1764, Augsburg (Free City), Francis I (Stephen). Large Silver Thaler Coin. XF-AU!

Mint year: 1764
Denomination: Thaler
Die Cutter: Jonas Peter Thebaud (F.H.)
Reference: Davenport 1929, Forster 640, KM-183.
Condition: Minor scratches, otherwise a nice XF-AU!
Mint Officials: Frings (mint warden), Johann Christian Holeisen (F-A-H).
Mint Place: Augsburg (as free City within the Holy Roman Empire).
Weight: 27.81gm
Diameter: 42mm
Material: Silver

Obverse: Wreathed, armoured and draped bust of Francis I right.
Legend: FRANCISCUS . I . D:G . ROM . IMP . SEMP . AUG .

Reverse: Crown above double headed imperial eagle with arms of Augsburg (pine column) at chest. Date (1764) and mint master`s initials (F.-H.), split by mint letter (A) below.
Legend: AUGUSTA VINDELICOR : AD NORM : CONVENTIO :
Exergue: 17 F (A) H 64

Augsburg is an independent city in the south-west of Bavaria. The College town is home of the Regierungsbezirk Schwaben and also of the Bezirk Schwaben and the Landkreis Augsburg. In 1906 Augsburg became a Großstadt (city), and is currently the third-largest city in Bavaria with more than 264,000 citizens. Only Munich and Nuremberg are larger.

The name of the city dated from the Roman settlement Augusta Vindelicorum. The city was founded by the Roman emperor Augustus 15 BC as a castra. Therefore the "Fuggerstadt" is the second oldest city in Germany after Trier.

In 1530 the Augsburg Confession was presented to the Holy Roman Emperor at the Diet of Augsburg. Following the Peace of Augsburg in 1555, after which the rights of religious minorities in imperial cities were to be protected, a mixed Catholic–Protestant city council presided over a majority Protestant population; see Paritätische Reichsstadt (German). Until the Thirty Years' War (1618–1648), religious peace in the city was largely maintained despite increasing confessional tensions. In 1629, Ferdinand II issued the Edict of Restitution resulting in the installation of an entirely Catholic city government that radically curtailed the rights of local Protestants. This persisted until April 1632, when the Swedish army of Gustavus Adolphus took the city without resistance. Just over two years later, the Swedish army was routed at nearby Nördlingen, and by October 1634 Catholic troops had surrounded Augsburg. The Swedish garrison refused to surrender and a disastrous siege ensued through the winter of 1634–5, during which thousands died of hunger and disease.

These difficulties, together with the discovery of America, and of the route to India by the Cape, conspired to destroy the town's prosperity.

Francis I (Francis Stephen; 8 December 1708 – 18 August 1765) was Holy Roman Emperor and Grand Duke of Tuscany, though his wife effectively executed the real power of those positions. With his wife, Maria Theresa, he was the founder of the Habsburg-Lorraine dynasty.

He was born in Nancy, Lorraine (now in France), the oldest surviving son of Leopold Joseph, duke of Lorraine, and his wife Elizabeth Charlotte, daughter of Philippe I, duc d'Orléans and Elizabeth Charlotte, Princess Palatine. He was connected with the Habsburgs through his grandmother Eleanore, daughter of Emperor Ferdinand III, and wife of Charles Leopold of Lorraine, his grandfather.

Emperor Charles VI favored the family, who, besides being his cousins, had served the house of Austria with distinction. He had designed to marry his daughter Maria Theresa to Francis' older brother Clement. On Clement's death, Charles adopted the younger brother as his future son-in-law. Francis was brought up in Vienna with Maria Theresa on the understanding that they were to be married, and a real affection arose between them.

At the age of 15, when he was brought to Vienna, he was established in the Silesian Duchy of Cieszyn, which had been mediatized and granted to his father by the emperor in 1722. He succeeded his father as Duke of Lorraine in 1729, but the emperor, at the end of the War of the Polish Succession, agreed to compensate the French candidate Stanislaus Leszczynski for the loss of his crown in 1735 and persuaded Francis to exchange Lorraine for the Grand Duchy of Tuscany.

On 12 February 1736 Francis and Maria Theresa were married, and they went for a short time to Florence, when he succeeded to the grand duchy on the death of Gian Gastone de' Medici, the last of the ruling house of Medici. His wife secured in the Treaty of Füssen his election to the Empire on 13 September 1745, in succession to Charles VII, and she made him co-regent of her hereditary dominions.

Francis was well content to leave the wielding of power to his able wife. He had a natural fund of good sense and some business capacity and was a useful assistant to Maria Theresa in the laborious task of governing the complicated Austrian dominions, but his functions appear to have been primarily secretarial. He also took a great interest in the natural sciences. He was a member of the Freemasons.

Francis was quite the philanderer and was known for his many indiscreet affairs, notably one with Princess Auersperg, who was thirty years his junior. This particular affair has been remarked upon the letters and journals of visitors to the court and his children.

He died suddenly in his carriage while returning from the opera at Innsbruck on 18 August 1765. He is buried in tomb number 55 in the Imperial Crypt in Vienna.

Maria Theresa and Francis I had sixteen children--their youngest daughter was the future queen consort of France, Marie Antoinette (1755-1793). He was officially succeeded by his eldest son Joseph II although the real power remained with his wife. Another son was the Emperor Leopold II.

Only 1$ shipping for each additional item purchased!

1764, Augsburg (Free City), Francis I (Stephen). Large Silver Thaler Coin. XF-AU!

Mint year: 1764

Denomination: Thaler
Die Cutter: Jonas Peter Thebaud (F.H.)
Reference: Davenport 1929, Forster 640, KM-183.
Condition: Minor scratches, otherwise a nice XF-AU!
Mint Officials: Frings (mint warden), Johann Christian Holeisen (F-A-H).
Mint Place: Augsburg (as free City within the Holy Roman Empire).
Weight: 27.81gm
Diameter: 42mm
Material: Silver

Obverse: Wreathed, armoured and draped bust of Francis I right.
Legend: FRANCISCUS . I . D:G . ROM . IMP . SEMP . AUG .

Reverse: Crown above double headed imperial eagle with arms of Augsburg (pine column) at chest. Date (1764) and mint master`s initials (F.-H.), split by mint letter (A) below.
Legend: AUGUSTA VINDELICOR : AD NORM : CONVENTIO :
Exergue: 17 F (A) H 64

Augsburg is an independent city in the south-west of Bavaria. The College town is home of the Regierungsbezirk Schwaben and also of the Bezirk Schwaben and the Landkreis Augsburg. In 1906 Augsburg became a Großstadt (city), and is currently the third-largest city in Bavaria with more than 264,000 citizens. Only Munich and Nuremberg are larger.

The name of the city dated from the Roman settlement Augusta Vindelicorum. The city was founded by the Roman emperor Augustus 15 BC as a castra. Therefore the "Fuggerstadt" is the second oldest city in Germany after Trier.

