Республіка Колумбія República de Colombia
Прапор Герб
Девіз: Libertad y Orden Свобода і порядок
Гімн: «Oh, Gloria Inmarcesible!»
Столиця (та найбільше місто)	Богота 4°39′ пн. ш. 74°03′ зх. д. / 4.650° пн. ш. 74.050° зх. д. / 4.650; -74.050
Офіційні мови	іспанська мова
Державний устрій	Республіка
- Президент	Хуан Мануель Сантос (2010)
Незалежність
- від Іспанії	20 липня 1810
Площа
- Загалом	1 141 748 км² (26)
- Води (%)	8,8
Населення
- оцінка 2005 р.	45 600 000 (28)
- перепис 2005 р.	42 090 502
- Густота	40/км² (161)
ВВП (ПКС)	2005 р., оцінка
- Повний	$337 286 мільярдів (29)
- На душу населення	$7,565 (81)
ІРЛП  (2007)	0,807 (medium) (77)
Валюта	Колумбійський песо (COP)
Часовий пояс	(UTC-5)
Домен інтернету	.co
Телефонний код	+57

Карта Колумбії

Лос Льянос. Колумбія.

Ріка Магдалена. Колумбія.

Вулкан Невадо-дель-Толіма. 5 200 м.

Колумбійське океанічне узбережжя

Колумбія (ісп. Colombia МФА: [koˈlombja] Коло́мб'я), офіційно Республіка Колумбія — країна в Південній Америці, що межує з Панамою на північному заході, Венесуелою на сході і північному сході, Бразилією на південному сході, Перу і Еквадором на південному заході, з півночі та заходу омивається Карибським морем і Тихим океаном. Колумбія — єдина південноамериканська країна, що має вихід як до Атлантичного (через Карибське море), так і до Тихого океану.

Географія, природа[ред. • ред. код]

Докладніше: Адміністративний поділ Колумбії, Географія Колумбії та Геологія Колумбії

Природні умови Колумбії дуже різноманітні. Західну частину країни, що становить приблизно 2/5 її площі, займає високогірна область Колумбійських Анд (г. Крістобаль-Колон, 5800 м) з Прикарибською і Тихоокеанською низовинами. Інші 3/5 території на схід від Анд займають степи, або льянос, басейну Оріноко і дощові ліси, або сельва, басейну Амазонки. Сх. частина країни — плоскогір'я, обрамоване Орінокською і Амазонською низовинами. Річкова мережа дуже густа, ріки порожисті, г.ч. дощового живлення. Гол. ріки: Магдалена з Каукою, Атрато (впадають у Карибське море), притоки Оріноко — Гуавьяре і Мета, притоки Амазонки — Путумайо і Какета. З них тільки Магдалена придатна для судноплавства. Клімат екваторіальний та субекваторіальний.

Історія[ред. • ред. код]

Докладніше: Історія Колумбії

Історична хроніка: До приходу іспанців у 1499, територія Колумбія належала державам індіанців.
1499 р. — іспанські конкистадори проникли на територію країни.
1533 р. — засновано іспанський порт Картахена. Встановлення в країні колоніального режиму.
1538 р. — м. Богота стала центром колонії, названої «Нова Гранада».
1542 — землі Колумбії ввійшли до складу віце-королівства Перу.
1718 — землі Колумбії ввійшли до складу віце-королівства Велика Гранада.
1810 р. — початок озброєної боротьби за незалежність під керівництвом С. Болівара.
1819 р. — розгром іспанських військ у битві при Бояке. Проголошення федеративної республіки Велика Колумбія.
1818–1830 — Симон Болівар проголошує незалежність Великої Колумбії.
1830 р. — розпад федерації і утворення самостійних держав — Колумбії, Венесуели, Еквадору.
1832 — утворення незалежної республіки Нова Гранада.
1851 р. — скасування рабства в країні.
1863 — Сполучені Штати Колумбії.
1886 — унітарна республіка Колумбія.
1903 р. — з складу Колумбії вийшла республіка Панама.
1932–1934 рр. — безрезультатна війна з Перу.
1952 р. — пакт про військову допомогу з США.
1990-і рр. — війна уряду з наркобізнесом.
1996 р. — розгром калійського кокаїнового картеля.
XX–XXI століття — громадянська війна між урядом і повстанцями з ФАРК.

Повну незалежність від Іспанії Колумбія отримала в 1886 році. У 1949 розпочалася громадянська війна, консерватори і ліберали створили Народний фронт. Віргіліо Барко Вагас був обраний главою держави в 1986:, в 1989 він оголосив війну наркобізнесу . У 1991 прийнято нову Конституцію, лідерів наркомафії було заарештовано.

Економіка[ред. • ред. код]

Докладніше: Економіка Колумбії

Загальна характеристика господарства. К. — аграрно-індустріальна країна. Основні галузі промисловості: текстильна, харчова, нафтова, хімічна, цементна, гірнича. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, повітряний. Найбільші порти: Картахена, Барранкілья, Буенавентура, Тумако, Ковеньяс і Мамональ (останні два — нафтові). Обсяг повітряних перевезень вантажів в кінці ХХ ст. різко зріс і склав у 1996 бл. 60 тис. т.

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001: ВВП — $ 97,5 млрд. Темп зростання ВВП — 0,6%. ВВП на душу населення — $ 2392. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,5 млрд. Імпорт — $ 18 млрд (г.ч. США — 41,5%, Венесуела — 10,0%, Німеччина — 5,0%, Японія — 4,3%). Експорт — $ 15,2 млрд (г.ч. США — 48,5%, Венесуела — 7,9%, Німеччина — 9,0%, Італія — 6,0%).

Обробна промисловість продовжує грати ключову роль в економіці Колумбії; на її частку припадає 19% ВВП (дані на 1996) і 16% трудових ресурсів (за даними на 1990). Велика частина обладнання і машин ввозиться з-за кордону. На початку 1990-х років продукція обробних галузей становила 20-30% від обсягу експорту.

Сільське господарство[ред. • ред. код]

26% працездатного населення зайнято в сільському господарстві. 5% земель використовується під посіви, 38% — під випасання худоби. Найродючіші ґрунти знаходяться на плато і в деяких рівнинних регіонах. Колумбія — другий у світі виробник кави. Для гірських районів товарними культурами є бавовна і тютюн. У низинах розташовані плантації експортних культур — бананів, квітів і цукрової тростини. Для внутрішнього ринку вирощують рис, кукурудзу, картоплю і сорго. У тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби, свинарство і вівчарство.
Протягом всієї своєї історії сільське господарство — головна стаття економіки країни. Колумбія самодостатня у власному забезпеченні всіма сільгосптоварами. Однак, оскільки велика частина країни має гористий рельєф, сільськогосподарські землі становлять приблизно тільки одну п'яту частину території країни, і лише невелика частина з них використовується під посіви. На обширних територіях, де ґрунти менш родючі, практикується екстенсивне тваринництво. Робітники, зайняті у сільськогосподарському секторі, зосереджені головним чином в землеробських районах, при цьому триває освоєння нових земель. Саме сільське господарство здавна забезпечувало активний торговельний баланс в країні, надаючи значну перевагу експорту над імпортом.
Хоч частка придатних для обробки земель невелика, Колумбія все-таки має значні ресурси родючих земель, розташованих у найрізноманітніших кліматичних умовах. Завдяки цьому Колумбія не тільки експортує сільськогосподарську продукцію, але й повністю задовольняє власні потреби в харчових продуктах і сировині для існуючої в країні розвиненої текстильної промисловості. У Південній Америці Колумбія займає друге місце за виробництвом сільськогосподарських продуктів.
Оброблювані землі розташовані у різних висотних поясах — від тропіків до холодного пояса на позначках вищих за 2000 м. На морському узбережжі і в долині річки Магдалена вирощується ряд комерційних культур — банани (колись — основна стаття колумбійського експорту), цукрова тростина, бавовник, рис, кукурудза, гвінейська олійна пальма; інші культури, такі як какао, боби, касава (юка) і різноманітні фрукти, вирощуються головним чином для внутрішнього споживання. Розташовані вище родючі долини річок у межах департаментів Каука і Толіма використовуються переважно для виробництва цукрової тростини і соєвих бобів (Каука), тютюну, рису і кава (Толіма); в обох районах є плантації бавовника. Вище на схилах Анд вирощується кава особливих м'яких ароматних сортів, якими славиться Колумбія; в цій області з рівним помірним кліматом практично не буває ні заморозків, які періодично уражають кавові плантації Бразилії, ні сильних вітрів, від яких страждають деякі інші країни — виробники кави. За даними на початку 1990-х, обсяг виробництва кави в Колумбії становив близько 950 тис. т; за експортом кави країна знаходиться на другому місці у світі (після Бразилії), однак внаслідок зниження цін на світовому ринку частка кави у доходах від колумбійського експорту зменшилася до 1991 нижче за 20%, тоді як десять років тому вона була близькою до 50%. У межах холодного поясу, зокрема в околицях Боготи та інших міст, розташованих у горах, можна вирощувати картоплю, боби, маїс, пшеницю, ячмінь та деякі фрукти. На плато неподалік Боготи вирощуються квіти, які протягом 1980-х років поступово зайняли одне з провідних місць у колумбійському експорті.
Лісове господарство. Хоч значна частина території країни (за деякими оцінками — більше половини) покрита лісами, у тому числі цінних порід, вартість цих ресурсів підвищується через їх важкодоступність, що пояснюється рельєфом країни, а також тим, що значна частина цінних порід знаходиться в Амазонці; таким чином частка цього сектора у ВВП не перевищує 1%.

