| Карл XI | |
|---|---|
| Dei Gratia Svec Goth Vandal Rex | |
 |
|
| Карл XI. Картина Д. Клекер-Еренштраля, 1690 | |
| Король Швеції | |
| Правління | 1660-1697 |
| Коронація | 28 вересня 1675 |
| Попередник | Карл Х Густав |
| Наступник | Карл XII |
| Біографічні дані | |
| Дата народження | 24 листопада 1655 |
| Стокгольм | |
| Дата смерті | 5 квітня 1697 (41 рік) |
| Стокгольм | |
| Місце поховання | Ріддархольменкірхе |
| Дружина | Ульріка Елеонора Ольденбурзька |
| Діти | Ядвіґа Софія, Карл, Густав, Ульрік, Фредрік, Карл Густав, Ульріка Елеонора |
| Династія | Віттельсбахи |
| Батько | Карл Х Густав |
| Мати | Ядвіґа Елеонора Гольштейн-Готторпська |
 |
|
Карл XI (*24 листопада 1655 - †5 квітня 1697) — король Швеції (1660-1697 рр.) з династії Віттельсбахи. Син Карла X Густава та Ядвіґи Елеонори Гольштейн-Готторпської.
Регентство[ред. • ред. код]
Під час його неповноліття країною керували Магнус Габріель Делагарді і регентський рада; вони поспішили укласти мир з усіма сусідніми державами, з якими воював Карл X Густав. В 1660 р. був укладений мирний договір в Оліві між Швецією та Річчю Посполитою, в якому взяли участь і Бранденбург, і імператор: Лівонія була формально відступлена Швеції, і польський король назавжди відмовився від своїх домагань на шведський престол. В Копенгагені було укладено мир між Швецією і Данією, в 1661 р., в Кардіс — між Швецією та Московським царством. Зовнішня політика Швеції під час регентства коливалася між Францією та її ворогами — Англією і Нідерландами; всередині держава терпіло від заколотів і заворушень.
Самостійне правління[ред. • ред. код]
Карл був оголошений повнолітнім (1672); риксдаг, скликаний з цієї нагоди, постановив продовжувати редукцію Карла X. В силу союзу з Францією Швеція повинна була зайняти війною Бранденбург; але шведи несли поразку за поразкою, програли битву при Фербелліне (1675), втратили майже всі свої володіння в Померанії. В альянс з Бранденбургом вступив і король Кристіан V. Війну з Данією вирішила битва при Лунді (в грудні 1676 р.), одна з найбільш кровопролитних в північній історії, що закінчилася повною поразкою датчан. Перемога підняла розташування шведів до свого короля; замовкли ремствування і протест, король з більшою енергією міг продовжувати війну. На морі перемагали данці, на суші — шведи. У Померанії бранденбурзькі війська зайняли Щецин. Датська і Бранденбурзькі війна закінчилися в 1679 р., перша — миром в Лунді, друга — миром в Сен-Жермен-ан-Ле.
Реформи[ред. • ред. код]
Після 1679 року Карл віддався внутрішнім реформам; головним його радником був Юхан Юлленшерна. В зовнішніх справах вирішено було триматися самостійної політики і тому остаточно порвати з Францією. Світ на півночі міг бути зміцнений тільки зближенням з Данією, що й було досягнуто договором про нейтралітет для захисту торговельних зносин скандинавських народів і шлюбним союзом Карла XI і данської принцеси Ульріки Елеонори Ольденбурзькою.
Усередині країни редукція послабила дворянство і аристократію; король визнав можливим зовсім скасувати всякі соромтеся його державні форми, що і було виконано, за згодою риксдагу, в 1680 р. Король міг тепер скликати риксдаг, коли йому було завгодно. Державна рада був перейменований в раду королівський. Незабаром в руки короля перейшли редукція, законодавча влада і право накладати податі: стану втратили своє колишнє значення. Стиснута була свобода друку; духовенство поширювало в народі вчення про божественне походження королівської влади. Економічний лад держави досяг завдяки редукції квітучого стану. Редукція дала державі капітал з щорічним доходом в 2,5 млн. далеров; вона ж поклала край залежності селян від дворянства.
Маючи в своїх руках достатні матеріальні засоби, Карл взявся за реформу військової справи. Держава була розділена на області, з яких кожна була зобов'язана утримувати відоме кількість кінного війська. Завдяки цим реформам у Швеції було 38 тис. чол. постійного війська, в провінціях — 25 тис. Була побудована нова військова гавань — Карлскруна.
В знову придбаних (від Данії) провінціях на півдні Швеції (Сконе, Блекінге і Халланд) шведська мова був зроблений мовою церкви і шкіл, був відновлений Лундський університет, введені шведські закони. Свої балтійські володіння Карл бажав також тісніше пов'язати зі Швецією; але тут редукція викликала сильний ремство, і проти короля склалася опозиція на чолі з Паткулем. Загальному добробуту королівства сприяли введені королем поліпшення в гірничій справі, в торгівлі і промисловості. Частий голод в останні роки царювання Карла викликав великі лиха в північній Швеції, Фінляндії та остзейських провінціях. В 1686 р. вийшов новий закон про церкви, в силу якого духовенство підпорядковане державі та введені новий катехізис, новий служебник і молитовник.
Родина[ред. • ред. код]
Діти від Ульріки-Елеонори Ольденбурзької:
- Карл XII, король Швеції;
- Ульріка Елеонора, королева Швеції;
- Хедвіга, герцогиня Гольштейн-Готторпська (бабуся Петра III).
| Попередник Карл Х Густав |
 |
Король Швеції 1660-1697 |
|
Наступник Карл XII |
