Держави/Країни -> Канада      

попередники
 
Канада
дочірні держави
 
  Ньюфаундленд і Лабрадор
 
наступники


Колекції: додати в кошик Продана за: $2400.0
Info: http://www.noble.com.au/auctions/lot/?id=277675 Estimate $2,000 ...
GEORGE V, proof set, sovereign to Maundy penny (S.PS12). In case of issue, nearly FDC. (10)

Колекції: додати в кошик Продана за: $8.0
Info: https://www.ebay.com/itm/364593426368 2023-12-07
Better 1910-S US Lincoln Wheat Cent Penny Coin Collection Lot Set Break *610

Колекції: додати в кошик Продана за: $1600.0
Info: http://www.noble.com.au/auctions/lot/?id=300076 Estimate $1,500 ...
ELIZABETH II, Royal Mint trial set of planchets, c1985, undated, ten cents, twenty cents, fifty cents, one dollar, two dollars and five dollars, the first ...
  Канадаз Вікіпедії Прочитати оригінал статті
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Канада
Canada

Прапор Канади Герб Канади
Прапор Герб
Девіз: «A Mari Usque Ad Mare»
«Від моря по море»
Гімн: O Canada (О Канадо)
Розташування Канади
Столиця Оттава
45°24′ пн. ш. 75°40′ зх. д. / 45.400° пн. ш. 75.667° зх. д. / 45.400; -75.667
Найбільше місто Торонто
Офіційні мови англійська мова, французька мова
Державний устрій Конституційна монархія
 - Монарх Єлизавета II (королева Великобританії)
 - Генерал-губернатор Девід Ллойд Джонстон
 - Прем'єр-міністр Стівен Гарпер
Незалежність Канадська конфедерація 
 - Британський північноамериканський акт 1 липня 1867 
 - Канадський акт 7 квітня 1982 
Площа
 - Загалом 9 984 670 км² (2)
 - Води (%) 8,92
Населення
 - оцінка 2012 р. 34 798 000 (35)
 - перепис 2011 р. 33 476 688
 - Густота 3 41/км² (228)
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний $1 396 мільярдів (12)
 - На душу населення $40 541 (11)
ВВП (номінальний) 2011 р., оцінка
 - Повний $1 736 мільярдів (10)
 - На душу населення $50 436[1] (9)
ІРЛП  (2011) Green Arrow Up.svg 0,908 (дуже високий) (6)
Валюта Канадський долар (CAD)
Часовий пояс  (UTC-3,5 — 8)
 - Літній час (UTC-2,5 — 7)
Коди ISO 3166 CAN
Домен інтернету .ca
Телефонний код +1

Кана́да (англ. Canada, МФА: [ˈkænədə], фр. Canada, МФА: [kanaˈda]) — країна, що займає північну частину Північної Америки — та майже половину площі континенту, простягаючись від Атлантичного океану на сході до Тихого океану на заході. Це друга за площею країна світу[2], яка поступається лише Росії. Канада межує зі Сполученими Штатами Америки на півдні та північному-заході та має морські кордони з Францією (о-ви Сен-П'єр і Мікелон) і Гренландією (королівство Данія).

Територію, на якій зараз розташована Канада, було заселено корінним населенням понад 25 тис. років тому. Починаючи з 15-го століття, британські та французькі експедиції спершу досліджували, а потім одночасно заселяли атлантичне узбережжя країни. Проте в 1763 році, після семи років війни, Франція позбулася майже усіх своїх володінь у Північній Америці, включаючи Канаду. У 1867 році, внаслідок об'єднання трьох Британських північноамериканських колоній, Канада сформувалася як федеральне утворення чотирьох провінцій у статусі британського домініону[3][4][5]. Після цього настало територіальне розширення Канади, і отримання нею статусу автономії від Об'єднаного Королівства, зазначене у Вестмінстерському статуті у 1931 році, яка закріпилась Канадським актом 1982 року, котрим назавжди розірвано залишки правової залежності від Британського парламенту.

Канада є федерацією у складі десяти провінцій і трьох територій, за типом уряду — парламентською республікою і конституційною монархією, з королевою Єлизаветою II як глави держави. Сама країна — багатокультурна і багатомовна: на федеральному рівні визнано дві державні мови — англійську та французьку. Будучи технологічно і промислово розвиненою країною, Канада має диверсифіковану економіку, яка у значній мірі базується на багатих природних ресурсах країни і на торгівлі, — у першу чергу зі Сполученими Штатами Америки, з якими Канада має давні і складні стосунки. Канада є членом Великої Сімки, НАТО, Британської Співдружності, Франкофонії, і Організації Об'єднаних Націй.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва країни, знаної нині як «Канада», походить від індіанського слова kanata, що означає «селище» або «поселення»: ще в 1535 корінні жителі сучасного міста Квебек користувались цим словом, коли йшла мова про індіанське селище Стадакона (Stadacona)[6]. Згодом словом Canada користувався французький мореплавець та дослідник Жак Картьє для позначення не лише індіанського селища, але й прилеглих до нього територій. А вже в 1545 в європейських книжках та мапах таки увесь регіон було прийнято звати «Canada»[7].

З початку 17-го століття частина Нової Франції, у тому числі землі вздовж річки Св. Лаврентія і північних берегів Великих озер, також почали називати «Канадою», а згодом цей регіон був розділений на дві британські колонії, Верхню Канаду і Нижню Канаду, перш ніж у 1841 їх було опісля знову возз'єднано в одну британську провінцію Канада. За Конфедерації у 1867 назва Канада була прийнята в якості правової назви для нової країни[8], і країні було надано статус домініону з назвою «Канада»:[9] сам термін «Домініон Канада» увійшов у загальний вжиток до 1950-их років. А вже отримавши політичну незалежність від Великої Британії, федеральний уряд Канади все частіш використовував назву «Канада» на державних документах і договорах: унаслідок цього державне свято країни перейменовано з «Дня Домініону» на «День Канади» в 1982.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Канади

Корінне населення[ред.ред. код]

Археологічні й генетичні дослідження виявили присутність людини у північному Юконі 26 500 років тому і у південному Онтаріо 7500 років тому[10][11][12]. Найдавнішими відомими місцями проживання людини у Канаді є рівнини Олд-Кроу і печери Блуфіш[13][14][15]. Характерними рисами канадських аборигенних суспільств були осілість, ведення сільського господарства, складна суспільна ієрархія і торгові зв'язки[16][17]. Деякі з цих культур занепали до моменту прибуття європейців наприкінці XV — на початку XVI століть і були відкриті тільки завдяки археологічним дослідженням[18].

