| 3 Mark / 3 Reichsmark Rép ... > Histoire > Difference |
| Date de modification | 2021-04-05 20:49 (older) | 2024-04-01 23:51 (newer) |
| Posté par | ||
| Revision status | Vérifiée | Vérifiée |
-300-150-gekKbzbiqEoAAAFPy4OA8ItI.jpg)
|
|
|
| Valeur | 3 Mark / 3 Reichsmark | 3 Mark / 3 Reichsmark |
| État | République de Weimar (1918-1933) | République de Weimar (1918-1933) |
| Date | 1927 | 1927 |
| Métal | Argent | Argent |
| Personne | ||
| Catégorie | ||
| Référence dans le catalogue | KM 54 / Jaeger 328 | KM 54 / Jaeger 328 |
Description -
English
|
1927-F, Germany (Weimar). Silver 5 Mark "Tubingen University" Coin. NGC MS-61! Mint Year: 1927 Mint Place: Stuttgart (F) Reference: KM-54 ($725 in UNC!). Condition: Certified and graded by NGC as MS-61! Denomination: 5 Mark - 450th Anniversary fo the Tubingen University Diameter: 37mm Material: Silver Weight: 25gm Obverse: Armored bust of Eberhard I "the Bearded" of Wurttemberg left. Mint initial (F), flanked by olive-sprays below. Legend: 450 JAHRE UNIVERSITÄT TÜBINGEN (decorative deer´s horn) EBERHARD IM BART (decorative deer´s horn) Translated: 450 Years University of Tubingen / Eberhard "the Bearded" Reverse:Heraldic eagle of the German Empire. Legend: DEUTSCHES REICH 1927 + FÜNF REICHSMARK + Eberhard I of Württemberg (11 December 1445 – 24 February 1496). From 1459 until 1495 he was Count Eberhard V. From July 1495 he was the first Duke of Württemberg. He is also known as Eberhard im Bart (Eberhard the Bearded). In 1477 Eberhard, whose motto was attempto ("I dare"), founded the University of Tübingen. He ordered the expulsion of all Jews living in Württemberg. He invited the Brethren of the Common Life and the community of devotio moderna to his country and founded collegiate churches in Urach, Dettingen an der Erms, Herrenberg, Einsiedel near Tübingen and Tachenhausen. He took interest in reforms of the church and monasteries. Despite not being able to speak Latin he held education in high esteem and had a great number of Latin texts translated into German. Parts of his large library have been preserved. Finally on December 14, 1482, he achieved the re-unification of the two parts of Württemberg, Württemberg-Urach and Württemberg-Stuttgart, with the Treaty of Münsingen. He moved the capital to Stuttgart and ruled the re-united country. In the same year Pope Sixtus IV awarded him the Golden Rose. In 1492 he was awarded the Order of the Golden Fleece, by Maximilian I, then King of Germany. Johannes Nauclerus, a humanist and historian, served at his court. Eberhard died at Tübingen in 1496.
Eberhard Karls University, Tübingen (German: Eberhard Karls Universität Tübingen, sometimes called the "Eberhardina Carolina") is a public research university located in the city of Tübingen, Baden-Württemberg. It is one of Germany's most famous and oldest universities, internationally noted in medicine, natural sciences, and the humanities. In the area of German Studies (German: Germanistik) it has been ranked first among all German universities for many years, and is known as a centre for the study of theology and religion. Tübingen is one of five classical "university towns" in Germany; the other four being Marburg, Göttingen, Freiburg and Heidelberg. The university is associated with some Nobel laureates, especially in the fields of medicine and chemistry. The University of Tübingen was founded in 1477 by Count Eberhard V (Eberhard im Bart, 1445–1496), later the first Duke of Württemberg, a civic and ecclesiastic reformer who established the school after becoming absorbed in the Renaissance revival of learning during his travels to Italy. Its first rector was Johannes Nauclerus. Its present name was conferred on it in 1769 by Duke Karl Eugen who appended his first name to that of the founder (Karls being the possessive form of Karl). The university later became the principal university of the kingdom of Württemberg. Today, it is one of nine state universities funded by the German federal state of Baden-Württemberg. The University of Tübingen has a history of innovative thought, particularly in theology, in which the university and the Tübinger Stift are famous to this day. Philipp Melanchthon (1497–1560), the prime mover in building the German school system and a chief figure in the Protestant Reformation, helped establish its direction. Among Tübingen's eminent students (and/or professors) have been the astronomer Johannes Kepler; the economist Horst Köhler (President of Germany); Joseph Ratzinger (Pope Benedict XVI), poet Friedrich Hölderlin, and the philosophers Friedrich Schelling and Georg Wilhelm Friedrich Hegel. "The Tübingen Three" refers to Hölderlin, Hegel and Schelling, who were roommates at the Tübinger Stift. Theologian Helmut Thielicke revived postwar Tübingen when he took over a professorship at the reopened theological faculty in 1947, being made administrative head of the university and President of the Chancellor's Conference in 1951. The university rose to the height of its prominence in the middle of the 19th century with the teachings of poet and civic leader Ludwig Uhland and the Protestant theologian Ferdinand Christian Baur, whose circle, colleagues and students became known as the "Tübingen School," which pioneered the historical-critical analysis of biblical and early Christian texts, an approach generally referred to as "higher criticism." The University of Tübingen also was the first German university to establish a faculty of natural sciences, in 1863. DNA was discovered in 1868 at the University of Tübingen by Friedrich Miescher. Christiane Nüsslein-Volhard, the first female Nobel Prize winner in medicine in Germany, also works at Tübingen. The faculty for economics and business was founded in 1817 as the "Staatswissenschaftliche Fakultät" and was the first of its kind in Germany. In 1966, Joseph Ratzinger, who would later become Pope Benedict XVI, was appointed to a chair in dogmatic theology at Tübingen, where he was a colleague of Hans Küng. In 1970 the university was restructured into a series of faculties as independent departments of study and research after the manner of French universities. The university made the headlines in November 2009 when a group of left-leaning students occupied one of the main lecture halls, the Kupferbau, for several days. The students' goal was to protest tuition fees and maintain that education should be free for everyone. In May 2010 Tübingen joined the Matariki Network of Universities (MNU) together with Dartmouth College (USA), Durham University (UK), Queen's University (Canada), University of Otago (New Zealand), University of Western Australia (Australia) and Uppsala University (Sweden). Only 1$ shipping for each additional coin purchased! |
1927-F, Germany (Weimar). Silver 3 Mark "Tubingen University" Coin. NGC MS-61! Mint Year: 1927 Mint Place: Stuttgart (F) Reference: KM-54. Condition: Certified and graded by NGC as MS-61! Denomination: 3 Mark - 450th Anniversary fo the Tubingen University Material: Silver Obverse: Armored bust of Eberhard I "the Bearded" of Wurttemberg left. Mint initial (F), flanked by olive-sprays below. Legend: 450 JAHRE UNIVERSITÄT TÜBINGEN (decorative deer´s horn) EBERHARD IM BART (decorative deer´s horn) Translated: 450 Years University of Tubingen / Eberhard "the Bearded" Reverse:Heraldic eagle of the German Empire. Legend: DEUTSCHES REICH 1927 + DREI REICHSMARK + Eberhard I of Württemberg (11 December 1445 – 24 February 1496). From 1459 until 1495 he was Count Eberhard V. From July 1495 he was the first Duke of Württemberg. He is also known as Eberhard im Bart (Eberhard the Bearded). In 1477 Eberhard, whose motto was attempto ("I dare"), founded the University of Tübingen. He ordered the expulsion of all Jews living in Württemberg. He invited the Brethren of the Common Life and the community of devotio moderna to his country and founded collegiate churches in Urach, Dettingen an der Erms, Herrenberg, Einsiedel near Tübingen and Tachenhausen. He took interest in reforms of the church and monasteries. Despite not being able to speak Latin he held education in high esteem and had a great number of Latin texts translated into German. Parts of his large library have been preserved. Finally on December 14, 1482, he achieved the re-unification of the two parts of Württemberg, Württemberg-Urach and Württemberg-Stuttgart, with the Treaty of Münsingen. He moved the capital to Stuttgart and ruled the re-united country. In the same year Pope Sixtus IV awarded him the Golden Rose. In 1492 he was awarded the Order of the Golden Fleece, by Maximilian I, then King of Germany. Johannes Nauclerus, a humanist and historian, served at his court. Eberhard died at Tübingen in 1496.
