| Молдова (1991 - )з Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
| Республіка Молдова |
|||||
|
|||||
| Девіз: Limba noastra-i o comoara | |||||
| Гімн: Limba noastră (Румунська) Наша мова |
|||||
|
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Кишинів 47°00′ пн. ш. 28°55′ сх. д. / 47.000° пн. ш. 28.917° сх. д. |
||||
| Офіційні мови | Румунська мова1 | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Парламентська республіка | ||||
| - Президент | Ніколае Тімофті | ||||
| - Прем'єр-міністр | Юрій Лянке | ||||
| Незалежність від СРСР | |||||
| - Проголошена | 27 серпня 1991 | ||||
| - Затверджена | 25 грудня 1991 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 33 843 км² (139-а) | ||||
| - Води (%) | 1,4 | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2012 р. | 3 559 500 (без Придністров'я) (132-а) | ||||
| - перепис 2004 р. | 3 383 332 3 938 679 (з Придністров'ям) |
||||
| - Густота | 129/км² (81-а) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2015 р., оцінка | ||||
| - Повний | $14 862 млрд.[1] (140-а) | ||||
| - На душу населення | $4 177 (135th) | ||||
| ВВП (номінальний) | 2015 р., оцінка | ||||
| - Повний | $8 738 млрд.[1] (139) | ||||
| - На душу населення | $2 456[1] (135) | ||||
| ІРЛП (2014) | 0,663 (середній) (111-а) | ||||
| Валюта | Лей (MDL) |
||||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
| Домен інтернету | .md | ||||
| Телефонний код | +373 | ||||
| 1 (гагаузька та російська є офіційними в Гагаузії) 2 Перепис 2004 (National Bureau of Statistics; без Придністров'я і міста Тігіна) 3 Включаючи Придністров'я (дані ООН) |
|||||
Респу́бліка Молдо́ва або Молдова (рум. Republica Moldova) — держава у Східній Європі, столиця — місто Кишинів. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (136 місце у світі).
Молдова є унітарною парламентською республікою. Це записано в конституції країни, яку було прийнято 29 липня 1994 з наступними змінами, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, якого обирає парламент. Молдова — член ООН, СОТ, СНД.
В межах Молдови виділяється Придністровська Молдавська Республіка — не визнане державне утворення, незалежність якого проголошена 25 серпня 1991. Згідно із законодавством Молдови, Придністров'я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом.
Зміст
Етимологія[ред. • ред. код]
Назва «Молдова» походить від однойменної річки, чия долина була політичним центром раннього Молдавського князівства. При цьому етимологія назви річки нез'ясована.
Історично в українській мові щодо Молдавського князівства вживали слово Молдавія. Щоправда, щодо теперішньої Республіки Молдови це слово є некоректним (в цьому контексті його прийнято вважати росіянізмом).
Географія[ред. • ред. код]
Див. також: Географія Молдови, Геологія Молдови, Гідрогеологія Молдови, Сейсмічність Молдови, Список ссавців Молдови.
Країна розташована на південному сході Європи між 26 і 30 градусами східної довготи і 45 і 48 градусами північної широти. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (136 місце у світі). Найбільша довжина території з півночі на південь — 350 км, а із заходу на схід — 150 км, на півдні відстань між західним і східним кордоном скорочується до 20-50 км.
Рельєф[ред. • ред. код]
Рельєф Молдови — рівнина із численними пагорбами, розчленована балками та річками. Молдова займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнини, західну околицю Причорноморської низовини, а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота 147 м, максимальна — до 430 м (гори Баланешти). В межах Молдови виділяються Молдовське плато, Північно-Молдовська, Південно-Молдовська та Нижньодністровська рівнина, Придністровська і Тігецька височини. Плато і рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами і балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямі, інтенсивно розчленовані.
Найбільш піднесена і розчленована частина Центральномолдавської височини — Кодри — займає 14,5% площі Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу становить 200–300 м.
Гідрографія[ред. • ред. код]
Головні річки — Дністер (з притоками Старий Реут, Бик, Ботна та інші) і Прут (з притоками Чугур, Ларга, Кам'янка та інші). Багато заплавних озер. Водосховища.
Клімат[ред. • ред. код]
Клімат Молдови помірно континентальний. Середні температури січня на півночі −5°C, на півдні −3 °C, липня відповідно 19 і 22 °C. Опадів від 400 мм на півдні до 560 мм на півночі на рік.
Історія[ред. • ред. код]
У другій половині XIII — першій половині XIV століття південно-східна частина Дністровсько-Карпатських земель належала до складу Золотої Орди. Райони карпатських передгір'їв безпосередньо не належали до володінь Орди, але перебували у васальній залежності від неї.
У XIV столітті Золота Орда почала занепадати. В середині 1340-х угорці розгромили золотоординське війско. Землі в басейні річки Молдова опинилися під владою угорських королів. На цій території утворилося Молдавське князівство — спочатку як васальне князівство Угорського королівства.
Першим намісником Молдови (бл. 1351–1353) був Драгош, волоський воєвода з Мармарощини, з ім'ям якого пов'язують виникнення Молдавського князівства. Після Драгоша Молдовою керували його сини — Сас (1354–1358) і Балк (1359).
У 1359, внаслідок повстання проти угорського панування, князівство стало незалежним. Першим правителем незалежного Молдавського князівства став Богдан I (1359–1365), який до того був воєводою в Марамуреші та васалом угорського короля.
