Леопольд I Габсбург(1640-1705)

Продана за: $4.89
Бельгия 10 сентим (1862 г.) Медь-Никель Леопольд I. Номер по Краузе КМ#22

Продана за: $390.41
Лотарингия 1 тестон (1712 г.) Серебро Леопольд I. Номер по краузе #95

Продана за: $3.26
Бельгия 5 сентим (1894 г.) Медь-Никель Леопольд II. Номер по Краузе КМ#40
Леопольд I Габсбург(1640-1705)з Вікіпедії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леопольд I
Leopold I
Benjamin von Block 001.jpg
Імператор Священної Римської імперії
Початок правління: 18 липня 1658
Кінець правління: 5 травня 1705
Коронація: 18 липня 1658
Інші титули: ерцгерцог Австрії
Римський король
король Богемії
король Угорщини
король Галичини та Володимирії
Попередник: Фердинанд III
Наступник: Йосиф I
Дата народження: 9 червня 1640(1640-06-09)
Місце народження: Відень
Дата смерті: 5 травня 1705(1705-05-05) (64 роки)
Місце смерті: Відень
Дружина: Перша дружина: Маргарита Тереза Іспанська
Друга дружина: Клавдія Фелісіта Австрійська
Третя дружина: Елеонора Нойбурзька
Діти: від першого шлюбу: Фердинанд Венцель, Марія Антонія, Іоганн Леопольд, Марія Анна
від другого шлюбу: Анна Марія, Марія Жозефа
від третього шлюбу: Йосиф, Марія Єлизавета, Марія Анна, Марія Тереза, Карл, Марія Йозефа, Марія Мадлена
Династія: Габсбурги
Батько: Фердинанд III
Мати: Марія Анна Іспанська

Леопо́льд I Га́бсбург (нім. Leopold I; 9 червня 1640(16400609)5 травня 1705) — імператор Священної Римської імперії з 18 липня 1658 року, король Угорщини з 27 червня 1655 року (коронований того ж дня), король Богемії з 14 вересня 1656 року (коронований того ж дня), титулярний король Галичини та Володимирії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської.

За його правління турки безуспішно тримали в облозі Відень. Царювання Леопольда I відзначилось гострим протистоянням з Людовиком XIV за гегемонію в європейській політичній ситуації.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 9 червня 1640 року, виховувався спочатку у єзуїтів для прийняття духовного сану, але після смерті старшого брата, Фердинанда (1654 р.), став спадкоємцем австрійських земель і був проголошений королем угорським та чеським. Після смерті батька (1657 р.) Леопольд I, незважаючи на всі інтриги Людовика XIV, що прагнув домогтись імператорської корони, був обраний німецьким імператором й коронований 18 липня 1658 р. завдяки особливому сприянню курфюрста Бранденбурзького Фрідріха-Вільгельма I.

Любив та заохочував заняття історією та природничими науками, надавав покровительство музикантам, заснував університети в Інсбруку, Ольмюці й Бреслау; Леопольдівське товариство природознавців зберігає його ім’я. Після смерті ерцгерцога Франца-Сигізмунда Тірольського (1665 р.) Леопольд I надбав графство Тіроль й викупив у Польщі князівства Оппельн та Ратибор, закладені їй Фердинандом III.

Участь у війнах[ред.ред. код]

Безпристрасний і кволий Леопольд I був відвертим прихильником миру, але обставини втягнули його до багаторічних війн. Разом з польським королем Яном ІІ Казимиром і курфюрстом бранденбурзьким він брав участь у війні з Карлом Х — королем Швеції та його союзником, Юрієм II Ракоці Семиградським.