Eberhard Karls University, Tübingen (German: Eberhard Karls Universität Tübingen, sometimes called the "Eberhardina Carolina") is a public research university located in the city of Tübingen, Baden-Württemberg. It is one of Germany's most famous and oldest universities, internationally noted in medicine, natural sciences, and the humanities. In the area of German Studies (German: Germanistik) it has been ranked first among all German universities for many years, and is known as a centre for the study of theology and religion. Tübingen is one of five classical "university towns" in Germany; the other four being Marburg, Göttingen, Freiburg and Heidelberg. The university is associated with some Nobel laureates, especially in the fields of medicine and chemistry. The University of Tübingen was founded in 1477 by Count Eberhard V (Eberhard im Bart, 1445–1496), later the first Duke of Württemberg, a civic and ecclesiastic reformer who established the school after becoming absorbed in the Renaissance revival of learning during his travels to Italy. Its first rector was Johannes Nauclerus. Its present name was conferred on it in 1769 by Duke Karl Eugen who appended his first name to that of the founder (Karls being the possessive form of Karl). The university later became the principal university of the kingdom of Württemberg. Today, it is one of nine state universities funded by the German federal state of Baden-Württemberg. The University of Tübingen has a history of innovative thought, particularly in theology, in which the university and the Tübinger Stift are famous to this day. Philipp Melanchthon (1497–1560), the prime mover in building the German school system and a chief figure in the Protestant Reformation, helped establish its direction. Among Tübingen's eminent students (and/or professors) have been the astronomer Johannes Kepler; the economist Horst Köhler (President of Germany); Joseph Ratzinger (Pope Benedict XVI), poet Friedrich Hölderlin, and the philosophers Friedrich Schelling and Georg Wilhelm Friedrich Hegel. "The Tübingen Three" refers to Hölderlin, Hegel and Schelling, who were roommates at the Tübinger Stift. Theologian Helmut Thielicke revived postwar Tübingen when he took over a professorship at the reopened theological faculty in 1947, being made administrative head of the university and President of the Chancellor's Conference in 1951. The university rose to the height of its prominence in the middle of the 19th century with the teachings of poet and civic leader Ludwig Uhland and the Protestant theologian Ferdinand Christian Baur, whose circle, colleagues and students became known as the "Tübingen School," which pioneered the historical-critical analysis of biblical and early Christian texts, an approach generally referred to as "higher criticism." The University of Tübingen also was the first German university to establish a faculty of natural sciences, in 1863. DNA was discovered in 1868 at the University of Tübingen by Friedrich Miescher. Christiane Nüsslein-Volhard, the first female Nobel Prize winner in medicine in Germany, also works at Tübingen. The faculty for economics and business was founded in 1817 as the "Staatswissenschaftliche Fakultät" and was the first of its kind in Germany. In 1966, Joseph Ratzinger, who would later become Pope Benedict XVI, was appointed to a chair in dogmatic theology at Tübingen, where he was a colleague of Hans Küng. In 1970 the university was restructured into a series of faculties as independent departments of study and research after the manner of French universities. The university made the headlines in November 2009 when a group of left-leaning students occupied one of the main lecture halls, the Kupferbau, for several days. The students' goal was to protest tuition fees and maintain that education should be free for everyone. In May 2010 Tübingen joined the Matariki Network of Universities (MNU) together with Dartmouth College (USA), Durham University (UK), Queen's University (Canada), University of Otago (New Zealand), University of Western Australia (Australia) and Uppsala University (Sweden). |
Description -
Deutsch
|
1927-F, Deutschland (Weimar). Silberne 3-Mark-Münze „Universität Tübingen“. NGC MS-61! Prägejahr: 1927 Prägeort: Stuttgart (F) Referenz: KM-54. Zustand: Von NGC zertifiziert und mit MS-61 bewertet! Nennwert: 3 Mark - 450-Jahr-Jubiläum der Universität Tübingen Material: Silber Vorderseite: Panzerbüste Eberhards I. „des Bärtigen“ von Württemberg links. Minze-Initiale (F), unten flankiert von Olivenzweigen. Legende: 450 JAHRE UNIVERSITÄT TÜBINGEN (dekoratives Hirschhorn) EBERHARD IM BART (dekoratives Hirschhorn) Übersetzt: 450 Jahre Universität Tübingen / Eberhard „der Bärtige“ Rückseite: Wappenadler des Deutschen Reiches. Legende: DEUTSCHES REICH 1927 + DREI REICHSMARK + Eberhard I. von Württemberg (11. Dezember 1445 – 24. Februar 1496). Von 1459 bis 1495 war er Graf Eberhard V. Ab Juli 1495 war er erster Herzog von Württemberg. Er ist auch als Eberhard im Bart (Eberhard der Bärtige) bekannt. Im Jahr 1477 gründete Eberhard die Universität Tübingen, deren Motto „versucho“ („Ich wagte“) lautete. Er ordnete die Ausweisung aller in Württemberg lebenden Juden an. Er lud die Brüder vom Gemeinsamen Leben und die Gemeinschaft der devotio moderna in sein Land ein und gründete Stiftskirchen in Urach, Dettingen an der Erms, Herrenberg, Einsiedel bei Tübingen und Tachenhausen. Er interessierte sich für Reformen der Kirche und der Klöster. Obwohl er kein Latein beherrschte, schätzte er seine Bildung sehr und ließ zahlreiche lateinische Texte ins Deutsche übersetzen. Teile seiner großen Bibliothek sind erhalten geblieben. Schließlich erreichte er am 14. Dezember 1482 mit dem Vertrag von Münsingen die Wiedervereinigung der beiden württembergischen Teile Württemberg-Urach und Württemberg-Stuttgart. Er verlegte die Hauptstadt nach Stuttgart und regierte das wiedervereinte Land. Im selben Jahr verlieh ihm Papst Sixtus IV. die Goldene Rose. 1492 wurde ihm von Maximilian I., dem damaligen König von Deutschland, der Orden vom Goldenen Vlies verliehen. An seinem Hof diente Johannes Nauclerus, ein Humanist und Historiker. Eberhard starb 1496 in Tübingen. Die Eberhard-Karls-Universität Tübingen (deutsch: Eberhard-Karls-Universität Tübingen, manchmal auch „Eberhardina Carolina“ genannt) ist eine öffentliche Forschungsuniversität