Едвард VII (1841-1910)

Колекції: додати в кошик Продана за: $400.0
Info: http://www.noble.com.au/auctions/lot/?id=263198 Estimate $100 S ...
PERU, Ferdinand VII, eight reales, 1810 JP LIMAE (KM.106.2) small imaginary bust of Ferdinand VII. Nearly very fine.

Колекції: додати в кошик Продана за: $369.0
Info: http://www.sixbid.com/browse.html?auction=2419&category=49002&lot ...
Mansfeld-hinterortische Linie, Gebhard VII., Albrecht VII., Philipp II. und Taler 1544, Eisleben. Tornau 890 ff, Davenport 9513. Sehr schön

Колекції: додати в кошик Продана за: $12.0
Info: http://www.ebay.com/itm/301280595332 Tue Aug 26 00:00:00 UTC 2014
GREAT BRITAIN 1907 1/2 Crown Edward VII Silver
Едвард VII (1841-1910)з Вікіпедії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едуард VII
Dei Gratiâ Britanniarum et terrarum transmarinarum quae in Ditione sunt Britannicâ, Rex, Fidei Defensor, Indiae Imperator
Prince of Wales00.jpg
Король Великої Британії
Правління 1901-1910
Коронація 9 серпня 1902
Попередник Вікторія I
Наступник Георг V
Біографічні дані
Імена Albert Edward (Альберт Едуард)
Хрещення 25 січня 1842
Дата народження 9 листопада 1841(1841-11-09)
Букінгемський палац, Лондон
Дата смерті 6 травня 1910(1910-05-06) (68 років)
Букінгемський палац, Лондон
Місце поховання Каплиця Св. Георга, Замок Віндзор
Дружина Олександра Датська
Діти Альберт Віктор, Георг, Луїза, Вікторія, Олександр Джон
Династія Сакс-Кобурги і Гота [1]
Батько Альберт принц Саксен-Кобург-Гота
Мати Вікторія I
Coat of Arms of the United Kingdom (1837-1952).svg
EdwardVII Signature.svg

Едуард VII (англ. Edward VII) (*9 листопада 1841, Букінгемський палац, Лондон - †6 травня 1910, там же) — король Великої Британії та Ірландії, імператор Індії з 22 січня 1901, австрійський фельдмаршал (1 травня 1904), перший з Саксен-Кобург-Готської (нині Віндзорської) династії.

Вступ на престол[ред.ред. код]

Принц Уельський у 22-річному віці

Старший син королеви Вікторії та принца-консорта Альберта Саксен-Кобург-Готського. Оскільки його мати жила довго, вступив на престол у 59-річному віці; до 2008 року (60-річчя принца Чарльза) був найбільш похилим принцом Уельським в історії Британії.

Царювання Едуарда почалось у січні 1901 року після смерті матері. До сходження на престол принц Уельський був більше відомий під своїм першим ім'ям за хрещенням Альберт (Берті), а мати (на пам'ять про покійного чоловіка) бажала, щоб син царював під ім'ям Альберт-Едуард I. Однак, оскільки королів Британії з іменем Альберт не було (і, що важливіше, багато англійців вважали це ім'я німецьким), не було і прецедентів використання подвійних імен, тронним іменем наступника Вікторії стало друге ім'я — Едуард. Коронація нового монарха була призначена на 26 червня 1902 року, однак за кілька днів до цієї дати король зазнав сильного нападу апендициту, що вимагав негайної операції, тому єдиного разу за всю історію Великої Британії коронацію перенесли, й вона відбулась 9 серпня того самого року.

Політика[ред.ред. код]

Король у шотландському костюмі. 1904

Мав прізвисько дядько Європи (англ. the Uncle of Europe), оскільки був дядьком кількох європейських монархів, що царювали з ним в один і той самий час, включаючи Миколу II та Вільгельма II.

Король зробив великий особистий внесок до створення Антанти, відвідавши з офіційними візитами Францію (1903) та Росію (1908). Були укладені англо-французька угода, 1904 та англо-російська угода 1907. Хоча ці кроки в історичній перспективі виявились консолідацією сил перед Першою світовою війною, в очах сучасників Едуард VII був «Миротворцем» (the Peacemaker), і як ініціатор франко-російського союзу Олександр III. Саме за його правління почали стрімко погіршуватись стосунки з Німецькою імперією, кайзера Вільгельма II Едуард не любив. У «едвардіанську епоху» в країні стався спалах шпигуноманії, алармізму й германофобії. Король відіграв значну роль у реформі британського флоту і військово-медичної служби після англо-бурської війни.

«Едвардіанська епоха» ознаменована посиленням політичної активності населення, зростанням соціалізму та фемінізму в Британії, промислово-технічним розвитком.

Приватне життя[ред.ред. код]

Принц Уельський одружився 10 березня 1863 року з Олександрою, принцесою Датською (1 грудня 1844 - 20 листопада 1925), сестрою російської імператриці Марії Федорівни (Дагмари). Від цього шлюбу народилось шестеро дітей:

  • Альберт Віктор (8 січня 1864 — 14 січня 1892), герцог Кларенс;
  • Георг (3 червня 1865 — 20 січня 1936), король Великої Британії Георг V;
  • Луїза (20 лютого 1867 — 4 січня 1931), одружена з Олександром, герцогом Файф;
  • Вікторія (6 липня 1868 — 3 грудня 1935), одружена не була;
  • Мод (26 листопада 1869 — 20 листопада 1938), одружена з королем Норвегії Хоконом VII.
  • Олександр Джон (6 квітня 1871 — 7 квітня 1871).
Аліса Кеппел

Будучи принцом Уельським (коли мати практично не допускала його до справ державних), був відомий своїм життєлюбним характером, пристрастю до перегонів, полювання; великий прихильник прекрасної статі (серед його фавориток була акторка Сара Бернар), що не шкодило його репутації й не приховувалось від Олександри, яка підтримувала із цими жінками рівні стосунки. Правнучка його останньої коханки, Аліси Кеппел, також стала коханкою (й потім дружиною) принца Уельського — Каміла Паркер Боулз, нинішня дружина принца Чарльза. Офіційно вважається, що її бабуся народилась від чоловіка Аліси; немає даних про те, щоб Едуард визнавав своїми будь-яких дітей, окрім законних.

Едуард був активним діячем масонства і брав участь у зборах багатьох лож у Британії й на континенті; як і інші британські масони того часу, він не робив таємниці зі своєї участі у цих ложах, та деякі його виступи на масонську тематику були публічними.

У 1908 році Едуард VII відкрив літні Олімпійські ігри в Лондоні.

Мав велику популярність як принц та як король і в Англії, і за кордоном.

Література[ред.ред. код]

Г. С. Остапенко. «Спадкоємці королеви Вікторії й перші британські монархи XX століття: Едуард VII і Георг V». — «Нова й новітня історії», № 6, 1999

Попередник
Вікторія I
Arms of the United Kingdom.svg Король Великої Британії
1901-1910
Arms of the United Kingdom.svg Наступник
Георг V