        编辑
            
            Edit history
                
            访问

修改日期	2021-09-17 08:17 (older)	2024-04-02 16:22 (newer)
发布人	smartcoin	spider
Revision status	核实过	核实过

面额	1 Thaler	1 Thaler
国家	神圣罗马帝国 (962 - 1806)	神圣罗马帝国 (962 - 1806)
发行年代	1618	1618
金属	銀	銀
人物		馬克西米連三世 (上奧地利) (1558 – 1618)
类别
目录序号	Dav 3324 / KM 774.1 227.1	Dav 3324 / KM 774.1 227.1
æè¿° - English	CoinWorldTV 1618, Austria/Teutonic Knights, Maximilian III. Large Silver Thaler Coin. R! Mint Year: 1618 State: Teutonic Order Mint Place: Hall (Tyrol) Mint Official: Christoph Orber (CO) Reference: Davenport 3324, KM-227. var. (here with a wreath-like border in reverse!). R! Condition: Moderate wear on high point and edge from circulation/handling, otherwise a nicely struck VF-XF! Diameter: 41mm Weight: 28.2gm Material: Silver Obverse: Armored and draped bust of Maximilian III right, wearing cross of the Teutonic Order on a chain at chest. Date (I6-I8) in fields. Comment: Small "CO" monogram (standing for the mint official: Christoph Orber) below bust! Legend: MAXIMIL : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : CARIN : Reverse: Crowned coat-of-amrs shield with the cross of the Order embedded around small oval arms (eagle) of Tyrol. All within wreath-like border. Legend: ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : The Teutonic Order was founded in 1190 during the siege of Acre, when a hospital brotherhood was established to care for the many sick German crusaders. It was given a building after the conquest of the city, and in 1198 was turned into a military-monastic order on the model of the Hospitallers of Saint John and the Templars. This creation reflected the growing involvement of the Hohenstaufen dynasty in the Holy Land. From the start, the order started a policy of conquering land and building up independent territory: in the Holy Land, in Hungary in 1211-25, and later in Prussia, after it absorbed the Sword-Brethren in Livonia. It was in Prussia that the order fought with the Polish dukes of Masovia and Silesia to subjugate the pagan Prussians and fight against Novgorod. After the fall of Acre in 1291 the Grand Master went to Venice, and, following the conquest of Pomerelia in 1309, to Marienburg in Prussia. Thus the Order, by now exclusively nobiliary, came to form an independent political entity. In 1243, Pope Innocent IV had placed the Order's possessions in the Pope's domain, but in practice the Order was completely independent. Its fortunes began to fade in 1410 with the defeat inflicted at Tannenberg by Poland-Lithuania, and a revolt in its territories in 1454-66 further diminished it and it became a vassal of Poland. The Reformation brought many changes to the Order. In 1525, the Hochmeister Albrecht of Brandenburg-Anspach secularized the Order's Prussian holdings into the duchy of Prussia, resigned from the order, became Lutheran, and gav ehomage for the duchy to the king of Poland on April 10, 1525. In Livonia, the Ordenmeister Livlands Gotthard von Ketteler did the same in 1561 and turned the remnants of the order's estates (most of which had been divided between Sweden and Poland) into the duchy of Kurland. In the German Empire, the Deutschmeister became Grand Master in 1530 and the seat of the Order transferred from Marienburg to Mergentheim; the order survived in Germany, adapting to local politics. The protection of the Habsburg dynasty (which reformed the order in 1606) proved a mixed blessing: the order survived, but it never regained any independence, and its efforts were redirected in the Habsburgs' wars against the Turks. With the treaty of Westphalia in 1648 Catholic, Lutheran and Calvinist knights received equal rights within an order headed since the late 16th century by a Habsburg Grand Master. Some bailliwicks like Elsass, Burgund, Koblenz, Österreich, Bozen remained Catholic, others like Thüringen, Sachsen were Protestant, and Hessen was tripartite (Catholic, Lutheran, Calvinist). In 1637 the (Protestant) Dutch knights broke away and formed the Ridderlijke Duitsche Orde, Ballij van Utrecht, which still exists. In 1809 the order was expelled from most German states, and survived only in Austria. Reduced to four knights in 1839, it was reorganized by the Austrian emperor as a Catholic charitable institution. Authenticity Unconditionally guaranteed. Maximilian III, Archduke of Further Austria, also known as Maximilian der Deutschmeister (born October 12, 1558 in Wiener Neustadt; died November 2, 1618 in Vienna) was the fourth son of Emperor Maximilian II and Maria of Spain. From 1585 onwards, he was the Grand Master of the Teutonic Order (de: Grossmeister des Deutscher Ordens). Archduke Maximilian was a grandson of Anna of Bohemia and Hungary, daughter and heiress of Ladislaus II of Bohemia and Hungary, who himself was the eldest son of Casimir IV of Poland. He descended from the ancient Piast kings of Poland, and from Jogaila and his forefathers, Grand Dukes of Lithuania. The late Sigismund I the Old, himself a younger son, was Maximilian's great-great-uncle, and Maximilian descended from Sigismund's eldest brother. In 1587 Maximilian was a candidate for the monarch of Polish-Lithuanian Commonwealth, following the death of the previous Polish king, Stefan Batory. The election was disputed by another candidate, Sigismund III Vasa , prince of Sweden, grandson of Sigismund I the Old. When Maximilian attempted to resolve the dispute by bringing a military force and starting the war of the Polish Succession (1587-1588), wherein he was defeated at the Battle of Byczyna by the supporters of Sigismund III, the newly proclaimed king, under the command of Polish hetman Jan Zamojski. He was taken captive and released only after intervention by Pope Sixtus V. In 1589, he waived his right to the Polish crown. The inactivity of his brother Emperor Rudolf II, Holy Roman Emperor in this matter contributed to Rudolf's bad reputation. From 1593 to 1595 Maximilian was regent for his young cousin, Ferdinand, Archduke of Inner Austria. Subsequently in 1595 he succeeded their uncle Ferdinand II, Archduke of Further Austria in his territories, including Tirol, where he proved to be a consequent proponent of the Counter-Reformation. He also worked to depose Melchior Khlesl, and to ensure that Archduke Ferdinand of Inner Austria, his former young charge, would succeed as Holy Roman Emperor. Maximilian's best known legacy is the baroque archducal hat, which is exhibited in the treasure chamber of the monastery of Klosterneuburg and was used for ceremonial purposes as late as 1835. Only 1$ shipping for each additional item purchased!	