In 1530 the Augsburg Confession was presented to the Holy Roman Emperor at the Diet of Augsburg. Following the Peace of Augsburg in 1555, after which the rights of religious minorities in imperial cities were to be protected, a mixed Catholic–Protestant city council presided over a majority Protestant population; see Paritätische Reichsstadt (German). Until the Thirty Years' War (1618–1648), religious peace in the city was largely maintained despite increasing confessional tensions. In 1629, Ferdinand II issued the Edict of Restitution resulting in the installation of an entirely Catholic city government that radically curtailed the rights of local Protestants. This persisted until April 1632, when the Swedish army of Gustavus Adolphus took the city without resistance. Just over two years later, the Swedish army was routed at nearby Nördlingen, and by October 1634 Catholic troops had surrounded Augsburg. The Swedish garrison refused to surrender and a disastrous siege ensued through the winter of 1634–5, during which thousands died of hunger and disease.

These difficulties, together with the discovery of America, and of the route to India by the Cape, conspired to destroy the town's prosperity.

Francis I (Francis Stephen; 8 December 1708 – 18 August 1765) was Holy Roman Emperor and Grand Duke of Tuscany, though his wife effectively executed the real power of those positions. With his wife, Maria Theresa, he was the founder of the Habsburg-Lorraine dynasty.

He was born in Nancy, Lorraine (now in France), the oldest surviving son of Leopold Joseph, duke of Lorraine, and his wife Elizabeth Charlotte, daughter of Philippe I, duc d'Orléans and Elizabeth Charlotte, Princess Palatine. He was connected with the Habsburgs through his grandmother Eleanore, daughter of Emperor Ferdinand III, and wife of Charles Leopold of Lorraine, his grandfather.

Emperor Charles VI favored the family, who, besides being his cousins, had served the house of Austria with distinction. He had designed to marry his daughter Maria Theresa to Francis' older brother Clement. On Clement's death, Charles adopted the younger brother as his future son-in-law. Francis was brought up in Vienna with Maria Theresa on the understanding that they were to be married, and a real affection arose between them.

At the age of 15, when he was brought to Vienna, he was established in the Silesian Duchy of Cieszyn, which had been mediatized and granted to his father by the emperor in 1722. He succeeded his father as Duke of Lorraine in 1729, but the emperor, at the end of the War of the Polish Succession, agreed to compensate the French candidate Stanislaus Leszczynski for the loss of his crown in 1735 and persuaded Francis to exchange Lorraine for the Grand Duchy of Tuscany.

On 12 February 1736 Francis and Maria Theresa were married, and they went for a short time to Florence, when he succeeded to the grand duchy on the death of Gian Gastone de' Medici, the last of the ruling house of Medici. His wife secured in the Treaty of Füssen his election to the Empire on 13 September 1745, in succession to Charles VII, and she made him co-regent of her hereditary dominions.

Francis was well content to leave the wielding of power to his able wife. He had a natural fund of good sense and some business capacity and was a useful assistant to Maria Theresa in the laborious task of governing the complicated Austrian dominions, but his functions appear to have been primarily secretarial. He also took a great interest in the natural sciences. He was a member of the Freemasons.

Francis was quite the philanderer and was known for his many indiscreet affairs, notably one with Princess Auersperg, who was thirty years his junior. This particular affair has been remarked upon the letters and journals of visitors to the court and his children.

He died suddenly in his carriage while returning from the opera at Innsbruck on 18 August 1765. He is buried in tomb number 55 in the Imperial Crypt in Vienna.

Maria Theresa and Francis I had sixteen children--their youngest daughter was the future queen consort of France, Marie Antoinette (1755-1793). He was officially succeeded by his eldest son Joseph II although the real power remained with his wife. Another son was the Emperor Leopold II.

1764, Augsburg (Freie Stadt), Franz I. (Stephen). Große Silbertalermünze. XF-AU!

Prägejahr: 1764 Nennwert: Thaler Stempelschneider: Jonas Peter Thebaud (FH) Referenz: Davenport 1929, Forster 640, KM-183. Zustand: Leichte Kratzer, ansonsten ein schöner XF-AU! Münzbeamte: Frings (Münzdirektor), Johann Christian Holeisen (FAH). Münzstätte: Augsburg (als freie Stadt im Heiligen Römischen Reich). Gewicht: 27,81 g Durchmesser: 42 mm Material: Silber Vorderseite: Bekränzte, gepanzerte und drapierte Büste von Franz I. rechts. Legende: FRANCISCUS. ICH . D:G . ROM . IMP. SEMP. AUG.

Rückseite: Krone über doppelköpfigem Reichsadler mit Augsburger Wappen (Kiefernsäule) auf der Brust. Datum (1764) und Initialen des Münzmeisters (F.-H.), darunter durch Münzbuchstaben (A) getrennt. Legende: AUGUSTA VINDELICOR : AD NORM : CONVENTIO : Abschnitt: 17 F (A) H 64

Augsburg ist eine kreisfreie Stadt im Südwesten Bayerns. Die Universitätsstadt ist Sitz des Regierungsbezirks Schwaben sowie des Bezirks Schwaben und des Landkreises Augsburg. Im Jahr 1906 wurde Augsburg zur Großstadt erhoben und ist heute mit mehr als 264.000 Einwohnern die drittgrößte Stadt Bayerns. Nur München und Nürnberg sind größer.

Der Name der Stadt geht auf die römische Siedlung Augusta Vindelicorum zurück. Die Stadt wurde vom römischen Kaiser Augustus 15 v. Chr. als Castra gegründet. Damit ist die Fuggerstadt nach Trier die zweitälteste Stadt Deutschlands.

Im Jahr 1530 wurde das Augsburger Bekenntnis dem Kaiser des Heiligen Römischen Reiches auf dem Reichstag zu Augsburg vorgelegt. Nach dem Augsburger Frieden von 1555, nach dem die Rechte religiöser Minderheiten in den Reichsstädten geschützt werden sollten, stand ein gemischter katholisch-protestantischer Stadtrat einer mehrheitlich protestantischen Bevölkerung vor; siehe Paritätische Reichsstadt (deutsch). Bis zum Dreißigjährigen Krieg (1618–1648) blieb der Religionsfrieden in der Stadt trotz zunehmender konfessioneller Spannungen weitgehend erhalten. Im Jahr 1629 erließ Ferdinand II. das Restitutionsedikt, das zur Einsetzung einer rein katholischen Stadtregierung führte, die die Rechte der örtlichen Protestanten radikal einschränkte. Dies dauerte bis April 1632, als die schwedische Armee von Gustav Adolf die Stadt ohne Widerstand einnahm. Etwas mehr als zwei Jahre später wurde die schwedische Armee im nahegelegenen Nördlingen besiegt und im Oktober 1634 hatten katholische Truppen Augsburg umzingelt. Die schwedische Garnison weigerte sich, sich zu ergeben, und im Winter 1634/35 kam es zu einer verheerenden Belagerung, bei der Tausende an Hunger und Krankheiten starben.