Тваринництво[ред. • ред. код]

За даними 1989, поголів'я великої худоби оцінювалося приблизно у 25 млн голів або дещо менше. В інтервалі 1970–1988 у секторі тваринництва відзначалося стійке, хоч і не надто швидке зростання виробництва, що становило приблизно 2,8% на рік; 60% цього зростання припадає на велику рогату худобу. Темпи розвитку свинарства були помірними, а птахівництво, навпаки, розвивалося швидше. Тваринництвом, яке раніше було зосереджено у долинах річок і на північному узбережжі, зараз займаються і на східних рівнинах (льянос).

Рибальство[ред. • ред. код]

Слабко розвинуте рибальство відіграє незначну роль у господарстві Колумбії; заходи щодо розвитку цієї галузі призвели до зростання обсягу виробництва, що становив 7,7% у 1993 р.

Гірничовидобувна галузь[ред. • ред. код]

Колумбія має великі запаси корисних копалин, зосереджених переважно у гірських районах Анд. В країні видобувають золото, срібло, платину, смарагди (90% світового видобутку), кам'яне вугілля (12,5 млн тонн/року), нафту (19 млн тонн/року), природний газ. Знайдені родовища міді, ртуті, свинцю і марганцю.

Докладніше: Корисні копалини Колумбії, Гірнича промисловість Колумбії та Історія освоєння мінеральних ресурсів Колумбії

Політика[ред. • ред. код]

Більш ніж століття, політика Колумбії була монополізована двома політичними партіями: Ліберальною та Консервативною. Ліберальна партія була створена у 1848 році на засадах антиклерикалізму, федералізму та ліберального шляху ведення економіки. Консервативна (1849 р.) — відстоювала ідеї протекціонізму, централізованої влади та католицизму. Кульмінацією довготривалої боротьби між цими партіями стало створення Народного Фронту, який закріпив чергування влади між двома партіями, дозволяючи кожній бути при владі протягом чотирьох президентських термінів, також була виключена будь-яка можливість заснування інших партій чи політичних угрупувань, що могли отримати владу. Це стало вагомим поштовхом до зародження військового конфлікту всередині держави.

Після розпуску Народного фронту (1974 р.) традиційні політичні об'єднання почали фрагментуватися. Процес поділення партій продовжується з того часу і до сьогодні. Це підтверджується результатами останніх президентських виборів, проведених 28 травня 2006 року, на яких переміг Альваро Урібе з 62% голосів, обраний на 2-й термін. (Починав свою кар'єру президент Урібе приєднавшись до партії лібералів, та балотувався на посаду президента країни, як незалежний кандидат у рамках свого новоствореного Руху «Спочатку Колумбія» з підтримкою вже Консервативної партії. Приділення великої уваги питанням національної безпеки і ліберальний тип ведення економіки поставили його у «крило правих» в сучасному політичному спектрі.) На другому місці з 22% голосів був Карлос Ґавіріа, лідер Альтернативно-Демократичного Полюсу (Alternative Democratic Pole), новосформованого соціально-демократичного альянсу, який включає елементи формального руху М-19 (guerilla). Гораціо Сепра(представник ліберальної партії) досягнув 3-го місця з 12% голосів. Також звернемо увагу на те, що на виборах до уряду, проведених раніше у тому ж році, дві традиційні партії зайняли тільки 93 місця у парламенті з 268 можливих.

Партизанський рух[ред. • ред. код]

В Колумбії активно діє лівий партизанський рух (герілья). Починаючи з листопаду 2011 року його очолює Родріґо Лондоньйо-Ечеверрі.

