Держави/Країни -> Сербія      


50 Пара Сербія Срібло
50 Пара Сербія Срібло
в групі   14 монет / 13цін
10 Динар Сербія Нікель/Мідь
10 Динар Сербія Нікель/Мідь
в групі   2 монет / 2цін

Колекції: додати в кошик Продана за: $5.0
Info: http://www.ebay.com/itm/301241576916 Mon Jul 21 00:00:00 UTC 2014
Details about SERBIA 1915 50 Para w/o Name Silver VF-XF

Колекції: додати в кошик Продана за: $9.0
Info: http://www.ebay.com/itm/201435203088 2015-09-27
HEJAZ (ND) 1916-1924 20 Para C/s on Turkey VF

Колекції: додати в кошик Продана за: $26.0
Info: http://www.sixbid.com/browse.html?auction=890&category=18555&lot= ...
Türkei20 Para AH 1277. Jahr 4. K.M. 701. Vorzüglich - Stempelglanz
  Сербіяз Вікіпедії Прочитати оригінал статті
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Сербія
Република Србија

Прапор Сербії Герб Сербії
Прапор Герб
Гімн: Боже правде
Боже правди
Розташування Сербії
Столиця Белград
44°48′ пн. ш. 20°28′ сх. д. / 44.800° пн. ш. 20.467° сх. д. / 44.800; 20.467
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Сербська мова
Державний устрій парламентська республіка
 - Президент Томислав Николич
 - Прем'єр-міністр Александар Вучич
Розбудова держави  
 - Формування держави VIII століття 
 - Незалежність 1180 
 - Утворення королівства 1077 
 - Утворення імперії 1346 
 - Незалежність від Османської імперії 1878 
 - Поділ Сербії і Чорногорії 5 червня 2006 
Площа
 - Загалом 88 361 км² (113)
 - Води (%) 0,13
Населення
 - оцінка 2011 р. 9.024.734 (83)
 - Густота 115/км² (94)
ВВП (ПКС) 2007 р., оцінка
 - Повний $ 54,310 млрд. (72)
 - На душу населення $7 234 (89)
ІРЛП  (1997) 0,801 (-) (-)
Валюта сербський динар (RSD)
Часовий пояс CET (UTC+1)
Коди ISO 3166 RS
Домен інтернету .rs (також використовується старий домен .yu)
Телефонний код +381

Сербія, офіційна назва Респу́бліка Се́рбія (серб. Репу̀блика Ср̀бија) — країна в центральній частині Балканського півострова, має в своєму складі Косово і Воєводину; площа 88 400 км²; столиця Белград, 9,66 млн мешканців (1990), за національністю в основному серби (бл. 6,7 млн, у всьому світі понад 9 млн), далі албанці, угорці, румуни, словаки, українці (бл. 40 000) тощо. Рельєф: родюча долина Дунаю на півночі, гори на півдні. Розмовна й літературна мова сербів: сербський варіант сербохорватської, абетка — за конституцією Республіки Сербія державною мовою є саме кириличний варіант сербської мови, хоча на практиці переважає латиниця (якою до 1945 року серби не користувалися взагалі); найрозповсюдженіша релігія: православ'я.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Сербії

Сербія заселена сербами й ін. слов'янськими племенами з 6-7 ст., до кінця 12 ст. перебувала під владою Римської (Ромейської) імперії (Візантії), у 13 і 14 ст. — незалежна держава, з 15 ст. входила до складу Османської імперії (Туреччини) і частково (з 16 ст.) Священної Римської імперії (Австрії). Після двох протитурецьких повстань Сербія здобула у 1830 р. широку автономію, а у сербсько-турецькій війні 18761878 — повну незалежність і стала у 1882 королівством. У грудні 1918 увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, перейменованого 1929 р. на Югославію, проголошену після визволення з німецької окупації (1941–1944) у листопаді 1945 Соціалістичною Федеративною Республікою Югославії (СФРЮ) (мова — сербо-хорватська, релігія — православ'я).