За різними оцінками корінне населення наприкінці XV століття становило від 200,000[19] до двох мільйонів осіб[20], Королівська комісія Канади з охорони здоров'я аборигенів називає число 500,000 осіб[21]. Внаслідок європейської колонізації корінні народи страждали від спалахів завезених інфекційних хвороб, таких як грип, кір і віспа (до яких у них був відсутній імунітет), за століття після прибуття європейців чисельність корінного населення зменшилась на 40-80%[19]. В теперішній час аборигенні народи Канади — це канадські індіанці[22], ескімоси[23] і метиси[24]. Метиси являють собою людей змішаної крові, які з'явилися в середині XVII століття, коли індіанці та ескімоси одружувалися з європейськими поселенцями[25]. Загалом, ескімоси більше обмежували контакти з європейськими поселенцями протягом періоду колонізації[26].

Торгівля хутром є однією з основних індустрій у Канаді з початку 19-го століття.

Європейська колонізація[ред.ред. код]

Першу відому спробу європейської колонізації зробили скандинави, коли близько 1000 року на певний час облаштувалися у Л'Анс-о-Медоузі, Ньюфаундленд[27]. Подальших європейських розвідок не відбувалося до 1497 року, коли італійський мореплавець Джон Кабот досліджував канадське атлантичне узбережжя для Англії[28]. На початку XVI століття вздовж атлантичного узбережжя баскські й португальські мореплавці запровадили сезонну риболовлю та полювання на китів[29]. У 1534 році французький дослідник Жак Картьє розвідував долину річки Святого Лаврентія, де 24 липня встановив десятиментовий хрест із написом «Хай живе король Франції» і вступив у володіння територією ім'ям короля Франції Франциска I[30] .

Французький дослідник Самюель де Шамплен прибув на ці території у 1603 році, і створив перше постійне європейське поселення на території Порт Рояль в 1605 році і Квебек-сіті у 1608. Пізніше вони стали столицями Акаді і Канади, відповідно.

Канада у 1980–2011 роках[ред.ред. код]

Неоконсервативний курс кабінету Малруні. На виборах 1984 року до влади прийшла Прогресивно-консервативна партія, та її лідер Б.Малруні сформував уряд консерваторів. Уряд Малруні здійснював неоконсервативний курс. Були розширені пільги для бізнесу, послаблений контроль держави за діяльністю підприємств з іноземним капіталом, державні корпорації переводилися на комерційну основу функціонування, була проведена ревізія тієї частини енергетичної програми, що обмежувала інтереси приватного бізнесу.

Прихід до влади лібералів. На виборах 1993 року перемогу одержала ліберальна партія на чолі з Ж. Кртьєном. Протягом наступних 10 років вищу виконавчу владу в країні здійснював очолюваний ним уряд лібералів.

Діяльність ліберальної партії будувалася з одного боку, на визнанні індивідуальних прав, свободи, ініціативи, підприємництва громадян, а з іншого — на значній ролі уряду у формуванні та здійсненні загальнодержавних програм. Ліберали приділяли велику увагу проблемі охорони здоров'я, рівності всіх етнічних і релігійних груп, питанням національної єдності.

У 2003 році Ж. Кретьєн добровільно залишив пост керівника партії і посаду прем'єр міністра. Його наступником на цій посаді наприкінці 2003 року став новий лідер лібералів П. Мартін. З його ініціативи було продовження зниження податків для середніх верств населення, зниження боргового тягаря держави, збалансування бюджету. У 2004 році на парламентських виборах Ліберальна партія здобула перемогу над Консервативною партією, утвореною після об'єднання в 2003 році «Канадського альянсу» і Прогресивної консервативної партії, що дозволило П. Мартіну знову сформувати уряд.

Прихід до влади консерваторів. Ліберальна партія, що перебувала при владі 12 років, загрузла в корупції і численних скандалах. На нових виборах у 2006 році до влади прийшла Консервативна партія, її лідер С. Гарпер став новим прем'єр-міністром.

На парламентських виборах у 2008 році консерватори на чолі з С. Хапером знову отримали перемогу. Але до найбільшого успіху лідер консерваторів привів однопартійців у травні 2011 року, коли на позачергових виборах його партія отримала 166 місць у парламенті з 308. Сенсацією став провал лібералів, які відкотились на 3-тє місце, пропустивши перед собою партію «Нових демократів». Лідер останньої Дж. Лейтон заявив про намір «Нових демократів» збільшити податки на великі корпорації, позбавити пільг нафтовидобувні компанії і почати регулювання банківського бізнесу. В той же час консерватори прагнуть продовжити підтримку великого бізнесу.

« ...Країна зараз розділилась на 2 табори - правих і лівих. Ліберальна партія зазнала принизливого краху, а сам лідер навіть не був обраний до парламенту. Того ж краху зазнала сепаратистська Квебецька партія: вона майже щезла з політичної арени отримавши всього 4 голоси в парламенті.  »

Географія[ред.ред. код]

Канада з космосу

Канада займає більшу частину півночі Північної Америки. Вона має загальний сухопутний кордон зі США на півдні і на північному заході (між Аляскою і Юконом) і простягнулася від Атлантичного океану на сході до Тихого на заході і Північного Льодовитого на півночі. Вона також має морський кордон з Францією (острови Сен-П'єр і Мікелон) і Данією (острів Гренландія). Найпівнічніше поселення в Канаді та у світі — Алерте, база збройних сил Канади на північному краю острова Елсмір (82,5˚ пн. ш., за 834 км від Північного полюса). Канада — друга за розміром країна світу.