1618, Austria/Teutonic Knights, Maximilian III. Large Silver Thaler Coin. R! Mint Year: 1618 State: Teutonic Order Mint Place: Hall (Tyrol) Mint Official: Christoph Orber (CO) Reference: Davenport 3324, KM-227. var. (here with a wreath-like border in reverse!). R! Condition: Moderate wear on high point and edge from circulation/handling, otherwise a nicely struck VF-XF! Diameter: 41mm Weight: 28.2gm Material: Silver Obverse: Armored and draped bust of Maximilian III right, wearing cross of the Teutonic Order on a chain at chest. Date (I6-I8) in fields. Comment: Small "CO" monogram (standing for the mint official: Christoph Orber) below bust! Legend: MAXIMIL : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : CARIN : Reverse: Crowned coat-of-amrs shield with the cross of the Order embedded around small oval arms (eagle) of Tyrol. All within wreath-like border. Legend: ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : The Teutonic Order was founded in 1190 during the siege of Acre, when a hospital brotherhood was established to care for the many sick German crusaders. It was given a building after the conquest of the city, and in 1198 was turned into a military-monastic order on the model of the Hospitallers of Saint John and the Templars. This creation reflected the growing involvement of the Hohenstaufen dynasty in the Holy Land. From the start, the order started a policy of conquering land and building up independent territory: in the Holy Land, in Hungary in 1211-25, and later in Prussia, after it absorbed the Sword-Brethren in Livonia. It was in Prussia that the order fought with the Polish dukes of Masovia and Silesia to subjugate the pagan Prussians and fight against Novgorod. After the fall of Acre in 1291 the Grand Master went to Venice, and, following the conquest of Pomerelia in 1309, to Marienburg in Prussia. Thus the Order, by now exclusively nobiliary, came to form an independent political entity. In 1243, Pope Innocent IV had placed the Order's possessions in the Pope's domain, but in practice the Order was completely independent. Its fortunes began to fade in 1410 with the defeat inflicted at Tannenberg by Poland-Lithuania, and a revolt in its territories in 1454-66 further diminished it and it became a vassal of Poland. The Reformation brought many changes to the Order. In 1525, the Hochmeister Albrecht of Brandenburg-Anspach secularized the Order's Prussian holdings into the duchy of Prussia, resigned from the order, became Lutheran, and gav ehomage for the duchy to the king of Poland on April 10, 1525. In Livonia, the Ordenmeister Livlands Gotthard von Ketteler did the same in 1561 and turned the remnants of the order's estates (most of which had been divided between Sweden and Poland) into the duchy of Kurland. In the German Empire, the Deutschmeister became Grand Master in 1530 and the seat of the Order transferred from Marienburg to Mergentheim; the order survived in Germany, adapting to local politics. The protection of the Habsburg dynasty (which reformed the order in 1606) proved a mixed blessing: the order survived, but it never regained any independence, and its efforts were redirected in the Habsburgs' wars against the Turks. With the treaty of Westphalia in 1648 Catholic, Lutheran and Calvinist knights received equal rights within an order headed since the late 16th century by a Habsburg Grand Master. Some bailliwicks like Elsass, Burgund, Koblenz, Österreich, Bozen remained Catholic, others like Thüringen, Sachsen were Protestant, and Hessen was tripartite (Catholic, Lutheran, Calvinist). In 1637 the (Protestant) Dutch knights broke away and formed the Ridderlijke Duitsche Orde, Ballij van Utrecht, which still exists. In 1809 the order was expelled from most German states, and survived only in Austria. Reduced to four knights in 1839, it was reorganized by the Austrian emperor as a Catholic charitable institution. Authenticity Unconditionally guaranteed. Maximilian III, Archduke of Further Austria, also known as Maximilian der Deutschmeister (born October 12, 1558 in Wiener Neustadt; died November 2, 1618 in Vienna) was the fourth son of Emperor Maximilian II and Maria of Spain. From 1585 onwards, he was the Grand Master of the Teutonic Order (de: Grossmeister des Deutscher Ordens). Archduke Maximilian was a grandson of Anna of Bohemia and Hungary, daughter and heiress of Ladislaus II of Bohemia and Hungary, who himself was the eldest son of Casimir IV of Poland. He descended from the ancient Piast kings of Poland, and from Jogaila and his forefathers, Grand Dukes of Lithuania. The late Sigismund I the Old, himself a younger son, was Maximilian's great-great-uncle, and Maximilian descended from Sigismund's eldest brother. In 1587 Maximilian was a candidate for the monarch of Polish-Lithuanian Commonwealth, following the death of the previous Polish king, Stefan Batory. The election was disputed by another candidate, Sigismund III Vasa , prince of Sweden, grandson of Sigismund I the Old. When Maximilian attempted to resolve the dispute by bringing a military force and starting the war of the Polish Succession (1587-1588), wherein he was defeated at the Battle of Byczyna by the supporters of Sigismund III, the newly proclaimed king, under the command of Polish hetman Jan Zamojski. He was taken captive and released only after intervention by Pope Sixtus V. In 1589, he waived his right to the Polish crown. The inactivity of his brother Emperor Rudolf II, Holy Roman Emperor in this matter contributed to Rudolf's bad reputation. From 1593 to 1595 Maximilian was regent for his young cousin, Ferdinand, Archduke of Inner Austria. Subsequently in 1595 he succeeded their uncle Ferdinand II, Archduke of Further Austria in his territories, including Tirol, where he proved to be a consequent proponent of the Counter-Reformation. He also worked to depose Melchior Khlesl, and to ensure that Archduke Ferdinand of Inner Austria, his former young charge, would succeed as Holy Roman Emperor. Maximilian's best known legacy is the baroque archducal hat, which is exhibited in the treasure chamber of the monastery of Klosterneuburg and was used for ceremonial purposes as late as 1835.
æè¿° - Deutsch		1618, Österreich/Deutscher Ritterorden, Maximilian III. Große Silbertalermünze. R! Münzjahr: 1618 Staat: Deutscher Orden Münzort: Hall (Tirol) Münzbeamter: Christoph Orber (CO) Referenz: Davenport 3324, KM-227. var. (hier mit umgekehrter kranzartiger Umrandung!). R! Zustand: Mäßige Gebrauchsspuren an hoher Spitze und Kante durch Zirkulation/Handhabung, ansonsten ein schön geprägtes VF-XF! Durchmesser: 41 mm Gewicht: 28,2 g Material: Silber Vorderseite: Gepanzerte und drapierte Büste von Maximilian III. rechts, der an einer Kette auf der Brust das Kreuz des Deutschen Ordens trägt. Datum (I6-I8) in Feldern. Kommentar: Kleines „CO“-Monogramm (steht für den Münzbeamten: Christoph Orber) unterhalb der Brust! Legende: MAXIMIL : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : CARIN : Rückseite: Gekrönter Wappenschild mit dem Kreuz des Ordens, eingebettet in kleine ovale Wappen (Adler) von Tirol. Alles innerhalb einer kranzartigen Umrandung. Legende: ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : Der Deutsche Orden wurde 1190 während der Belagerung von Acre gegründet, als eine Krankenhausbruderschaft gegründet wurde, um die vielen kranken deutschen Kreuzfahrer zu versorgen. Nach der Eroberung der Stadt erhielt es ein Gebäude und wurde 1198 in einen Militär-Klosterorden nach dem Vorbild der Johanniter- und Templerorden umgewandelt. Diese Schöpfung spiegelte das wachsende Engagement der Staufer-Dynastie im Heiligen Land wider. Von Anfang an verfolgte der Orden eine Politik der Landeroberung und des Aufbaus unabhängiger Gebiete: im Heiligen Land, in Ungarn in den Jahren 1211–25 und später in Preußen, nachdem es die Schwertbrüder in Livland übernommen hatte. In Preußen kämpfte der Orden mit den polnischen Herzögen von Masowien und Schlesien, um die heidnischen Preußen zu unterwerfen und gegen Nowgorod zu kämpfen. Nach dem Fall von Acre im Jahr 1291 ging der Großmeister nach Venedig und nach der Eroberung Pommerns im Jahr 1309 nach Marienburg in Preußen. So bildete der inzwischen ausschließlich adelige Orden eine unabhängige politische Einheit. Im Jahr 1243 hatte Papst Innozenz IV. die Besitztümer des Ordens in die päpstliche Herrschaft überstellt, in der Praxis war der Orden jedoch völlig unabhängig. Mit der Niederlage Polen-Litauens bei Tannenberg im Jahr 1410 begannen seine Erfolge zu schwinden, und ein Aufstand in seinen Gebieten in den Jahren 1454–66 schmälerte das Land noch weiter und es wurde ein Vasall Polens. Die Reformation brachte viele Veränderungen für den Orden mit sich. Im Jahr 1525 säkularisierte Hochmeister Albrecht