Diese Schwierigkeiten, zusammen mit der Entdeckung Amerikas und der Route nach Indien über das Kap, trugen dazu bei, den Wohlstand der Stadt zu zerstören.

Franz I. (Franz Stephan; 8. Dezember 1708 – 18. August 1765) war Kaiser des Heiligen Römischen Reiches und Großherzog der Toskana, obwohl seine Frau die wahre Macht dieser Positionen effektiv ausübte. Mit seiner Frau Maria Theresia war er Begründer der Habsburg-Lothringer-Dynastie.

Er wurde in Nancy, Lothringen (heute in Frankreich) als ältester überlebender Sohn von Leopold Joseph, Herzog von Lothringen, und seiner Frau Elisabeth Charlotte, Tochter von Philippe I., Herzog von Orléans, und Elisabeth Charlotte, Prinzessin von der Pfalz, geboren. Mit den Habsburgern war er durch seine Großmutter Eleonore, Tochter Kaiser Ferdinands III. und Ehefrau seines Großvaters Karl Leopold von Lothringen, verbunden.

Kaiser Karl VI. bevorzugte die Familie, die nicht nur seine Cousins ​​war, sondern dem Haus Österreich auch hervorragende Dienste geleistet hatte. Er hatte geplant, seine Tochter Maria Theresia mit Franziskus' älterem Bruder Clemens zu verheiraten. Nach Clements Tod adoptierte Charles den jüngeren Bruder als seinen zukünftigen Schwiegersohn. Franziskus wuchs in Wien mit Maria Theresia in der Absicht auf, zu heiraten, und es entstand eine echte Zuneigung zwischen ihnen.

Im Alter von 15 Jahren, als er nach Wien gebracht wurde, wurde er im schlesischen Herzogtum Teschen ansässig, das 1722 vom Kaiser mediatisiert und seinem Vater zugesprochen worden war. Er trat 1729 die Nachfolge seines Vaters als Herzog von Lothringen an Am Ende des Polnischen Erbfolgekrieges erklärte sich der Kaiser bereit, den französischen Kandidaten Stanislaus Leszczynski für den Verlust seiner Krone im Jahr 1735 zu entschädigen, und überredete Franz, Lothringen gegen das Großherzogtum Toskana einzutauschen.

Am 12. Februar 1736 heirateten Franziskus und Maria Theresia und gingen für kurze Zeit nach Florenz, wo er nach dem Tod von Gian Gastone de' Medici, dem letzten Mitglied des Herrscherhauses der Medici, die Herrschaft über das Großherzogtum übernahm. Seine Frau sicherte sich im Vertrag von Füssen am 13. September 1745 seine Wahl zum Kaiser als Nachfolger Karls VII. und ernannte ihn zum Mitregenten ihrer Erbherrschaften.

Franziskus gab sich damit zufrieden, die Machtausübung seiner fähigen Frau zu überlassen. Er verfügte über einen natürlichen gesunden Menschenverstand und einige Geschäftsfähigkeiten und war ein nützlicher Assistent von Maria Theresia bei der mühsamen Aufgabe, die komplizierten österreichischen Herrschaftsgebiete zu regieren, aber seine Aufgaben scheinen in erster Linie Sekretariatsaufgaben gewesen zu sein. Er interessierte sich auch sehr für die Naturwissenschaften. Er war Mitglied der Freimaurer.

Francis war ein ziemlicher Schürzenjäger und bekannt für seine vielen indiskreten Affären, insbesondere eine mit Prinzessin Auersperg, die dreißig Jahre jünger war als er. Diese besondere Angelegenheit wurde in den Briefen und Tagebüchern von Besuchern des Hofes und seinen Kindern vermerkt.

Er starb plötzlich in seiner Kutsche, als er am 18. August 1765 von der Oper in Innsbruck zurückkehrte. Er ist in Grab Nr. 55 in der Kaisergruft in Wien begraben.

Maria Theresia und Franz I. hatten sechzehn Kinder – ihre jüngste Tochter war die zukünftige Königingemahlin von Frankreich, Marie Antoinette (1755–1793). Ihm folgte offiziell sein ältester Sohn Joseph II. nach, obwohl die eigentliche Macht weiterhin bei seiner Frau lag. Ein weiterer Sohn war Kaiser Leopold II.

1764, Аугсбург (Вольный город), Франциск I (Стефан). Большая серебряная монета талер. XF-AU!

Год монетного двора: 1764 Номинал: Талер Высекальный станок: Йонас Питер Тебо (FH) Артикул: Давенпорт 1929, Форстер 640, KM-183. Состояние: Небольшие царапины, в остальном хороший XF-AU! Должностные лица монетного двора: Фрингс (начальник монетного двора), Иоганн Кристиан Холайзен (FAH). Место монетного двора: Аугсбург (как вольный город в составе Священной Римской империи). Вес: 27,81 г. Диаметр: 42 мм. Материал: Серебро. Аверс: Увенчанный венком, бронированный и драпированный бюст Франциска I вправо. Легенда: ФРАНЦИСК. Я. Д:Г. ПЗУ . ИМП. СЕМП. АВГ.

Реверс: Корона над двуглавым имперским орлом с гербом Аугсбурга (сосновая колонна) на груди. Дата (1764 г.) и инициалы мастера монетного двора (F.-H.), разделенные буквой монетного двора (A) ниже. Легенда: АУГУСТА ВИНДЕЛИКОР: AD NORM: CONVENTIO: Exergue: 17 F (A) H 64

Аугсбург — независимый город на юго-западе Баварии. В студенческом городке расположены Regierungsbezirk Schwaben, а также Bezirk Schwaben и Landkreis Augsburg. В 1906 году Аугсбург стал Гроссштадтом (городом) и в настоящее время является третьим по величине городом Баварии с населением более 264 000 человек. Крупнее только Мюнхен и Нюрнберг.

Название города произошло от римского поселения Августа Винделикорум. Город был основан римским императором Августом в 15 г. до н. э. как кастра. Таким образом, Фуггерштадт является вторым старейшим городом Германии после Трира.

В 1530 году Аугсбургское исповедание было представлено императору Священной Римской империи на Аугсбургском сейме. После Аугсбургского мира 1555 года, после которого права религиозных меньшинств в имперских городах должны были быть защищены, смешанный католико-протестантский городской совет возглавил большинство протестантского населения; см. Paritätische Reichsstadt (немецкий). До Тридцатилетней войны (1618–1648 гг.) религиозный мир в городе в основном сохранялся, несмотря на рост конфессиональной напряженности. В 1629 году Фердинанд II издал Эдикт о реституции, в результате которого было установлено полностью католическое городское правительство, которое радикально ограничило права местных протестантов. Так продолжалось до апреля 1632 года, когда шведская армия Густава-Адольфа без сопротивления взяла город. Чуть более двух лет спустя шведская армия была разбита у соседнего Нёрдлингена, а к октябрю 1634 года католические войска окружили Аугсбург. Шведский гарнизон отказался сдаться, и зимой 1634–1635 годов последовала катастрофическая осада, во время которой тысячи людей умерли от голода и болезней.