Втручання Туреччини до заколотів Седмигороддя (див. Апафі) втягнуло віденський двір у війну з Портою. У 1663 році турки увірвались до Угорщини, але були розбиті генералом Раймундом Монтекукколі у битві під Сентготтхардом (1664 р.). Не скориставшись цією перемогою, імператор Вашварським перемир’ям закріпив за Портою Гроссвардейн і Нейгейзель. Війна невдовзі відновилась; протестантська національна партія підбурила заколот (1678-1682 рр.), й закликані нею на допомогу турки у 1683 році дійшли до Відня, який тримали в облозі з 14 липня по 12 вересня. Від розгрому Австрію врятувала лише перемога під Каленбергом поблизу Відня (12 вересня 1683 року). Леопольд I перейшов до наступальних дій, що завершились Карловицьким миром. Ще раніше, на прессбурзькому сеймі, йому вдалось закріпити за собою Угорщину.

З його війн з Людовіком XIV перша (1672-1679 рр.) й друга (1688-1697 рр.) були невдалими для Австрії. Вдалішою для неї була третя війна — війна за іспанську спадщину, в якій битва під Гохштедтом була останнім блискучим тріумфом Леопольда I, вимушеного у той самий час боротись із новим повстанням угорців (див. Ференц II Ракоці). Крайня нетерпимість Леопольда I позначилась особливо у жорсткому переслідуванні угорських кальвіністів.

Думка дослідників[ред.ред. код]

"За Леопольда… Німеччина пережила відродження імперії, тієї самої імперії, яка після Вестфальського миру, на думку багатьох спостерігачів, <…> стояла на грані розвалу. Багато в чому завдяки Леопольду імперії написано було ще ціле століття значної, а часом й блискучої історії[1].

Родина[ред.ред. код]

Леопольд I

У 1666 році Леопольд I одружився з іспанською інфантою Маргаритою Терезою (16511673), дочкою короля Філіпа IV. З шести дітей вижила тільки одна дочка:

У 1673 році Леопольд одружився з Клавдією Феліцітатою - ерцгерцогинею Австрійською (16531676). У них народились дві дочки, що померли немовлятами:

У 1676 році він одружився втретє з Елеонорою Нойбурзькою (16551720), дочкою Філіпа Вільгельма Нойбурзького, з якою мав десять дітей, з яких вижили семеро:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шиндлинг А., Циглер В. Кайзеры: Священная Римская империя, Австрия, Германия. Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997. С. 206. (рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Листування Леопольда з патером Марко д’Авіано (Грац, 1878) (італ.)
  • Baumstark. «Kaiser Leopold I» (Фрейберг, 1873) (нім.)
  • Scheichl. «L. I und die oesterreichische Politik 1667-68» (Лейпциг, 1888) (нім.)
  • Erdmansdörffer. «Deutsche Geschichte 1648—1740» (Берлін, 1892-94) (нім.)
  • Коваленко С. Іван Богун - український Дон Кіхот. - Київ: Видавництво "Стікс", 2011.
Попередник
Фердинанд III
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Імператор Священної Римської імперії
1658-1705
Holy Roman Empire Arms-single head.svg Наступник
Йосиф I
Попередник
Фердинанд III
Coat of arms of Hungary.svg Король Угорщини
1655-1705
до 1657 разом з батьком
Coat of arms of Hungary.svg Наступник
Йосиф I
Попередник
Фердинанд III
Znak českého království.png Король Богемії
1656-1705
до 1657 разом з батьком
Znak českého království.png Наступник
Йосиф I
Попередник
Фердинанд III
Alex K Halych-Volhynia.svg Король Галичини та Володимирії
титулярний
1655-1705
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Йосиф I
Holy Roman Empire crown dsc02909.jpg Імператори Священної Римської імперії 800—1806
Banner of the Holy Roman Emperor with haloes (1400-1806).svg
800 814 840 843 855 875 877 881 887 891
   Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —    
891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983
   Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий   
983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155
    —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —    
1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410
   Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —    
1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637
   Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II   
1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806
   Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II   

КаролінгиСаксонська династіяСалічна династіяШтауфениВіттельсбахиГабсбурги