in der Stadt Tübingen, Baden-Württemberg. Sie ist eine der berühmtesten und ältesten Universitäten Deutschlands, international anerkannt in den Bereichen Medizin, Naturwissenschaften und Geisteswissenschaften. Im Bereich Germanistik belegt sie seit vielen Jahren den ersten Platz unter allen deutschen Universitäten und gilt als Zentrum für Theologie- und Religionswissenschaft. Tübingen ist eine von fünf klassischen „Universitätsstädten“ in Deutschland; die anderen vier sind Marburg, Göttingen, Freiburg und Heidelberg. Die Universität ist mit einigen Nobelpreisträgern verbunden, insbesondere in den Bereichen Medizin und Chemie. Die Universität Tübingen wurde 1477 von Graf Eberhard V. (Eberhard im Bart, 1445–1496), dem späteren ersten Herzog von Württemberg, einem bürgerlichen und kirchlichen Reformator, gegründet, der die Schule gründete, nachdem er sich auf seinen Reisen mit der Wiederbelebung der Bildung in der Renaissance beschäftigt hatte nach Italien. Ihr erster Rektor war Johannes Nauclerus. Seinen heutigen Namen verlieh ihm Herzog Karl Eugen im Jahr 1769, indem er seinen Vornamen an den des Gründers anhängte (Karls ist die Possessivform von Karl). Später wurde die Universität zur Hauptuniversität des Königreichs Württemberg. Heute ist sie eine von neun Landesuniversitäten, die vom Land Baden-Württemberg gefördert werden. Die Universität Tübingen hat eine Geschichte innovativen Denkens, insbesondere in der Theologie, für die die Universität und das Tübinger Stift bis heute bekannt sind. Philipp Melanchthon (1497–1560), der treibende Kraft beim Aufbau des deutschen Schulsystems und eine der Hauptfiguren der protestantischen Reformation, half dabei, dessen Richtung festzulegen. Zu Tübingens herausragenden Studenten (und/oder Professoren) gehörten der Astronom Johannes Kepler; der Ökonom Horst Köhler (Bundespräsident); Joseph Ratzinger (Papst Benedikt XVI.), der Dichter Friedrich Hölderlin und die Philosophen Friedrich Schelling und Georg Wilhelm Friedrich Hegel. „Die Tübinger Drei“ bezieht sich auf Hölderlin, Hegel und Schelling, die Mitbewohner im Tübinger Stift waren. Der Theologe Helmut Thielicke belebte das Tübingen der Nachkriegszeit neu, als er 1947 eine Professur an der wiedereröffneten Theologischen Fakultät übernahm und 1951 zum Verwaltungsdirektor der Universität und zum Präsidenten der Kanzlerkonferenz ernannt wurde. Den Höhepunkt ihrer Bedeutung erreichte die Universität Mitte der 1950er Jahre Jahrhundert mit den Lehren des Dichters und Bürgerführers Ludwig Uhland und des protestantischen Theologen Ferdinand Christian Baur, deren Kreis, Kollegen und Schüler als „Tübinger Schule“ bekannt wurden und Pionierarbeit in der historisch-kritischen Analyse biblischer und frühchristlicher Texte leisteten, an Ansatz, der allgemein als „höhere Kritik“ bezeichnet wird. Die Universität Tübingen war außerdem die erste deutsche Universität, die 1863 eine Fakultät für Naturwissenschaften gründete. Die DNA wurde 1868 an der Universität Tübingen von Friedrich Miescher entdeckt. Auch Christiane Nüsslein-Volhard, die erste weibliche Nobelpreisträgerin für Medizin in Deutschland, arbeitet in Tübingen. Die Fakultät für Wirtschaftswissenschaften wurde 1817 als „Staatswissenschaftliche Fakultät“ gegründet und war die erste ihrer Art in Deutschland. 1966 wurde Joseph Ratzinger, der spätere Papst Benedikt XVI., auf einen Lehrstuhl für Dogmatische Theologie in Tübingen berufen, wo er ein Kollege von Hans Küng war. 1970 wurde die Universität nach dem Vorbild französischer Universitäten in eine Reihe von Fakultäten als unabhängige Studien- und Forschungsabteilungen umstrukturiert. Schlagzeilen machte die Universität im November 2009, als eine Gruppe linksgerichteter Studierende mehrere Tage lang einen der Haupthörsäle, den Kupferbau, besetzte. Ziel der Studenten war es, gegen die Studiengebühren zu protestieren und dafür zu plädieren, dass Bildung für alle kostenlos sein sollte. Im Mai 2010 trat Tübingen zusammen mit dem Dartmouth College (USA), der Durham University (Großbritannien), der Queen's University (Kanada), der University of Otago (Neuseeland), der University of Western Australia (Australien) und Uppsala dem Matariki Network of Universities (MNU) bei Universität (Schweden). |
|
Description -
Русский
|
1927-Ф, Германия (Веймар). Серебряная монета номиналом 3 марки «Тюбингенский университет». НГК МС-61! Год монетного двора: 1927 Место монетного двора: Штутгарт (Ф) Артикул: KM-54. Состояние: Сертифицировано и оценено NGC как MS-61! Номинал: 3 марки - 450-летие Тюбингенского университета Материал: Серебро Аверс: Бронированный бюст Эберхарда I «Бородатого» из Вюртемберга слева. Мятная инициала (F) в окружении оливковых брызг внизу. Легенда: 450 JAHRE UNIVERSITÄT TÜBINGEN (декоративный рог оленя) EBERHARD IM BART (декоративный рог оленя) Перевод: 450 лет Тюбингенскому университету / Эберхард «Бородатый» Реверс: Геральдический орел Германской империи. Легенда: DEUTSCHES REICH 1927 + DREI REICHSMARK + Эберхард I Вюртембергский (11 декабря 1445 г. - 24 февраля 1496 г.). С 1459 по 1495 год он был графом Эберхардом V. С июля 1495 года он был первым герцогом Вюртембергским. Он также известен как Эберхард им Барт (Эберхард Бородатый). В 1477 году Эберхард, чьим девизом было попытаться («Я смею»), основал Тюбингенский университет. Он приказал изгнать всех евреев, живущих в Вюртемберге. Он пригласил «Братьев общей жизни» и сообщество «современной преданности» в свою страну и основал коллегиальные церкви в Урахе, Деттингене-ан-дер-Эрмсе, Херренберге, Айнзиделе недалеко от Тюбингена и Тахенхаузене. Он интересовался реформами церкви и монастырей. Несмотря на то, что он не умел говорить по-латыни, он высоко ценил образование и перевел большое количество латинских текстов на немецкий язык. Сохранились части его большой библиотеки. Наконец, 14 декабря 1482 года он добился воссоединения двух частей Вюртемберга, Вюртемберг-Урах и Вюртемберг-Штутгарт, заключив Мюнзингенский мирный договор. Он перенес столицу в Штутгарт и правил воссоединенной страной. В том же году папа Сикст IV наградил его Золотой Розой. В 1492 году Максимилиан I, тогдашний король Германии, наградил его орденом Золотого руна. При его дворе служил Иоганн Науклерус, гуманист и историк. Эберхард умер в Тюбингене в 1496 году. Университет Эберхарда Карла в Тюбингене (нем. Eberhard Karls Universität Tübingen, иногда называемый «Эберхардина