| Марія-Луїза Австрійська фр. Marie-Louise d'Autriche, нім. Marie-Louise von Österreich |
||||
 |
||||
| Марія-Луїза Австрійська, імператриця Франції. Портрет пензля Франсуа Жерара. | ||||
|
||||
|---|---|---|---|---|
| 1 квітня 1810 — 6 квітня 1814 | ||||
| Попередник: | Жозефіна Богарне | |||
| Наступник: | Марія Амалія Неаполітанська | |||
| Народження: | 12 грудня 1791 Відень, Австрія |
|||
| Смерть: | 17 грудня 1847 (56 років) Парма, Італія |
|||
| Династія: | Габсбурги | |||
| Батько: | Франц II | |||
| Мати: | Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська | |||
| Чоловік: | 1-й:Наполеон I 2-й : Адам Альберт фон Нейпперг 3 -й:Карл-Рене де Бомбель |
|||
| Діти: | Від 1-го шлюбу: син: Наполеон II |
|||
.svg){kind=small}
Марія-Луїза Австрійська (нім. Marie-Louise von Österreich; 12 грудня 1791 - 17 грудня 1847 ) - дочка імператора Священної Римської імперії Франца II (з 1806 - імператора Австрії Франца I), внучата племінниця Марії Антуанетти. Друга дружина Наполеона I, імператриця Франції в 1810-1814, після зречення Наполеона - герцогиня Парми, П'яченци і Гуасталли.
Біографія[ред. • ред. код]
Після війни 1809 року Наполеон, розірвавши шлюб з Жозефіною Богарне, обрав Марію-Луїзу в дружини, і 1 квітня 1810 вони були повінчані кардиналом Фошем у Парижі. Свята, що супроводжували одруження, закінчилися жахливою пожежею на балу в австрійського посла Шварценберга. У 1812 у Марія-Луїза супроводжувала Наполеона в Дрезден, на з'їзд монархів. Поки імператор воював у Росії, вона залишалася регентшею в Парижі; зберігала регентство і в 1813-1814 роках.
У 1811 у неї народився син Наполеон, якому імператор дав титул римського короля. У 1814 році, перед самим взяттям міста, імператриця залишила Париж разом із сином, переселившись до Блуа. Після зречення Наполеона вони жили в Шенбрунні. Її обер-гофмаршалом був призначений австрійський генерал граф Адам Альберт фон Нейпперг. Із ним вона пізніше вступила в морганатичний шлюб (8 серпня 1821), в якому народила трьох дітей: Альбертіну, Вільгельма Альберта та Матильду.
У 1816 у Марія-Луїза прийняла управління Пармою, П'яченцою і Гуасталлою, відданими їй, з титулом імператорської величності, за договором у Фонтенбло. Після смерті графа Нейпперга (22 лютого 1829) Марія-Луїза вступила у ще один морганатичний шлюб з графом Карлом-Рене де Бомбель (17 лютого 1834). За період її правління Пармою були побудовані мости, лікарні та школи. Розпочалось будівництво театру, яким жителі міста пишаються досі.
Марія Луїза залишається найулюбленішою правителькою маленького герцогства.
Література[ред. • ред. код]
- Franz Herre: Marie Louise - Napoleon war ihr Schicksal, Köln 1996.
- Gigi Beutler: Die Kaisergruft, Wien 1992.