von Brandenburg-Anspach die preußischen Besitztümer des Ordens im Herzogtum Preußen, trat aus dem Orden aus, wurde Lutheraner und huldigte dem König von Polen am 10. April 1525 für das Herzogtum Ordensmeister Livlands Gotthard von Ketteler tat es ihm im Jahr 1561 gleich und übertrug die Überreste der Ordensgüter (von denen die meisten zwischen Schweden und Polen aufgeteilt worden waren) in das Herzogtum Kurland. Im Deutschen Reich wurde der Deutschmeister 1530 Großmeister und der Ordenssitz von Marienburg nach Mergentheim verlegt; Der Orden überlebte in Deutschland und passte sich der lokalen Politik an. Der Schutz der Habsburger-Dynastie (die den Orden 1606 reformierte) erwies sich als gemischter Segen: Der Orden überlebte, erlangte jedoch nie wieder seine Unabhängigkeit und seine Bemühungen wurden auf die Kriege der Habsburger gegen die Türken umgelenkt. Mit dem Westfälischen Frieden im Jahr 1648 erhielten katholische, lutherische und calvinistische Ritter gleiche Rechte innerhalb eines Ordens, an dessen Spitze seit dem späten 16. Jahrhundert ein habsburgischer Großmeister stand. Einige Vogteien wie Elsaß, Burgund, Koblenz, Österreich und Bozen blieben katholisch, andere wie Thüringen, Sachsen waren protestantisch und Hessen war dreigliedrig (katholisch, lutherisch, calvinistisch). 1637 trennten sich die (protestantischen) niederländischen Ritter und gründeten den Ridderlijke Duitsche Orde, Ballij van Utrecht, der noch heute besteht. 1809 wurde der Orden aus den meisten deutschen Staaten vertrieben und überlebte nur noch in Österreich. 1839 wurde es auf vier Ritter reduziert und vom österreichischen Kaiser in eine katholische Wohltätigkeitseinrichtung umgewandelt. Authentizität bedingungslos garantiert. Maximilian III., Erzherzog von Vorderösterreich, auch bekannt als Maximilian der Deutschmeister (geboren am 12. Oktober 1558 in Wiener Neustadt; gestorben am 2. November 1618 in Wien) war der vierte Sohn von Kaiser Maximilian II. und Maria von Spanien. Ab 1585 war er Großmeister des Deutschen Ordens. Erzherzog Maximilian war ein Enkel von Anna von Böhmen und Ungarn, Tochter und Erbin von Ladislaus II. von Böhmen und Ungarn, der selbst der älteste Sohn von Kasimir IV. von Polen war. Er stammte von den alten Piastenkönigen Polens sowie von Jogaila und seinen Vorfahren, den Großfürsten von Litauen, ab. Der verstorbene Sigismund I. der Alte, selbst ein jüngerer Sohn, war Maximilians Urgroßonkel, und Maximilian stammte von Sigismunds ältestem Bruder ab. Im Jahr 1587 kandidierte Maximilian für das Amt des Monarchen des polnisch-litauischen Commonwealth, nachdem der frühere polnische König Stefan Batory gestorben war. Die Wahl wurde von einem anderen Kandidaten bestritten, Sigismund III. Wasa, Prinz von Schweden und Enkel von Sigismund I. dem Alten. Als Maximilian versuchte, den Streit zu lösen, indem er eine Streitmacht aufstellte und den Polnischen Erbfolgekrieg (1587-1588) begann, wurde er in der Schlacht von Byczyna von den Anhängern von Sigismund III., dem neu ernannten König, unter dem Kommando besiegt des polnischen Hetman Jan Zamojski. Er wurde gefangen genommen und erst auf Intervention von Papst Sixtus V. freigelassen. 1589 verzichtete er auf sein Anrecht auf die polnische Krone. Die Untätigkeit seines Bruders Kaiser Rudolf II., Kaiser des Heiligen Römischen Reiches, in dieser Angelegenheit trug zu Rudolfs schlechtem Ruf bei. Von 1593 bis 1595 war Maximilian Regent für seinen jungen Cousin, Ferdinand, Erzherzog von Innerösterreich. Anschließend trat er 1595 die Nachfolge ihres Onkels Ferdinand II., Erzherzog von Oberösterreich, in seinen Territorien, darunter Tirol, an, wo er sich als konsequenter Befürworter der Gegenreformation erwies. Er setzte sich auch für die Absetzung von Melchior Khlesl ein und sorgte dafür, dass Erzherzog Ferdinand von Innerösterreich, sein früherer junger Schützling, die Nachfolge als Kaiser des Heiligen Römischen Reiches antreten würde. Maximilians bekanntestes Erbe ist der barocke Erzherzogshut, der in der Schatzkammer des Stiftes Klosterneuburg ausgestellt ist und noch 1835 für zeremonielle Zwecke verwendet wurde.
æè¿° - Русский		1618, Австрия/Тевтонские рыцари, Максимилиан III. Большая серебряная монета талер. Р! Год монетного двора: 1618 Государство: Тевтонский орден Место монетного двора: Холл (Тироль) Должностное лицо монетного двора: Кристоф Орбер (Колорадо) Артикул: Давенпорт 3324, KM-227. вар. (здесь с перевернутой каймой в виде венка!). Р! Состояние: умеренный износ верхней части и кромки в результате обращения/обращения, в остальном - VF-XF в хорошем состоянии! Диаметр: 41 мм Вес: 28,2 г Материал: Серебро Аверс: Бронированный и драпированный бюст Максимилиана III справа с крестом Тевтонского ордена на цепочке на груди. Дата (И6-И8) в полях. Комментарий: Маленькая монограмма «CO» (обозначающая чиновника монетного двора: Кристофа Орбера) под бюстом! Легенда: MAXIMIL : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : CARIN : Реверс: Коронованный щит с гербом и крестом Ордена, вмонтированным вокруг небольшого овального герба (орла) Тироля. Все в пределах веночной границы. Легенда: ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : Тевтонский орден был основан в 1190 году во время осады Акры, когда было создано больничное братство для ухода за многочисленными больными немецкими крестоносцами. Ему было предоставлено здание после завоевания города, а в 1198 году он был преобразован в военно-монашеский орден по образцу госпитальеров Святого Иоанна и тамплиеров. Это творение отразило растущее участие династии Гогенштауфенов в Святой Земле. С самого начала орден начал политику завоевания земель и создания независимых территорий: в Святой Земле, в Венгрии в 1211–1225 годах, а затем в Пруссии, после того как он поглотил Меченосцев в Ливонии. Именно в Пруссии орден боролся с польскими князьями Мазовии и Силезии за подчинение язычников-пруссаков и борьбу с Новгородом. После падения Акры в 1291 году Великий Магистр отправился в Венецию, а после завоевания Померелии в 1309 году — в Мариенбург в Пруссии. Таким образом, Орден, ставший теперь исключительно дворянским, образовал независимое политическое образование. В 1243 году Папа Иннокентий IV передал владения Ордена во владения Папы, но на практике Орден был полностью независим. Его состояние начало угасать в 1410 году после поражения, нанесенного Польшей-Литвой при Танненберге, а восстание на его территориях в 1454–1466 годах еще больше ослабило его, и он стал вассалом Польши. Реформация принесла в Орден множество изменений. В 1525 году гохмейстер Альбрехт Бранденбург-Анспахский секуляризовал прусские владения Ордена в герцогство Пруссия, вышел из ордена, стал лютеранином и 10 апреля 1525 года передал герцогство королю Польши. Орденмейстер Лифландс Готхард фон Кеттелер сделал то же самое в 1561 году и превратил остатки владений ордена (большая часть которых была разделена между Швецией и Польшей) в Курляндское герцогство. В Германской империи немецкий майстер стал Великим Магистром в 1530 году, и резиденция Ордена была перенесена из Мариенбурга в Мергенхайм; орден выжил в Германии, адаптируясь к местной политике. Защита династии Габсбургов (которая реформировала орден в 1606 году) оказалась неоднозначным благом: орден выжил, но так и не восстановил никакой независимости, и его усилия были перенаправлены на войны Габсбургов против турок. По Вестфальскому договору 1648 года католические, лютеранские и кальвинистские рыцари получили равные права в рамках ордена, возглавляемого с конца 16 века великим магистром Габсбургов. Некоторые округа, такие как Эльзас, Бургунд, Кобленц, Остеррайх, Боцен, оставались католическими, другие, такие как Тюрингия, Саксония, были протестантскими, а Гессен был трехсторонним (католическим, лютеранским и кальвинистским). В 1637 году (протестантские) голландские рыцари отделились и сформировали Риддерлийке Дуитше Орд, Баллий ван Утрехт, который существует до сих пор. В 1809 году орден был изгнан из большинства немецких государств и сохранился только в Австрии. В 1839 году его сократили до четырех рыцарей, и он был реорганизован австрийским императором в католическое благотворительное учреждение. Подлинность безоговорочно гарантирована. Максимилиан III, эрцгерцог Дальней Австрии, также известный как Максимилиан дер Немецкий (родился 12 октября 1558 года в Винер-Нойштадте; умер 2 ноября 1618 года в Вене) был четвертым сыном императора Максимилиана II и Марии Испанской. С 1585 года он был Великим Магистром Тевтонского Ордена (de: Grossmeister des Deutscher Ordens). Эрцгерцог Максимилиан был внуком Анны Богемской и Венгерской, дочери и наследницы Ладислава II Богемского и Венгерского, который сам был старшим сыном Казимира IV Польского. Он происходил от древних польских королей Пястов, а также от Ягайлы и его предков, великих князей литовских. Покойный Сигизмунд I Старый, младший сын, был двоюродным дядей Максимилиана, а Максимилиан происходил от старшего брата Сигизмунда. В 1587 году Максимилиан был кандидатом в монархи Речи Посполитой после смерти предыдущего польского короля Стефана Батория. Выборы оспаривались другим кандидатом, Сигизмундом III Вазой, принцем Швеции, внуком Сигизмунда I Старого. Когда Максимилиан попытался разрешить спор, привлекая военную силу и начав войну за польское наследство (1587-1588), в которой он потерпел поражение в битве при Бычине от сторонников Сигизмунда III, недавно провозглашенного короля, под командованием польского гетмана Яна Замойского. Он был взят в плен и освобожден только после вмешательства папы Сикста V. В 1589 году он отказался от своих прав на польскую корону. Бездействие его брата императора Рудольфа II, императора Священной Римской империи, в этом вопросе способствовало плохой репутации Рудольфа. С 1593 по 1595 год Максимилиан был регентом своего молодого кузена Фердинанда, эрцгерцога Внутренней Австрии. Впоследствии, в 1595 году, он сменил своего дядю Фердинанда II, эрцгерцога Дальней Австрии на своих территориях, включая Тироль, где он оказался последовательным сторонником Контрреформации. Он также работал над свержением Мельхиора Хлесла и обеспечением того, чтобы эрцгерцог Внутренней Австрии Фердинанд, его бывший молодой подопечный, стал императором Священной Римской империи. Самым известным наследием Максимилиана является барочная эрцгерцогская шляпа, которая выставлена в сокровищнице монастыря Клостернойбург и использовалась в церемониальных целях еще в 1835 году.
æè¿° - Українська		1618, Австрія/Тевтонський орден, Максиміліан III. Велика срібна монета талер. Р! Рік монетного двору: 1618 Штат: Тевтонський орден Місце монетного двору: Халль (Тіроль) Представник монетного двору: Крістоф Орбер (Колорадо) Посилання: Давенпорт 3324, KM-227. вар. (тут з облямівкою у вигляді вінка на виворіт!). Р! Стан: помірний знос на вищій точці та кромці через циркуляцію/обробку, в іншому VF-XF з гарним ударом! Діаметр: 41 мм Вага: 28,2 г Матеріал: срібло Аверс: броньований і драпірований бюст Максиміліана III праворуч із хрестом Тевтонського ордену на ланцюжку на грудях. Дата (I6-I8) у полях. Коментар: маленька монограма «CO» (що означає представника монетного двору: Крістофа Орбера) під бюстом! Легенда: МАКСИМІЛ : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : КАРІН : Реверс: увінчаний гербом щита з хрестом ордена, вбудованим навколо малого овального герба (орла) Тіролю. Все в межах вінка. Легенда: ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : Тевтонський орден був заснований у 1190 році під час облоги Акри, коли було створено лікарняне братство для догляду за багатьма хворими німецькими хрестоносцями. Після завоювання міста він отримав будівлю, а в 1198 році був перетворений на військово-чернечий орден за зразком госпітальєрів Святого Іоанна та тамплієрів. Це створення відображало зростаючу участь династії Гогенштауфенів у Святій Землі. З самого початку орден розпочав політику завоювання землі та розбудови незалежної території: у Святій Землі, в Угорщині в 1211-25 рр., а пізніше в Пруссії, після того, як він поглинув Меченосних Братів у Лівонії. Саме в Пруссії орден воював з польськими князями Мазовії та Сілезії, щоб підкорити прусів-язичників і боротися проти Новгорода. Після падіння Акри в 1291 році великий магістр вирушив до Венеції, а після завоювання Померелії в 1309 році — до Марієнбурга в Пруссії. Таким чином Орден, який на той час був виключно нобілітарним, став незалежною політичною одиницею. У 1243 році Папа Інокентій IV передав володіння Ордену в папський домен, але на практиці Орден був повністю незалежним. Його доля почала згасати в 1410 році після поразки, завданої польсько-литовським військом під Танненбергом, а повстання на його територіях у 1454-66 роках ще більше зменшило його, і воно стало васалом Польщі. Реформація внесла в Орден багато змін. У 1525 році хохмістр Альбрехт Бранденбурзько-Анспахський секуляризував прусські володіння ордену в герцогство Пруссія, вийшов з ордену, став лютеранином і 10 квітня 1525 року вшанував герцогство польського короля. У Лівонії Орденмейстер Ліфляндії Ґоттхард фон Кеттелер зробив те саме в 1561 році і перетворив залишки маєтків ордену (більшість яких була поділена між Швецією та Польщею) на герцогство Курляндія. У Німецькій імперії Deutschmeister став великим магістром у 1530 році, а резиденція ордену перенесена з Марієнбурга до Мергентхайма; орден вижив у Німеччині, пристосовуючись до місцевої політики. Захист династії Габсбургів (яка реформувала орден у 1606 році) виявилася неоднозначним благословенням: орден вижив, але так і не відновив незалежності, а його зусилля були перенаправлені на війни Габсбургів проти турків. За Вестфальським договором 1648 р. католицькі, лютеранські та кальвіністичні лицарі отримали рівні права в ордені, який з кінця 16 століття очолив великий магістр Габсбургів. Деякі бейлівіки, такі як Ельзас, Бургунд, Кобленц, Австрія, Боцен, залишалися католицькими, інші, як Тюрингія, Саксонія, були протестантськими, а Гессен був тристороннім (католицький, лютеранський, кальвіністський). У 1637 році (протестантські) голландські лицарі відкололися й утворили Ridderlijke Duitsche Orde, Ballij van Utrecht, який існує досі. У 1809 році орден був вигнаний з більшості німецьких земель і зберігся лише в Австрії. Зменшений до чотирьох лицарів у 1839 році, він був реорганізований австрійським імператором як католицька благодійна установа. Автентичність Безумовно гарантована. Максиміліан III, ерцгерцог Дальшої Австрії, також відомий як Максиміліан Німецький (народився 12 жовтня 1558 у Вінер-Нойштадті — помер 2 листопада 1618 у Відні) — четвертий син імператора Максиміліана II та Марії Іспанської. З 1585 року він був великим магістром Тевтонського ордену (de: Grossmeister des Deutscher Ordens). Ерцгерцог Максиміліан був онуком Анни Богемсько-Угорської, дочки та спадкоємиці Богемії та Угорщини Ладислава II, який сам був старшим сином Казимира IV Польщі. Він походив від стародавніх польських королів П’ястів, а також від Йогайла та його предків, великих князів литовських. Покійний Сигізмунд I Старий, сам молодший син, був пра-пра-дядьком Максиміліана, а Максиміліан походив від старшого брата Сигізмунда. У 1587 році Максиміліан був кандидатом на монарха Речі Посполитої після смерті попереднього польського короля Стефана Баторія. Вибори заперечував інший кандидат, Сигізмунд III Ваза, принц Швеції, онук Сигізмунда I Старого. Коли Максиміліан спробував вирішити суперечку, залучивши військові сили та розпочавши війну за польську спадщину (1587-1588), у якій він зазнав поразки в битві під Бичиною від прихильників Сигізмунда III, новопроголошеного короля, під командуванням польського гетьмана Яна Замойського. Він потрапив у полон і був звільнений лише після втручання папи Сікста V. У 1589 р. він відмовився від права на польську корону. Бездіяльність його брата імператора Рудольфа II, імператора Священної Римської імперії, у цій справі сприяла поганій репутації Рудольфа. З 1593 по 1595 рік Максиміліан був регентом свого молодого двоюрідного брата Фердинанда, ерцгерцога Внутрішньої Австрії. Згодом у 1595 році він став наступником їхнього дядька Фердинанда II, ерцгерцога Дальшої Австрії на його територіях, включаючи Тіроль, де він виявився послідовним прихильником Контрреформації. Він також працював над тим, щоб скинути Мельхіора Хлесла та забезпечити, щоб ерцгерцог Фердинанд Внутрішньої Австрії, його колишній підопічний, змінив пост імператора Священної Римської імперії. Найвідомішою спадщиною Максиміліана є капелюх ерцгерцога в стилі бароко, який виставлений у скарбниці монастиря Клостернойбург і використовувався для церемоніальних цілей аж у 1835 році.
