Ян III Собеський (1629-1696)

		1	2	3	4	5

		1	2	3	4

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Собеський.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Собеський.

Ян III Собеський
Dei Gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolenscie, Kijoviae, Volhyniae, Podlachiae, Severiae, Czernichoviaeque, etc

Король Польщі
Правління	1674-1696
Коронація	2 лютого 1676
Попередник	Михайло Хома Корибут Вишневецький
Наступник	Август II Сильний
Інші титули	Великий князь Литовський Великий князь Руський

Біографічні дані
Дата народження	17 серпня 1629(1629-08-17)
	Олесько
Дата смерті	17 червня 1696(1696-06-17) (66 років)
	Варшава
Місце поховання	Собор святих Станіслава і Вацлава, Краків, Польща
Дружина	Марія Казимира
Діти	Яків Людвік, Аделайда Людвіка, Тереза Теофіла, Марія Тереза, Тереза Кунегунда, Олександр Венедикт, Константин Володислав, Іван
Династія	Собеські
Батько	Яків Собеський
Мати	Софія Теофіла Даниловичівна

Ян III Собе́ський^[1]^[2] (пол. Jan III Sobieski; *17 серпня 1629 — †17 червня 1696) — король польсько-литовської держави — Речі Посполитої з 1674 року, великий коронний маршалок з 1665 року, Польний гетьман коронний з 1666 року, великий коронний гетьман з 1668 року. Своїм військовим талантом надовго забезпечив Речі Посполитій спокій на південних кордонах.

Повний титул:

пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski.

укр. З Божої ласки король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Пруський, Мазовецький, Жмудський, Інфляндський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський.

Життєпис[ред. • ред. код]

Дитинство, юність, навчання[ред. • ред. код]

Народився в Олеську (тепер селище Буського району Львівська область), в сім'ї магната Якуба Собеського та його другої дружини — представниці спольщеного руського роду Софії Теофіли з Даниловичів. Дитячі роки провів разом зі старшим братом Мареком у Жовкві. Навчались в Кракові, Брюсселі.

Кар'єра[ред. • ред. код]

24 липня 1648 року після звістки про смерть короля Владислава IV зі старшим братом Мареком виїхали з Брюсселя додому. Учасник воєн проти Богдана Хмельницького, зокрема, облоги Замостя (1648), битв під Зборовом, Берестечком (був важко поранений в голову, ледь не потрапив до татарського полону), Жванцем. Після дуелі проти Михайла Казимира Паца через панну Орховську — доньку Павла, гувернера Собеських^[3] — лікувався у Львові. Від батька отримав Яворівське староство, був 2 липня 1649 року. 1659 року вперше був послом сейму. 19 березня 1660 року став стрийським старостою.

Як полковник кварцяного війська служив під командуванням хорунжого коронного Олександра Конецпольського, 16 жовтня 1655 року склав присягу на вірність королю Швеції.^[4] В жовтні 1672 року розбив чамбули татар на лінії Краснобрід — Нароль — Немирів — Комарне — Калуш.

В серпні-вересні 1666 року разом з дружиною мав майнову суперечку з Ґризельдою та Міхалом Вишневецькими, посередником був белзький каштелян Олександр Людвік Незабітовський гербу Любич.^[5]

Добився від короля Франції пенсії за інформаційну службу та конкретну політичну діяльність на користь французького двору, що було близьким до терміну державна зрада.^[6]

Король[ред. • ред. код]

На початку свого королівського правління підписав невигідний для Польщі Журавненський мир (1676) з Мехметом IV, але одночасно провадив переможні баталії з Османською імперією: битви біля Підгайців і Хотина (саме після Хотинської битви 1673 року обраний королем), «Віденську відсіч» 1683 року.

Протидіяв державотворчим планам українського гетьмана Петра Дорошенка; згодом у 1684 році відновив козацтво на Правобережній Україні і протягом останньої чверті XVII століття підтримував гетьманування там Остапа Гоголя, Степана Куницького, Андрія Могили, Григорія Гришка, Самійла Самуся, полковництво Семена Палія. Правобережне козацтво брало участь у молдавських походах Яна III Собеського 1685, 1686 і 1691 років.