Эти трудности, вместе с открытием Америки и пути в Индию через мыс, сговорились разрушить процветание города.

Франциск I (Фрэнсис Стефан; 8 декабря 1708 г. - 18 августа 1765 г.) был императором Священной Римской империи и великим герцогом Тосканы, хотя его жена фактически осуществляла реальную власть на этих позициях. Вместе со своей женой Марией Терезией он был основателем династии Габсбургов-Лотарингии.

Он родился в Нанси, Лотарингия (ныне во Франции), старший сын Леопольда Жозефа, герцога Лотарингского, и его жены Елизаветы Шарлотты, дочери Филиппа I, герцога Орлеанского, и Елизаветы Шарлотты, принцессы Палатинской. С Габсбургами он был связан через свою бабушку Элеонору, дочь императора Фердинанда III, и жену Карла Леопольда Лотарингского, его деда.

Император Карл VI благосклонно относился к этой семье, которая не только была его двоюродным братом, но и отлично служила австрийскому дому. Он намеревался выдать свою дочь Марию Терезию замуж за старшего брата Франциска Климента. После смерти Клемента Чарльз усыновил младшего брата своим будущим зятем. Франциск воспитывался в Вене вместе с Марией Терезией при том понимании, что они должны были пожениться, и между ними возникла настоящая привязанность.

В возрасте 15 лет, когда его привезли в Вену, он был основан в Силезском герцогстве Цешин, которое было медиатизировано и пожаловано его отцу императором в 1722 году. Он сменил своего отца на посту герцога Лотарингского в 1729 году, но император по окончании Войны за польское наследство согласился компенсировать французскому кандидату Станиславу Лещинскому потерю его короны в 1735 году и убедил Франциска обменять Лотарингию на Великое герцогство Тосканское.

12 февраля 1736 года Франциск и Мария Терезия поженились, и они на короткое время отправились во Флоренцию, где он унаследовал великое герцогство после смерти Джана Гастоне де Медичи, последнего представителя правящего дома Медичи. Его жена закрепила Фюссенским договором его избрание в Империю 13 сентября 1745 года в качестве преемника Карла VII и сделала его соправителем своих наследственных владений.

Франциск был вполне доволен тем, что оставил власть своей способной жене. Он обладал природным здравым смыслом и некоторыми деловыми способностями и был полезным помощником Марии Терезии в трудоемкой задаче управления сложными австрийскими владениями, но его функции, по-видимому, были в основном секретарскими. Он также проявлял большой интерес к естественным наукам. Он был членом масонов.

Франциск был большим развратником и был известен своими многочисленными нескромными романами, особенно с принцессой Ауэрсперг, которая была на тридцать лет моложе его. Этот конкретный случай был отмечен в письмах и дневниках посетителей суда и его детей.

Он внезапно скончался в своей карете, возвращаясь из оперы в Инсбруке 18 августа 1765 года. Он похоронен в гробнице номер 55 в Императорском склепе в Вене.

У Марии Терезии и Франциска I было шестнадцать детей, их младшей дочерью была будущая королева-консорт Франции Мария-Антуанетта (1755-1793). Официально ему наследовал его старший сын Иосиф II, хотя реальная власть оставалась за его женой. Другим сыном был император Леопольд II.

1764, Аугсбург (Вільне місто), Франциск I (Стефан). Велика срібна монета талер. XF-AU!

Рік карбування: 1764 Номінал: Талер Висікач: Йонас Пітер Тебо (FH) Посилання: Давенпорт 1929, Форстер 640, KM-183. Стан: Дрібні подряпини, в іншому хороший XF-AU! Представники монетного двору: Фрінгс (керівник монетного двору), Йоганн Крістіан Холейзен (FAH). Місце монетного двору: Аугсбург (як вільне місто в складі Священної Римської імперії). Вага: 27,81 г Діаметр: 42 мм Матеріал: срібло Аверс: бюст Франциска I, оздоблений вінками та драпірований, справа. Легенда: ФРАНЦИСК . я D:G . ROM . IMP . SEMP . СЕРПЕНЬ .

Реверс: Корона над двоголовим імператорським орлом з гербом Аугсбурга (соснова колона) на грудях. Дата (1764) та ініціали майстра монетного двору (F.-H.), розділені літерою (A) внизу. Легенда: AUGUSTA VINDELICOR : AD NORM : CONVENTIO : Exergue: 17 F (A) H 64

Аугсбург - незалежне місто на південному заході Баварії. Коледжне місто є домом для Regierungsbezirk Schwaben, а також Bezirk Schwaben і Landkreis Augsburg. У 1906 році Аугсбург став Гросштадтом (містом) і в даний час є третім за величиною містом в Баварії з більш ніж 264 000 жителями. Більші тільки Мюнхен і Нюрнберг.

Назва міста походить від римського поселення Augusta Vindelicorum. Місто було засноване римським імператором Августом 15 року до нашої ери як кастру. Тому «Фуггерштадт» є другим найстарішим містом Німеччини після Тріра.

У 1530 році Аугсбурзьке віросповідання було представлено імператору Священної Римської імперії на Аугсбурзькому сеймі. Після Аугсбурзького миру 1555 року, після якого права релігійних меншин у містах імперії мали бути захищені, змішана католицько-протестантська міська рада очолювала більшість протестантського населення; см. Paritätische Reichsstadt (нім.). До Тридцятилітньої війни (1618–1648) релігійний мир у місті в основному зберігався, незважаючи на зростання конфесійної напруги. У 1629 році Фердинанд II видав Реституційний едикт, у результаті якого було встановлено повністю католицьку міську владу, яка радикально обмежувала права місцевих протестантів. Це тривало до квітня 1632 року, коли шведська армія Густава Адольфа без опору взяла місто. Трохи більше ніж через два роки шведська армія була розгромлена в сусідньому Нердлінгені, а до жовтня 1634 року католицькі війська оточили Аугсбург. Шведський гарнізон відмовився здатися, і взимку 1634–1635 років тривала катастрофічна облога, під час якої тисячі людей померли від голоду та хвороб.

Ці труднощі разом із відкриттям Америки та шляху до Індії через мис призвели до знищення процвітання міста.

Франциск I (Франциск Стефан; 8 грудня 1708 — 18 серпня 1765) — імператор Священної Римської імперії та великий герцог Тоскани, хоча його дружина фактично виконувала реальну владу на цих посадах. Разом зі своєю дружиною Марією Терезією він був засновником династії Габсбургів-Лотарингії.

Він народився в Нансі, Лотарингія (нині у Франції), найстарший син Леопольда Жозефа, герцога Лотарингії, та його дружини Єлизавети Шарлотти, доньки Філіпа I, герцога Орлеанського, і Єлизавети Шарлотти, принцеси Палатинської. З Габсбургами його пов'язувала його бабуся Елеонора, дочка імператора Фердинанда III і дружина Карла Леопольда Лотарингського, його діда.

