попередники | ||||
|
|
|||||||||
Австро-Угорщина (1867-1918) | |||||||||
|
Австро-Угорщина (1867-1918)з Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
Історія Австрії | |
---|---|
|
|
Гальштатська культура | |
Доісторична Австрія | |
Римські провінції (Норік • Реція) |
|
Карантанія | |
Східна марка | |
Ерцгерцогство Австрія | |
Священна Римська імперія (Габсбурзька монархія) |
|
Австрійська імперія | |
Австро-Угорщина (Цислейтанія) |
|
Перша Австрійська Республіка | |
Аншлюс | |
Окупація Австрії союзниками | |
Австрійська Республіка | |
Портал «Австрія» |
Історія Угорщини | |
---|---|
|
|
Стародавня Угорщина | |
Доугорська Угорщина | |
Передісторія угорців | |
Велика Моравія | |
Середні Віки | |
Угри | |
Князівство Угорщина | |
Арпади | |
Королівство Угорщина | |
Королівство Угорщина на початку сучасної епохи | |
Османсько-угорські війни | |
Османська Угорщина | |
Князівство Трансильванія | |
Східно - Угорське королівство | |
Габсбурги | |
Повстання Ракоці | |
Османська Угорщина | |
Революція 1848-1849 років в Угорщині | |
Австро-угорський компроміс | |
Транслейтанія | |
Угорська історія в ХХ столітті | |
Перша Республіка | |
Угорська Радянська Республіка | |
Королівство Угорщина (1920—1946) | |
Друга Світова війна | |
Угорщина (1944—1945) | |
Друга Республіка | |
Народна Республіка | |
Повстання 1956 | |
Сучасність | |
Угорська Республіка | |
Портал «Угорщина» |
Історія Чехії | |
---|---|
|
|
Стародавня Чехія | |
Унетицька культура | |
Бойї | |
Маркомани | |
Середні Віки | |
Держава Само | |
Велика Моравія | |
Пржемисловичі | |
Князівство Чехія | |
Гуситські війни | |
Ягеллони | |
Династія Габсбургів | |
Ера Габсбургів | |
Габсбурзька монархія | |
Тридцятирічна війна | |
Австрійська імперія | |
Австро-Угорщина | |
Перша світова війна | |
Чехословаччина | |
Перша Чехословацька Республіка | |
Німецька окупація | |
Лютневий заколот | |
Чехословацька Соціалістична Республіка | |
Празька весна | |
Операція «Дунай» | |
Оксамитова революція | |
Чеська і Словацька Федеративна Республіка | |
Сучасність | |
Чеська Республіка | |
Портал «Чехія» |
А́встро-Уго́рщина — двоєдина (дуалістична[1]) імперія очолена династією Габсбурґів та утворена внаслідок компромісної угоди, укладеної між двома складовими її частинами: Австрією та Угорщиною у 1867 році. Проіснувала в Центральній Європі до розпаду в 1918 році в кінці Першої світової війни.
Імперією правили лише два цісарі (королі-імператори): Франц Йосиф I 1867–1916 і Карл I 1916–1918.
Територія Австро-Угорської імперії становила 676 545 км².
В адміністративно-географічному плані поділялася на дві частини: Цислейтанію — до річки Лейти, по якій раніше проходив фактичний кордон між Австрією та Угорщиною, й Транслейтанію — Землі корони Святого Стефана
В адміністративному відношенні Австро-Угорщина ділилася на такі складові частини (коронні землі):
Австро-Угорщина була багатонаціональною державою, в якій проживало 1908 року 50,293 млн осіб більш 25 націй та народностей. Найчисельніші: німці, угорці, чехи, українці, поляки, словаки, хорвати. Українців 1910 року налічувалось 4,178 млн осіб, що становило 8% населення імперії, та понад 400 тисяч латинників (обернених в католицизм українців) та пословачених українців [2].
Зі зростанням капіталістичної економіки на національних окраїнах, зокрема в Чехії, посилилися національні суперечності. Тому національне питання в Австро-Угорщині було віссю політичного життя. Панівні класи розглядали Боснію, Галичину, Словаччину та інші слов'янські окраїни як колонії (див. Австро-угорський компроміс#Реакція і спроби реформ). В економічному і культурному житті Галичини панувала польська шляхта, на яку спирався австрійський уряд.
У середині XIX сторіччя багатонаціональна Австрійська імперія перебувала у стані глибокої економічної та політичної кризи. Протиріччя між окремими частинами імперії, особливо між Австрією та Угорщиною, які стали особливо відчутні під час революційних подій 1848–1849 років та після поразки Відня в Австро-Прусській війні 1866 року, становили реальну загрозу існуванню імперії Габсбургів. У цій ситуації австрійський уряд запропонував укладення угоди, яка б надавала Угорщині значних автономних прав.
