Георг I | |
---|---|
Dei Gratia Magnæ Britaniæ Franciæ et Hiberniæ Rex Fidei Defensor, Brunswicensis et Lunenburgensis Dux Sacri Romani Imperii Architesaurarius et Princeps Elector | |
Король Великої Британії | |
Правління | 1714-1727 |
Коронація | 20 жовтня 1714 |
Попередник | Анна Стюарт |
Наступник | Георг II |
Інші титули | Король Франції Король Ірландії |
Біографічні дані | |
Імена | Georg Ludwig (Ґеорґ Людвіґ) |
Дата народження | 28 травня 1660 |
Оснабрюк, Гановер | |
Дата смерті | 11 червня 1727 (67 років) |
Оснабрюк, Гановер | |
Місце поховання | Херренхаузен, Гановер |
Дружина | Софія Доротея Целльска |
Діти | Георг, Софія Доротея Гановерська |
Династія | Гановери |
Батько | Ернест Август |
Мати | Софія Зиммернська, Герцогиня Пфальська |
Ге́орг I (*28 травня 1660 - †11 травня 1727) — король Великої Британі та Ірландії (з 1714 р.), перший представник Ганноверської династії.
Будучи сином Ернста Августа, першого брауншвейгського курфюрста, курпринц Георг Людвіг отримав права на британську корону завдяки своїй матері, принцесі Софії Ганноверській, онучці Якова I, а також Актові про спадкування престолу, прийнятому англійським парламентом у 1701 році. Відповідно до цього Акту, престоли Англії та Шотландії не могли займати католики; принцеса Софія виявилась найближчою протестантською родичкою дому Стюартів.
У 1682 році Георг одружився зі своєю кузиною, принцесою Софією Доротеєю Целльською. Від цього шлюбу народилось двоє дітей — син Георг (майбутній британський король Георг II) і дочка Софія Доротея (майбутня мати прусського короля Фрідріха Великого). Але тривав союз недовго — у 1687 році принц розлучився з дружиною.
У 1698 році, після смерті батька, Георг Людвіг успадкував брауншвейгське курфюрство. При його дворі працювали такі видатні діячі, як математик Готфрід фон Лейбніц і композитор Георг Гендель.
Мати Георга, Софія, спадкоємиця англійського престолу, померла за кілька тижнів до смерті британської королеви Анни, що сталась 1 серпня 1714 року. Георг спочатку не хотів займати британський престол, проте ганноверські радники умовили його прийняти корону. Він прибув до Лондона 18 вересня й коронувався у Вестмінстерському абатстві.
У 1715 році в Англії спалахнуло повстання якобітів, які бажали бачити на престолі брата покійної Анни, католика Якова (Джеймса) Стюарта. Невдовзі повстання було придушено.
У 1717 році Георг активно бере участь у створенні анти-іспанського Троїстого союзу Британії, Франції та Нідерландів. У подальшому він все частіше відвідував рідну Німеччину, яка завжди залишалась ближчою до його душі, аніж Велика Британія. Дорогою до Ганновера він і помер. Йому спадкував старший син, Георг II.
Дружина: з 21 листопада 1682 року (розлучились 28 грудня 1694 року) Софія Доротея Брауншвейг-Люнебург-Целльська (15 вересня 1666 — 13 листопада 1726), дочка герцога Георга II Вільгельма Брауншвейг-Люнебург-Целльського. У них народилось двоє дітей:
Окрім того, у Георга I також було три позашлюбних дочки від коханки Мелюзіни фон дер Шуленбург:
На честь Георга I названо штат США — Джорджія.
Попередник Анна Стюарт |
Король Великої Британії 1714-1727 |
Наступник Георг II |
Попередник Анна Стюарт |
Король Ірландії 1714-1727 |
Наступник Георг II |
Попередник Анна Стюарт |
Король Франції титулярний 1714-1727 |
Наступник Георг II |
|