Костянтин ІІ
портрет 1997 року
7-й король
Початок правління:	6 березня 1964
Кінець правління:	13 грудня 1974
Попередник:	Павло І
Наступник:	республіка
Дата народження:	2 червня 1940(1940-06-02) (74 роки)
Дружина:	Анна-Марія Данська
Династія:	Глюксбурги
Батько:	Павло І
Мати:	Фредеріка Ганноверська

Костянтин ІІ (грец. Κωνσταντίνος Β΄, 2 червня 1940) — сьомий, останній серед сучасних королів Греції. За батьком королем Павлом І належить до династії Глюксбургів.

Біографія[ред. • ред. код]

Королем принц Костянтин був проголошений 6 березня 1964 р., після смерті батька, того ж дня він склав присягу. Політичні погляди Костянтина II характеризувалися яскраво вираженим антикомунізмом.

Загалом період правління Костянтина випав на дуже складний період у післявоєнній історії Греції. У той час коли сусідні країни Європи, зокрема Італія, бурхливо розвивались, Греція продовжувала залишатися на місці. Національна трагедія внутрішнього конфлікту загальмувала політичний, соціальний і економічний прогрес країни, надовго поставила її в залежність від іноземних держав.

Щоправда цей відзначився підйомом демократичного руху у Греції. У листопаді 1963 р. до влади прийшов уряд на чолі із Георгіосом Папандреу. На цьому тлі часто спалахували протести студентів, робітничі страйки. Такі народні настрої дуже непокоїли короля та королівський двір. Вони почали готуватись до контрнаступу. 15 липня 1965 р. Костянтин ІІ здійснив «палацовий переворот»: відсторонив Г. Папандреу від поста прем'єр-міністра і призначив на його місце діяча правого напрямку Г. Афанасіадіса-Новаса. Цей крок короля був цілком антиконституційним і спрямованим проти робочого і демократичного руху.

Це викликало нову хвилю народного незадоволення, вже через два місяці був формований новий уряд Стефаноса Стефанопулоса. Проте і він виявився неспроможним забезпечити стабільність в державі. Тим часом реакційні кола готувались до встановлення диктатури хунти полковників. Згодом були створені це два кабінети Параскевопулоса та Канеллопулоса, але й вони виявились нежиттєздатними, бо не мали реальної підтримки народу. 1968 р. після приходу до влади «чорних полковників» король виїхав до Великобританії. Після повалення самої хунти новий уряд на підставі референдуму проголосив Грецію республікою.

У 1994 році за розпорядженням прем'єр-міністра країни Андреаса Папандреу в короля Костянтина конфіскували всю нерухомість, а саме: три палаци у передмісті Афін, на острові Корфу та біля міста Лариса. Крім того, членів королівської родини позбавили громадянства й заборонили їм в'їзд до Греції.^[1]

Спадкоємці[ред. • ред. код]

У віці 24 років король Костянтин ІІ одружився з Анною-Марією Ольденбурзькою. Вони мають 5 спільних дітей:^[2]

• Алексія Ольденбурзька
• Павло — герцог Спарти
• Ніколай Ольденбурзький
• Теодора Ольденбурзька
• Філіппос Ольденбузький

Спортивна кар'єра[ред. • ред. код]

1960 року у віці 20 років коронний принц Костянтин став олімпійським чемпіоном на літній Олімпіаді в Римі. Він брав участь у командному змаганні з вітрильного спорту серед яхт класу «Дракон»^[3]. Президент НОК Греції^[4]. В період 1963—1974 король Костянтин був членом Міжнародного олімпійського комтету; з 1967 року по 1973 рік — член Комісії МОК з питань Міжнародної олімпійської академії. 1974 року став почесним членом МОК.

Примітки[ред. • ред. код]

п о р Королі Греції Оттон I • Георг I • Костянтин I • Олександр I • Георг II • Павло I • Костянтин II