Щільність населення, — близько 3,5 осіб на км², є однією з найнижчих у світі. Найбільш населена область країни — коридор Квебек-Віндзор уздовж рівнинних берегів річки Святого Лаврентія і на південному сході Великих озер.

На північ від цієї області знаходиться розлогий Канадський щит, скельний регіон, очищений останнім льодовиковим періодом, позбавлений родючих земель, багатий мінералами, озерами і річками. У Канаді більше озер, ніж у будь-якій іншій країні світу, вона володіє значними запасами прісної води. Найбільші озера: система Великих озер, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска.

На сході Канади річка Святого Лаврентія впадає у затоку Святого Лаврентія, де знаходиться острів Ньюфаундленд, а острів Принца Едварда знаходиться на південь від нього. Нью-Брансвік і Нова-Скотія розділені затокою Фанді, яка знаменита найвищими припливами у світі. Ці чотири приморські провінції розташовані на схід від Квебеку. Онтаріо і Гудзонова затока розташовані в центрі Канади, тоді як від Манітоби на захід через Саскачеван і Альберту розкинулись на великих рівнинах канадські прерії аж до Скелястих гір, які відокремлюють їх від Британської Колумбії.

На північ від 60-ої паралелі розташовані три канадські території — Нунавут, Північно-західні території і Юкон, — всіяні численними озерами (найбільші з яких Велике Ведмеже і Велике Невільниче) і перетнуті щонайдовшою річкою в країні — річкою Макензі. До того ж, за континентальними землями Канадської Півночі ще далі на північ лежить великий архіпелаг, Канадський Арктичний архіпелаг, який включає деякі з найбільших островів світу. Протоками між цими островами проходить Північно-Західний прохід з Лабрадорського моря до моря Бофорта, повз Баффінову затоку. Крім того, в цьому регіоні, між островами Королеви Єлизавети, знаходиться північний магнітний полюс.

Ніагарський водоспад, частина якого розташована в Онтаріо.

Рослинність дуже різноманітна та істотно змінюється з півночі на південь. Полярні острови знаходяться в зоні, у якій поверхня землі вкрита вічними снігами і льодовиками, що не тануть навіть коротким літом. Баффінова земля та інші острови північного узбережжя Канади покриті тундрою, яка займає і всю північну материкову частину країни, проникаючи далеко на південь уздовж західного узбережжя Гудзонової затоки і на півострові Лабрадор. Тут ростуть вересові, осоки, чагарникова береза і верба. На південь від тундри між Тихим і Атлантичним океанами розкинулася широка смуга лісів. Переважають хвойні ліси; головні породи — чорна ялина на сході і біла ялина на заході (у долині річки Макензі), сосна, модрина, туя та інші породи. Менш поширені листяні ліси, що складаються з тополі, вільхи, берези і верби. Особливо різноманітні ліси в районі Великих озер (американський в'яз, веймутова сосна, канадська тсуга, дуб, каштан, бук). На тихоокеанському узбережжі поширені хвойні ліси з псевдотсуги, ситхинської ялини, аляскинського і червоного кедрів. Біля Ванкувера трапляється суничне дерево і орегонський дуб. У приморських приатлантичних провінціях — акадські ліси з бальзамічної ялиці, чорної і червоної ялини, також тут ростуть кедр, модрина американська, жовта береза, бук.

У зоні тундри водяться північний олень, полярний заєць, лемінги, песець і вівцебик. Південніше тваринний світ різноманітніший — північний олень, благородний олень, лось, в гірських районах — баран-товсторіг і снігова коза. Досить численні гризуни: вивірка, бурундук, американська літяга, бобер, стрибунка (вид тушканчиків), ондатра, дикобраз, а точніше голкошерст канадський, луговий і американський заєць, пискуха. З кішкоподібних для Канади характерні канадська рись і пума. Водяться вовки, лисиці, ведмідь-грізлі, єнот-полоскун. З куницевих — соболь, ілька, видра, росомаха. Багато перелітних птахів, що гніздяться тут. Фауна плазунів та земноводних небагата. У прісноводих водоймах багато риби.

Що стосується рельєфу, основну частину країни займають рівнини прерій і плато Канадського щита з висотами 300–1500 м. На захід від прерій розташовуються континентальні низовини Британської Колумбії і Скелясті гори (частина Кордильєр, найвища точка — гора Лоґан, 6050 м), на сході, від півдня від Квебеку до приморських провінцій, підносяться Аппалачі.

Середні температури січня і липня розрізняються для кожної області. Зима може бути дуже суворою в деяких регіонах країни, середньомісячні температури можуть досягати 15˚С нижче за нуль навіть в південній частині країни, а іноді опускатися і до −40˚С з сильними крижаними вітрами. Рівень снігового покриву може досягати кількох сотень сантиметрів (наприклад, в Квебеку в середньому 337 см). Узбережжя Британської Колумбії, особливо острів Ванкувер, є винятком, тут клімат помірний, з м'якими дощовими зимами, а літні температури можуть досягати 35˚С.

Докладніше Список Національних парків Канади, Канадський Арктичний архіпелаг

Політика[ред.ред. код]

Прем'єр-міністр Канади — Стівен Гарпер

Канада — конституційна монархія. Глава держави — король або королева Великої Британії; зараз це Єлизавета II, яка має титул королеви Канади і яку в країні представляє генерал-губернатор Канади. Кандидатів на цю чотирьохрічну посаду призначає чинний прем'єр-міністр і затверджує королева.

Конституція Канади — правова основа країни і складається, як із записаного тексту, так і неписаних традицій та угод. У Конституції вміщено і Канадську Хартію Прав і Свобод, яка гарантує громадянам основні права і свободи. У Канаді під конституцією розуміється зведення актів, британських законів, судових рішень тощо. Двома основними документами вважаються Акт про Британську Північну Америку 1867 року, що проголосив Канаду домініоном Великобританії, і акт 1982 року, що встановив, що всі закони, що приймаються в Канаді, не потребують формального підтвердження у парламенті Великої Британії.

