Продана за:
$589.0 † WORLD COINS, CENTRAL AND SOUTH AMERICA, ARGENTINA Republic, Silver and Base-metal issues (approx 90), including Centavo 1891, 2-Centavos 1888, 5-Centavos 1882, 20-Centavos 1883, 50-Centavos 188 ...
Перші поселення на території сучасної Гватемали виникли у 1-му тисячолітті до нашої ери. Заселяли їх індіанці майя, у яких не було єдиної держави. У 2-му — 9-му століттях н. е.. — Розквіт культури майя, потім настав період занепаду.
У 1523 році почалася колонізація країни іспанцями (під проводом Педро де Альварадо). До 1525 року індіанці були підкорені. Найбільший опір іспанцям чинило плем'я кіче, досі залишається найбільшим індійським племенем Гватемали. Іспанці з середини 16-го століття почали створювати плантації і видобувати золото і срібло. Однак господарське освоєння Гватемали було досить слабким. На експорт поставлялися практично тільки барвники — з індиго і з комах кошеніль. У 1564 у було створено генерал-капітанство Гватемала.
До 1773 а столицею було місто Антигуа, після руйнівного землетрусу їі перенесли до Гватемали.
На початку XIX століття почалися війни за незалежність в іспанських колоніях Америки. 15 вересня1821 була проголошена незалежність Гватемали. Незабаром була створена федерація країн Центральної Америки. Її першим президентом був Мануель Хосе Арсе. Він провів ряд реформ — освіти, про свободу релігії; також заохочувалися іноземні інвестиції. В 1837 почалося селянське повстання. Президент не зміг його придушити і пішов у відставку. У 1838 центральноамериканська федерація розпалася. З початку 1860-х років переселенці з Німеччини почали культивувати в Гватемалі плантації кавових дерев, в результаті кава стала найважливішим експортним товаром Гватемали. В 1898 у президентом став консерватор Мануель Кабрера, що надав американцям, зокрема, компанії «Юнайтед Фрут», ряд родючих земель, на яких компанія створила великі плантації бананів, що стали другим після кави експортним товаром Гватемали.
Компанія «Юнайтед Фрут» на початку XX століття а істотно розширила гватемальський порт Пуерто-Барріос на атлантичному узбережжі країни. Потім вона стала розширювати порти Гватемали на тихоокеанському узбережжі. Після повалення Кабрери лібералами (у 1920 році) була сутичка за владу, в якій в 1931 у переміг генерал Хорхе Убіко. Він надав компанії «Юнайтед Фрут» нові землі, причому абсолютно безкоштовно, і тому користувався підтримкою США. У короткий час він став диктатором. У 1930-і роки найбільшим після США зовнішньоторговельним партнером Гватемали стала Німеччина — третина обсягу експорту та імпорту Гватемали. Проте в грудні 1941 Гватемала була змушена слідом за США оголосити війну країнам «осі» — Німеччини, Італії та Японії. У військових діях Гватемала не брала участі, тільки припинила торгівлю з цими країнами.
В 1992 рік у Нобелівська премія миру була присвоєна індіанської активістці Рігоберто Менчу, яка виступала з відкритим осудом гватемальської диктатури. У тому ж році почалися переговори з партизанськими угрупованнями, 29 грудня1996 рік а уряд президента Альваро Арсу підписав мирну угоду з партизанами, проте ні колишні військові правителі, ні партизани до відповідальності притягнуті досі не були.
Після багатьох років правління диктаторів , які не проводили виборів і громадянських воєн у Гватемалі нарешті настав мир , проте стан охорони здоров'я й освіти украй незадовільний. 39 % дорослих жінок не вміють ні читати , ні писати. З 2004 року президентом країни був Оскар Берже з партії Великий Національний Альянс.
9 вересня2007 рік був проведений перший раунд чергових президентських виборів, перемогу в яких здобули бізнесмен Альваро Колом з ліво-центристської партії Національний Союз Надії і колишній генерал гватемальської армії Отто Перес Моліна з право-центристської Патріотичної Партії. Другий раунд виборів відбувся 4 листопада 2007. Перемогу отримав Альваро Колом. 14 січня 2008 Альваро Колом офіційно вступив на посаду президента Гватемали.
На території Гватемали виділяються три фізико-географічних області: низовина тихоокеанського побережжя, нагір'я південної і центральної частини країни і рівнина Петен на півночі. До берега Тихого океану примикає низовина, що досягає ширини бл. 50 км біля кордону з Мексикою і поступово вужчає на півд.-сх., до кордону з Сальвадором. Нагір'я займає більшу половину території країни і продовжується на північний захід, в межі Мексики, і на південний схід, на територію Сальвадору і Гондурасу. Висота поверхні над рівнем моря переважно становить 1000-2400 м, з окремими вулканічними піками висотою понад 3700 м. Північну частину нагір’я утворюють складчасто-брилові масиви висотою до 4000 м, розділені глибокими тектонічними западинами. В останніх розташовані долини рік та озера.
Землетруси уже часті в країні через вулкани і особливості структури Тихоокеанського дна. Найсильніший землетрус останнього часу сталася 4 лютого1976 року, зруйнував 90% столиці та інших великих міст (тоді загинуло більше 20 тис. чоловік і більше мільйона залишилися без даху над головою).
На території країни налічується 33 вулкана, з яких 3 досі представляють загрозу. Найбільш відомий вулкан Агуа в 1541 році, вивергнувши з себе потоки киплячої води і бруду, знищив першу столицю Гватемали, а також вулкан Пакайя (останнє потужне виверження в 1965 році). Найбільші озера - Ісабаль, Атітлан, Петен-Іца, Аматітлан.