Каролина») — государственный исследовательский университет, расположенный в городе Тюбинген, земля Баден-Вюртемберг. Это один из самых известных и старейших университетов Германии, получивший международное признание в области медицины, естественных и гуманитарных наук. В области германистики (нем. Germanistik) он уже много лет занимает первое место среди всех немецких университетов и известен как центр изучения теологии и религии. Тюбинген — один из пяти классических «университетских городов» Германии; остальные четыре - Марбург, Геттинген, Фрайбург и Гейдельберг. Университет связан с некоторыми лауреатами Нобелевской премии, особенно в области медицины и химии. Тюбингенский университет был основан в 1477 году графом Эберхардом V (Эберхард-им-Барт, 1445–1496), впоследствии первым герцогом Вюртембергским, гражданским и церковным реформатором, который основал школу после того, как во время своих путешествий увлекся возрождением обучения в эпоху Возрождения. в Италию. Его первым ректором был Иоганнес Науклерус. Его нынешнее название было присвоено ему в 1769 году герцогом Карлом Ойгеном, который добавил свое имя к имени основателя (Карлс - притяжательная форма имени Карл). Позже университет стал главным университетом королевства Вюртемберг. Сегодня это один из девяти государственных университетов, финансируемых федеральной землей Баден-Вюртемберг. Тюбингенский университет имеет историю новаторской мысли, особенно в теологии, которой университет и Тюбингерский фонд известны по сей день. Филипп Меланхтон (1497–1560), инициатор построения немецкой школьной системы и главная фигура протестантской Реформации, помог определить ее направление. Среди выдающихся студентов (и/или профессоров) Тюбингена был астроном Иоганн Кеплер; экономист Хорст Кёлер (президент Германии); Йозеф Ратцингер (Папа Бенедикт XVI), поэт Фридрих Гельдерлин и философы Фридрих Шеллинг и Георг Вильгельм Фридрих Гегель. «Тюбингенская тройка» относится к Гельдерлину, Гегелю и Шеллингу, которые были соседями по комнате в Тюбингерском фонде. Богослов Гельмут Тилике возродил послевоенный Тюбинген, когда в 1947 году занял должность профессора вновь открытого богословского факультета, а в 1951 году стал административным главой университета и президентом канцлерской конференции. Университет достиг пика своей известности в середине 1951 года. XIX век с учением поэта и общественного деятеля Людвига Уланда и протестантского богослова Фердинанда Кристиана Баура, чей круг, коллеги и ученики стали известны как «Тюбингенская школа», которая стала пионером историко-критического анализа библейских и раннехристианских текстов, подход, обычно называемый «высшей критикой». Тюбингенский университет также был первым немецким университетом, открывшим факультет естественных наук в 1863 году. ДНК была открыта в 1868 году в Тюбингенском университете Фридрихом Мишером. Кристиана Нюсляйн-Фольхард, первая женщина-лауреат Нобелевской премии по медицине в Германии, также работает в Тюбингене. Факультет экономики и бизнеса был основан в 1817 году как «Staatswissenschaftliche Fakultät» и был первым в своем роде в Германии. В 1966 году Йозеф Ратцингер, который позже станет Папой Бенедиктом XVI, был назначен на кафедру догматического богословия в Тюбингене, где он был коллегой Ганса Кюнга. В 1970 году университет был реструктурирован в ряд факультетов как независимых учебных и исследовательских отделов по образцу французских университетов. Университет попал в заголовки газет в ноябре 2009 года, когда группа студентов левого толка на несколько дней оккупировала одну из главных лекционных аудиторий Купфербау. Целью студентов было протестовать против платы за обучение и утверждать, что образование должно быть бесплатным для всех. В мае 2010 года Тюбинген присоединился к Сети университетов Матарики (MNU) вместе с Дартмутским колледжем (США), Даремским университетом (Великобритания), Королевским университетом (Канада), Университетом Отаго (Новая Зеландия), Университетом Западной Австралии (Австралия) и Уппсалой. Университет (Швеция). |
|
Description -
Українська
|
1927-F, Німеччина (Веймар). Срібна монета 3 марки "Тюбінгенський університет". NGC MS-61! Рік карбування: 1927 р. Місце карбування: Штутгарт (F) Номер: KM-54. Стан: сертифіковано та оцінено NGC як MS-61! Номінал: 3 марки – 450-річчя Тюбінгенського університету Матеріал: Срібло Аверс: Панцирний бюст Еберхарда I «Бородатого» Вюртемберзького зліва. Ініціал монетного двору (F), оточений оливковими бризками внизу. Легенда: 450 JAHRE UNIVERSITÄT TÜBINGEN (декоративний ріг оленя) EBERHARD IM BART (декоративний ріг оленя) Переклад: 450 років Тюбінгенському університету / Еберхард «Бородатий» Реверс: Геральдичний орел Німецької імперії. Легенда: DEUTSCHES REICH 1927 + DREI REICHSMARK + Еберхард I Вюртемберзький (11 грудня 1445 – 24 лютого 1496). З 1459 по 1495 рік він був графом Ебергардом V. З липня 1495 року він був першим герцогом Вюртемберга. Він також відомий як Еберхард ім Барт (Еберхард Бородатий). У 1477 році Еберхард, девізом якого було Tryto («Я смію»), заснував Тюбінгенський університет. Він наказав виселити всіх євреїв, які проживали у Вюртемберзі. Він запросив братів спільного життя та спільноту devotio moderna до своєї країни та заснував колегіальні церкви в Урахі, Деттінгені-ан-дер-Ермсі, Герренберзі, Айнзіделі поблизу Тюбінгена та Тахенгаузені. Він цікавився реформами церкви та монастирів. Незважаючи на те, що він не міг розмовляти латинською мовою, він високо цінував освіту і мав перекласти велику кількість латинських текстів німецькою мовою. Збереглися частини його великої бібліотеки. Нарешті 14 грудня 1482 року він домігся возз'єднання двох частин Вюртемберга, Вюртемберг-Урах і Вюртемберг-Штутгарт, за допомогою Мюнсінгенського договору. Він переніс столицю до Штутгарта і правив об’єднаною країною. Того ж року Папа Сікст IV нагородив його Золотою Розою. У 1492 році Максиміліан I, тодішній король Німеччини, нагородив його орденом Золотого Руна. Йоганн Навклерус, гуманіст та історик, служив при його дворі. Еберхард помер у Тюбінгені в 1496 році. Університет Еберхарда Карла, Тюбінген (нім. Eberhard Karls Universität Tübingen, іноді званий «Eberhardina Carolina») — державний дослідницький університет, розташований у місті Тюбінген, земля Баден-Вюртемберг. Це один із найвідоміших і найстаріших університетів Німеччини, відомий у всьому світі в медицині, природничих і гуманітарних науках. У галузі германістики (нім. Germanistik) він займає перше місце серед усіх німецьких університетів протягом багатьох років і відомий як центр вивчення теології та релігії. Тюбінген є одним із п'яти класичних "університетських міст" Німеччини; інші чотири: Марбург, Геттінген, Фрайбург і Гейдельберг. Університет пов'язаний з деякими лауреатами Нобелівської премії, особливо в галузі медицини та хімії. Тюбінгенський університет був заснований у 1477 році графом Ебергардом V (Eberhard im Bart, 1445–1496), пізніше першим герцогом Вюртемберзьким, громадянським і церковним реформатором, який заснував школу після того, як під час своїх подорожей був поглинений відродженням навчання в епоху Відродження. до Італії. Його першим ректором був Йоганнес Навклерус. Нинішню назву йому присвоїв у 1769 році герцог Карл Євген, який додав своє ім’я до імені засновника (Карлс — присвійна форма імені Карл). Пізніше університет став головним університетом королівства Вюртемберг. Сьогодні це один із дев’яти державних університетів, які фінансуються німецькою федеральною землею Баден-Вюртемберг. Університет Тюбінгена має історію інноваційної думки, зокрема в теології, в якій університет і Tübinger Stift відомі донині. Філіп Меланхтон (1497–1560), головний рушій у розбудові німецької шкільної системи та головна фігура протестантської Реформації, допоміг встановити її напрямок. Серед видатних студентів (та/або професорів) Тюбінгена були астроном Йоганнес Кеплер; економіст Горст Келер (президент Німеччини); Йозеф Ратцінгер (папа Бенедикт XVI), поет Фрідріх Гельдерлін, філософи Фрідріх Шеллінг і Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. «Тюбінгенська трійка» відноситься до Гельдерліна, Гегеля та Шеллінга, які були сусідами по кімнаті у фонді Тюбінгера. Богослов Гельмут Тіліке відродив післявоєнний Тюбінген, коли він обійняв посаду професора на знову відкритому богословському факультеті в 1947 році, ставши адміністративним керівником університету та президентом Конференції канцлера в 1951 році. Університет піднявся на вершину своєї видатності в середині 19 століття з вченнями поета та громадського діяча Людвіга Уланда та протестантського теолога Фердинанда Крістіана Баура, чиє коло, колеги та учні стали відомі як «тюбінгенська школа», яка започаткувала історико-критичний аналіз біблійних і ранньохристиянських текстів, підхід, який зазвичай називають «вищою критикою». Університет Тюбінгена також був першим німецьким університетом, який заснував факультет природничих наук у 1863 році. ДНК була відкрита в 1868 році в університеті Тюбінгена Фрідріхом Мішером. Крістіане Нюслайн-Фольхард, перша жінка-лауреат Нобелівської премії з медицини в Німеччині, також працює в Тюбінгені. Факультет економіки та бізнесу був заснований у 1817 році як "Staatswissenschaftliche Fakultät" і був першим у своєму роді в Німеччині. У 1966 році Йозеф Ратцінгер, який згодом стане Папою Бенедиктом XVI, був призначений на кафедру догматичного богослов’я в Тюбінгені, де він був колегою Ганса Кюнга. У 1970 році університет був реорганізований у ряд факультетів як незалежних відділів навчання та досліджень на зразок французьких університетів. Університет потрапив у заголовки новин у листопаді 2009 року, коли група лівих студентів зайняла одну з головних лекційних аудиторій, Купфербау, на кілька днів. Метою студентів було протестувати проти плати за навчання та стверджувати, що освіта має бути безкоштовною для всіх. У травні 2010 року Тюбінген приєднався до Мережі університетів Matariki (MNU) разом з Дартмутським коледжем (США), Даремським університетом (Велика Британія), Університетом Квінз (Канада), Університетом Отаго (Нова Зеландія), Університетом Західної Австралії (Австралія) та Уппсальським ун-т (Швеція). |
|
Description -
Italiano
|
1927-F, Germania (Weimar). Moneta in argento da 3 marchi "Università di Tubinga". NGCMS-61! Anno di zecca: 1927 Luogo di zecca: Stoccarda (F) Riferimento: KM-54. Condizione: certificato e classificato da NGC come MS-61! Denominazione: 3 Marchi - 450° Anniversario dell'Università di Tubinga Materiale: Argento Dritto: Busto corazzato di Eberardo I "il Barbuto" del Wurttemberg a sinistra. Iniziale di menta (F), fiancheggiata da rametti di oliva in basso. Legenda: 450 JAHRE UNIVERSITÄT TÜBINGEN (corno di cervo decorativo) EBERHARD IM BART (corno di cervo decorativo) Tradotto: 450 anni Università di Tubinga / Eberhard "il barbuto" Rovescio: Aquila araldica dell'Impero tedesco. Legenda: DEUTSCHES REICH 1927 + DREI REICHSMARK + Eberardo I di Württemberg (11 dicembre 1445 – 24 febbraio 1496). Dal 1459 al 1495 fu conte Eberhard V. Dal luglio 1495 fu il primo duca di Württemberg. È anche conosciuto come Eberhard im Bart (Eberhard il barbuto). Nel 1477 Eberardo, il cui motto era tryo ("oso"), fondò l'Università di Tubinga. Ordinò l'espulsione di tutti gli ebrei residenti nel Württemberg. Invitò nel suo paese i Fratelli della Vita Comune e la comunità della devotio moderna e fondò chiese collegiate a Urach, Dettingen an der Erms, Herrenberg, Einsiedel presso Tubinga e Tachenhausen. Si interessò alle riforme della chiesa e dei monasteri. Nonostante non sapesse parlare il latino, tenne in grande considerazione l'istruzione e fece tradurre in tedesco un gran numero di testi latini. Parti della sua vasta biblioteca sono state conservate. Finalmente il 14 dicembre 1482 ottenne la riunificazione delle due parti del Württemberg, Württemberg-Urach e Württemberg-Stoccarda, con il Trattato di Münsingen. Spostò la capitale a Stoccarda e governò il paese riunito. Nello stesso anno papa Sisto IV gli conferì la Rosa d'Oro. Nel 1492 fu insignito dell'Ordine del Toson d'Oro, da Massimiliano I, allora re di Germania. Johannes Nauclerus, umanista e storico, prestò servizio alla sua corte. Eberhard morì a Tubinga nel 1496. L'Università Eberhard Karls di Tubinga (tedesco: Eberhard Karls Universität Tübingen, a volte chiamata "Eberhardina Carolina") è un'università pubblica di ricerca situata nella città di Tubinga, nel Baden-Württemberg. È una delle università più famose e antiche della Germania, nota a livello internazionale nel campo della medicina, delle scienze naturali e delle discipline umanistiche. Nel campo degli studi tedeschi (tedesco: Germanistik) è da molti anni al primo posto tra tutte le università tedesche ed è conosciuta come un centro per lo studio della teologia e della religione. Tubinga è una delle cinque classiche "città universitarie" della