Національна кухня[ред. • ред. код]

Колумбійська кухня багата і різноманітна, в кожному регіоні своя, кухня представлена стравами з птиці, свинини, картоплі, рису, бобових і супів. Неодмінно спробуйте такі страви:

• Ахіако — суп з курчам, картоплею й овочами, популярний у Боготі, який подається зі сметаною, качаном кукурудзи і каперсами, «арепас»;
• Арепа — несолоні кукурудзяні коржі, що подаються замість хліба під суп;
• Аррос-кон-коко — рис, приготовлений у кокосовій олії, делікатес узбережжя;
• Бандеха пайса — (страва з яловичого фаршу, сосисок, бобових, рису, бананів і авокадо), — м'ясна страва з маніокою, рисом, смаженим подорожником і квасолею — що подається в Медельїні;
• Касуела-де-маріскос — тушковані морепродукти — На узбережжі Карибського моря дуже багато страв готується з морських продуктів. Наприклад, страви з лобстера (морського рака) славляться своїм ароматом.
• Орміга кулона — незвичайна страва, характерна для Сантандера, з особливого виду смажених мурашок,
• Лечона — запечене цілим поросятко з рисом, характерне для Толіми.

У багатьох ресторанах подають недорогі страви, наприклад — комідас корр'єнтес — шматок смаженого м'яса з бобами і рисом. Вражає різноманітність фруктів, можна замовити каву і пиво.

В ресторанах подаються страви міжнародної кухні, обслуговування за столиком — норма. Місцевих страв багато, і вони смачні, відчувається присутність іспанських традицій.

Колумбійці рідко вживають алкоголь з м'ясом. Безалкогольні газовані напої називають «Гасеоса». Попросите «тінто» і вам можуть подати чашечку чорної кави, це слово означає і червоне вино або «вино тінто». Колумбійські вина невисокої якості. Чилійські й Аргентинські вина можна придбати в ресторанах за доступними цінами. В Колумбії виробляється безліч марок рому. Можна порекомендувати «канеласо» — коктейль на основі рому, який п'ють і гарячим, і холодним. Тимчасових обмежень для продажу алкогольних напоїв немає.

Культура[ред. • ред. код]

Культура Колумбії знаходиться на перехресті культур латинської Америки і відзначається неймовірною багатогранністю. Європейський вплив, африканський, вплив корінних американців, вплив Близького Сходу та інші латино-американські культурні впливи, такі як Мексиканський і Карибський є добре відчутними у сучасній культурі Колумбії. Географія країни і роки соціальної та політичної екстабільності фрагментували її на п'ять культурних областей, які також відповідають національним районам Колумбії.

Внутрішні міграції, індустріалізація, глобалізація та інші політичні і соціально-економічні проблеми роками змінювали колумбійський стиль життя.

Співаки[ред. • ред. код]

Однією з найвідоміших співачок є Шакіра. Популярність у всьому світі (і в першу чергу в США) до неї прийшла після випуску англомовного альбому.

Спорт[ред. • ред. код]

Див. також[ред. • ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Колумбійські прислів'я

• Список міст Колумбії
• Населення Колумбії

п о р Країни Карибського басейну Континентальні країни   Беліз •   Венесуела •   Гватемала •   Гондурас •   Колумбія •   Коста-Рика •   Мексика •   Нікарагуа •   Панама Острівні держави та території   Американські Віргінські острови •   Ангілья •   Антигуа і Барбуда •   Аруба •   Барбадос •   Британські Віргінські острови •   Гаїті •   Гваделупа •   Гренада •   Домініка •   Домініканська Республіка •   Зовнішні малі острови США •   Кайманові острови •   Куба •   Кюрасао •   Мартиніка •   Монтсеррат •   Нідерландські Карибські острови •   Пуерто-Рико •   Сен-Бартельмі •   Сен-Мартін •   Сент-Вінсент і Гренадини •   Сент-Кіттс і Невіс •   Сент-Люсія •   Сінт-Мартен •   Тринідад і Тобаго •   Ямайка

п о р Держави, які офіційно визнали Голодомор 1932—1933 геноцидом Європа   Андорра  •   Ватикан  •   Грузія  •   Естонія  •   Іспанія  •   Італія  • Латвія  •   Литва  •   Польща  •   Словаччина  •   Угорщина  •   Україна  •   Чехія Америки   Аргентина  •   Канада  •   Колумбія  •   Еквадор  •   Мексика  •   Парагвай  •   Перу  •   США  •   Чилі Австралія-Океанія   Австралія