Наполеон III Бонапарт
Louis Napoléon Bonaparte Napoléon III
Імператор Франції
Початок правління:	2 грудня 1852
Кінець правління:	4 вересня 1870
Попередник:	Наполеон II
Наступник:	Нема (Кінець династії Бонапартів)
Дата народження:	20 квітня 1808(1808-04-20)
Місце народження:	Париж Франція
Дата смерті:	9 січня 1873(1873-01-09) (64 роки)
Місце смерті:	Кент, Англія, Велика Британія
Дружина:	Євгенія
Династія:	Бонапарти
Батько:	Луї Бонапарт, король Голландський (до 1810 р.)
Мати:	Гортензія Богарне

Наполео́н ІІІ Бонапа́рт (фр. Napoléon III Bonaparte) повн. ім'я Шарль Луї Наполеон (фр. Charles Louis Napoléon Bonaparte) (* 20 квітня 1808 — † 9 січня 1873)  — останній французький імператор з 1 грудня 1852 по 4 вересня 1870 (з 2 вересня 1870 року знаходився в полоні), Президент Французької республіки з 20 грудня 1848 по 1 грудня 1852.

Племінник Наполеона I, після низки заколотів з метою захопити владу прийшов до неї мирним шляхом, як президент республіки (1848). Зробивши переворот 1851 і усунувши законодавчу владу, шляхом «прямої демократії» (плебісцит) встановив авторитарний поліцейський режим і ще через рік проголосив себе імператором Другої імперії. Становлення Другої імперії зробило його владу абсолютною.

Кримська війна[ред. • ред. код]

Франція разом із Британією виступили проти захоплення Росією Молдови і Валахії, і після цього Франція оголосила війну Росії. Була також друга причина: Микола I не визнав влади Наполеона ІІІ, публічно принизивши. Однак, коли Сардинське королівство приєдналось до англо-французько-турецької коаліції, в Російській Імперії почалась паніка. У 1854 році Росія програла.

Кольорова гравюра з зображенням посадки хворих в порту Балаклави під час Кримської війни

Франко-пруська війна[ред. • ред. код]

Франція намагалась втрутитись у європейські відносини Прусії й Іспанії, але кожний мав своє невдоволення. Прусія вважала, що їхнього короля образили. Французи важали, що їхнього посла було ображено. У липні 1870 року розпочалась військова мобілізація. 4 серпня французькі війська зазнали розгрому біля м. Мец. 1 вересня розпочалась битва при Седані, в якій Французька армія зазнала значних втрат, незважаючи на сильний опір. Наполеон 2 вересня здався. Після цієї війни Німеччина об'єдналась, утворивши Німецьку імперію. За Франкфуртським договором Німеччині дістаталась майже вся Лотарингія і велика частина Ельзаса.

Література[ред. • ред. код]

• Грегуар, «История Франции в XIX в.» (т. III, М., 1896)
• Э. Тено, «Париж и провинция 3 декабря 1851 г.» (СПб., 1869)
• Виктор Гюго, «История одного преступления» («Отечественные Записки», 1878, 1—8)
• де Бомон-Васси, «Тайны царствования Н. III» (СПб., 1875)
• Sybel, «N. III» (Бонн, 1873)
• Gottschall, «N. III» (в «Der Neue Plutarch», т. 10, Лейпциг, 1884)
• T. Delord, «Hist. du second empire»
• Jerrold, «Life of N. III» (Лондон, 1874–1882)
• Pulet-Malassis, «Papiers secrets et correspondance du second empire» (П., 1877)
• «Hist. anecdotique du second empire, par un fonctionnaire» (П., 1888)
• Hamel, «Hist. illustrée du second empire» (П., 1873)
• Bulle, «Gesch. des zweiten Kaiserreichs» (Берлин, 1890)
• Ebeling, «N. III und sein Hof» (Кельн, 1891—93)
• De Lano, «La cour de N. III» (П., 1892)
• Hachet-Souplet, «Louis N., prisonnier au fort de Ham» (П., 1894)
• Simson, «Die Beziehungen N's III zu Preussen u. Deutschland» (Фрейбург, 1882)
• Vieil Castel, «Mémoires sur le règne de N. III» (Париж, 1881–1884)
• du Casse, «Les dessous du coup d'Etat» (Париж, 1891)
• Thirria, «N. III avant l'Empire» (Париж, 1895–1896)
• Duval, «N. III; enfance, jeunesse» (П., 1895)
• Giraudeau, «N. III intime» (5 изд., П., 1895)
• Fraser, «N. III; my recollections» (Л., 1895)

Посилання[ред. • ред. код]

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Королі та імператори Франції 987—1870

987 996 1031 1060 1108 1137 1180 1223 1226    Гуго Капет Роберт II Генріх I Філіп I Людовик VI Людовик VII Філіп II Людовик VIII

1226 1270 1285 1314 1316 1316 1322 1328 1350    Людовик IX Філіп III Філіп IV Людовик X Іоанн I Філіп V Карл IV Філіп VI

1350 1364 1380 1422 1461 1483 1498 1515 1547 1559    Іоанн II Карл V Карл VI Карл VII Людовик XI Карл VIII Людовик XII Франциск І Генріх II

1559 1560 1574 1589 1610 1643 1715 1774 1792    Франциск ІІ Карл IX Генріх III Генріх IV Людовик XIII Людовик XIV Людовик XV Людовик XVI

1792 1804 1814 1824 1830 1848 1852 1870      -   Наполеон I Людовик XVIII Карл X Луї-Філіп I - Наполеон III

Королі Франції — Франція — Капетинги — Валуа — Бурбони — Бонапарти

п о р Президенти Франції Друга республіка Луї-Наполеон Бонапарт (1848-1852) Третя республіка Адольф Тьєр (1871—1873) • Патріс де Мак-Магон (1873—1879) • Жуль Греві (1879—1887) • Саді Карно (1887—1894) • Жан Казимир-Пер'є (1894—1895) • Фелікс Фор (1895—1899) • Еміль Лубе (1899—1906) • Арман Фальєр (1906—1913) • Раймон Пуанкаре (1913—1920) • Поль Дешанель (1920) • Александр Мільєран (1920—1924) • Гастон Думерг (1924—1931) • Поль Думер (1931—1932) • Альбер Лебрен (1932—1940) Голови держави у 1940-1947 Філіпп Петен (1940—1944) • Шарль де Голль (1944—1946) • Фелікс Гуен (1946) • Жорж Бідо (1946) • Венсан Оріоль (1946—1947) Четверта республіка Венсан Оріоль (1947—1954) Рене Коті (1954—1959) П'ята республіка Шарль де Голль (1959-1969) • Жорж Помпіду (1969—1974) • Валері Жискар д'Естен (1974—1981) • Франсуа Міттеран (1981—1995) • Жак Ширак (1995—2007) • Ніколя Саркозі (2007—2012) • Франсуа Олланд (з 2012)