Germania; gli altri quattro sono Marburg, Gottinga, Friburgo e Heidelberg. L'università è associata ad alcuni premi Nobel, soprattutto nei campi della medicina e della chimica. L'Università di Tubinga fu fondata nel 1477 dal conte Eberhard V (Eberhard im Bart, 1445–1496), in seguito il primo duca di Württemberg, un riformatore civico ed ecclesiastico che fondò la scuola dopo essere stato assorbito dalla rinascita rinascimentale dell'apprendimento durante i suoi viaggi Per l'Italia. Il suo primo rettore fu Johannes Nauclerus. Il nome attuale le fu conferito nel 1769 dal duca Carlo Eugenio, che aggiunse il suo nome a quello del fondatore (Karls è la forma possessiva di Karl). L'università divenne in seguito la principale università del regno di Württemberg. Oggi è una delle nove università statali finanziate dallo stato federale tedesco del Baden-Württemberg. L'Università di Tubinga ha una storia di pensiero innovativo, soprattutto in teologia, in cui l'università e il Tübinger Stift sono famosi ancora oggi. Filippo Melantone (1497–1560), il primo promotore della costruzione del sistema scolastico tedesco e figura di spicco della Riforma protestante, contribuì a stabilirne la direzione. Tra gli eminenti studenti (e/o professori) di Tubinga ci sono stati l'astronomo Giovanni Keplero; l'economista Horst Köhler (Presidente della Germania); Joseph Ratzinger (Papa Benedetto XVI), il poeta Friedrich Hölderlin e i filosofi Friedrich Schelling e Georg Wilhelm Friedrich Hegel. "I tre di Tubinga" si riferisce a Hölderlin, Hegel e Schelling, che furono compagni di stanza alla Tübinger Stift. Il teologo Helmut Thielicke fece rivivere Tubinga nel dopoguerra quando nel 1947 assunse la cattedra presso la facoltà teologica riaperta e nel 1951 fu nominato capo amministrativo dell'università e presidente della Conferenza dei cancellieri. L'università raggiunse l'apice della sua importanza nel bel mezzo del XIX secolo con gli insegnamenti del poeta e leader civico Ludwig Uhland e del teologo protestante Ferdinand Christian Baur, la cui cerchia, colleghi e studenti divennero noti come la "Scuola di Tubinga", che fu pioniera nell'analisi storico-critica dei testi biblici e paleocristiani, una approccio generalmente denominato "critica superiore". L'Università di Tubinga fu anche la prima università tedesca a istituire una facoltà di scienze naturali, nel 1863. Il DNA fu scoperto nel 1868 all'Università di Tubinga da Friedrich Miescher. A Tubinga lavora anche Christiane Nüsslein-Volhard, la prima donna vincitrice del Premio Nobel per la medicina in Germania. La facoltà di economia e commercio è stata fondata nel 1817 come "Staatswissenschaftliche Fakultät" ed è stata la prima del suo genere in Germania. Nel 1966 Joseph Ratzinger, che sarebbe poi diventato Papa Benedetto XVI, fu nominato titolare della cattedra di teologia dogmatica a Tubinga, dove era collega di Hans Küng. Nel 1970 l'università fu ristrutturata in una serie di facoltà come dipartimenti indipendenti di studio e ricerca alla maniera delle università francesi. L'università ha fatto notizia nel novembre 2009 quando un gruppo di studenti di sinistra ha occupato per diversi giorni una delle aule principali, il Kupferbau. L'obiettivo degli studenti era protestare contro le tasse universitarie e sostenere che l'istruzione dovrebbe essere gratuita per tutti. Nel maggio 2010 Tubinga è entrata a far parte del Matariki Network of Universities (MNU) insieme al Dartmouth College (USA), all'Università di Durham (Regno Unito), alla Queen's University (Canada), all'Università di Otago (Nuova Zelanda), all'Università dell'Australia Occidentale (Australia) e ad Uppsala Università (Svezia). |
|
Description -
Français
|
1927-F, Allemagne (Weimar). Pièce en argent de 3 Mark "Université de Tubingen". NGC MS-61 ! Année de menthe : 1927 Lieu de menthe : Stuttgart (F) Référence : KM-54. Condition : Certifié et classé par NGC comme MS-61 ! Dénomination : 3 Mark - 450e anniversaire de l'Université de Tübingen Matériau : Argent Avers : Buste blindé d'Eberhard I "le Barbu" de Wurtemberg à gauche. Initiale neuve (F), flanquée de sprays d'olive en dessous. Légende : 450 JAHRE UNIVERSITÄT TÜBINGEN (corne de cerf décorative) EBERHARD IM BART (corne de cerf décorative) Traduit : 450 ans de l'Université de Tubingen / Eberhard "le barbu" Revers : Aigle héraldique de l'Empire allemand. Légende : DEUTSCHES REICH 1927 + DREI REICHSMARK + Eberhard Ier de Wurtemberg (11 décembre 1445 – 24 février 1496). De 1459 à 1495, il fut comte Eberhard V. À partir de juillet 1495, il fut le premier duc de Wurtemberg. Il est également connu sous le nom d'Eberhard im Bart (Eberhard le Barbu). En 1477, Eberhard, dont la devise était tento (« J'ose »), fonda l'Université de Tübingen. Il ordonna l'expulsion de tous les Juifs vivant dans le Wurtemberg. Il invita les Frères de Vie Commune et la communauté de dévotio moderna dans son pays et fonda des collégiales à Urach, Dettingen an der Erms, Herrenberg, Einsiedel près de Tübingen et Tachenhausen. Il s'intéresse aux réformes de l'Église et des monastères. Bien qu'il ne parle pas latin, il tenait l'éducation en haute estime et faisait traduire un grand nombre de textes latins en allemand. Des parties de sa grande bibliothèque ont été conservées. Finalement, le 14 décembre 1482, il réalise la réunification des deux parties du Wurtemberg, Wurtemberg-Urach et Wurtemberg-Stuttgart, avec le traité de Munsingen. Il déplaça la capitale à Stuttgart et dirigea le pays réunifié. La même année, le pape Sixte IV lui décerne la Rose d'Or. En 1492, il reçut l'Ordre de la Toison d'Or des mains de Maximilien Ier, alors roi d'Allemagne. Johannes Nauclerus, humaniste et historien, a servi à sa cour. Eberhard est mort à Tübingen en 1496. L'Université Eberhard Karls de Tübingen (allemand : Eberhard Karls Universität Tübingen, parfois appelée « Eberhardina Carolina ») est une université publique de recherche située dans la ville de Tübingen, dans le Bade-Wurtemberg. C'est l'une des universités les plus célèbres et les plus anciennes d'Allemagne, reconnue internationalement dans les domaines de la médecine, des sciences naturelles et des sciences humaines. Dans le domaine des études allemandes (allemand : Germanistik), elle occupe depuis de nombreuses années la première place parmi toutes les universités allemandes et est connue comme un centre d'étude de la théologie et de