æè¿° - Italiano		1618, Austria/Cavalieri Teutonici, Massimiliano III. Grande moneta tallero d'argento. R! Anno di zecca: 1618 Stato: Ordine Teutonico Luogo di zecca: Hall (Tirolo) Ufficiale di zecca: Christoph Orber (CO) Riferimento: Davenport 3324, KM-227. var. (qui con un bordo a forma di ghirlanda al contrario!). R! Condizioni: usura moderata sul punto più alto e sul bordo dovuta alla circolazione/manipolazione, per il resto un VF-XF ben coniato! Diametro: 41 mm Peso: 28,2 g Materiale: argento Recto: busto corazzato e drappeggiato di Massimiliano III a destra, con indosso la croce dell'Ordine Teutonico su una catena sul petto. Data (I6-I8) nei campi. Commento: piccolo monogramma "CO" (che sta per il funzionario della zecca: Christoph Orber) sotto il busto! Legenda: MAXIMIL : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : CARIN : Rovescio: Scudo stemma coronato con la croce dell'Ordine incastonata attorno a piccole armi ovali (aquila) del Tirolo. Il tutto all'interno di un bordo a forma di ghirlanda. Legenda: ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : L'Ordine Teutonico fu fondato nel 1190 durante l'assedio di Acri, quando fu istituita una confraternita ospedaliera per prendersi cura dei numerosi crociati tedeschi malati. Fu dotato di edificio dopo la conquista della città e nel 1198 fu trasformato in ordine monastico-militare sul modello degli Ospitalieri di San Giovanni e dei Templari. Questa creazione rifletteva il crescente coinvolgimento della dinastia degli Hohenstaufen in Terra Santa. Fin dall'inizio, l'ordine avviò una politica di conquista di terre e di costruzione di territori indipendenti: in Terra Santa, in Ungheria nel 1211-25, e successivamente in Prussia, dopo aver assorbito i Fratelli Spadacci in Livonia. Fu in Prussia che l'ordine combatté con i duchi polacchi di Masovia e Slesia per sottomettere i prussiani pagani e combattere contro Novgorod. Dopo la caduta di Acri nel 1291 il Gran Maestro si recò a Venezia e, in seguito alla conquista della Pomerelia nel 1309, a Marienburg in Prussia. L'Ordine, ormai esclusivamente nobiliare, venne così a costituire un'entità politica indipendente. Nel 1243 papa Innocenzo IV aveva posto i possedimenti dell'Ordine nel dominio pontificio, ma in pratica l'Ordine era completamente indipendente. Le sue fortune iniziarono a svanire nel 1410 con la sconfitta inflitta a Tannenberg dalla Polonia-Lituania, e una rivolta nei suoi territori nel 1454-66 la indebolì ulteriormente e divenne vassalla della Polonia. La Riforma portò molti cambiamenti all'Ordine. Nel 1525, l'Hochmeister Albrecht di Brandeburgo-Anspach secolarizzò i possedimenti prussiani dell'Ordine nel ducato di Prussia, si dimise dall'ordine, divenne luterano e rese omaggio per il ducato al re di Polonia il 10 aprile 1525. In Livonia, il L'Ordenmeister Livlands Gotthard von Ketteler fece lo stesso nel 1561 e trasformò i resti dei possedimenti dell'ordine (la maggior parte dei quali erano stati divisi tra Svezia e Polonia) nel ducato di Curlandia. Nell'Impero tedesco, il Deutschmeister divenne Gran Maestro nel 1530 e la sede dell'Ordine fu trasferita da Marienburg a Mergentheim; l'ordine sopravvisse in Germania, adattandosi alla politica locale. La protezione della dinastia degli Asburgo (che riformò l'ordine nel 1606) si rivelò una benedizione mista: l'ordine sopravvisse, ma non riacquistò mai alcuna indipendenza, e i suoi sforzi furono reindirizzati nelle guerre degli Asburgo contro i turchi. Con il trattato di Vestfalia del 1648 i cavalieri cattolici, luterani e calvinisti ricevettero uguali diritti all'interno di un ordine guidato dalla fine del XVI secolo da un Gran Maestro asburgico. Alcuni baliaggi come Elsass, Burgund, Coblenza, Österreich, Bolzano rimasero cattolici, altri come Thüringen, Sassonia erano protestanti e l'Assia era tripartita (cattolico, luterano, calvinista). Nel 1637 i cavalieri olandesi (protestanti) si separarono e formarono la Ridderlijke Duitsche Orde, Ballij van Utrecht, che esiste ancora. Nel 1809 l'ordine fu espulso dalla maggior parte degli stati tedeschi e sopravvisse solo in Austria. Ridotto a quattro cavalieri nel 1839, fu riorganizzato dall'imperatore austriaco come istituto di beneficenza cattolico. Autenticità garantita incondizionatamente. Massimiliano III, arciduca d'Austria Superiore, noto anche come Maximilian der Deutschmeister (nato il 12 ottobre 1558 a Wiener Neustadt; morto il 2 novembre 1618 a Vienna) era il quarto figlio dell'imperatore Massimiliano II e di Maria di Spagna. Dal 1585 in poi fu Gran Maestro dell'Ordine Teutonico (de: Grossmeister des Deutscher Ordens). L'arciduca Massimiliano era nipote di Anna di Boemia e Ungheria, figlia ed erede di Ladislao II di Boemia e Ungheria, che a sua volta era il figlio maggiore di Casimiro IV di Polonia. Discendeva dagli antichi re Piast della Polonia, e da Jogaila e dai suoi antenati, granduchi di Lituania. Il defunto Sigismondo I il Vecchio, lui stesso figlio minore, era il pro-prozio di Massimiliano, e Massimiliano discendeva dal fratello maggiore di Sigismondo. Nel 1587 Massimiliano fu candidato al trono della Confederazione polacco-lituana, in seguito alla morte del precedente re polacco, Stefan Batory. L'elezione fu contestata da un altro candidato, Sigismondo III Vasa, principe di Svezia, nipote di Sigismondo I il Vecchio. Quando Massimiliano tentò di risolvere la controversia portando una forza militare e dando inizio alla guerra di successione polacca (1587-1588), nella quale fu sconfitto nella battaglia di Byczyna dai sostenitori di Sigismondo III, il re appena proclamato, sotto il comando dello hetman polacco Jan Zamojski. Fu fatto prigioniero e liberato solo dopo l'intervento di papa Sisto V. Nel 1589 rinunciò al diritto alla corona polacca. L'inattività di suo fratello, l'imperatore Rodolfo II, imperatore del Sacro Romano Impero in questa materia, contribuì alla cattiva reputazione di Rodolfo. Dal 1593 al 1595 Massimiliano fu reggente per conto del suo giovane cugino, Ferdinando, arciduca dell'Austria Interna. Successivamente nel 1595 succedette allo zio Ferdinando II, arciduca d'Austria Superiore nei suoi territori, compreso il Tirolo, dove si dimostrò conseguente fautore della Controriforma. Lavorò anche per deporre Melchior Khlesl e per garantire che l'arciduca Ferdinando dell'Austria Interna, il suo ex giovane protetto, succedesse come imperatore del Sacro Romano Impero. L'eredità più conosciuta di Massimiliano è il cappello arciducale barocco, esposto nella camera del tesoro del monastero di Klosterneuburg e utilizzato per scopi cerimoniali fino al 1835.