Імператор Карл VI прихильно ставився до родини, яка, окрім того, що була його двоюрідними братами, служила дому Австрії з відзнакою. Він планував видати свою доньку Марію Терезію за старшого брата Франциска Климента. Після смерті Клемента Карл прийняв молодшого брата як свого майбутнього зятя. Франциск виховувався у Відні з Марією Терезією, коли вони були готові одружитися, і між ними виникла справжня прихильність.

У віці 15 років, коли його привезли до Відня, він був заснований у Сілезькому герцогстві Цешин, яке було посередництвом і надано його батькові імператором у 1722 році. Він змінив свого батька на посаді герцога Лотарингії в 1729 році, але наприкінці війни за польську спадщину імператор погодився компенсувати французькому кандидату Станіславу Лещинському втрату його корони в 1735 році та переконав Франциска обміняти Лотарингію на Велике герцогство Тоскана.

12 лютого 1736 року Франциск і Марія Тереза ​​одружилися, і вони на короткий час поїхали до Флоренції, коли він успадкував велике герцогство після смерті Джана Гастона Медічі, останнього з правлячого роду Медічі. Його дружина закріпила у Фюссенському договорі його обрання на посаду імперії 13 вересня 1745 року замість Карла VII, і вона зробила його співправителем своїх спадкових володінь.

Франциск був цілком задоволений тим, що залишив володіння владою своїй вправній дружині. Він мав природний запас здорового глузду та певні ділові здібності та був корисним помічником Марії Терезії у важкій справі управління складними австрійськими домініонами, але його функції, здається, були переважно секретарськими. Він також захоплювався природничими науками. Був членом масонів.

Франциск був неабияким розбійником і був відомий своїми численними нескромними інтрижками, зокрема з принцесою Ауерсперг, яка була на тридцять років молодшою ​​за нього. Ця конкретна справа була помічена в листах і щоденниках відвідувачів суду та його дітей.

Він раптово помер у своїй кареті, коли повертався з опери в Інсбруку 18 серпня 1765 року. Він похований у могилі № 55 в Імператорському склепі у Відні.

У Марії Терезії та Франциска I було шістнадцять дітей - їхньою молодшою ​​донькою була майбутня королева Франції Марія Антуанетта (1755-1793). Його офіційно успадкував його старший син Йосип II, хоча реальна влада залишилася за його дружиною. Іншим сином був імператор Леопольд II.

1764, Augusta (Città Libera), Francesco I (Stefano). Grande moneta tallero d'argento. XF-AU!

Anno di conio: 1764 Denominazione: Thaler Fustellatore: Jonas Peter Thebaud (FH) Riferimento: Davenport 1929, Forster 640, KM-183. Condizioni: piccoli graffi, per il resto una bella XF-AU! Funzionari della zecca: Frings (guardiano della zecca), Johann Christian Holeisen (FAH). Luogo della zecca: Augusta (come libera città del Sacro Romano Impero). Peso: 27,81 g Diametro: 42 mm Materiale: argento Recto: busto avvolto, corazzato e drappeggiato di Francesco I a destra. Legenda: FRANCISCUS . IO . D:G. ROM . IMP. SEMP. AGOSTO.

Rovescio: corona sopra l'aquila imperiale a due teste con lo stemma di Augusta (colonna di pino) sul petto. Data (1764) e iniziali del maestro di zecca (F.-H.), divise per lettera di zecca (A) in basso. Legenda: AUGUSTA VINDELICOR : AD NORM : CONVENTIO : Exergue: 17 F (A) H 64

Augusta è una città indipendente nel sud-ovest della Baviera. La città universitaria è sede del Regierungsbezirk Schwaben, del Bezirk Schwaben e del Landkreis Augsburg. Nel 1906 Augusta divenne una Großstadt (città) ed è attualmente la terza città più grande della Baviera con più di 264.000 cittadini. Solo Monaco e Norimberga sono più grandi.

Il nome della città risale all'insediamento romano Augusta Vindelicorum. La città fu fondata dall'imperatore romano Augusto nel 15 a.C. come castra. Pertanto la "Fuggerstadt" è la seconda città più antica della Germania dopo Treviri.

Nel 1530 la Confessione di Augusta fu presentata al Sacro Romano Imperatore durante la Dieta di Augusta. Dopo la pace di Augusta del 1555, dopo la quale dovevano essere tutelati i diritti delle minoranze religiose nelle città imperiali, un consiglio comunale misto cattolico-protestante presiedeva una popolazione a maggioranza protestante; vedere Paritätische Reichsstadt (tedesco). Fino alla Guerra dei Trent'anni (1618–1648), la pace religiosa nella città fu in gran parte mantenuta nonostante le crescenti tensioni confessionali. Nel 1629, Ferdinando II emanò l'Editto di Restituzione che portò all'instaurazione di un governo cittadino interamente cattolico che limitò radicalmente i diritti dei protestanti locali. Ciò persistette fino all'aprile 1632, quando l'esercito svedese di Gustavo Adolfo conquistò la città senza resistenza. Poco più di due anni dopo, l'esercito svedese fu sconfitto nella vicina Nördlingen e nell'ottobre del 1634 le truppe cattoliche avevano circondato Augusta. La guarnigione svedese rifiutò di arrendersi e ne seguì un disastroso assedio durante l'inverno 1634–35, durante il quale migliaia di persone morirono di fame e malattie.

Queste difficoltà, insieme alla scoperta dell'America e della rotta verso l'India attraverso il Capo, cospirarono per distruggere la prosperità della città.

Francesco I (Francesco Stefano; 8 dicembre 1708 – 18 agosto 1765) fu imperatore del Sacro Romano Impero e Granduca di Toscana, sebbene sua moglie esercitò effettivamente il potere reale di quelle posizioni. Con la moglie Maria Teresa fu il fondatore della dinastia degli Asburgo-Lorena.

Nacque a Nancy, in Lorena (ora in Francia), il figlio maggiore sopravvissuto di Leopoldo Giuseppe, duca di Lorena, e di sua moglie Elisabetta Carlotta, figlia di Filippo I, duca d'Orléans e di Elisabetta Carlotta, principessa palatina. Fu legato agli Asburgo tramite la nonna Eleonora, figlia dell'imperatore Ferdinando III, e moglie di Carlo Leopoldo di Lorena, suo nonno.

L'imperatore Carlo VI favorì la famiglia che, oltre ad essere sua cugina, aveva servito con distinzione la casa d'Austria. Aveva progettato di sposare sua figlia Maria Teresa con il fratello maggiore di Francesco, Clemente. Alla morte di Clemente, Carlo adottò il fratello minore come suo futuro genero. Francesco crebbe a Vienna con Maria Teresa con l'intesa che si sarebbero sposati, e tra loro nacque un vero affetto.

All'età di 15 anni, quando fu portato a Vienna, si stabilì nel ducato di Cieszyn della Slesia, che era stato mediatizzato e concesso a suo padre dall'imperatore nel 1722. Successe al padre come duca di Lorena nel 1729, ma l'imperatore, al termine della guerra di successione polacca, accettò di risarcire il candidato francese Stanislao Leszczynski per la perdita della corona nel 1735 e convinse Francesco a scambiare la Lorena con il Granducato di Toscana.