Ліси вкривають близько 83% території країни (2006 р.), При цьому високі темпи збезлісення (1,7% на рік). В лісах Гватемали багато цінних порід дерева - рожеве дерево, кипарис, червоне дерево, бальса, бакаут, саподілья та ін. Тваринний світ досить різноманітний. Хижаки - пуми і ягуари. Є мурахоїди, дикобрази, лінивці, броненосці. Великих травоїдних, за винятком тапірів, немає. У лісах тихоокеанського узбережжя водяться ігуани - величезні ящірки до 2 м довжиною (їх використовують на м'ясо, також добуваються яйця ігуан). Близько 2 тис. видів птахів. У річках Гватемали зустрічаються крокодили-каймани, м'ясо яких вживається в їжу місцевими жителями. Омивають Гватемалу моря багаті рибою і креветками.
У країні тропічний клімат, середньорічна температура на узбережжі і на рівнині становить 23-27 °, на плоскогір'ї 15-20 °; літо (листопад-квітень) і зима (з травня по жовтень) розрізняються лише кількістю опадів і нічними температурами, які в грудні-січні в горах опускаються до -10 ° і на плоскогір'я до 0 °. Найжаркішими місяцями є лютий-травень. У зимовий період (з травня по жовтень) через рясні опади трапляються урагани і повені. Найзначніші відбулися в 1998 (ураган Мітч) і в 2005 (ураган Стан), в яких постраждала від повеней і вітрів більша частина країни. В середньому випадає 1300 мм опадів.
Гватемала – г.ч. аграрна країна. За обсягом виробництва Гватемала перевершує інші країни Центральної Америки. Основні галузі промисловості: гірнича (свинцево-цинкові руди, нафтова), нафтохімічна, текстильна, цукрова. В промисловості в кінці ХХ ст. зайнято бл. 25% працюючих. Тр-т г.ч. автомобільний та морський, частково – залізничний. У 1990-і роки уряд здійснював інтенсивну програму дорожнього будівництва. Морські порти: Пуерто-Барріос, Сан-Хосе, Чамперіко. У столиці – міжнародний аеропорт «Ла-Аурора».
Гватемала — президентська республіка. Діє конституція, чинна з 14 січня 1986 року з наступними змінами від 1994 року.
Глава держави — президент. Президент і віце – президент обираються загальним голосуванням абсолютною більшістю голосів строком на 4 роки без права переобрання на повторний строк. Якщо ні один з кандидатів не набере 50 відсотків голосів плюс один голос, то проводиться другий тур голосування. Президент Республіки Гватемали — Альваро Колом Кабальєрос (ісп.Alvaro Colom Caballeros). Віце–президент — Рафаель Еаспада (Rafael Tspada). Обрані 4 листопада 2007 р. Приступили до виконання обов’язків 14 січня 2008 р.
Законодавчий орган — Національний конгрес (ісп.Congreso de la República) (однопалатний парламент) у складі 158 депутатів, які обираються загальним прямим голосуванням за системою пропорційного представництва строком на 4 роки. Обраний 9 вересня 2007 року. Голова — Хосе Роберто Алехос Камбра (Jose Roberto Alejos Cambara ).
Виконавча влада здійснюється президентом спільно з урядом. Президент очолює уряд.
Гватемальська партія праці — ГПП (Partido Guatemalteco del Trabajo - PGT). Заснована 28 вересня 1949 р. До грудня 1952 року називалась Комуністична партія Гватемали. Генеральний секретар ЦК ГПП — Рікардо Росалес (Ricardo Rosales). Друкований орган — газета «Вердад» (Verdad).
Гватемальський республіканський фронт — ГРФ (Frente Republicano Guatmalteco - FRG). Партія створена в 1988 році. Лідер — Хосе Ефраїн Ріос Монтт (Jose Efrain Rios Montt).
Інституційно-демократична партія — ІДП (Partido Institucional Democratico - PID). Партія створена у 1965 році. Директор — Дональдо Альварес Руіс (Donaldo Alvarez Ruiz). Генеральний секретар — Оскар Умберто Рівас Гарсіа(Oscar Humberto Rivas Garcia).
Національний союз надії — НСН(Unidad Nacionalde Tsperanza - UNE). Лівоцентристська партія. Заснована в 2001 р. Засновник і голова — Альваро Колом Кабальєрос (Alvaro Colom Caballeros).
Партія національної солідарності — ПНС(Partido Solidaridad Nacional – PSN). Генеральний секретар — Хорхе Франсіско Гальярдо Флорес(Jorqe Francisco Gallardo Flores).
Партія національний авангард - ПНА (Partido por el Adelantamiento Nacional - PAN). Лідер — Жоель Рубен МАРТІНЕС ЕРРЕРА(Joel Ruben Martinez Herrera).
Патріотична партія — ПП (Partido Patriota -PP). Генеральний секретар — Отто Перес Моліна (Otto Perez Molina).
Реформаторський рух (Movimiento Reformador). Партія заснована в 1995 р. До 2002 року мала назву Гватемальська лейбористська партія. Генеральний секретар — Альфредо Скіннер Клее Ареналес (Alfredo Skinner Klee Arenales).
Юніоністська партія (Partido Unionista — PU). Заснована в 1917 р. Генеральний секретар — Фріц Гарсія–Гальонт (Fritz Garcia – Gallon).