æè¿° - Français		1618, Autriche/Chevaliers Teutoniques, Maximilien III. Grande pièce de Thaler en argent. R! Année de la monnaie : 1618 État : Ordre teutonique Lieu de la monnaie : Hall (Tyrol) Officiel de la monnaie : Christoph Orber (CO) Référence : Davenport 3324, KM-227. var. (ici avec une bordure en forme de couronne à l'envers !). R! Condition : Usure modérée sur le point haut et le bord due à la circulation/manipulation, sinon un VF-XF bien frappé ! Diamètre : 41 mm Poids : 28,2 g Matériau : Argent Avers : Buste blindé et drapé de Maximilien III à droite, portant la croix de l'Ordre Teutonique sur une chaîne sur la poitrine. Date (I6-I8) dans les champs. Commentaire : Petit monogramme « CO » (pour le responsable de la Monnaie : Christoph Orber) sous le buste ! Légende : MAXIMIL : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : CARIN : Revers : Écusson d'amrs couronné avec la croix de l'Ordre encastrée autour de petites armes ovales (aigle) du Tyrol. Le tout dans une bordure en forme de couronne. Légende : ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : L'Ordre Teutonique fut fondé en 1190 lors du siège d'Acre, lorsqu'une confrérie hospitalière fut créée pour soigner les nombreux croisés allemands malades. Il reçut un bâtiment après la conquête de la ville et fut transformé en 1198 en un ordre militaro-monastique sur le modèle des Hospitaliers de Saint-Jean et des Templiers. Cette création reflète l'implication croissante de la dynastie des Hohenstaufen en Terre Sainte. Dès le début, l'ordre a lancé une politique de conquête de terres et de construction de territoires indépendants : en Terre Sainte, en Hongrie en 1211-1225, et plus tard en Prusse, après avoir absorbé les Frères de l'Épée en Livonie. C'est en Prusse que l'ordre combattit avec les ducs polonais de Mazovie et de Silésie pour soumettre les Prussiens païens et lutter contre Novgorod. Après la prise d'Acre en 1291, le Grand Maître se rendit à Venise et, après la conquête de Pomérélie en 1309, à Marienburg en Prusse. Ainsi l'Ordre, désormais exclusivement nobiliaire, en vint à former une entité politique indépendante. En 1243, le pape Innocent IV avait placé les biens de l'Ordre dans son domaine, mais en pratique l'Ordre était complètement indépendant. Sa fortune commença à décliner en 1410 avec la défaite infligée à Tannenberg par la Pologne-Lituanie, et une révolte dans ses territoires en 1454-66 la diminua encore davantage et elle devint vassale de la Pologne. La Réforme a apporté de nombreux changements à l'Ordre. En 1525, le Hochmeister Albrecht de Brandebourg-Anspach sécularisa les propriétés prussiennes de l'Ordre dans le duché de Prusse, démissionna de l'ordre, devint luthérien et rendit hommage pour le duché au roi de Pologne le 10 avril 1525. En Livonie, le L'Ordenmeister Livlands Gotthard von Ketteler fit de même en 1561 et transforma les restes des domaines de l'ordre (dont la plupart avaient été divisés entre la Suède et la Pologne) en duché de Kurland. Dans l'Empire allemand, le Deutschmeister devient Grand Maître en 1530 et le siège de l'Ordre est transféré de Marienburg à Mergentheim ; l'ordre a survécu en Allemagne, s'adaptant à la politique locale. La protection de la dynastie des Habsbourg (qui réforma l'ordre en 1606) s'avéra une bénédiction mitigée : l'ordre survécut, mais il ne retrouva jamais aucune indépendance, et ses efforts furent réorientés dans les guerres des Habsbourg contre les Turcs. Avec le traité de Westphalie en 1648, les chevaliers catholiques, luthériens et calvinistes obtinrent des droits égaux au sein d'un ordre dirigé depuis la fin du XVIe siècle par un grand maître des Habsbourg. Certains bailliages comme Elsass, Burgund, Coblence, Österreich, Bozen sont restés catholiques, d'autres comme Thüringen, Sachsen étaient protestants et la Hesse était tripartite (catholique, luthérien, calviniste). En 1637, les chevaliers hollandais (protestants) se séparèrent et formèrent le Ridderlijke Duitsche Orde, Ballij van Utrecht, qui existe toujours. En 1809, l'ordre fut expulsé de la plupart des États allemands et ne survécut qu'en Autriche. Réduite à quatre chevaliers en 1839, elle fut réorganisée par l'empereur d'Autriche en institution caritative catholique. Authenticité Garantie inconditionnellement. Maximilien III, archiduc d'Autriche supplémentaire, également connu sous le nom de Maximilien der Deutschmeister (né le 12 octobre 1558 à Wiener Neustadt ; décédé le 2 novembre 1618 à Vienne) était le quatrième fils de l'empereur Maximilien II et de Marie d'Espagne. À partir de 1585, il fut le Grand Maître de l'Ordre Teutonique (de : Grossmeister des Deutscher Ordens). L'archiduc Maximilien était le petit-fils d'Anne de Bohême et de Hongrie, fille et héritière de Ladislas II de Bohême et de Hongrie, qui était lui-même le fils aîné de Casimir IV de Pologne. Il descendait des anciens rois Piast de Pologne, ainsi que de Jogaila et de ses ancêtres, grands-ducs de Lituanie. Feu Sigismond Ier le Vieux, lui-même un fils cadet, était l'arrière-grand-oncle de Maximilien, et Maximilien descendait du frère aîné de Sigismond. En 1587, Maximilien était candidat au poste de monarque du Commonwealth polono-lituanien, à la suite du décès de l'ancien roi polonais, Stefan Batory. L'élection fut contestée par un autre candidat, Sigismond III Vasa, prince de Suède, petit-fils de Sigismond Ier le Vieux. Lorsque Maximilien tenta de résoudre le différend en mobilisant une force militaire et en déclenchant la guerre de Succession de Pologne (1587-1588), au cours de laquelle il fut vaincu à la bataille de Byczyna par les partisans de Sigismond III, le roi nouvellement proclamé, sous le commandement de l'hetman polonais Jan Zamojski. Il fut fait prisonnier et libéré seulement après l'intervention du pape Sixte V. En 1589, il renonça à son droit à la couronne polonaise. L'inactivité de son frère l'empereur Rodolphe II, empereur du Saint-Empire dans cette affaire, a contribué à la mauvaise réputation de Rudolf. De 1593 à 1595, Maximilien fut régent de son jeune cousin Ferdinand, archiduc d'Autriche intérieure. Par la suite, en 1595, il succéda à leur oncle Ferdinand II, archiduc de Plus-Autriche dans ses territoires, y compris le Tyrol, où il se révéla être un partisan conséquent de la Contre-Réforme. Il a également travaillé pour destituer Melchior Khlesl et pour garantir que l'archiduc Ferdinand d'Autriche intérieure, son ancien jeune protégé, réussirait en tant qu'empereur du Saint-Empire. L'héritage le plus connu de Maximilien est le chapeau archiducal baroque, exposé dans la salle du trésor du monastère de Klosterneuburg et utilisé à des fins cérémonielles jusqu'en 1835.