Il 12 febbraio 1736 Francesco e Maria Teresa si sposarono e si recarono per breve tempo a Firenze, quando questi successe nel granducato alla morte di Gian Gastone de' Medici, ultimo della casa regnante dei Medici. Sua moglie gli assicurò con il Trattato di Füssen la sua elezione all'Impero il 13 settembre 1745, succedendo a Carlo VII, e lo nominò co-reggente dei suoi domini ereditari.

Francesco era ben contento di lasciare l'esercizio del potere alla sua abile moglie. Dotato di doti naturali di buon senso e di una certa capacità imprenditoriale, fu utile assistente di Maria Teresa nel faticoso compito di governare i complicati domini austriaci, ma le sue funzioni sembrano essere state soprattutto di segreteria. Si interessò molto anche alle scienze naturali. Era un membro della Massoneria.

Francis era piuttosto un donnaiolo ed era noto per le sue numerose relazioni indiscrete, in particolare una con la principessa Auersperg, che aveva trent'anni più giovane di lui. Questa particolare vicenda è stata sottolineata nelle lettere e nei diari dei visitatori della corte e dei suoi figli.

Morì improvvisamente il 18 agosto 1765 nella sua carrozza mentre tornava dall'opera di Innsbruck. È sepolto nella tomba numero 55 della Cripta Imperiale a Vienna.

Maria Teresa e Francesco I ebbero sedici figli: la loro figlia più giovane fu la futura regina consorte di Francia, Maria Antonietta (1755-1793). Gli successe ufficialmente il figlio maggiore Giuseppe II anche se il potere reale rimase alla moglie. Un altro figlio fu l'imperatore Leopoldo II.

1764, Augsbourg (Ville libre), François Ier (Étienne). Grande pièce de Thaler en argent. XF-AU!

Année de menthe : 1764 Dénomination : Thaler Découpeur : Jonas Peter Thebaud (FH) Référence : Davenport 1929, Forster 640, KM-183. Condition : Rayures mineures, sinon un joli XF-AU ! Fonctionnaires de la Monnaie : Frings (gardien de la Monnaie), Johann Christian Holeisen (FAH). Lieu de la monnaie : Augsbourg (en tant que ville libre au sein du Saint Empire romain germanique). Poids : 27,81 g Diamètre : 42 mm Matériau : Argent Avers : Buste couronné, blindé et drapé de François Ier à droite. Légende : FRANCISCUS . JE . D:G. ROM . IMP. SEMP. AOÛT.

Revers : couronne au-dessus de l'aigle impérial à deux têtes avec les armes d'Augsbourg (colonne de pin) sur la poitrine. Date (1764) et initiales du maître d'atelier (F.-H.), divisées par la lettre d'atelier (A) ci-dessous. Légende : AUGUSTA VINDELICOR : AD NORM : CONVENTIO : Exergue : 17 F (A) H 64

Augsbourg est une ville indépendante du sud-ouest de la Bavière. La ville universitaire abrite le Regierungsbezirk Schwaben ainsi que le Bezirk Schwaben et le Landkreis Augsburg. En 1906, Augsbourg est devenue une Großstadt (ville) et est actuellement la troisième plus grande ville de Bavière avec plus de 264 000 habitants. Seules Munich et Nuremberg sont plus grandes.

Le nom de la ville remonte à la colonie romaine Augusta Vindelicorum. La ville a été fondée par l'empereur romain Auguste en 15 avant JC comme castra. La "Fuggerstadt" est donc la deuxième plus ancienne ville d'Allemagne après Trèves.

En 1530, la Confession d'Augsbourg fut présentée à l'empereur du Saint-Empire romain germanique à la Diète d'Augsbourg. À la suite de la paix d'Augsbourg en 1555, après laquelle les droits des minorités religieuses dans les villes impériales devaient être protégés, un conseil municipal mixte catholique-protestant présidait une population majoritairement protestante ; voir Paritätische Reichsstadt (allemand). Jusqu'à la guerre de Trente Ans (1618-1648), la paix religieuse dans la ville fut largement maintenue malgré les tensions confessionnelles croissantes. En 1629, Ferdinand II publia l'édit de restitution aboutissant à l'installation d'un gouvernement municipal entièrement catholique qui réduisit radicalement les droits des protestants locaux. Cela persista jusqu'en avril 1632, lorsque l'armée suédoise de Gustave Adolphe prit la ville sans résistance. Un peu plus de deux ans plus tard, l'armée suédoise fut mise en déroute près de Nördlingen et, en octobre 1634, les troupes catholiques avaient encerclé Augsbourg. La garnison suédoise refusa de se rendre et un siège désastreux s'ensuivit tout au long de l'hiver 1634-1635, au cours duquel des milliers de personnes moururent de faim et de maladie.

Ces difficultés, jointes à la découverte de l'Amérique et de la route des Indes par le Cap, conspirèrent à détruire la prospérité de la ville.

François Ier (François Étienne ; 8 décembre 1708 – 18 août 1765) était empereur du Saint-Empire romain germanique et grand-duc de Toscane, bien que sa femme ait effectivement exercé le pouvoir réel de ces postes. Avec son épouse Marie-Thérèse, il fut le fondateur de la dynastie des Habsbourg-Lorraine.

Il est né à Nancy, Lorraine (maintenant en France), le fils aîné survivant de Léopold Joseph, duc de Lorraine, et de son épouse Elizabeth Charlotte, fille de Philippe Ier, duc d'Orléans et d'Elizabeth Charlotte, princesse Palatine. Il était lié aux Habsbourg par l'intermédiaire de sa grand-mère Eléanore, fille de l'empereur Ferdinand III et épouse de Charles Léopold de Lorraine, son grand-père.

L'empereur Charles VI favorisait la famille qui, en plus d'être ses cousins, avait servi avec distinction la maison d'Autriche. Il avait prévu de marier sa fille Marie-Thérèse au frère aîné de François, Clément. À la mort de Clément, Charles adopta le jeune frère comme futur gendre. François a été élevé à Vienne avec Marie-Thérèse, étant entendu qu'ils allaient se marier, et une véritable affection est née entre eux.

À l'âge de 15 ans, lorsqu'il fut amené à Vienne, il fut établi dans le duché silésien de Cieszyn, qui avait été médiatisé et accordé à son père par l'empereur en 1722. Il succéda à son père comme duc de Lorraine en 1729, mais l'empereur, à la fin de la guerre de Succession de Pologne, accepta d'indemniser le candidat français Stanislas Leszczynski pour la perte de sa couronne en 1735 et persuada François d'échanger la Lorraine contre le Grand-Duché de Toscane.