У країні діє парламентська система демократії з федеральною системою парламентського уряду. Прем'єр-міністр Канади — глава уряду. За традицією це лідер політичної партії, яка отримує більшість у Палаті Громад парламенту. Прем'єр-міністр формує кабінет міністрів, який формально призначається генерал-губернатором Канади. Кабінет Міністрів має складатися з депутатів Палати Громад; традиційно до нього входять члени партії прем'єр-міністра. Виконавча влада в країні належить прем'єр-міністру і Кабінету; міністри перед вступом на посаду складають присягу вірності Королеві, щоб формально стати королівськими міністрами. Чинний прем'єр-міністр Канади з 6 лютого, 2006 р.— Стівен Гарпер, лідер Консервативної партії Канади.

Федеральний парламент складається з Королеви та двох палат парламенту: виборної Палати Громад і призначеного Сенату. Кожен депутат Палати Громад обирається більшістю у своїй виборчій дільниці. Канада не має фіксованої кількості членів парламенту; кожен з депутатів Палати Громад має представляти приблизно 100 тисяч громадян Канади, тому з ростом населення Канади збільшується й розмір парламенту. Всеканадські вибори формально призначаються генерал-губернатором, але, як правило, генерал-губернатор лише формально візує рішення про проведення парламентських виборів. Вибори повинні відбуватися, або правильно кожні п'ять років, або достроково за рішенням чинного прем'єр-міністра через процедуру дострокового розпуску парламенту. Для розпуску парламенту прем'єр-міністр має подати до парламенту законопроект з умовою довіри до уряду. У разі непроходження законопроекту через парламент прем'єр-міністр має право призначити дострокові вибори. Слід зазначити, що на практиці подібні умови розпуску уряду діють лише за умови «керівної меншості», або ситуації, за якої уряд формує та партія, яка змогла здобути більш за все місць у парламенті, але не має абсолютної більшості, потрібної для прийняття рішень. Формально канадська система дозволяє існування коаліційних урядів, але наразі ще не було прецеденту існування такого уряду; остання спроба сформувати такий уряд у 2009 році закінчилася припиненням роботи парламенту на місяць та зміною лідера у Ліберальній Партії Канади.

Членів Сенату, чиї місця розподіляються на регіональній основі, вибирає прем'єр-міністр та формально призначає генерал-губернатор; сенаторам дозволено залишатися на посаді до 75-річного віку.

Канада належить до так званих «сильних федерацій», у яких частини федерації мають значні права та обов'язки, частина рішень центрального уряду має виконуватися провінціями, але їх діяльність регламентується низкою угод та законів, а суперечки часто вирішуються органами судової влади. Усі провінції Канади мають однопалатний парламент та загалом дотримуються тих же правил, що й нижня палата федерального парламенту Канади. Виняток складають Північно-західні території та Нунавут, які керуються за принципом простої більшості та не визнають партійну систему. Наслідком такої форми уряду є слабкий зв'язок між партіями на федеральному та провінційному уряду: навіть з легальної точки зору вони є різними організаціями; а також наявність регіональних політичних партій, які не представлені на федеральному рівні, але можуть контролювати політику провінції.

Наразі у Канаді на федеральному рівні представлені чотири політичні партії: Консервативна партія Канади, Ліберальна партія Канади, Нова Демократична партія і Квебекський блок. Чинний уряд країни сформований Консервативною партією Канади. Для набуття офіційного статусу політична партія має бути зареєстрована у виборчих органах, але статус парламентських фракцій набувають лише ті партії, які змогли виграти вибори хоча б на одній з федеральних виборчих ділянок.

Розподіл обов'язків між різними рівнями влади регулюється як законодавством Канади, так і низкою угод між різними рівнями влади. Загалом, федеральний уряд відповідає за зовнішню політику, оборону, боротьба з деякими видами злочинності, пенсійне забезпечення та страхування безробіття; обов'язками провінцій є охорона здоров'я, охорона правопорядку, екологія, соціальний захист та освіта; уряди нижчих рівнів відповідають за вивіз сміття, громадський транспорт та таке інше. На практиці, через велику кількість угод між урядами різних рівнів ситуація може відрізнятися достатньо сильно. Гарним прикладом може бути охорона правопорядку: Канада має федеральне агентство по боротьбі зі злочинністю. Через низку угод з частиною провінцій ця сама агенція виконує усі види правоохоронної діяльності в частині провінцій. В той же час, провінція Онтаріо має свою власну поліцію, а місто Торонто в Онтаріо, за згодою з Онтаріо — свою власну поліцію. Подібні угоди є стандартною практикою у політичному устрою Канади, тому для вирішення конфліктів органи влади різних рівнів часто подають судовий позив один на одного.

Докладніше: — Список прем'єр-міністрів Канади; Сенат Канади

Економіка[ред.ред. код]

Співвідношення канадського долара (CAD) до американського (USD) зараз є найвищим за останні десять років.
Докладніше: Економіка Канади

У Канаді є розвинена ринкова економіка з дещо більшим урядовим регулюванням ніж у Сполучених Штатах, проте з набагато меншим ніж у деяких європейських країнах. Канада — член Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) і Великої Сімки (G7). За минуле десятиріччя, після періоду деякого спаду, економіка країни зростає швидкими темпами та з низьким рівнем безробіття і великими урядовими надлишками в федеральному бюджеті. На жовтень 2006 р. рівень безробіття в країні становив 6,3% працездатного населення, що є найнижчим за останні 30 років. Рівні безробіття серед провінцій коливаються від найнижчого в Альберті — 3,6% до найвищого в Ньюфаундленді і Лабрадорі — 14,6%.

Канада — одна з небагатьох країн-експортерів енергоносіїв у світі: великі поклади природного газу знаходяться на східному узбережжі, а нафти — в Альберті. Є і великі поклади нафтових пісків Атабаски — друге після Саудівської Аравії родовище нафти у світі. У Квебеці, Британській Колумбії, Ньюфаундленді і Лабрадорі, Онтаріо і Манітобі гідроелектроенергія найпоширеніша і найдешевша.

