Азорські острови 'Região Autónoma dos Açores'
Прапор Герб
Девіз: «'Antes morrer livres que em paz sujeitos'» (порт. «Краще вмерти вільними, ніж жити підкореними»)
Гімн: 'A Portuguesa' (національний) 'Hino dos Açores' (місцевий)
Столиця (та найбільше місто)	Понта-Делгада
Офіційні мови	португальська
Державний устрій	Автономний регіон
- Президент	Вашку Курдейру
- Автономія	1976
Площа
- Загалом	2333 км²
Населення
- оцінка 2006 р.	243.018 (не враховується)
- перепис 2001 р.	241.763
- Густота	104/км²
Валюта	Євро (€) (EUR)
Часовий пояс	UTC-1
Домен інтернету	.pt
Телефонний код	+351

Азо́рські острови́ (порт. Ilhas dos Açores) — архіпелаг із 9 гористих вулканічних островів та кількох рифів у північній частині Атлантичного океану на захід від Піренейського півострова, на двох третинах заходу якого розташована Португалія. З 1976 року архіпелаг отримав статус автономного регіону.

Загальні дані[ред. • ред. код]

Складається з трьох груп: Західної (острови Корву і Флореш), Центральної (острови Терсейра, Піку, Фаял, Сан-Жорже і Грасіоза) та Східної (острови Сан-Мігел і Санта-Марія). Простягаються із заходу на схід приблизно на 600 км.

Площа архіпелагу становить — 2 247 км². Населення становить — 254 тис. осіб (1987; 251 тис. в 1981), в основному португальці. Столиця — місто Понта-Делгада, що розташоване на головному острові Сан-Мігел.

Природа[ред. • ред. код]

Рельєф[ред. • ред. код]

Острови є надводними вершинами Серединно-Атлантичного хребта, вулканічні за походженням, тому тут часті землетруси. Всі острови мають гірський рельєф, з вершинами висотою до 2000 м. Найвища точка архіпелагу — гора Піку на однойменному острові з висотою 2 351 м. Береги досить обривисті. На островах багато різноманітних проявлень вулканізму — фумарольні та термальні мінеральні джерела.

Клімат[ред. • ред. код]

Острови розташовані в області підвищеного атмосферного тиску (так званий Азорський максимум). Клімат субтропічний, океанічний, рівний та м'який, з малими амплітудами температур. Пересічна температура січня становить +14 °C, липня — +22 °C. Опадів випадає 700—800 мм за рік.

Пересічні річні температури та кількість опадів:

Органічний світ[ред. • ред. код]

Фауна островів палеарктична. Вона дуже бідна і має різко виявлений острівний характер. Відсутні ссавці, за винятком кажанів і тварин, завезених людиною (кролів, ласок, мишей, пацюків). Орнітофауна Азорських островів представлена європейськими видами, за винятком одного ендемічного виду снігура (Pyrhulla murina). Дуже багато канюків (порт. acores — канюки, шуліки). Птахів, за Уоллесом, занесло і заносить на Азорські острови вітрами.

На схилах гір поширені субтропічні гірські ліси, в яких домінує криптомерія японська. Чагарникові ж породи представлені лавром, каштаном, ялівцем. Флора Азорських островів дуже бідна аборигенними видами в порівнянні з аналогічною флорою найближчих сусідніх архіпелагів: Мадейри і Канарських островів. Загалом флора Азорських островів налічує 197 корінних видів рослин, з яких 35,5% є ендемічними (див. Список ендемічної флори Азорських островів)^[1]. Багато здичавілих інтродукованих рослин. На островах вирощують банани, цитрусові, абрикоси, виноград та інші культури.

Економіка[ред. • ред. код]

Головною галуззю прибутку островів є туризм. Найбільші курортні міста — Понта-Делгада (острів Сан-Мігел), Ангра-ду-Ероїжму (острів Терсейра) та Орта (острів Фаял). На островах збудовано кілька міжнародних аеропортів.

Архіпелаг — велика база трансатлантичних авіаційних ліній, океанічних комунікацій, вузол міжконтинентальних ліній зв'язку. На острові Терсейра розташована американська військово-повітряна база Лажеш.

Галерея зображень[ред. • ред. код]

Примітки[ред. • ред. код]

Література[ред. • ред. код]

1. Бєлозоров С. Т. Африка. — К.:Радянська школа, 1957.

Посилання[ред. • ред. код]

• Туристичний портал Азорських островів
• Огляд Азорських островів
• Документальний фільм "Золотий глобус. Азорські острови"
• Відділення Азор на ресурсі Центру мови та культури португаломовних країн (http://portugalist.ru)

п о р Заселені острови Азорського архіпелагу Західна група Корву · Флореш Центральна група Грасіоза · Піку · Сан-Жорже · Терсейра · Фаял Східна група Сан-Мігел · Санта-Марія