Le 12 février 1736, François et Marie-Thérèse se marièrent et ils se rendirent pendant une courte période à Florence, lorsqu'il succéda au grand-duché à la mort de Gian Gastone de Médicis, le dernier de la maison régnante des Médicis. Son épouse obtint dans le traité de Füssen son élection à l'Empire le 13 septembre 1745, en succession à Charles VII, et elle le fit co-régent de ses domaines héréditaires.

François était bien content de laisser l'exercice du pouvoir à sa femme compétente. Il avait un fond naturel de bon sens et une certaine capacité d'affaires et fut un assistant utile de Marie-Thérèse dans la tâche laborieuse de gouverner les dominions autrichiens complexes, mais ses fonctions semblent avoir été principalement de secrétariat. Il s'intéressait également beaucoup aux sciences naturelles. Il était membre des francs-maçons.

Francis était plutôt un coureur de jupons et était connu pour ses nombreuses liaisons indiscrètes, notamment une avec la princesse Auersperg, qui avait trente ans sa cadette. Cette affaire particulière a été remarquée dans les lettres et les journaux des visiteurs de la cour et de ses enfants.

Il mourut subitement dans sa voiture alors qu'il revenait de l'opéra d'Innsbruck le 18 août 1765. Il est enterré dans la tombe numéro 55 de la crypte impériale de Vienne.

Marie-Thérèse et François Ier eurent seize enfants, leur plus jeune fille étant la future reine consort de France, Marie-Antoinette (1755-1793). Son fils aîné Joseph II lui succéda officiellement, bien que le véritable pouvoir restât entre les mains de sa femme. Un autre fils était l'empereur Léopold II.

1764, Augsburgo (Ciudad Libre), Francisco I (Esteban). Moneda grande de tálero de plata. XF-AU!

Año de acuñación: 1764 Denominación: Thaler Troqueladora: Jonas Peter Thebaud (FH) Referencia: Davenport 1929, Forster 640, KM-183. Estado: Pequeños rayones; por lo demás, ¡un bonito XF-AU! Funcionarios de la Casa de la Moneda: Frings (director de la Casa de la Moneda), Johann Christian Holeisen (FAH). Lugar de ceca: Augsburgo (como ciudad libre dentro del Sacro Imperio Romano Germánico). Peso: 27,81 g Diámetro: 42 mm Material: Plata Anverso: Busto de Francisco I coronado, acorazado y drapeado a derecha. Leyenda: FRANCISCO. I . D:G. ROM . IMP. SEMP. AGO .

Reverso: Corona sobre el águila imperial bicéfala con brazos de Augsburgo (columna de pino) en el pecho. Fecha (1764) e iniciales del maestro de ceca (F.-H.), divididas por la letra de ceca (A) a continuación. Leyenda: AUGUSTA VINDELICOR : AD NORM : CONVENTIO : Exergo: 17 F (A) H 64

Augsburgo es una ciudad independiente en el suroeste de Baviera. La ciudad universitaria es sede del Regierungsbezirk Schwaben y también del Bezirk Schwaben y del Landkreis Augsburg. En 1906 Augsburgo se convirtió en Großstadt (ciudad) y actualmente es la tercera ciudad más grande de Baviera con más de 264.000 habitantes. Sólo Munich y Nuremberg son más grandes.

El nombre de la ciudad data del asentamiento romano Augusta Vindelicorum. La ciudad fue fundada por el emperador romano Augusto el 15 a.C. como castra. Por lo tanto, "Fuggerstadt" es la segunda ciudad más antigua de Alemania después de Trier.

En 1530, la Confesión de Augsburgo fue presentada al Sacro Emperador Romano en la Dieta de Augsburgo. Tras la Paz de Augsburgo de 1555, tras la cual se protegerían los derechos de las minorías religiosas en las ciudades imperiales, un ayuntamiento mixto católico-protestante presidió una población mayoritariamente protestante; ver Paritätische Reichsstadt (alemán). Hasta la Guerra de los Treinta Años (1618-1648), la paz religiosa en la ciudad se mantuvo en gran medida a pesar de las crecientes tensiones confesionales. En 1629, Fernando II emitió el Edicto de Restitución que resultó en la instalación de un gobierno municipal enteramente católico que restringió radicalmente los derechos de los protestantes locales. Esto persistió hasta abril de 1632, cuando el ejército sueco de Gustavus Adolphus tomó la ciudad sin resistencia. Poco más de dos años después, el ejército sueco fue derrotado en la cercana Nördlingen y, en octubre de 1634, las tropas católicas habían rodeado Augsburgo. La guarnición sueca se negó a rendirse y se produjo un asedio desastroso durante el invierno de 1634-1635, durante el cual miles de personas murieron de hambre y enfermedades.

Estas dificultades, junto con el descubrimiento de América y de la ruta a la India por el Cabo, conspiraron para destruir la prosperidad de la ciudad.

Francisco I (Francisco Esteban; 8 de diciembre de 1708 - 18 de agosto de 1765) fue Emperador del Sacro Imperio Romano Germánico y Gran Duque de Toscana, aunque su esposa ejecutó efectivamente el poder real de esos cargos. Junto con su esposa, María Teresa, fue el fundador de la dinastía Habsburgo-Lorena.

Nació en Nancy, Lorena (ahora en Francia), el hijo mayor superviviente de Leopoldo José, duque de Lorena, y su esposa Isabel Carlota, hija de Felipe I, duque de Orleans e Isabel Carlota, princesa Palatina. Estuvo relacionado con los Habsburgo a través de su abuela Leonor, hija del emperador Fernando III y esposa de Carlos Leopoldo de Lorena, su abuelo.

El emperador Carlos VI favoreció a la familia, que, además de ser sus primas, había servido con distinción a la casa de Austria. Había planeado casar a su hija María Teresa con el hermano mayor de Francisco, Clemente. A la muerte de Clemente, Carlos adoptó al hermano menor como su futuro yerno. Francisco se crió en Viena con María Teresa con el entendimiento de que iban a casarse y surgió entre ellos un verdadero afecto.

A la edad de 15 años, cuando fue llevado a Viena, se estableció en el ducado de Cieszyn en Silesia, que había sido mediatizado y concedido a su padre por el emperador en 1722. Sucedió a su padre como duque de Lorena en 1729, pero El emperador, al final de la Guerra de Sucesión Polaca, acordó compensar al candidato francés Estanislao Leszczynski por la pérdida de su corona en 1735 y persuadió a Francisco para que cambiara Lorena por el Gran Ducado de Toscana.

El 12 de febrero de 1736, Francisco y María Teresa se casaron y se fueron por un corto tiempo a Florencia, cuando él le sucedió en el gran ducado tras la muerte de Gian Gastone de' Medici, el último de la casa gobernante de los Medici. Su esposa consiguió en el Tratado de Füssen su elección al Imperio el 13 de septiembre de 1745, en sucesión de Carlos VII, y lo nombró corregente de sus dominios hereditarios.

Francisco estaba muy contento de dejar el ejercicio del poder a su capaz esposa. Tenía un fondo natural de buen sentido y cierta capacidad comercial y fue un asistente útil de María Teresa en la laboriosa tarea de gobernar los complicados dominios austríacos, pero sus funciones parecen haber sido principalmente de secretaría. También mostró un gran interés por las ciencias naturales. Era miembro de los masones.