Канада — одна з найбільших у світі виробників сільськогосподарської продукції. Канадські прерії, розбудовані значною мірою завдяки раннім хвилям української еміграції, є одними з найбільших постачальників пшениці й інших зернових культур. Канада, найбільший виробник цинку й урану, також має великі родовища інших природних ресурсів, як-от: золото, нікель, алюміній, свинець. Є в країні і високорозвинена переробна промисловість у південному Онтаріо і Квебеку; тут же і знаходяться автобудівні заводи, філіали багатьох американських і японських автомобільних компаній, що є ключовими в економіці цих провінцій.

Економіка Канади глибоко інтегрована в світову економіку та до певної міри надзвичайно залежна від міжнародної торгівлі, особливо зі своїм найбільшим торговельним партнером, Сполученими Штатами Америки. У 1989 р. Канада уклала Канадсько-американську угоду безмитної торгівлі (FTA), а в 1994 р. — Північноамериканський договір про вільну торгівлю (NAFTA), який включив ще й Мексику. Вільна торгівля на північноамериканському континенті значно пожвавила економічне співробітництво між країнами-учасниками договору, дозволила запобігти економічному спаду й досягти найвищого досі рівня зростання промисловості серед країн Великої Вісімки. З середини 1990-х років уряд країни демонструє позитивний баланс федерального бюджету і послідовно сплачує державну заборгованість.

Див. також: Корисні копалини Канади, Історія освоєння мінеральних ресурсів Канади, Гірнича промисловість Канади.

Демографія[ред.ред. код]

Докладніше: Канадці

Населення Канади : 33,7 млн чол. (оцінювання, серпень 2009); 31 612 895 чол. (перепис 2006).

Незважаючи на велику площу, приблизно ¾ населення Канади проживає в смузі шириною близько 160 км від кордону з США. Подібна пропорція існує і в міських зонах, сконцентрованих в коридорі Квебек-Віндзор (а саме міські агломерації Торонто-Гамільтон, Монреаль і Оттава-Гатино), на континентальних рівнинах Британської Колумбії (від області Ванкувера до кінця долини ріки Фрейзер) і в коридорі Калгарі-Едмонтон в Альберті. Перепис 2001 зареєстрував 30 007 094 канадця. Згідно з Канадською статистичною службою, населення країни станом на березень 2009 р. становило приблизно 33,5 млн чол., 8 млн з яких франкомовні. В основному приріст населення відбувається за рахунок імміграції. Хоча основну економічну віддачу від імміграції приносять незалежні кваліфіковані іммігранти, половина всіх іммігруючих до країни підпадає під програму возз'єднання сімей.

Канада — дуже різноманітна країна з етнічної точки зору. За переписом 2001 в Канаді живуть 34 етнічні групи, які складаються як мінімум з 100 000 чол. найбільша етнічна група називає себе «канадцями» (32,2%), оскільки більшість канадців, особливо ті, чиї предки приїхали в часи колонізації, розглядають себе як канадський етнос. Далі слідують ті, хто називає себе англійцями (21,0%), французами (15,8%), шотландцями (15,1%), ірландцями (13,9%), німцями (10,2%), італійцями (4,6%), китайцями (4,3%), аборигенами (індійцями та ескімосами 4,1%) та українцями (3,9%). Внаслідок того, що заселення Канади проходило хвилями, різні етнічні групи дуже нерівномірно представлені у різних частинах Канади, що призводить до того, що політичний та економічний вплив окремих груп може бути сконцентрованим в окремих провінціях та територіях.

Канада — країна іммігрантів. Глобальна репутація Канади як високорозвинутої, мирної, вільної від етнічних конфліктів країни, безумовно сприяє росту імміграції в країнi. Нові канадці, як прийнято тут називати новоприбулих іммігрантів, в більшій мірі розселяються в великих містах, що зумовлено ситуацією на ринку праці. Імміграція приносить значний вклад в економіку країни.

Провінції та території[ред.ред. код]

Докладніше: Провінції Канади

Канада складається з десяти провінцій і трьох територій:

Мапа Канади.
Flag of Canada.svg Провінція або територія Столиця Територія в км² Населення
Flag of Alberta.svg Альберта Едмонтон 661 848 3 256 800
Flag of British Columbia.svg Британська Колумбія Вікторія 944 735 4 254 500
Flag of Manitoba.svg Манітоба Вінніпег 647 797 1 177 600
Flag of Nova Scotia.svg Нова Шотландія Галіфакс 55 284 937 900
Flag of New Brunswick.svg Нью-Брансвік Фредеріктон 72 908 752 000
Flag of Newfoundland and Labrador.svg Ньюфаундленд і Лабрадор Сент-Джонс 405 212 516 000
Flag of Ontario.svg Онтаріо Торонто 1 076 395 12 541 400
Flag of Prince Edward Island.svg Острів Принца Едварда Шарлоттаун 5 660 138 100
Flag of Quebec.svg Квебек Квебек 1 542 056 7 598 100
Flag of Saskatchewan.svg Саскачеван Реджайна 651 036 994 100
Flag of the Northwest Territories.svg Північно-західні території Єллоунайф 1 346 106 42 800
Flag of Yukon.svg Юкон Вайтхорс 482 443 31 200
Flag of Nunavut.svg Нунавут Ікалуіт 2 093 190 28 300

Найбільші міста:

Національний герб[ред.ред. код]

Сучасного вигляду герб Канади набув у 1994 році. Найважливішою його частиною — це розташований у центрі щит, на якому зображені чотири емблеми, які символізують чотирьох засновників Канади: англійця, шотландця, ірландця і француза — і гілка канадського клена. Щит підтримують, з одного боку золотий лев Англії, який несе королівський прапор на срібному списі зі золотим вістрям; з іншого — білий єдиноріг Шотландії із золотими рогом, гривою й копитами, який тримає прапор королівської Франції. Щит покривають мантія і королівський (шолом), на гребені якого сидить коронований золотий лев з гілочкою клена. Гребінь складається з вінця, обплетеного червоним і білим шовком. Лев символізує доблесть і мужність, гребінь — опору в особі генерал-губернатора. Імперська корона зверху символізує монархію як верховну владу над Канадою. У нижній частині щита розміщений девіз «A Mare usque ad Маге» («Від моря по море»), слова для якого взяті з Псалма 72 Біблії: «Він матиме владарювання від моря по море і від річок до краю Землі». На стрічці, яка обвиває щит, міститься девіз «Desiderantes Meliorem Patriam» («Вони бажали кращої країни»). Внизу герба розташована емблема, яка складається з переплетених англійської троянди, шотландського чортополоху, французької лілії та ірландського трилисника.