æè¿° - Español		1618, Austria/Caballeros Teutónicos, Maximiliano III. Moneda grande de tálero de plata. R! Año de ceca: 1618 Estado: Orden Teutónica Lugar de ceca: Hall (Tirol) Oficial de ceca: Christoph Orber (CO) Referencia: Davenport 3324, KM-227. var. (¡aquí con un borde en forma de corona al revés!). R! Condición: Desgaste moderado en el punto alto y el borde debido a la circulación/manipulación; por lo demás, ¡un VF-XF muy bien golpeado! Diámetro: 41 mm Peso: 28,2 g Material: Plata Anverso: Busto blindado y drapeado de Maximiliano III a la derecha, con la cruz de la Orden Teutónica en una cadena en el pecho. Fecha (I6-I8) en los campos. Comentario: ¡Pequeño monograma "CO" (que representa al funcionario de la casa de la moneda: Christoph Orber) debajo del busto! Leyenda: MAXIMIL : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : CARIN : Reverso: Escudo coronado con la cruz de la Orden incrustada alrededor de pequeños brazos ovalados (águila) del Tirol. Todo dentro de un borde en forma de corona. Leyenda: ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : La Orden Teutónica fue fundada en 1190 durante el asedio de Acre, cuando se estableció una hermandad hospitalaria para atender a los numerosos cruzados alemanes enfermos. Se le dio edificio tras la conquista de la ciudad, y en 1198 se convirtió en una orden monástica militar siguiendo el modelo de los Hospitalarios de San Juan y los Templarios. Esta creación reflejó la creciente implicación de la dinastía Hohenstaufen en Tierra Santa. Desde el principio, la orden inició una política de conquista de tierras y construcción de territorio independiente: en Tierra Santa, en Hungría en 1211-25, y más tarde en Prusia, después de que absorbiera a los Hermanos de la Espada en Livonia. Fue en Prusia donde la orden luchó con los duques polacos de Mazovia y Silesia para subyugar a los paganos prusianos y luchar contra Novgorod. Después de la caída de Acre en 1291, el Gran Maestre fue a Venecia y, tras la conquista de Pomerelia en 1309, a Marienburg en Prusia. Así, la Orden, ahora exclusivamente nobiliaria, pasó a formar una entidad política independiente. En 1243, el Papa Inocencio IV había colocado las posesiones de la Orden en su dominio, pero en la práctica la Orden era completamente independiente. Su suerte comenzó a decaer en 1410 con la derrota infligida en Tannenberg por Polonia-Lituania, y una revuelta en sus territorios en 1454-66 lo disminuyó aún más y se convirtió en vasallo de Polonia. La Reforma trajo muchos cambios a la Orden. En 1525, el Hochmeister Albrecht de Brandenburg-Anspach secularizó las propiedades prusianas de la Orden en el ducado de Prusia, renunció a la orden, se hizo luterano y rindió homenaje por el ducado al rey de Polonia el 10 de abril de 1525. En Livonia, el Ordenmeister Livlands Gotthard von Ketteler hizo lo mismo en 1561 y convirtió los restos de las propiedades de la orden (la mayoría de las cuales habían sido divididas entre Suecia y Polonia) en el ducado de Kurland. En el Imperio Alemán, el Deutschmeister se convirtió en Gran Maestre en 1530 y la sede de la Orden se trasladó de Marienburg a Mergentheim; la orden sobrevivió en Alemania, adaptándose a la política local. La protección de la dinastía de los Habsburgo (que reformó la orden en 1606) resultó ser una bendición a medias: la orden sobrevivió, pero nunca recuperó ninguna independencia, y sus esfuerzos se redirigieron a las guerras de los Habsburgo contra los turcos. Con el Tratado de Westfalia de 1648, los caballeros católicos, luteranos y calvinistas recibieron los mismos derechos dentro de una orden encabezada desde finales del siglo XVI por un Gran Maestre Habsburgo. Algunas bailía como Elsass, Burgund, Koblenz, Österreich, Bolzano siguieron siendo católicas, otras como Thüringen, Sachsen eran protestantes y Hessen era tripartita (católica, luterana, calvinista). En 1637 los caballeros holandeses (protestantes) se separaron y formaron la Ridderlijke Duitsche Orde, Ballij van Utrecht, que todavía existe. En 1809, la orden fue expulsada de la mayoría de los estados alemanes y sobrevivió sólo en Austria. Reducida a cuatro caballeros en 1839, fue reorganizada por el emperador de Austria como institución caritativa católica. Autenticidad Incondicionalmente garantizada. Maximiliano III, archiduque de Austria Adicional, también conocido como Maximiliano der Deutschmeister (nacido el 12 de octubre de 1558 en Wiener Neustadt; fallecido el 2 de noviembre de 1618 en Viena) fue el cuarto hijo del emperador Maximiliano II y María de España. A partir de 1585 fue Gran Maestre de la Orden Teutónica (de: Grossmeister des Deutscher Ordens). El archiduque Maximiliano era nieto de Ana de Bohemia y Hungría, hija y heredera de Ladislao II de Bohemia y Hungría, quien a su vez era el hijo mayor de Casimiro IV de Polonia. Descendía de los antiguos reyes Piast de Polonia y de Jogaila y sus antepasados, los grandes duques de Lituania. El difunto Segismundo I el Viejo, él mismo un hijo menor, era tío tatarabuelo de Maximiliano, y Maximiliano descendía del hermano mayor de Segismundo. En 1587, Maximiliano fue candidato a monarca de la Commonwealth polaco-lituana, tras la muerte del anterior rey polaco, Stefan Batory. La elección fue disputada por otro candidato, Segismundo III Vasa, príncipe de Suecia, nieto de Segismundo I el Viejo. Cuando Maximiliano intentó resolver la disputa reuniendo una fuerza militar e iniciando la guerra de Sucesión polaca (1587-1588), en la que fue derrotado en la batalla de Byczyna por los partidarios de Segismundo III, el recién proclamado rey, bajo el mando del atamán polaco Jan Zamojski. Fue hecho prisionero y liberado sólo después de la intervención del Papa Sixto V. En 1589 renunció a su derecho a la corona polaca. La inactividad de su hermano, el emperador Rodolfo II, emperador del Sacro Imperio Romano Germánico, en este asunto contribuyó a la mala reputación de Rodolfo. De 1593 a 1595 Maximiliano fue regente de su joven primo, Fernando, archiduque de Austria Interior. Posteriormente, en 1595 sucedió a su tío Fernando II, archiduque de Austria Austral en sus territorios, incluido el Tirol, donde demostró ser un consiguiente defensor de la Contrarreforma. También trabajó para deponer a Melchior Khlesl y para garantizar que el archiduque Fernando de Austria Interior, su antiguo y joven cargo, sucediera como emperador del Sacro Imperio Romano Germánico. El legado más conocido de Maximiliano es el sombrero barroco archiducal, que se exhibe en la cámara del tesoro del monasterio de Klosterneuburg y se utilizó con fines ceremoniales hasta 1835.