Протистояння сербів і хорватів почалося ще у межах Югославії. Під час Другої світової війни на чолі Сербії стояв маріонетковий уряд, встановлений Німеччиною; після закінчення війни Сербія знову увійшла до складу Югославії. З 1986 Слободан Мілошевич як лідер Сербської партії і президент почав популістську кампанію за скасування статусу автономії для Косова і Воєводини. Незважаючи на жорсткий опір і бажання вийти з федерації, Сербія формально скасувала автономію Косова у вересні 1990 р. Мілошевич був переобраний у грудні 1990, але у березні 1991 р. відбулися антикомуністичні виступи і виступи проти Мілошевича в Белграді. У 1991 р. почалася громадянська війна, Мілошевич висловив претензії на частину Хорватії, заселену переважно сербами, під тиском ООН у січні була підписана угода про припинення вогню. Визнання ЄС незалежних Словенії, Хорватії і Боснії та Герцеговини у 1992 р. фактично скоротило територію Югославії до однієї республіки Сербія. Правонаступником Югославії була оголошена республіка Сербія і Чорногорія у квітні 1992, на що не погодилися США і ЄС, оскільки війна продовжувалася й істотно порушувалися права людини. У березні 1992 і повторно у червні тисячі сербів виступали за припинення війни у Боснії-Герцеговині.

Мапа Сербії — на думку албанських сепаратистів

Політичний устрій[ред.ред. код]

Докладніше: Парламент Сербії

Глава Сербії — Президент, обирається на п'ятирічний термін на загальних прямих виборах. Вищий орган виконавчої влади — Рада Міністрів на чолі з головою, який обирається парламентом з числа запропонованих Президентом кандидатур. Голова формує уряд, який затверджується парламентом. Законодавчий орган — однопалатний парламент (Народна скупщина) у складі 250 депутатів, які обираються на чотирирічний термін.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

До 2009 року[ред.ред. код]

Жовтий — Воєводина, блакитний — Центральна Сербія, блідо-жовтий — Косово і Метохія

До територіальної реформи 2009 року в складі Сербії знаходилися два автономні округи:

Примітка: частина території Сербії, яка розташована за межами двох автономних округів, називається Центральна Сербія і не являє собою адміністративну одиницю, перебуваючи під прямим підпорядкуванням республіканської влади.

Статистичні регіони[ред.ред. код]

У липні 2009 року Скупщина Сербії прийняла закон про розділення країни на сім регіонів:

  • Воєводина
  • Белград
  • Західний регіон
  • Східний регіон
  • Центральний регіон
  • Південний регіон
  • Косово і Метохія.

Ці регіони сформовані як статистичні одиниці, які охоплюють територію певних округів з метою збору інформації для Республіканського інституту статистики і для органів місцевого самоврядування.

Округи[ред.ред. код]

Поряд з цим, територія Сербії поділена на 29 округів і територію міста Белград. На території автономного краю Воєводина знаходиться 7 округів, на території Косова і Метохії — 5, інші розташовуються на території центральної Сербії. Кожен округ очолюється головою округу, який відповідальний безпосередньо перед урядом Сербії. Округи діляться на кілька муніципалітетів (общин), які мають свої органи самоврядування.

Міста[ред.ред. код]

Центр Белграду
Центр Ниша у вечірній час
Нові-Сад

У Сербії налічується 6167 населених пунктів. 24 з них є містами:

Белград, Новий Сад, Крагуєваць і Ниш діляться на кілька муніципалітетів. Решта міст Сербії організовані як єдина територія місцевого самоврядування.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [у 10 т.] / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович. — [Париж] ; [Нью-Йорк] : Молоде життя, 1954—1989, 1993—2000.
  • Гнатюк В. Зносини українців з сербами. У Наук. зб.. присвяченому М. Грушевському. Л. 1906;
  • Гольберг М. Півд.-слов. зв'язки «Руської Трійці». У зб. Міжслов. літ. взаємини, випуск 2. К. 1961;
  • Шевченко Ф. Серби і болгари в укр. коз. війську. У вид. Питання історії та культури слов'ян. К. 1963;
  • Білодід І. Вук Караджіч в історії укр.-серб. наук. зв'язків. К. 1965;
  • Гуць М. Сербо-хорв. народна пісня в Україні. К. 1966;
  • Гуць М. Сербо-хорв. нар. пісні в укр. перекладах (1837 — 1965). У вид. Слов. літературознавство і фольклористика. Випуск 5. К. 1970.
Сербія Це незавершена стаття з географії Сербії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.