попередники | |
|
|||||||
Англійська співдружність (1649-1660) |
наступники | ||||
|
Англійська співдружність (1649-1660)з Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
Англійська республіка Commonwealth of England скасована форма правління |
|||||||||
|
|||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|||||||||
Девіз Pax quæritur bello |
|||||||||
Столиця | Лондон | ||||||||
Площа | 130 395 км ² | ||||||||
Форма правління | Республіка, фактично Військова диктатура | ||||||||
Англійська республіка (англ. Commonwealth of England, в буквальному перекладі Англійська співдружність, пізніше Співдружність Англії, Шотландії та Ірландії (англ. Commonwealth of England, Scotland and Ireland)) — історична форма правління в Англії з 1649 по 1660, введена після страти короля Карла I і скасування монархії. Цей період англійські історики називають також «Міжкоролів’я» (English Interregnum), оскільки в 1660 у монархія в Англії була відновлена.
26 січня 1649 Карл I, король Англії, Шотландії та Ірландії, був засуджений до смерті за «злочинні дії проти англійського парламенту і народу». Страта відбулася 4 дні потому. 17 березня парламент оголосив про скасування англійської монархії як «непотрібної, обтяжливою та небезпечної для блага народу». Була скасована також палата лордів. Слід зазначити, що попередньо (6 грудня 1648) з парламенту були вигнані і частково арештовані всі помірні депутати (150 із загального числа 250 членів палати громад) («Прайдова чистка»).
19 травня 1649 парламент урочисто прийняв «Акт про оголошення Англії республікою», де проголошувалося, що країна керується парламентом і призначеними ним посадовими особами. Фактична влада належала армійській верхівці на чолі з Олівером Кромвелем, які спиралися на індепендентів.
Страта короля викликала в європейських монархів обурення, політичні та торговельні зв'язки з новим режимом були згорнуті або скорочені до мінімуму. Франція, Іспанія і Австрія направили офіційний протест і намагалися організувати збройне втручання, проте не змогли між собою домовитися. Росія, де правив цар Олексій Михайлович, вигнала всіх англійських купців. 3 лютого 1649, відразу після страти Карла I, його син принц Карл, який втік у Голландію, за підтримки інших монархій оголосив себе законним королем Англії.
В Англії почалися хвилювання бідноти, жорстоко пригнічені Кромвелем. Одночасно піднявся заколот в Ірландії і Шотландії. До кінця 1649 Кромвель проводив упокорення Ірландії, а потім прибув до Шотландії, де принц Карл зібрав своїх прихильників. Війна в Шотландії зайняла 1650—1651 рр. і закінчилася перемогою Кромвеля.
Після краху надій на військову перемогу над республікою спочатку Іспанія, а слідом за нею і більшість інших країн Європи визнали новий режим в Англії.
«Union Jack» |
|
Англосаксонський період | (655–1066) |
---|---|
Епоха Плантагенетів | (1154–1485) |
Тюдорівський період | (1485–1603) |
Єлизаветинська епоха | (1558—1603) |
Епоха Стюартів | (1603–1714) |
Яковіанська епоха | (1603—1625) |
Каролінська епоха | (1625—1642) |
Громадянські війни, Республіка і Протекторат | (1642—1660) |
Реставрація Стюартів і Славна революція | (1660—1688) |
Утворення Великої Британії | (1688—1714) |
Георгіанська епоха | (1714—1811) |
Регентство | (1811—1830) |
Вікторіанська епоха | (1837—1901) |
Едвардіанська епоха | (1901–1910) |
В 1653 Кромвель розігнав парламент, що не переобирався з 1640, і став правити країною одноосібно. Члени нової палати громад, утвореної в липні 1653 р., були фактично не обрані, а призначені Державню радою, тобто Кромвелем. Однак новий орган не виявив повної покори, і через всього 5 місяців був розпущений.
16 грудня 1653 правляча група оголосила Кромвеля довічним «Лордом-протектором» (буквально: Верховним захисником) країни, фактично з королівськими повноваженнями. Був обраний новий парламент (вересень 1654) з 400 депутатів, який проіснував трохи більше року і в січні 1655 був розпущений. Новий парламент (вересень 1657) запропонував Кромвелю титул короля. Кромвель відкинув цю пропозицію, але погодився зробити свою владу спадковою.
До того часу Англія була втягнута в тривалу і руйнівну війну з Іспанією. Економічний стан країни значно погіршився, число прихильників відновлення монархії швидко росло.
Після смерті Кромвеля (вересень 1658) влада перейшла спочатку до його сина Річарда, а через півроку — до групи генералів. Популярний в армії генерал Джордж Монк, не потрапив до цієї групи, здійснив в кінці 1659 переворот, після чого вступив у переговори з принцом Карлом про реставрацію монархії. Претендент дав письмові запевнення:
25 квітня 1660 новообраний парламент запросив Карла зайняти престол трьох королівств. Через місяць монархія була офіційно відновлена.
Попередник: Карл I |
Республіка (Commonwealth), диктатура Кромвеля 1649-1660 |
Наступник: Карл II |
|