Національний прапор[ред.ред. код]

Зображення кленового листка асоціювалося з Канадою ще з 1700 року. Кленовий листок символізує єдність та непохитність нації: він став найголовнішим символом країни з 15 лютого 1965 року, коли був заснований національний прапор. Щороку 15 лютого відзначається як День прапора Канади. Сучасний національний прапор Канади — це (полотнище) з трьох вертикальних смуг: червоної, білої і червоної (біла смуга вдвічі ширша від червоної), у центрі білої смуги зображений червоний кленовий листок. Довжина прапора вдвічі більша від його ширини. Червоний і білий кольори — дві нації, представники яких першими переселилися до Канади. Англійці і французи воювали між собою під кольорами ланкастерської червоної троянди і білої лілії. Білий і червоний стали офіційними кольорами Канади після їх затвердження королем Георгом V у 1921 році.

Національний гімн[ред.ред. код]

Докладніше: Гімн Канади

«О, Канадо!» проголошено національним гімном 1 липня 1880 року, через сто років після того, як його заспівали вперше. Автором слів гімну французькою мовою є Адольф-Базиль Рутьє, а музику до нього написав Калікс Лавальє. Найкращий переклад гімну англійською мовою належить Роберту Стенлі-Вієра, його текст був опублікований у 1908 році. У 1967 році канадський парламент офіційно затвердив цей текст як англійський варіант гімну.

Англійською Французькою Українською

O Canada! Our home and native land,
True patriot love in all thy sons command.
With glowing hearts we see thee rise,
The True North strong and free.
From far and wide, O Canada,
We stand on guard for thee.
God keep our land glorious and free,
O Canada, we stand on guard for thee.
O Canada, we stand on guard for thee.

Ô Canada! Terre de nos aïeux
Ton front est ceint de fleurons glorieux
Car ton bras sait porter l'épée
Il sait porter la croix
Ton histoire est une épopée
Des plus brillants exploits
Et ta valeur, de foi trempée
Protégera nos foyers et nos droits
Protégera nos foyers et nos droits

О, Канадо! Кохана вітчизно!
В любові до краю, твої сини одно.
З тобою враз наш дух росте,
Мов та скала сильний.
А кожний син це сторож твій,
Бо ти наш край вільний.
До Бога ми руки зносим.
За тебе, краю наш, ми мольби шлем.
За тебе, краю наш, ми мольби шлем.

Мови[ред.ред. код]

Англійська, яка є рідною мовою 17,3 млн канадців, та французька, якою розмовляють 6,7 млн людей — дві офіційні мови Канади. Водночас для багатьох рідними є інші мови, такі, наприклад, як українська, китайська, німецька, польська, іспанська, португальська, італійська, голландська, арабська та інші.

Домашні мови населення Канади за результатами перепису 2006 р.[31]

англійська 20 584 770  65,9%
англійська та інша мови 406 455  1,3%
англійська та французька 94 055  0,3%
французька та інша мови 58 885  0,2%
французька 6 608 125  21,2%
англійська, французька та інша мови 16 600  0,1%
інша мова 3 472 130  11,1%
Все населення 31 241 030  100,0%

Домашні мови населення провінцій і територій Канади за результатами перепису 2006 р.

Населення Англійська Французька   Інша  Англійська
та французька
Англійська
та інша
Французька
та інша
Англійська,
французька та інша
Канада 31 241 030 65,9% 21,2% 11,1%  0,3% 1,3% 0,2% 0,1%
Ньюфаундленд і Лабрадор 500 610 98,7% 0,1% 1,0%  0,0% 0,1% 0,0% 0,0%
Острів Принца Едварда 134 205 97,0% 2,0% 0,8%  0,1% 0,1% 0,0% 0,0%
Нова Шотландія 903 090 96,0% 1,9% 1,7%  0,1% 0,2% 0,1% 0,0%
Нью-Брансвік 719 650 68,7% 29,4% 1,2% 0,6%  0,1% 0,0% 0,0%
Квебек 7 435 905 10,0% 81,1% 7,0%  0,7% 0,4% 0,7% 0,2%
Онтаріо 12 028 895 80,3% 2,4% 15,1%  0,2% 2,0% 0,0% 0,0%
Манітоба 1 133 515 87,3% 1,7% 9,5%  0,2% 1,3% 0,0% 0,0%
Саскачеван 953 845 94,1% 0,4% 4,9%  0,1% 0,6% 0,1% 0,0%
Альберта 3 256 355 88,8% 0,6% 9,1%  0,1% 1,3% 0,0% 0,0%
Британська Колумбія 4 074 385 82,0% 0,4% 15,7%  0,1% 1,8% 0,0% 0,0%
Юкон 30 195 94,5% 1,8% 3,1%  2,2% 0,4% 0,0% 0,0%
Північно-західні території 41 060 89,6% 1,1% 8,7%  0,7% 0,5% 0,0% 0,0%
Нунавут 29 325 44,2% 0,7% 53,9%  0,5% 1,1% 0,7% 0,0%

Домашні мови населення Канади за віковими групами за результатами перепису населення 2006 р.

