| Густав II Адольф Ваза | |
|---|---|
 |
|
 Герб династії Ваза |
|
|
|
|
| Час на посаді: | |
| 30 жовтня 1611 — 6 листопада 1632 | |
| Попередник | Карл IX Ваза |
| Наступник | Христина |
|
|
|
| Народився | 9 грудня 1594 Стокгольм |
| Помер | 6 листопада 1632 (37 років) Лютцен близь Лейпцига |
| Батько | Карл IX Ваза |
| Мати | Христина Шлезвіг-Гольштейн-Готторпська |
| Дружина | Марія Елеонора Бранденбурзька |
| Діти | Христина Христина-Августа |
| Релігія | Лютеран |
| Підпис |  |
Гу́став II Адо́льф Ваза (швед. Gustav II Adolf, лат. Gustavus Adolphus, 9 грудня 1594, Стокгольм — 6 листопада 1632, Лютцен поблизу Лейпцига) — шведський король (з 1611) і полководець, син шведського короля Карла IX і Христини Гольштейнської. Його часто називали "Сніговий король" і "Лев Півночі".
Його двадцятирічне правління стало однією з найблискучіших сторінок в історії Швеції. Карл IX присвятив багато турбот і праці вихованню Густава. Він був одним з найосвіченіших правителів свого часу; говорив вільно німецькою, голландською, французькою, італійською і латиною; розумів російську, і польську мови. Густав захоплювався математикою і історією. З 11 літнього віку Густав, часто бував на засіданнях сейму і на нарадах батька, та при прийомах іноземних послів.
На молодого Густава мали великй вплив Іоанн Шітте і Аксель Оксеншерна. Останнього Густав на початку свого правління призначив канцлером і зберіг прихильність до нього до самої смерті.
Правління[ред. • ред. код]
Вступивши на престол, Густав Адольф успадкував від батька ворожнечу до аристократії і три війни — з Данією, Росією і Польщею. Аристократію Густав схилив на свій бік, надавши багато привілеїв і обіцяючи у всіх справах радитись з сеймом. Данську війну, яку ще називають Кальмарською війною, король закінчив у 1613 р. уклавши мир в Кнереде. Непорозуміння між Швецією і Росією виникли ще при Карлі IX. Війна з Москвою, що мала на меті відтіснити росіян з Балтики і, зокрема, з Фінської затоки закінчилася в 1617 році Столбовським миром, за яким шведи закріпились на побережжі Фінської затоки.
Згодом вся увага Густава була звернена проти Польщі — почалася тривала династична боротьба — польський король Сигізмунд III походив з династії Ваза і претендував на успадкування шведського трону.
Війна з перервами тяглась з 1618 по 1629 рік, велася переважно на території польського королівства. Декілька разів сторони укладали перемир'я. Польщі надавали підтримку Габсбурги. Англія, Франція і Нідерланди намагались залучити Швецію до боротьби проти Габсбургів на території Німеччини. Густаву обіцяли величезну фінансову допомогу і всіляку підтримку. У 1629 році між Швецією і Польщею було укладено 6-річне перемир'я. Густав був готовий вступити в Тридцятирічну війну де у нього були і власні інтереси.
Реформи армії[ред. • ред. код]
Густав Адольф реформував шведську армію. Вона формувалась за рахунок комбінованого добровільного і примусового набору солдатів з селян і міщан Швеції. Однорідний національний склад армії підвищив її боєздатність і дисципліну. Густав запровадив в армії сувору дисципліну, тілесні покарання і муштру. При ньому було вдосконалено озброєння армії: артилерія оснащена легкими 4-фунтовими (80 міліметрів) гарматами, вперше в західній Європі була створена полкова артилерія — по 2 гармати на полк. Великі полки по 2-3 тис. людей були замінені на менші по 1300—1400 людей. В шведських полках 2/3 солдатів складали мушкетери, 1/3 пікінери. Реформи армії дозволили Густаву використовувати передову на той час лінійну тактику. В галузі стратегії для Густава характерне використання наступальних дій невеликою армією, завчасна підготовка театру воєнних дій, надійне забезпечення операційної лінії (напряму дій армії).
Тридцятирічна війна[ред. • ред. код]
У 1630 р. Густав Адольф втрутився в Тридцятирічну війну. Густав переслідував як релігійні, так і чисто політичні цілі. Прагнення Фердинанда II утвердитись на Балтиці викликало занепокоєння в Швеції. Густав боявся, що якщо імператор закріпиться на Балтиці, то буде допомагати польському королю Сигизмунду III Вазі претендувати на престол Швеції. Окрім того перемога католиків на Півночі Німеччини загрожувала і протестантській Швеції — в результаті, релігійні і політичні мотиви короля вступити в війну були взаємопов'язані. У Німеччині Густав перемагав найкращих полководців того часу: графа Тіллі, у битві під Брейтенфельдом, і герцога Валленштайна в битві під Лютценом. В останній битві короля було смертельно поранено 6 листопада 1632 року.
Одружений на Марії-Елеонорі Брандербурзькій, Густав мав двох дочок: Христину, яка в шестирічному віці зайняла шведський престол, і Христину-Августу (1623—1624, принцеса).
Підсумки[ред. • ред. код]
Густав реформував шведську економіку, армію та державне управління, дав Швеції імпульс до прогресу і перетворив її на першокласну державу. Сейм при Густаві став постійнодіючим, він спростив податкову систему, уклав торгові договори з Росією, Нідерландами, Іспанією і Францією, відновив Упсальський університет і заснував університету в Тарту, відкрив багато шкіл, зокрема найдавнішу постійно діючу школу Естоніїї Гімназію Густава Адольфа Таллінна.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