la religion. Tübingen est l'une des cinq « villes universitaires » classiques d'Allemagne ; les quatre autres étant Marbourg, Göttingen, Fribourg et Heidelberg. L'université est associée à certains lauréats du prix Nobel, notamment dans les domaines de la médecine et de la chimie. L'Université de Tübingen a été fondée en 1477 par le comte Eberhard V (Eberhard im Bart, 1445-1496), plus tard premier duc de Wurtemberg, réformateur civique et ecclésiastique qui a fondé l'école après s'être absorbé dans le renouveau de l'apprentissage de la Renaissance au cours de ses voyages. en Italie. Son premier recteur fut Johannes Nauclerus. Son nom actuel lui fut conféré en 1769 par le duc Karl Eugen qui joignit son prénom à celui du fondateur (Karls étant la forme possessive de Karl). L'université devint plus tard la principale université du royaume de Wurtemberg. Aujourd'hui, c'est l'une des neuf universités d'État financées par le Land allemand du Bade-Wurtemberg. L'Université de Tübingen a une histoire de pensée innovante, en particulier dans le domaine de la théologie, dans laquelle l'université et la Tübinger Stift sont encore célèbres aujourd'hui. Philipp Melanchthon (1497-1560), principal instigateur de la construction du système scolaire allemand et figure majeure de la Réforme protestante, a contribué à en établir l’orientation. Parmi les étudiants (et/ou professeurs) éminents de Tübingen figurent l'astronome Johannes Kepler ; l'économiste Horst Köhler (président de l'Allemagne) ; Joseph Ratzinger (Pape Benoît XVI), le poète Friedrich Hölderlin et les philosophes Friedrich Schelling et Georg Wilhelm Friedrich Hegel. "Les Trois de Tübingen" fait référence à Hölderlin, Hegel et Schelling, qui étaient colocataires à la Tübinger Stift. Le théologien Helmut Thielicke a relancé Tübingen après la guerre lorsqu'il a pris la chaire de la faculté de théologie rouverte en 1947, et a été nommé directeur administratif de l'université et président de la Conférence des Chanceliers en 1951. L'université a atteint l'apogée de sa notoriété au milieu de la 19e siècle avec les enseignements du poète et leader civique Ludwig Uhland et du théologien protestant Ferdinand Christian Baur, dont l'entourage, les collègues et les étudiants sont devenus connus sous le nom d'« école de Tübingen », pionnière de l'analyse historico-critique des textes bibliques et des premiers textes chrétiens, une approche généralement appelée « critique supérieure ». L'Université de Tübingen a également été la première université allemande à créer une faculté de sciences naturelles, en 1863. L'ADN a été découvert en 1868 à l'Université de Tübingen par Friedrich Miescher. Christiane Nüsslein-Volhard, première femme à recevoir le prix Nobel de médecine en Allemagne, travaille également à Tübingen. La faculté d'économie et de commerce a été fondée en 1817 sous le nom de « Staatswissenschaftliche Fakultät » et était la première du genre en Allemagne. En 1966, Joseph Ratzinger, qui deviendra plus tard le pape Benoît XVI, fut nommé à une chaire de théologie dogmatique à Tübingen, où il fut collègue de Hans Küng. En 1970, l'université a été restructurée en une série de facultés en départements d'études et de recherche indépendants à l'instar des universités françaises. L'université a fait la une des journaux en novembre 2009 lorsqu'un groupe d'étudiants de gauche a occupé pendant plusieurs jours l'un des principaux amphithéâtres, le Kupferbau. L'objectif des étudiants était de protester contre les frais de scolarité et de maintenir que l'éducation devait être gratuite pour tous. En mai 2010, Tübingen a rejoint le réseau d'universités Matariki (MNU) avec le Dartmouth College (États-Unis), l'Université de Durham (Royaume-Uni), l'Université Queen's (Canada), l'Université d'Otago (Nouvelle-Zélande), l'Université d'Australie occidentale (Australie) et Uppsala. Université (Suède). |
|
Description -
Español
|
1927-F, Alemania (Weimar). Moneda de plata de 3 marcos "Universidad de Tubingen". ¡NGC MS-61! Año de ceca: 1927 Lugar de ceca: Stuttgart (F) Referencia: KM-54. Condición: ¡Certificado y clasificado por NGC como MS-61! Denominación: 3 Marcos - 450 Aniversario de la Universidad de Tubinga Material: Plata Anverso: Busto blindado de Eberhard I "el Barbudo" de Wurtemberg a la izquierda. Inicial nueva (F), flanqueada por ramilletes de oliva debajo. Leyenda: 450 JAHRE UNIVERSITÄT TÜBINGEN (cuerno de ciervo decorativo) EBERHARD IM BART (cuerno de ciervo decorativo) Traducido: 450 Años Universidad de Tubinga / Eberhard "el Barbudo" Reverso: Águila heráldica del Imperio Alemán. Leyenda: DEUTSCHES REICH 1927 + DREI REICHSMARK + Eberhard I de Württemberg (11 de diciembre de 1445 – 24 de febrero de 1496). Desde 1459 hasta 1495 fue el conde Eberhard V. Desde julio de 1495 fue el primer duque de Württemberg. También se le conoce como Eberhard im Bart (Eberhard el Barbudo). En 1477, Eberhard, cuyo lema era tryto ("Me atrevo"), fundó la Universidad de Tubinga. Ordenó la expulsión de todos los judíos que vivían en Württemberg. Invitó a los Hermanos de la Vida Común y a la comunidad de devotio moderna a su país y fundó colegiatas en Urach, Dettingen an der Erms, Herrenberg, Einsiedel cerca de Tübingen y Tachenhausen. Se interesó por las reformas de la iglesia y los monasterios. A pesar de no saber hablar latín, tenía en gran estima la educación e hizo traducir un gran número de textos latinos al alemán. Se han conservado partes de su gran biblioteca. Finalmente el 14 de diciembre de 1482 logró la reunificación de las dos partes de Württemberg, Württemberg-Urach y Württemberg-Stuttgart, con el Tratado de Münsingen. Trasladó la capital a Stuttgart y gobernó el país reunificado. Ese mismo año el Papa Sixto IV le concedió la Rosa de Oro. En 1492 recibió la Orden del Toisón de Oro, de manos de Maximiliano I, entonces rey de Alemania. Johannes Nauclerus, humanista e historiador, sirvió en su corte. Eberhard murió en Tübingen en 1496. La Universidad Eberhard Karls, Tübingen (en alemán: Eberhard Karls Universität Tübingen, a veces llamada "Eberhardina Carolina") es una universidad pública de investigación ubicada en la ciudad de Tübingen, Baden-Württemberg. Es una de las universidades más famosas y antiguas de Alemania, reconocida internacionalmente en medicina, ciencias naturales y humanidades. En el área de Estudios Alemanes (en alemán: Germanistik) ocupa desde hace muchos