Вік, років Населення Англійська Французька Англійська
та французька
Англійська
та інша
Французька
та інша
Англійська,
французька та інша
Інші
31 241 030 65,9% 21,2% 0,3% 1,3% 0,2% 0,1% 11,1%
0-4 1 690 395 66,5% 19,0% 0,4% 1,4% 0,3% 0,0% 12,4%
5-9 1 808 280 68,9% 19,3% 0,4% 1,6% 0,3% 0,1% 9,4%
10-14 2 078 130 69,2% 20,5% 0,4% 1,5% 0,2% 0,1% 8,1%
15-19 2 135 920 69,4% 19,8% 0,3% 1,4% 0,2% 0,1% 8,8%
20-24 2 071 895 68,0% 19,8% 0,3% 1,4% 0,2% 0,1% 10,2%
25-29 1 975 775 65,3% 21,7% 0,3% 1,4% 0,2% 0,1% 11,0%
30-34 2 011 300 65,5% 19,7% 0,3% 1,5% 0,3% 0,1% 12,7%
35-39 2 197 710 65,1% 19,2% 0,3% 1,6% 0,3% 0,1% 13,5%
40-44 2 596 385 64,9% 21,1% 0,3% 1,4% 0,2% 0,1% 12,0%
45-49 2 606 755 64,9% 22,5% 0,3% 1,2% 0,2% 0,0% 10,9%
50-54 2 344 660 64,8% 23,0% 0,2% 1,1% 0,1% 0,0% 10,6%
55-59 2 072 055 65,2% 23,1% 0,2% 1,0% 0,1% 0,0% 10,2%
60-64 1 577 475 63,6% 24,8% 0,3% 1,0% 0,1% 0,0% 10,2%
65-69 1 220 375 62,5% 22,9% 0,3% 1,1% 0,1% 0,0% 13,0%
70-74 1 035 265 62,1% 22,7% 0,3% 1,0% 0,1% 0,0% 13,9%
75+ 1 818 655 65,2% 20,7% 0,3% 0,8% 0,1% 0,0% 12,9%

Українська мова в Канаді[ред.ред. код]

Зведена інформація по Провінціях (2006 р.)[ред.ред. код]

Територія Населення в тому числі українського походження % назвали українську мову рідною % вживають українську мову вдома % % осіб українського походження, які вживають українську мову вдома
Квебек 7.435.905 31.955 0,4% 5.395 0,073% 2.255 0,03% 7,06%
Онтаріо 12.028.895 336.355 2,8% 48.310 0.402% 20465 0.170% 6,08%
Манітоба 1.133.510 167.175 14,7% 21.950 1,936% 3.585 0,316% 2,14%
Острів Принца Едварда 134.205 780 <0,1% 25 0,02% 10 0,01% 1,28%
Саскачеван 953.850 129.265 13,6% 16.350 1,714% 1.550 0,162% 1,2%
Альберта 3.256.355 332.180 10,2% 29.450 0,904% 3.390 0,104% 1,02%
Британська Колумбія 4.074.385 197.265 4,8% 12.285 0,302% 1.510 0,037% 0,77%
Нью-Брансвік 719.650 2.455 0,3% 140 0,02% 15 0,002% 0,61%
Нова Шотландія 903.090 7.500 0,8% 440 0,049% 20 0,002% 0,27%
Юкон 30.195 1.620 5,4% 40 0,132% 0 0% 0%
Північно-західні території 41.060 1.445 3,5% 40 0.097% 0 0% 0%
Нунавут 29.325 155 0,5% 10 0,034% 0 0% 0%
Ньюфаундленд і Лабрадор 500.610 945 <0,1% 60 0,01% 0 0% 0%
Канада 31.241.030 1.209.085 3,9% 134.500 0,431% 32.815 0,105% 2,71%

Таблиця складена на основі даних перепису населення у 2006 році.

Інформація по найбільших містах (2006 р.)[ред.ред. код]

Місто Населення Назвали українську мову рідною
St. John's (N.L.) 179,270 60
Halifax (N.S.) 369,455 200
Moncton (N.B.) 124,055 35
Saint John (N.B.) 120,875 40
Saguenay (Que.) 149,600 10
Québec (Que.) 704,185 70
Sherbrooke (Que.) 183,635 15
Trois-Rivières (Que.) 138,560 0
Montréal (Que.) 3,588,520 4,850
Ottawa-Gatineau (Ont.-Que.) 1,117,120 1,835
Kingston (Ont.) 148,475 310
Peterborough (Ont.) 115,140 125
Oshawa (Ont.) 328,070 1,745
Toronto (Ont.) 5,072,075 27,300
Hamilton (Ont.) 683,450 3,730
St. Catharines-Niagara (Ont.) 385,035 2,455
Kitchener-Cambridge-Waterloo (Ont.) 446,495 820
Brantford (Ont.) 122,825 395
Guelph (Ont.) 126,080 210
London (Ont.) 452,580 1,375
Windsor (Ont.) 320,730 960
Barrie (Ont.) 175,335 310
Greater Sudbury / Grand Sudbury (Ont.) 156,395 970
Thunder Bay (Ont.) 121,050 1,385
Winnipeg (Man.) 686,040 12,925
Regina (Sask.) 192,440 1,680
Saskatoon (Sask.) 230,850 4,430
Calgary (Alta.) 1,070,295 3,845
Edmonton (Alta.) 1,024,820 16,150
Kelowna (B.C.) 160,560 1,330
Abbotsford (B.C.) 156,640 275
Vancouver (B.C.) 2,097,960 5,300
Victoria (B.C.) 325,065 805

Таблиця складена на основі даних перепису населення у 2006 році.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість канадців — християни. Станом на 1991 рік, більшість належала до римсько-католицької церкви (45,2% населення), за ними — кальвіністи та, маючи між собою канонічне спілкування, англіканська та лютеранська церкви. Представлені й інші релігії: індуїзм, іслам, сикхізм та буддизм. Близько 3,4 млн осіб заявили, що взагалі не сповідають жодної релігії.

Членство в міжнародних організаціях[ред.ред. код]

ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, НАТО, АЕС, ОАД, Велика сімка, СОТ, МБРР, МВФ та інші. Це єдина країна у світі, яка є членом і Співдружності націй, і Франкофонії.

Українці в Канаді[ред.ред. код]

Докладніше: українці Канади

За даними Статистики Канади у 2006-му році в країні мешкало 1 209 085 канадців українського походження (переважно громадяни Канади): україноканадці восьма за чисельністю етнічна група в Канаді. Канада третя країна світу з найбільшим числом етнічних українців — після України й Російської Федерації.