Наприкінці лютого 1676 року Ян III Собеський запросив на свої коронаційні урочистості до Варшави наказного правобережного гетьмана Є. Гоголя. Сейм дав дозвіл козакам право розміщуватись у Димерському старостві і виплачувати певні суми з коронного скарбу. Наказний гетьман мав сформувати 4000-не військо для боротьби з турками.

Головною метою його зовнішньої політики було відвоювання Правобережної України від Османської імперії, що дало б змогу покращити становище Польсько-Литовської держави за рахунок економічного та військового потенціалу українських земель. На той час Правобережна Україна стала ключовою ланкою у відносинах між Московською державою, Річчю Посполитою, Османською імперією та залежним від них Кримським ханством.

1684 року був ініціатором утворення антитурецького союзу Австрії, Венеції, Ватикану та Речі Посполитої. 1686 року уклав Вічний мир з Московською державою, закріпивши поділ України.

Політично був пов'язаний з Францією та Австрією. Прагнув до зміцнення королівської влади, що викликало сильну опозицію магнатів.

Останній рік найчастіше перебував у Жовкві, Яворові чи Вілянoві, потерпав від ростучої водянистої пухлини. Помер 17 червня 1696 року від приступу апоплексії^[7] у Вілянівському палаці поблизу Варшави. Похований у крипті Св. Леонарда у Кракові.

Власність, фундації[ред. • ред. код]

Зборів,^[8] Підгірці, Золочів, Жовква, Поморяни (тут за його сприяння було розпочато будівництво кам'яного костелу^[9]).

Вшанування[ред. • ред. код]

Пам'ятники[ред. • ред. код]

Львів (тепер у Ґданську)

Меморіальні таблиці[ред. • ред. код]

Бучач (збереглась кам'яна; мідної (чи бронзової) на місці немає)

Вулиці[ред. • ред. код]

Львів (Круля Яна ІІІ, тепер частина вулиці Братів Міхновських)^[10]
Бучач (часи І-ї Речі Посполитої)
Золочів.

Галерея[ред. • ред. код]

Ян III Собеський з «образом» Матері Божої Белзької (Ченстоховської)
Дружина Івана Собеського Марія Казимира з дітьми (худ. Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій)
Іван III Собеський у лавровому вінку (художник — Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій)
«Львівський» пам'ятник королю, Ґданськ
Пам'ятна дошка, Бучач

Родинні зв'язки[ред. • ред. код]

Софія з Жолкевських Данилович

Іван Данилович

Ядвіґа Снопковська

Марко Собеський

Софія Теофіла Даниловичівна Собеська

Яків Собеський

Іван ІІІ Собеський

Діти, зокрема:

Яків Людвік — дідич Зборова, Золочева (фундатор тут колегії, монастиря, костелу оо. піярів^[11])
Александер Бенедикт (†1714, Рим)
Константій Владислав (†1726, Жовква)
Тереза Кунеґунда Реґіна^[12]

Цікаві факти[ред. • ред. код]

Іван III Собеський мав найбільше дітей серед польських королів — 14.^[13]
У 1677 році під час перебування в Ґданьську Іван III Собеський кілька разів відвідував відомого астронома і власника декількох пивоварних заводів Івана Гевелія. Король охоче користувався його прибудинковою астрономічною обсерваторією. 21 жовтня 1677 року король Ян III визначив вченому довічну зарплату в розмірі 1000 злотих, 3 грудня 1677 року звільнив пивоварні заводи Яна Гевелія від всіляких податків. На доказ вдячності 1690 року астроном один з сузір'їв південного неба назвав Щитом Собеського (Scutum Sobiescianum).

Примітки[ред. • ред. код]

↑ у деяких джерелах Ян Собєскі
↑ Д-р Михайло Гузар. Жмут спогадів про Бучач // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 181.
↑ Przyboś Adam. Pac Michał Kazimierz h. Gozdawa (ok. 1624–1682) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/4, zeszyt 103. — S. 721–722. (пол.)
↑ Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629–1696)… S. 413
↑ Majewski W., Przyboś Adam. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — t. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 96. (пол.)
↑ Ярослав Дашкевич. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 262. — ISBN 5-203-01639-9
↑ Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629–1696)… S. 413
↑ Tomasz Kunzek. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 118. (пол.)
↑ Pomorzany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — T. VIII : Perepiatycha — Pożajście. — S. 748. (пол.)
↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)
↑ Василь Слободян. Християнські храми Золочева / Золочів // «Галицька брама». — № 1-2 (145–146), 2007 (січень—лютий). — 40 с. — С. 26.
↑ І. Єзерська. Чоловічі та жіночі імена за метриками хрещень катедрального костелу Львова (XVII ст.) // Український історичний журнал. — К., № 2 (491) за березень-квітень 2010. — С. 211. — ISSN 0130-5247
↑ Ciekawostki пол.

