Валентиніан I (321-375)

Продана за: $3.0
Info: https://www.ebay.com/itm/364835159668 2024-04-22
BULGARIA 5 Leva 1980 - FIFA World Cup - aUNC - 2147

Продана за: $10.0
Info: https://www.ebay.com/itm/364833172954 2024-04-22
KINGDOM of NAPOLEON 1 Soldo 1812 M - Copper - Napoleon I. - 1703

Продана за: $1.0
Info: https://www.ebay.com/itm/364833171537 2024-04-22
NETHERLANDS 10 Cents 1893 - Silver 0.640 - Wilhelmina I. - 1687
Валентиніан I (321-375)з Вікіпедії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Валентініан I
Flavius Valentinianus
ValentinianI.jpg
Бюст Валентініана
Імператор
Початок правління: 26 лютого 364
Кінець правління: 17 листопада 375
Попередник: Йовіан
Наступник: Валент
Дата народження: 321
Місце народження: Вінковці Паннонія
Дата смерті: 17 листопада 375(0375-11-17)
Місце смерті: Бріґеціо (біля Комарон, Угорщина)
Дружина: Марина Севіра, Юстина
Діти: Граціан, Валентіан ІІ, Юста, Грата і Галла
Мати: Gratianus Major

Валентиніан I (лат. Flavius Valentinianus, * 321 у Кібале, Паннонія — † 17 листопада 375, Бріґеціо, біля Комарон, сучасна Угорщина) — римський імператор західної частини імперії з 26 лютого 364 року по 17 листопада 375 року.

Сходження до влади[ред.ред. код]

Валентиніан вступив рано до військової служби і у 360 році став військовим трибуном (Tribunus militaris) та супроводжував уже Юліана до Антіохії. Він зберіг свою посаду, хоча відкрито виступав із позицій християнства. Юліан загинув у 363 році у війні проти сассанідів, і його наступник Йовіан також раптово помер. 26 лютого 364 року війська проголосили в Нікеї імператором Валентіана. Він розлучився із своєю першою дружиною (Марина Севера) й одружився вдруге з Юстиною, з якою у нього народилися син Валентіан ІІ та дочки — Юста, Грата і Галла — майбутня дружина імператора Феодосія I.

Правління[ред.ред. код]

Солідус карбований за часів Велентініана (бл. 376). На реверсі викарбувано двох братів Валента та Валентініана.

Валентиніан був мудрим правителем, що однаково дбав про внутрішні та зовнішні справи, у релігійних питаннях виявляв незвичайну терпимість, незважаючи на свою прихильність до вчення церкви (Нікейського символу віри). У цілому він був людиною справедливою, хоча нерідко під впливом запалу доходив до жорстокості. При ньому у Британії (Феодосієм, батьком майбутнього імператора) було відновлено римське панування над територією до валу Антонія (367-70). Галлію Валентініан сам очистив від алеманів (366). Їх, імператор переслідував аж за Рейн. У 368 році він знову завдав їм поразки при Соліцініумі (нинішній Зульц, в долині річки Неккара). По тому зміцнив Рейнський кордон новими спорудами і у 374 році уклав з ними вигідний мир. Повстання мавританського князя Фірма в Африці було придушене Феодосієм у 373 — 375 роках. Валентініан також вдало воював особисто з квадами та сарматами на Дунаї, але 17 листопада 375 року раптово помер у Бріґеціо (біля Комарон (Komárom-Szöny), Угорщина). Під час прийому посольства квадів у Валентініана стався інсульт, коли він у нападі люті лаяв присутніх послів.

Його тіло поховали у Константинополі.

Посилання[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.