Термін україноканадці практично не застосовують, коли йде мова про канадців інших етнічних груп, пращури яких прибули з території сучасної України або з інших територій зі значним відсотком українців. Це напевно тому, що останні практично не ідентифікують себе як українці, — і не організовуються в українські організації.

Українські організації Канади[ред.ред. код]

Державні інституції підтримки українства[ред.ред. код]

  • Фонд Допомоги Українців Канади
  • Канадська Допомогова Місія українцям — жертвам війни

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Canada». International Monetary Fund. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-04-18. 
  2. Central Intelligence Agency (2006-05-16). «The World Factbook: Canada». Central Intelligence Agency. Процитовано 2007-05-06. 
  3. «Territorial evolution» (html/pdf). Atlas of Canada. Natural Resources Canada. Процитовано 2007-10-09. «In 1867, the colonies of Canada, Nova Scotia and New Brunswick are united in a federal state, the Dominion of Canada....» 
  4. «Canada: History» (html/pdf). Country Profiles. Commonwealth Secretariat. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2007-10-09. «The British North America Act of 1867 brought together four British colonies ... in one federal Dominion under the name of Canada.» 
  5. Hillmer, Norman; W. David MacIntyre. «Commonwealth» (html). Canadian Encyclopedia. Historica Project. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2007-10-09. «With CONFEDERATION in 1867, Canada became the first federation in the British Empire ...» 
  6. Trigger, Bruce G.; Pendergast, James F. (1978). «Saint-Lawrence Iroquoians». Handbook of North American Indians Volume 15. Washington: Smithsonian Institution. с. 357–361. OCLC 58762737. 
  7. Jacques Cartier (1545). «Relation originale de Jacques Cartier». Tross (1863 edition). Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2007-02-23. 
  8. Martin, Robert (1993). «1993 Eugene Forsey Memorial Lecture: A Lament for British North America». The Machray Review (Prayer Book Society of Canada). Процитовано 2008-11-05. «Strictly speaking, the official name of the new country was, simply, "Canada," but usage sanctioned "Dominion of Canada.» 
  9. Hodgetts, J. E.; Gerald Hallowell (2004). «Dominion». Oxford Companion to Canadian History. Toronto: Oxford University Press. с. 183. ISBN 0195415590. «The title conferred on Canada by the preamble to the Constitution Act, 1867, whereby the provinces declare 'their desire to be federally united into one Dominion under the Crown of the United Kingdom.'» 
  10. «Y-Chromosome Evidence for Differing Ancient Demographic Histories in the Americas» (PDF). University College London 73:524–539. 2003. doi:10.1086/377588. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-05-23. 
  11. Cinq-Mars, J (2001). «On the significance of modified mammoth bones from eastern Beringia» (PDF). The World of Elephants – International Congress, Rome. Процитовано May 23, 2011. 
  12. Wright, JV (2009-09-27). «A History of the Native People of Canada: Early and Middle Archaic Complexes». Canadian Museum of Civilization. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-05-23. 
  13. Griebel, Ron. «The Bluefish Caves». Minnesota State University. Архів оригіналу за June 24, 2008. Процитовано May 23, 2011. 
  14. «Beringia: humans were here». Montreal Gazette. 2008-05-17. Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2009-09-18. 
  15. Cinq-Mars, Jacques (2001). «Significance of the Bluefish Caves in Beringian Prehistory». Canadian Museum of Civilization. с. 2. Архів оригіналу за April 29, 2011. Процитовано May 23, 2011. 
  16. Hayes, Derek (2008). Canada: an illustrated history. Douglas & Mcintyre. с. 7, 13. ISBN 978-1-55365-259-5. 
  17. Macklem, Patrick (2001). Indigenous difference and the Constitution of Canada. University of Toronto Press. с. 170. ISBN 978-0-8020-4195-1. 
  18. Sonneborn, Liz (January 2007). Chronology of American Indian History. Infobase Publishing. с. 2–12. ISBN 978-0-8160-6770-1. 
  19. а б Wilson, Donna M; Northcott, Herbert C (2008). Dying and Death in Canada. University of Toronto Press. с. 25–27. ISBN 978-1-55111-873-4. 
  20. Thornton, Russell (2000). «Population history of Native North Americans». У Haines, Michael R; Steckel, Richard Hall. A population history of North America. Cambridge University Press. с. 13, 380. ISBN 978-0-521-49666-7. 
  21. Bailey, Garrick Alan (2008). Handbook of North American Indians: Indians in contemporary society. Government Printing Office. с. 285. ISBN 978-0-16-080388-8. 
  22. «Gateway to Aboriginal Heritage: Culture». Canadian Museum of Civilization. 2006-05-12. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-05-23. 
  23. «ICC Charter». Inuit Circumpolar Council. 2007. Архів оригіналу за February 26, 2008. Процитовано May 23, 2011. 
  24. «In the Kawaskimhon Aboriginal Moot Court Factum of the Federal Crown Canada». University of Manitoba Faculty of Law. 2007. с. 2. Архів оригіналу за November 19, 2009. Процитовано May 23, 2011. 
  25. «What to Search: Topics». Ethno-Cultural and Aboriginal Groups. Library and Archives Canada. 2005-05-27. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-05-23. 
  26. Tanner, Adrian (1999). «3. Innu-Inuit 'Warfare'». Innu Culture. Department of Anthropology, Memorial University of Newfoundland. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2011-05-23. 
  27. Reeves, Arthur Middleton (2009). The Norse Discovery of America. BiblioLife. с. 82. ISBN 978-0-559-05400-6. 
  28. «John Cabot's voyage of 1497». Memorial University of Newfoundland. 2000. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2012-08-15. 
  29. Hornsby, Stephen J (2005). British Atlantic, American frontier: spaces of power in early modern British America. University Press of New England. с. 14, 18–19, 22–23. ISBN 978-1-58465-427-8. 
  30. Cartier, Jacques; Biggar, Henry Percival; Cook, Ramsay (1993). The Voyages of Jacques Cartier. University of Toronto Press. с. 26. ISBN 978-0-8020-6000-6. 
  31. Population by language spoken most often at home and age groups, 2006 counts, for Canada, provinces and territories

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]