21 грудня 1867 року імператор Франц Йосиф I (1848–1916) затвердив австро-угорську угоду і конституцію Австрії. Австрійська імперія була перетворена на двоєдину (дуалістичну) державу, яка дістала назву Австро-Угорська імперія. Угорщина отримала політичну та адміністративну автономію, власний уряд та парламент — сейм.
На чолі Австро-Угорської імперії стояв австрійський імператор з династії Габсбургів, який одночасно мав титул короля Угорщини. Формально його влада була обмежена рейхсратом в Австрії та сеймом в Угорщині. За положеннями нової австрійської конституції рейхсрат — двопалатний парламент — складався з Палати панів і Палати депутатів (всього 525 депутатів). До Палати панів, крім спадкових членів, імператор міг призначати пожиттєвих членів. Ними, зокрема, були митрополит Андрей Шептицький та письменник Василь Стефаник.
Палата Депутатів формувалася за допомогою виборів від окремих провінцій. Виборче право було обмежено майновим і віковим цензом та куріальною системою. 1873 року було запроваджено прямі вибори від усіх курій, крім сільської. Внаслідок зниження майнового цензу для міських і сільських курій з 10 до 5 гульденів річного прямого податку, 1882 року значно зросла кількість виборців, однак уряд відмовився запровадити загальне виборче право.
Чергова виборча реформа 1896 року встановила 5-у курію, що мала обиратися на основі загального виборчого права (посилала в парламент 72 депутати). 1907 року було запроваджено загальне виборче право і ліквідовано куріальну систему виборів. Спільними для всієї імперії були 3 міністерства: закордонних справ, військове та морське і міністерство фінансів. Законодавча влада щодо спільних справ обох частин держави здійснювалася спеціальними «делегаціями», які скликалися щорічно по черзі у Відні та Будапешті. До їхнього складу входили по 60 делегатів від рейхсрату та сейму. Видатки на загальноімперські потреби розподілялися пропорційно для обох частин імперії, за спеціально укладеною угодою. 1867 року квота встановлювалася у 70% для Австрії і 30% — для Угорщини.
Австро-угорська угода 1867 року не вирішила всіх протиріч між окремими частинами імперії. Незадоволеними були, насамперед, Чехія і Хорватія. З останньою 1868 року, за сприяння Відня, Угорщина уклала угоду, яка на деякий час послабила протиріччя. Однак із Чехією домовитися не вдалося. Її представники подали у рейхсрат декларацію, в якій вимагали надання Чехії, Моравії та Сілезії (так званим землям корони Святого Вацлава) прав, аналогічних угорським. Внаслідок тривалої боротьби австрійський уряд був змушений піти на деякі поступки (дозвіл вживання чеської мови в адміністрації та шкільництві, поділ Празького університету на чеський і німецький та інше), однак повністю вирішити всі протиріччя не вдалося.
Існування українців на Закарпатті взагалі не визнавалося угорською владою. 1868 року сейм у Будапешті оголосив усе населення краю угорською нацією. На Буковині та Галичині становище було дещо кращим. На цих землях виникли й успішно розвивалися українські культурно-просвітницькі організації («Просвіта», Наукове товариство імені Шевченка) та політичні партії, українські представники були у рейхсраті та провінційних сеймах. Однак і тут українці перебували у нерівноправному становищі. У Галичині влада фактично належала полякам, а на Буковині — німцям та румунським боярам. Офіційною мовою в Галичині була польська, а на Буковині — німецька.
Зовнішня політика Австро-Угорської імперії після поразок у війнах з Німеччиною та Італією була спрямована переважно на Балкани. 1878 року австро-угорські війська окупували Боснію і Герцеговину. Анексія окупованих територій 5 жовтня 1908 року призвела до загострення відносин Австро-Угорської імперії з Російською імперією, результатом чого стало укладення таємної угоди з Німецькою імперією 7 жовтня 1879 року. 1882 року до цього договору приєдналася Італія, завершивши, таким чином, створення воєнно-політичного блоку — Троїстого Союзу, спрямованого проти Франції та Російської імперії.
До початку XX століття стало явним, що державний організм, де дві нації домінують над дев'ятьма в принципі нежиттєздатний, що підтверджувалось численними терористичними актами, повстаннями, демонстраціями та заворушеннями.
Франц Фердинанд планував радикально перекроїти карту Австро-Угорської імперії, створивши напівавтономні штати, кожен з яких би представляв одну з 11 націй імперії. Разом вони мали б утворити велику конфедерацію — Сполучені Штати Великої Австрії. Але план реформ не був втілений в життя через вбивство ерцгерцога та початок Першої світової війни, внаслідок якої зникла сама імперія.
28 червня 1914 року у Сараєво було вбито спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда, що стало приводом для початку Першої світової війни 1914–1918 років.
