| Анастасій I | |
| Flavius Anastasius | |
 |
|
| Солідус Флавія Анастасія | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 11 квітня 491 |
|---|---|
| Кінець правління: | 9 липня 518 |
| Попередник: | Флавій Зенон |
| Наступник: | Юстин I |
| Дата народження: | бл. 430 |
| Місце народження: | Дуррахіум, тепер Дуррес у Албанії |
| Дата смерті: | 9 липня 518 |
| Місце смерті: | Константинополь |
| Батько: | Помпей |
| Мати: | Анастасія Константіна |
Флавій Анастасій (лат. Flavius Anastasius, грец. Φλάβιος Ἀναστάσιος)) — (* бл 430 р. — † 9 липня 518 р.) — імператор Візантії з 11 квітня 491 по 9 липня 518 року.
Походження[ред. • ред. код]
Анастасій був родом з Діррахіума в Іллірії (тепер Дуррес у Албанії). Він був освічений, добропорядний і користувався прихильністю імператриці Аріадни — дочки імператора Лева I. Чоловік Аріадни, і пізніше імператор Флавій Зенон помирає у 491 р., не залишивши після себе жодного сина. Аріадна, сенат і все військо проголосили імператором Анастасія, який займав в цей час посаду сіленціарія (так називали служителів, на обов'язку яких лежало підтримання порядку в палаці).
Правління[ред. • ред. код]
Давши письмову відмову від монофізитів, Анастасій одружується з Аріадною. Ісаурська знать, що підтримувала Лонгіна — брата Флавія Зенона, не відразу визнала свою поразку і не переставала будувати інтриги проти нового імператора. У 493 р. Анастасій вигнав із Константинополя всіх ісаурців. Вони зібрали військо і повстали проти Анастасія і навіть дійшли вже до Фригії, коли Анастасій послав проти заколотників свого Magister militum Скіфа. Скіф здобув над заколотниками повну перемогу. У 496 р. після після остаточної перемоги їх було переселено до Фракії.
У 513 році розгорілася релігійна війна між монофізитами і прихильниками Халкідонського собору, яка охопила всю імперію. Генерал Віталіан, Magister militum у Фракії, оголосив себе захисником православ'я та з безліччю гунів, слов'ян і булгар зайняв усю Фракію, Скіфію і Мезію, дійшов до Константинополя і почав його облогу. У 514 р. Анастасію довелося прийняти всі вимоги повсталих: він погодився скликати новий Вселенський Собор — Третій Собор у Тірі (514–515). На ньому повинні були розібрати всі різнодумства в тлумаченні догматів віри, а також повернути престоли поваленим православним єпископам. На цьому соборі Єрусалимський патріарх Ілля І виступив головним противником монофізитів.
Але як тільки війська Віталіана відступили, Анастасій відрікся від своїх обіцянок. Проти заколотників рушила армія, однак Віталіан здобув у бою повну перемогу і вдруге підійшов до столиці. У 515 р. Анастасій знову просив миру. Але, уклавши перемир'я, він сам же його віроломно порушив і раптово напав на флот Віталіана. У цій морській битві заколотники були розбиті, а їх ватажок зник.
Незабаром після цієї перемоги в липні 518 р. Анастасій помер вночі під час страшної грози, що дало привід літописцям стверджувати, що імператор був убитий блискавкою.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Anastasius I |
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Візантійська імперія • Історичний Портал |
Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема |
