Пауль фон Гінденбург

Продана за: $52.16
Лихтенштейн 10 франков (2006 г.) Серебро Князь Иоанн Иосиф фон Лихтенштейн. 900-я проба, 30 г.

Продана за: $18.58
Германия 10 евро (2005 г.) Серебро G. 200 лет со дня смерти писателя Фридриха фон Шиллера. Номер по Краузе # 239, 925-я проба, 18 г.

Продана за: $37.49
Ниуэ 10 долларов (1992 г.) Серебро Конструктор ракетно-космической техники Вернер фон Браун. Номер по Краузе КМ#86, 925-я проба, 31,04 г.
Пауль фон Гінденбургз Вікіпедії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пауль фон Гінденбург
Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg
Пауль фон ГінденбургPaul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg

Час на посаді:
12 травня 1925 — 2 серпня 1934
Попередник Фрідріх Еберт
Наступник Адольф Гітлер

Час на посаді:
1916 — 1919
Попередник Еріх фон Фалькейхайн
Наступник Вільгельм Ґренер

Народився 2 жовтня 1847(1847-10-02)
Познань
Помер 2 серпня 1934(1934-08-02) (86 років)
Нойдек
Громадянство Німеччина
Національність німець
Політична партія Безпартійний
Дружина Гертруда фон Шперлінг
Діти Оскар фон Гінденбург
Релігія Лютеранство
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден Максиміліана Йозефа (Баварія)
Підпис Paul von Hindenburg, Unterschrift.png

Па́уль фон Гінденбург (нім. Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg, 2 жовтня 1847, Познань, Пруссія, Німецький союз — 2 серпня 1934, Нойдек поблизу Розенберга, Західна Пруссія, Третій Райх) — німецький військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал.

Під час Першої світової війни від листопада 1914 р. — командувач військ Східного фронту, від серпня 1916 р. — начальник Генерального штабу, фактично головнокомандувач. Командував 8-ою німецькою армією у битві при Танненберзі.

З 1925 року і до кінця життя президент (райхспрезидент) Німеччини, спершу Веймарської республіки (переобраний на другий строк у 1932), потім із 1933 Третього Рейху (у січні 1933 призначив Адольфа Гітлера рейхсканцлером). 21 березня 1933 дав Гітлеру символічне рукостискання у Гарнізонній церкві у Потсдамі, що означало спадкоємність нацизму традиціям старої прусської армії.

Гінденбург (зліва) і Еріх Людендорф у штабі під час Першої світової війни

Проте у квітні 1933 заперечував проти нацистського проекту закону про державну службу і наполіг, щоб із служби не звільнялися євреї-ветерани Першої світової війни (Гітлер вважав, що таких не було) і євреї, що були на цивільній службі під час війни. Улітку 1934 після «ночі довгих ножів» відправив Гітлеру вдячну телеграму.

Після смерті Гінденбурга Гітлер скасував пост рейхспрезидента і прийняв, за плебісцитом, повноваження голови держави сам, титулуючись «Фюрер і рейхсканцлер».

На честь Гінденбурга було названо дирижабль, що розбився в 1937.

Посилання[ред.ред. код]