Джерела[ред. • ред. код]

Чухліб Т. До питання про політичні стосунки між королем Яном III Собеським та гетьманами Правобережної України // Український історичний збірник. — Вип. І. — К.,1997. — С. 61-100
Чухліб Т. «Ucraina terra Cossacorum» та східноєвропейська політика Яна ІІІ Собеського (1674–1696 рр.) // Україна і Польща — стратегічне партнерство на зламі тисячоліть. — Част. 1. — К.,2001. — С. 48-60.
Чухліб Т. Україна і Польща у період правління короля Яна III Собеського: у пошуках втраченого миру // Український історичний журнал — № 1 — 2002 — C. 38-52.
Czuchlib T. «Kozacki krol» Jan III Sobieski // Wojna a pokoj / Pod red. L.Iwszynej. — Kijow,2004. — S. 125–135.
Малий словник історії України / відпов. ред. Валерій Смолій. — Київ : Либідь, 1997.
Ян III Собеський
Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
Сікора Р.: Крилаті гусари Яна Собеського. Київ: Дух і літера, 2013. ISBN 978-966-378-311-6. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
[1]Тарас Чухліб. Українці у битві під Віднем
Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629–1696) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2000. — PAN, PAU. — Tom ХXXIX/4, zeszyt 163. — S. 413–422. (пол.).
Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 152. (пол.)
«Козацький король» Ян ІІІ Собеський
Jan III i jego pomnik we Lwowie (пол.)

Посилання[ред. • ред. код]

Ян III Собеський у сестринських проектах Вікіпедії
	Цитати у Вікіцитатах^?
	Ян III Собеський у Вікісховищі^?

Тарас Чухліб. «Брати по крові»
УКРОП
Чухліб Т.
«Імена твої, Україно» — Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007. — С. 39-42.
Sobiescy (01) пол.
[2]Тарас Чухліб. Спільна спадщина України та Польщі
Відносини з конференцій «Українсько-Польський круглий стіл істориків XVII ст.» (27.06.2013)
Мирослав Нагельський. Каналії і король. Ян ІІІ Собєський, козаки і битва під Віднем. Історична правда, 21.10.2013
Радослав Сікора. Відень-1683: між пропагандою і фактами. Історична правда, 13.09.2013
Sobiescy (пол.)
Książęta Wiśniowieccy (пол.)
Daniłowiczowie (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Попередник
Михайло I Корибут Вишневецький

Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський
1674-1696

Наступник
Август II Сильний

п о р Великі князі Литовські

Спадкові князі	Міндовг (1236-1263) • Тройнат (1263-1264) • Войшелк (1264-1267) • Шварно (1267-1268) • Тройден (1269-1281) • Довмонт (1282-1285) • Бутигейд (1285-1291) • Путувер Будивид (1291-1295) • Витень (1295-1315) • Гедимін (1316-1341) • Євнут (1341-1345) • Ольгерд (1345-1377) • Владислав II Ягайло (1377-1381) • Кейстут (1381-1382) • Владислав II Ягайло (1382-1392) • Вітовт (1392-1430) • Свидригайло (1430-1432) • Сигізмунд Кейстутович (1432-1440) • Казимир IV Ягеллончик (1440-1492) • Олександр (1492-1506) • Сигізмунд I Старий (1506-1548) • Сигізмунд II Август (1544-1572)

Виборні князі	Генріх Валуа (1573-1574) • Стефан Баторій (1576-1586) • Сигізмунд III Ваза (1587-1632) • Владислав IV Ваза (1632-1648) • Ян II Казимир (1648-1668) • Міхал Корибут Вишневецький (1669-1673) • Ян III Собеський (1673-1696) • Август II Фрідріх (1697-1704) • Станіслав Лещинський (1704-1709) • Август II Фрідріх (1709-1733) • Станіслав Лещинський (1733-1734) • Август III Фрідріх (1734-1763) • Станіслав Август Понятовський (1764-1795)