| Павло I | ||
 |
||
|
||
|---|---|---|
| 6(17).11.1796 — 1801 | ||
| Попередник: | Катерина II | |
| Спадкоємець: | Олександр І | |
| Народження: | 20 вересня (1 жовтня) 1754 Санкт-Петербург |
|
| Смерть: | 12 (24 березня) 1801 Санкт-Петербург |
|
| Династія: | Романови | |
| Батько: | Петро III | |
| Мати: | Катерина II | |
| Дружина: | Наталя, Марія | |
| Діти: | Олександр, Микола, Костянтин | |
Павло I (20 вересня (1 жовтня) 1754, Санкт-Петербург — 12 (24 березня) 1801, Санкт-Петербург) — російський імператор з 6 (17).11.1796.
Син Петра III і Катерини II. Був одружений з Гессен-Дармштадтською принцесою Вільгельміною; після її смерті — з принцесою Софією Доротеєю Вюртенберзькою (з 1776, у православ'ї — Марія Федорівна). З 1783 жив у Гатчині, де мав свій двір і невелике військо.
Політика[ред. • ред. код]
У внутрішній політиці Павло I сприяв поширенню поміщицького землеволодіння (дворянам було роздано близько 600 тис. державних селян, з них до 150 тис. в Україні); роздавав дворянам і урядовцям землі на Півдні України (на 1800 — близько 8 млн десятин); у грудні 1796 видав указ про закріпачення селян Півдня України, Дону і Приазов'я, одночасно указом про 3-х денну панщину (1796) Павло I мав намір регламентувати повинності селян. Павло I, будучи противником політичних заходів Катерини II, скасував розпочаті нею перетворення (зокрема, в 1796 ліквідував намісництва, знову запровадив поділ на губернії), частково відновив судову систему, що існувала в 1760-70-х рр. (в Україні було поновлено діяльність Генерального земського і підкоморського суду; 1796). Страх російського уряду перед впливом ідей Великої Французької революції примусив Павла I ввести сувору цензуру, закрити приватні друкарні (1797), заборонити ввіз іноземної літератури (1800). Разом з тим Павлом І видано указ що забороняє побудову церков «в малороссійском вкусе», себто за українським смаком (1801). Армія була реформована за прусським зразком.
Павло I продовжував традиційну для московського центру колоніальну національну політику щодо неросійських народів імперії.
Українські прихильники автономії сподівалися, з приходом до влади Павла І, на послаблення централістської політики російської адміністрації (у ній значну роль відігравали урядовці українського походження — Олександр Безбородько, Дмитро Трощинський, Віктор Кочубей, брати Андрій та Іван Гудовичі та ін.) щодо України. Ходили навіть чутки про відновлення гетьманства на чолі з сином Павла I великим князем Костянтином і регентом А. Гудовичем. Однак, єдине, що було зроблено урядом Павла I, це поновлено підкоморський суд (1796) та побутування норм магдебурзького права.
За Павла I Росія входила до так званої другої антифранцузької коаліції, вела воєнні дії проти республіканської Франції (Італійський та Швейцарський походи російської армії у 1799 під командуванням О. Суворова). Загострення суперечностей між Росією та її союзниками Англією та Австрією привели до розриву з Британською імперією (1800) та зближення Павла I з Наполеоном І Бонапартом.
Незадоволення внутрішньою та зовнішньою політикою Павла I широких дворянських та військових кіл, його психологічна неврівноваженість і самодурство, викликало ряд змов придворної аристократії — т. зв. «Смоленська змова» 1798 та гвардійська змова 1800-01, яка завершилась вбивством Павла I в ніч з 11(23) на 12(24).3.1801 у Михайлівському замку. Російський престол зайняв його син Олександр I.
Сім'я і діти[ред. • ред. код]
Дружини[ред. • ред. код]
- Наталя Олексіївна (Августа-Вільгельміна-Луїза Гессен-Дамштатська)(1755–1776) — перша дружина великого князя. Померла при пологах разом з дитиною (мертвонароджений спадкоємець).
- Марія Федорівна (Доротея Вертимберзька) (1759–1828) — друга дружина імператора Павла, мати його 10 дітей.
Діти[ред. • ред. код]
- Сини
- Олександр Павлович — імператор. Син Павла та Марії Федорівни.
- Костянтин Павлович — великий князь. Син Павла та Марії Федорівни.
- Микола Павлович — імператор після свого брата Олександра. Син Павла та Марії Федорівни.
- Михайло Павлович — великий князь. Наймолодший син Павла та Марії Федорівни.
- Доньки (усі від другої дружини Марії Федорівни)
- Олександра Павлівна — угорська платина.
- Олена Павлівна — герцогиня Мекленбург-Шверинська.
- Марія Павлівна — велика герцогиня Веймарська
- Катерина Павлівна — королева Ветенбурнга
- Ольга (померла в 3 роки)
- Анна Павлівна — королева Нідерландів.
Мав позашлюбного сина Семена від фрейліни Софії Ушакової та доньку Марфу від Любові Баргард[Джерело?].
Література[ред. • ред. код]
- Эйдельман Н. Я.. Грань Веков. http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/NYE/18_19/18_19_1.HTM
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