28 липня 1914 року Австро-Угорська імперія оголосила війну Сербії, а 6 серпня 1914 року — Російській імперії. На фронті чехи, словаки, українці і хорвати переходили на бік росіян, відмовлялися йти в наступ. Армія зазнавала серйозних воєнних поразок. Революція в Російській імперії справила великий вплив на трудящих.
Навесні 1918 року Австро-Угорщина разом з Німеччиною окупувала Україну. Спілкування з революційними масами, боротьба українського народу проти загарбників призвели до швидкого революціонізування окупаційних військ. Солдати, що поверталися, приносили з собою ліві ідеї. Все частіше почали вибухати страйки і демонстрації проти війни, в тому числі в армії.
Війна Австро-Угорської імперії проти країн Антанти 1914–1918 років в союзі з Німецькою імперією, Болгарією та Османською імперією завершилася крахом імперії.
У жовтні-листопаді 1918 року угорські, чеські, словацькі, а незабаром також і австрійські війська почали тікати з фронту. Почалась революція. Австро-Угорщина підписала з Антантою угоду про перемир'я, фактично капітуляцію.
На землях Австро-Угорщини утворилися самостійні держави: Австрія, Угорщина, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів та словенців (Югославія). Частина колишніх територій Австро-Угорської імперії:
Етнічні українські землі Австро-Угорщини були розділені між трьома державами:
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Австро-Угорщина |
|
|
||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хронологія | До 1918 | Перша Республіка 1918–1938 |
II Світова війна 1938–1945 |
Третя Республіка 1945–1948 |
Соціалістичний період 1948–1989 |
Після Оксамитової революції 1989–1992 |
Розпад 1993 |
|||
Богемія, Моравія та Сілезія |
Коронні землі Австрійської імперії |
Перша Чехословацька Республіка (ЧСР, 1918–1938) Державний лад та кордони були остаточно закріплені Конституцією 1920 року |
Судетська область була анексована Третім Рейхом (1938–1945) |
Третя Чехословацька республіка (ЧСР, 1945–1948) |
Чехословацька Республіка (ЧСР, 1948–1960) Після лютневого заколоту у конституції 9 травня було проголошено народну демократію (без зміни назви країни) |
Чехословацька Соціалістична Республіка (ЧССР, 1960–1990) Після Празької весни до складу входили: Чеська Соціалістична Республіка (ЧСР, 1969–1990) Словацька Соціалістична Республіка (ССР, 1969–1990) |
Чеська і Словацька Федеративна Республіка (ЧСФР, 1990–1992) |
Чеська Республіка (з 1993) |
||
Друга Чехословацька Республіка (ЧСР 1938–1939) Включаючи автономні регіони Словаччини та Підкарпатської Русі |
Протекторат Богемії і Моравії (1939–1945) |
|||||||||
Словаччина | Територія Угорського королівства |
Перша Словацька республіка (1939–1945) |
Словацька Республіка (з 1993) |
|||||||
Південна Словаччина і Карпатська Україна були анексовані Угорщиною (1939–1945) |
||||||||||
Закарпаття | Закарпатська область у складі Української РСР (1944/1946–1991) |
Закарпатська область у складі України (з 1991) |
||||||||
див.: Австро-Угорщина | Чехословацький уряд у екзилі |
|
|||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хронологія | До 1918 | Створення 1918 – 1941 |
ΙΙ Світова війна 1938 – 1945 |
Соціалістична Югославія 1943 – 1992 |
Розпад та Югославські війни 1990 – |
||||
Словенія | території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Королівство Далмація (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918) |
Королівство сербів, хорватів і словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також: Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919) Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Рієка (1920 – 1924) |
анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною |
Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1946) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1946 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ → |
СР Словенія (1944 – 1991) |
Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна) |
|||
Далмація | Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945) Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією Меджимурська жупанія і Бараня були анексовані Угорщиною |
СР Хорватія (1943 – 1991) |
Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність) Див. також: САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991) САО Західна Славонія (1990 – 1991) САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998) |
||||||
Славонія | |||||||||
Хорватія | |||||||||
Боснія | СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992) |
Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять: Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995) Республіка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995) |
|||||||
Герцеговина | |||||||||
Воєводина | Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії) Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944) Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї: САК Воєводина і САК Косово |
Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були: Республіка Сербія (1990) Республіка Чорногорія (1992) Див. також: Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна) |
Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї: Воєводина і Косово і Метохія (під адміністрацією ООН) |
Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автонмний край Воєводина |
||||
Сербія | Королівство Сербія (1882 – 1918) |
Окупована Сербія (1941 – 1944) Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка |
|||||||
Косово | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією |
Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана лише частково |
||||||
Метохія | Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918) |
||||||||
Чорногорія | Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Чорногорія (1943 – 1992) |
Чорногорія (з 2006) |
||||||
Македонія | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944) |
СР Македонія (1944 – 1991) |
Республіка Македонія (з 1993 - Колишня Югославська Республіка Македонія, див. Конфлікт у Македонії (2001)) (з 1991) |
|