años la primera universidad alemana y es conocida como un centro de estudios de teología y religión. Tubinga es una de las cinco "ciudades universitarias" clásicas de Alemania; los otros cuatro son Marburgo, Gotinga, Friburgo y Heidelberg. La universidad está asociada con algunos premios Nobel, especialmente en los campos de la medicina y la química. La Universidad de Tubinga fue fundada en 1477 por el conde Eberhard V (Eberhard im Bart, 1445-1496), más tarde el primer duque de Württemberg, un reformador cívico y eclesiástico que estableció la escuela después de quedar absorbido por el resurgimiento del aprendizaje renacentista durante sus viajes. a Italia. Su primer rector fue Johannes Nauclerus. Su nombre actual le fue conferido en 1769 por el duque Karl Eugen, quien añadió su nombre al del fundador (siendo Karls la forma posesiva de Karl). Posteriormente, la universidad se convirtió en la principal universidad del reino de Württemberg. En la actualidad, es una de las nueve universidades estatales financiadas por el estado federal alemán de Baden-Württemberg. La Universidad de Tubinga tiene una historia de pensamiento innovador, especialmente en teología, de la que la universidad y la Tübinger Stift son famosas hasta el día de hoy. Philipp Melanchthon (1497-1560), el principal impulsor de la construcción del sistema escolar alemán y figura principal de la Reforma Protestante, ayudó a establecer su dirección. Entre los estudiantes (y/o profesores) eminentes de Tubinga se encuentran el astrónomo Johannes Kepler; el economista Horst Köhler (Presidente de Alemania); Joseph Ratzinger (Papa Benedicto XVI), el poeta Friedrich Hölderlin y los filósofos Friedrich Schelling y Georg Wilhelm Friedrich Hegel. "Los tres de Tubinga" se refieren a Hölderlin, Hegel y Schelling, que compartían habitación en la Tübinger Stift. El teólogo Helmut Thielicke revivió la Tubinga de la posguerra cuando en 1947 asumió una cátedra en la reabierta facultad de teología, siendo nombrado director administrativo de la universidad y presidente de la Conferencia de Cancilleres en 1951. La universidad alcanzó su apogeo en medio del siglo XIX. siglo XIX con las enseñanzas del poeta y líder cívico Ludwig Uhland y del teólogo protestante Ferdinand Christian Baur, cuyo círculo, colegas y estudiantes llegaron a ser conocidos como la "Escuela de Tubinga", que fue pionera en el análisis histórico-crítico de los textos bíblicos y paleocristianos, una enfoque generalmente denominado "alta crítica". La Universidad de Tubinga también fue la primera universidad alemana en establecer una facultad de ciencias naturales, en 1863. El ADN fue descubierto en 1868 en la Universidad de Tubinga por Friedrich Miescher. En Tübingen también trabaja Christiane Nüsslein-Volhard, la primera mujer ganadora del Premio Nobel de Medicina en Alemania. La Facultad de Economía y Empresa fue fundada en 1817 como "Staatswissenschaftliche Fakultät" y fue la primera de su tipo en Alemania. En 1966, Joseph Ratzinger, quien más tarde se convertiría en el Papa Benedicto XVI, fue nombrado catedrático de teología dogmática en Tubinga, donde era colega de Hans Küng. En 1970, la universidad se reestructuró en una serie de facultades como departamentos independientes de estudio e investigación al estilo de las universidades francesas. La universidad fue noticia en noviembre de 2009, cuando un grupo de estudiantes de izquierdas ocupó durante varios días una de las principales salas de conferencias, el Kupferbau. El objetivo de los estudiantes era protestar contra las tasas de matrícula y mantener que la educación debería ser gratuita para todos. En mayo de 2010, Tubinga se unió a la Red Matariki de Universidades (MNU) junto con Dartmouth College (EE.UU.), Universidad de Durham (Reino Unido), Queen's University (Canadá), Universidad de Otago (Nueva Zelanda), Universidad de Australia Occidental (Australia) y Uppsala. Universidad (Suecia). |
|
| Description - |
1927-F，德国（魏玛）。 3 马克“图宾根大学”银币。 NGC MS-61！铸币年份：1927 年 铸币地点：斯图加特 (F) 参考号：KM-54。状况：经 NGC 认证和评级为 MS-61！面额：3 Mark - 图宾根大学 450 周年纪念币 材质：银 正面：符腾堡“大胡子”埃伯哈德一世的装甲半身像（左）。薄荷色首字母 (F)，下方两侧饰有橄榄色喷雾。图例：450 JAHRE UNIVERSITäT TÜBINGEN（装饰性鹿角） EBERHARD IM BART（装饰性鹿角） 翻译：图宾根大学 450 周年 / Eberhard“大胡子” 背面：德意志帝国的纹章鹰。图例：DEUTSCHES REICH 1927 + DREI REICHSMARK + 符腾堡的埃伯哈德一世（1445 年 12 月 11 日 – 1496 年 2 月 24 日）。从 1459 年到 1495 年，他是埃伯哈德五世伯爵。从 1495 年 7 月起，他是第一任符腾堡公爵。他也被称为艾伯哈德·伊姆·巴特（Eberhard the Beard）。 1477 年，艾伯哈德创立了蒂宾根大学，其座右铭是“尝试”（“我敢”）。他下令驱逐所有居住在符腾堡的犹太人。他邀请共同生活弟兄会和现代奉献团体来到他的国家，并在乌拉赫、埃尔姆斯河畔德廷根、赫伦贝格、蒂宾根附近的艾因西德尔和塔亨豪森建立了学院教堂。他对教堂和修道院的改革感兴趣。尽管不会说拉丁语，但他非常重视教育，并将大量拉丁文本翻译成德语。他的大型图书馆的部分内容被保留下来。最终，他于 1482 年 12 月 14 日通过《明辛根条约》实现了符腾堡两部分（符腾堡-乌拉赫和符腾堡-斯图加特）的重新统一。他将首都迁至斯图加特并统治了重新统一的国家。同年，教皇西克斯图斯四世授予他金玫瑰奖。 1492年，时任德国国王马克西米利安一世授予他金羊毛勋章。约翰内斯·诺克莱鲁斯 (Johannes Nauclerus) 是一位人文主义者和历史学家，曾在他的宫廷任职。艾伯哈德于 1496 年在蒂宾根去世。蒂宾根艾伯哈德卡尔斯大学（德语：Eberhard Karls Universität Tübingen，有时称为“Eberhardina Carolina”）是一所公立研究型大学，位于巴登-符腾堡州蒂宾根市。它是德国最著名、最古老的大学之一，在医学、自然科学和人文学科方面享有国际声誉。在德国研究（德语：Germanistik）领域连续多年位居德国所有大学之首，被誉为神学和宗教研究中心。蒂宾根是德国五个古典“大学城”之一；另外四个是马尔堡、哥廷根、弗莱堡和海德堡。该大学与一些诺贝尔奖获得者有联系，特别是在医学和化学领域。蒂宾根大学由埃伯哈德五世伯爵 (Eberhard im Bart, 1445–1496) 于 1477 年创立，他后来成为第一任符腾堡公爵，一位公民和教会改革家，他在旅行期间热衷于文艺复兴时期的学术复兴，并建立了这所学校去意大利。它的第一任校长是约翰内斯·诺克莱勒斯（Johannes Nauclerus）。 1769 年，卡尔·欧根 (Karl Eugen) 公爵将自己的名字附加在创始人的名字后面（卡尔斯 (Karls) 是卡尔 (Karl) 的所有格形式），赋予了它现在的名称。该大学后来成为符腾堡王国的主要大学。如今，它是德国联邦巴登-符腾堡州资助的九所州立大学之一。蒂宾根大学有着创新思想的历史，特别是在神学方面，该大学和蒂宾根基金会至今仍享有盛名。菲利普·梅兰希顿（Philipp Melanchthon，1497-1560 年）是德国学校系统建设的主要推动者，也是新教宗教改革的主要人物，他帮助确立了该系统的方向。图宾根的杰出学生（和/或教授）包括天文学家约翰内斯·开普勒；经济学家霍斯特·科勒（Horst Köhler）（德国总统）；约瑟夫·拉辛格（教皇本笃十六世）、诗人弗里德里希·荷尔德林、哲学家弗里德里希·谢林和格奥尔格·威廉·弗里德里希·黑格尔。 “蒂宾根三人”指的是荷尔德林、黑格尔和谢林，他们是蒂宾根基金会的室友。神学家赫尔穆特·蒂利克 (Helmut Thielicke) 于 1947 年接任重新开放的神学院教授职位，复兴了战后蒂宾根大学，并于 1951 年被任命为该大学的行政负责人和校长会议主席。 19 世纪，在诗人和公民领袖路德维希·乌兰 (Ludwig Uhland) 和新教神学家费迪南德·克里斯蒂安·鲍尔 (Ferdinand Christian Baur) 的教导下，他们的圈子、同事和学生被称为“图宾根学派”，该学派开创了对圣经和早期基督教文本的历史批判分析，这种方法一般被称为“更高的批评”。蒂宾根大学也是第一所于 1863 年建立自然科学学院的德国大学。弗里德里希·米歇尔 (Friedrich Miescher) 于 1868 年在蒂宾根大学发现了 DNA。德国第一位女性诺贝尔医学奖获得者克里斯蒂安娜·努斯林-沃尔哈德也在图宾根工作。经济和商业学院成立于 1817 年，当时名为“Staatswissenschaftliche Fakultät”，是德国第一所此类学院。 1966 年，后来成为教皇本笃十六世的约瑟夫·拉辛格 (Joseph Ratzinger) 被任命为图宾根教义神学教席，他是汉斯·孔 (Hans Küng) 的同事。 1970年，该大学按照法国大学的方式重组为一系列院系，作为独立的学习和研究部门。 2009 年 11 月，一群左倾学生占领了该大学的主要演讲厅 Kupferbau 数日，从而成为该大学的头条新闻。学生们的目标是抗议学费并坚持教育应该对所有人免费。 2010年5月，蒂宾根大学与达特茅斯学院（美国）、杜伦大学（英国）、女王大学（加拿大）、奥塔哥大学（新西兰）、西澳大利亚大学（澳大利亚）和乌普萨拉一起加入玛塔里基大学网络（MNU）大学（瑞典）。 |