Francisco era todo un mujeriego y era conocido por sus muchas aventuras indiscretas, en particular una con la princesa Auersperg, que era treinta años menor que él. Este asunto en particular ha sido comentado en las cartas y diarios de los visitantes de la corte y sus hijos.

Murió repentinamente en su carruaje mientras regresaba de la ópera de Innsbruck el 18 de agosto de 1765. Está enterrado en la tumba número 55 de la Cripta Imperial de Viena.

María Teresa y Francisco I tuvieron dieciséis hijos; su hija menor fue la futura reina consorte de Francia, María Antonieta (1755-1793). Fue sucedido oficialmente por su hijo mayor, José II, aunque el poder real permaneció en manos de su esposa. Otro hijo fue el emperador Leopoldo II.

1764年，奥格斯堡（自由城），弗朗西斯一世（斯蒂芬）。塞勒大银币。 XF-AU！

铸币年份：1764 面额：Thaler 模切师：Jonas Peter Thebaud (FH) 参考号：Davenport 1929，Forster 640，KM-183。状况：轻微划痕，否则是一辆不错的 XF-AU！造币厂官员：Frings（造币厂管理员）、Johann Christian Holeisen (FAH)。铸币厂：奥格斯堡（神圣罗马帝国内的自由城市）。重量：27.81克 直径：42毫米 材质：银色 正面：弗朗西斯一世右侧戴着花环、披着铠甲、披着斗篷的半身像。传说：弗朗西斯库斯。我 。 D：G。只读存储器 。 IMP 。 SEMP。八月 。

背面：王冠上方是双头帝国鹰，胸前有奥格斯堡徽章（松木柱）。日期 (1764) 和造币厂长的姓名首字母 (F.-H.)，由下面的造币厂字母 (A) 分开。图例：AUGUSTA VINDELICOR：AD NORM：CONVENTIO：Exergue：17 F (A) H 64

奥格斯堡是巴伐利亚州西南部的一座独立城市。大学城是 Regierungsbezirk Schwaben、Bezirk Schwaben 和 Landkreis Augsburg 的所在地。 1906 年奥格斯堡成为大城，目前是巴伐利亚州第三大城市，拥有超过 264,000 名公民。只有慕尼黑和纽伦堡更大。

这座城市的名字可以追溯到罗马定居点奥古斯塔·文德利科鲁姆 (Augusta Vindelicorum)。这座城市由罗马皇帝奥古斯都于公元前 15 年作为卡斯特拉建立。因此，“富格尔施塔特”是继特里尔之后德国第二古老的城市。

1530 年，《奥格斯堡信条》在奥格斯堡议会上提交给神圣罗马帝国皇帝。 1555年奥格斯堡和约签订后，帝国城市中宗教少数群体的权利得到保护，一个天主教和新教混合的市议会主持了大多数新教徒人口的选举；参见Paritätische Reichsstadt（德语）。在三十年战争（1618-1648）之前，尽管教派关系紧张，但该市的宗教和平基本上得以维持。 1629 年，斐迪南二世颁布了《归还法令》，建立了一个完全天主教的市政府，从根本上限制了当地新教徒的权利。这种情况一直持续到 1632 年 4 月，古斯塔夫·阿道夫的瑞典军队毫无抵抗地占领了这座城市。仅仅两年多后，瑞典军队在附近的诺德林根被击溃，到 1634 年 10 月，天主教军队包围了奥格斯堡。瑞典驻军拒绝投降，随后在 1634-5 年冬天发生了一场灾难性的围困，期间数千人死于饥饿和疾病。

这些困难，加上美洲的发现以及经海角通往印度的路线，共同破坏了该镇的繁荣。

弗朗西斯一世（弗朗西斯·斯蒂芬；1708年12月8日 - 1765年8月18日）是神圣罗马帝国皇帝和托斯卡纳大公，尽管他的妻子实际上行使了这些职位的实权。他与妻子玛丽亚·特蕾莎共同创立了哈布斯堡-洛林王朝。

他出生于洛林的南锡（现法国），是洛林公爵利奥波德·约瑟夫和他的妻子伊丽莎白·夏洛特（奥尔良公爵菲利普一世和帕拉丁公主伊丽莎白·夏洛特的女儿）在世的最年长的儿子。他通过祖母埃莉诺与哈布斯堡王朝有联系。埃莉诺是斐迪南三世皇帝的女儿，也是他祖父洛林的查尔斯·利奥波德的妻子。

查理六世皇帝对这个家族青睐有加，因为他们除了是查理六世的堂兄弟之外，还为奥地利王室做出了杰出的贡献。他计划将自己的女儿玛丽亚·特蕾莎嫁给弗朗西斯的哥哥克莱门特。克莱门特去世后，查尔斯收养了弟弟作为他未来的女婿。弗朗西斯和玛丽亚·特蕾莎在维也纳长大，两人都知道要结婚，他们之间产生了真正的感情。

15岁时，他被带到维也纳，在西里西亚切申公国建立，该公国是皇帝于1722年斡旋并授予他父亲的。1729年，他继承了父亲的洛林公爵头衔。波兰王位继承战争结束时，皇帝同意补偿法国候选人斯坦尼斯劳斯·莱什琴斯基 (Stanislaus Leszczynski) 1735 年失去王冠的损失，并说服弗朗索瓦用洛林交换托斯卡纳大公国。

1736 年 2 月 12 日，弗朗西斯和玛丽亚·特蕾莎结婚，他们短暂前往佛罗伦萨，随后弗朗西斯在美第奇家族最后一位统治家族吉安·加斯托内·德·美第奇去世后继承了大公国。他的妻子在《富森条约》中确保他于 1745 年 9 月 13 日当选为帝国，继承查理七世，并让他共同摄政她的世袭领地。

弗朗西斯很乐意将权力交给他能干的妻子。他天生具有良好的判断力和一定的业务能力，在管理复杂的奥地利领土的繁重任务中是玛丽亚·特蕾莎的得力助手，但他的职能似乎主要是秘书。他还对自然科学产生了浓厚的兴趣。他是共济会的成员。

弗朗西斯是个十足的花花公子，以许多不检点的风流韵事而闻名，尤其是与比他小三十岁的奥尔斯佩格公主的风流韵事。这件特殊的事情在法庭访客和他的孩子们的信件和日记中都有评论。

1765 年 8 月 18 日，他在从因斯布鲁克歌剧院返回途中突然在马车上去世。他被埋葬在维也纳皇家墓穴的 55 号坟墓中。

玛丽亚·特蕾莎和弗朗西斯一世有十六个孩子，他们最小的女儿是未来的法国王后玛丽·安托瓦内特（1755-1793 年）。他的长子约瑟夫二世正式继承了他的王位，但真正的权力仍然掌握在他的妻子手中。另一个儿子是皇帝利奥波德二世。