æè¿° -		1618 年，奥地利/条顿骑士团，马克西米利安三世。塞勒大银币。罗！铸币年份：1618 州：条顿骑士团铸币地点：霍尔（蒂罗尔）铸币厂官员：Christoph Orber (CO) 参考号：Davenport 3324，KM-227。变种（这里有一个相反的花环状边框！）。罗！状况：由于流通/处理，高点和边缘有适度磨损，否则是一枚敲击良好的 VF-XF！直径：41 毫米重量：28.2 克材质：银色正面：马克西米利安三世右侧的铠甲披肩半身像，胸前挂着条顿骑士团十字架。字段中的日期 (I6-I8)。评论：半身像下方有小“CO”字母组合（代表造币厂官员：Christoph Orber）！图例： MAXIMIL : DG : ARC : - : AV : DVX : BVR : STIR : CARIN : 背面：皇冠徽章盾牌，十字勋章镶嵌在蒂罗尔的椭圆形小臂（鹰）周围。一切都在花环般的边界内。图例： ET : CARN : MAG : PRVSS : AD : COM : H : ET : TIROL : 条顿骑士团成立于 1190 年阿卡围城期间，当时成立了医院兄弟会来照顾许多患病的德国十字军战士。征服这座城市后，它得到了一座建筑，并于 1198 年按照圣约翰医院骑士团和圣殿骑士团的模式转变为军事修道院。这一创作反映了霍亨斯陶芬王朝对圣地的日益参与。从一开始，骑士团就开始了征服土地和建立独立领土的政策：在圣地，在1211-25年在匈牙利，后来在吸收了利沃尼亚的剑兄弟会之后在普鲁士。正是在普鲁士，骑士团与马佐夫舍和西里西亚的波兰公爵进行了战斗，征服了异教徒普鲁士人并对抗诺夫哥罗德。 1291 年阿卡陷落后，大团长前往威尼斯，并在 1309 年征服波美拉尼亚后前往普鲁士的马林堡。因此，骑士团现在完全由贵族组成，形成了一个独立的政治实体。 1243年，教皇英诺森四世将骑士团的财产置于教皇的领地内，但实际上骑士团是完全独立的。 1410 年，随着波兰立陶宛在坦能堡的失败，它的命运开始衰落，1454-66 年其领土上的叛乱进一步削弱了它的实力，并成为波兰的附庸。宗教改革给骑士团带来了许多变化。 1525 年，勃兰登堡-安斯帕赫的霍赫梅斯特·阿尔布雷希特 (Hochmeister Albrecht) 将骑士团在普鲁士的领地世俗化并入普鲁士公国，他辞去了骑士团的职务，成为路德教徒，并于 1525 年 4 月 10 日向波兰国王表达了公国的敬意。 1561 年，利夫兰兹·戈塔德·冯·凯特勒骑士团成员也采取了同样的做法，将骑士团剩余的领地（大部分已被瑞典和波兰瓜分）转变为库尔兰公国。在德意志帝国，德意志大师于1530年成为最高大师，勋章所在地从马林堡转移到梅根特海姆；该秩序在德国幸存下来，适应了当地的政治。哈布斯堡王朝（1606 年对骑士团进行了改革）的保护被证明是喜忧参半：骑士团幸存下来，但从未恢复任何独立，并且其努力转向了哈布斯堡王朝对土耳其人的战争。根据 1648 年《威斯特伐利亚条约》，天主教、路德教和加尔文教骑士在自 16 世纪末以来由哈布斯堡王朝大团长领导的骑士团中获得平等权利。一些行政辖区，如埃尔萨斯、勃艮第、科布伦茨、奥斯特赖希、博曾，仍然是天主教徒，其他行政区，如图林根、萨克森，是新教，而黑森则是三教派（天主教、路德教、加尔文教）。 1637 年，（新教）荷兰骑士脱离并成立了 Ridderlijke Duitsche Orde，Ballij van Utrecht，至今仍然存在。 1809年，该骑士团被大多数德国州驱逐，仅在奥地利幸存。 1839 年，它的骑士人数减少到四名，并被奥地利皇帝重组为天主教慈善机构。真实性无条件保证。马克西米利安三世，远奥地利大公，也被称为马克西米利安·德·德意志迈斯特（Maximilian der Deutschmeister）（1558年10月12日出生于维也纳新城；1618年11月2日逝世于维也纳）是马克西米利安二世皇帝和西班牙玛丽亚的第四个儿子。从1585年起，他担任条顿骑士团大团长（de：Grossmeister des Deutscher Ordens）。马克西米利安大公是波西米亚和匈牙利的安娜的孙子，波西米亚和匈牙利的拉迪斯劳斯二世的女儿和女继承人，拉迪斯劳斯二世本人是波兰卡西米尔四世的长子。他是古代波兰皮亚斯特国王、雅盖拉及其祖先立陶宛大公的后裔。已故的老西吉斯蒙德一世是马克西米利安的小儿子，是马克西米利安的曾叔父，而马克西米利安是西吉斯蒙德的长兄的后裔。 1587 年，前任波兰国王斯特凡·巴托里去世后，马克西米利安成为波兰立陶宛联邦君主的候选人。这次选举受到了另一位候选人、瑞典亲王西吉斯蒙德三世·瓦萨的争议，他是老西吉斯蒙德一世的孙子。当马克西米利安试图通过派遣军队并发动波兰王位继承战争（1587-1588）来解决争端时，他在比奇纳战役中被新宣布的国王西吉斯蒙德三世的支持者击败。波兰酋长扬·扎莫伊斯基 (Jan Zamojski)。他被俘虏，直到教皇西克斯图斯五世干预后才被释放。1589 年，他放弃了波兰王位。他的弟弟神圣罗马帝国皇帝鲁道夫二世在这件事上的不作为导致了鲁道夫的坏名声。 1593 年至 1595 年间，马克西米利安为其年轻的表弟、内奥地利大公费迪南德摄政。随后在 1595 年，他继承了他们的叔叔斐迪南二世 (Ferdinand II)，即奥地利大公，在他的领土上，包括蒂罗尔，事实证明他是蒂罗尔反宗教改革的支持者。他还致力于废黜梅尔基奥·赫勒斯尔，并确保他以前年轻的侍从内奥地利大公费迪南大公继承神圣罗马帝国皇帝的头衔。马克西米利安最著名的遗产是巴洛克风格的大公帽，它陈列在克洛斯特新堡修道院的宝库中，直到 1835 年才被用于礼仪用途。

About the project | Ads / Partnership
Do not sell my personal information