| Публій Елій Траян Адріан | |
| Caesar Publius Aelius Traianus Hadrianus Augustus | |
 |
|
| 14-й Імператор | |
| Початок правління: | 11 серпня 117 р. |
|---|---|
| Кінець правління: | 10 липня 138 р. |
| Попередник: | Марк Ульпій Нерва Траян |
| Наступник: | Антоній Пій |
| Дата народження: | 24 січня 76 |
| Місце народження: | Рим або Італіка (Іспанія) |
| Дата смерті: | 10 липня 138 (62 роки) |
| Місце смерті: | Байі |
| Дружина: | Вібія Сабіна |
| Діти: | Луцій Елій Антоній Пій |
| Династія: | Антоніни |
| Батько: | Публій Елій Адріан Афер |
| Мати: | Доміція Пауліна |
Пу́блій Е́лій Трая́н Адріа́н (лат. Publius Aelius Traianus Hadrianus) (76 — †138) — Римський імператор з 11 серпня 117 року, династія Антонінів. Народився в Іспанії, виріс при дворі свого родича імператора Траяна, спадкоємцем якого став (всиновлений в 117 році).
Пройшов добру військову школу в рейнських та дунайських легіонах. В 107-108 роках намісник Нижньої Панонії, з 114 року Сирії, де і був проголошений легіонами імператором, визнаний сенатом у 118 році.
Для його правління характерна подальша централізація державних установ. На чолі імператорських канцелярій замість відпущеників стали вершники, була ліквідована система відкупів податків, заснована державна пошта, виданий «Постійний едикт» (лат. Edictum perpetuum) про використання юридичних норм римської громади до племен та народів, що увійшли до складу Римської імперії, розширена система аліментації, введені куратори в провінціях, почастішали випадки наділення провінціалів правами римського громадянства і т. д Більшу частину правління Адріан проводив в поїздках контролюючи провінційне управління та інспектуючи війська.
Не маючи змоги провадити завойовницьку політику, зміцнював імператорську владу, укріплював кордони Римської імперії. Відмовився від завоювань Траяна в Месопотамії, але зберіг завойовані ним Дакію (стала провінцією) та Аравію, вів оборонну політику, до якої можна віднести будівництво стіни, так званого Адріанового валу, в Британії. Повернув Парфії землі, завойовані імператором Траяном; Вірменію з провінції перетворив на васальне царство; придушив повстання Бар-Кохби в Іудеї.
Адріан займався мистецтвом і літературою.
Похований у мавзолеї в Римі (сучасний замок святого Ангела).
Адріан в художній літературі[ред. • ред. код]
У 1951 році був опублікований роман французької письменниці Марґеріт Юрсенар «Спогади Адріана» (фр. «Mémoires d'Hadrien»). Цей роман, написаний у вигляді фіктивної автобіографії, приніс авторці світове визнання й привернув увагу до постаті імператора Адріана.
Вшанування[ред. • ред. код]
7446 Адріан - астероїд, названий на честь правителя.
Джерела[ред. • ред. код]
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
- Marguerite Yourcenar, Mémoires d'Hadrien, Gallimard, Paris, 1951.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hadrian |