Невдовзі після цього у татар було відвойовано міжріччя Прута і Дністра.
Роман I Мушат (1392–1394) відсуває кордони на півдні до гирла Дунаю і Чорного моря; південна частина території між Лозиною і Дністром, названа Бессарабією за ім'ям першого її власника — представника династії Басарабів з Волощини, разом з фортецями Килія і Четатя Албе потрапляє до природних кордонів історичної Молдови. Сам Роман I гордо називав себе великим господарем, єдиним владикою Землі Молдови від гір до моря.
У 1400 році до князівства була включені і фортеця Білгород (сучасний Білгород-Дністровський). Східним кордоном князівства була ріка Дністер. Західний кордон проходив по вершинах Карпатських гір, південний — по Чорному морю, рікам Дунай, Серет и Мілків. На півночі природного кордону не було, Покуття довший час було спірною територією, через яку велись війни Молдавське князівство й Польща.
Таким чином, історична Молдова охоплювала територію між Східними Карпатами (лісистими Карпатами), Дністром, Чорним морем і Дунаєм. Те, що Молдова знаходилася на перетині інтересів Австрії, Росії і Туреччини, які змагалися за першість у Південно-Східній Європі, значною мірою пояснює подальші територіальні захоплення великих імперських держав.
Попри перемоги, здобуті над турецькими і татарськими, угорськими і польськими полчищами, що нападали одне за одним на Молдову, Стефан III Великий (Штефан чел Маре), національний герой Молдови, змушений був зрештою поступитися султану Баязіду II влітку 1484 р. південною частиною Молдови — Бессарабією — разом з Килією і Четатя Албе.
У 1513, через кілька років після смерті Стефана III, Молдова змушена прийняти режим отоманського сюзеренітету. Цей режим був закріплений серією двосторонніх договорів, що передбачали взаємні зобов'язання і якими Молдова визнавалася не завойованою силою зброї, а такою, яка «підкорилася» туркам. Так, замість того, щоб виплачувати султану данину, Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовнішню політику, обирати власного господаря, використовувати молдавську мову в школі і церкві, а Отоманська імперія зобов'язувалася захищати цілісність Молдови.
З цього моменту і до 1711 р. (останнє антиосманське повстання Кантемира) господарі Молдови, проте, як і Волощини, намагаються звільнитися від сюзеренітету Порти і повернути незалежність як військовим, так і дипломатичним шляхом.
У травні 1600 р. господар Волощини (Мунтенії) Михайло Хоробрий (Міхай Вітязул) також на короткий час стає господарем Молдови, об'єднавши таким чином три князівства: Волощину, Трансильванію і Молдову.
У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим князем московським Олексієм Михайловичем, Росія зобов'язувалася «шанувати честь і порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Четатя Албе, Тігина і Килію разом з регіоном Буджака, які були захоплені і безпосередньо управлялися Високою Портою, і «повернути їх Молдавському князівству назавжди».
Наприкінці XVIII століття в результаті російсько-турецької війни до Російської імперії відійшло лівобережжя Дністра, в 1812 році — землі між Дністром і Прутом.
У 1918 Молдова була включена до складу Румунії. З 1924 по 1940 існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Молдавська АРСР) у складі України. У 1940 Румунія поступилася Бессарабією СРСР. Бессарабія після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР).
У 1989 почалися націоналістичні виступи в столиці, вимоги надання молдавській мові статусу державної, етнічні тертя між молдаванами з одного боку і росіянами та українцями з іншого. В 1990 році був оголошений економічний і політичний суверенітет. 27 серпня 1991 прийнята декларація незалежності Республіки Молдова, в якій Молдова проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі. У 1992 прийнята в ООН.
Політичний устрій[ред. • ред. код]
Молдова є унітарною парламентською республікою. Це записано в конституції країни, яку було прийнято 29 липня 1994 з наступними змінами, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, якого обирає парламент.
Президент[ред. • ред. код]
Президента обирають в парламенті під час таємного голосування терміном на чотири роки.
Після парламентських виборів у квітні 2009 депутати з двох спроб не змогли обрати президента — комуністичній коаліції забракло 1 голосу, а після дострокових виборів уже ліберально-демократичній коаліції не вистачило голосів[2]. Таким чином восени 2010 в країні відбулися ще одні дострокові парламентські вибори[3].
З 11 вересня 2009 до обрання президента виконувачем його обов'язків є спікер парламенту Міхай Гімпу. Після нечергових виборів 2010 до березня 2012 виконувачем обов'язків президента був лідер Демократичної партії Маріан Лупу.
16 березня 2012 президентом Молдови обраний Ніколае Тімофті.
Міжнародні організації[ред. • ред. код]
Молдова входить до таких міжнародних організацій ОБСЄ (з 30 січня 1992), ООН (з 2 березня 1992), МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.
Адміністративний поділ[ред. • ред. код]
Молдова поділяється на 39 адміністративних одиниць першого рівня: 32 райони, 5 муніципіїв та 2 автономні утворення — Гагаузія (Găgăuzia) та Придністров'я (Stînga Nistrului). Загалом у Молдові 60 міст та 917 сіл.
Частину території країни займає невизнана самопроголошена республіка Придністров'я. Території, що перебувають під її контролем, офіційно входять до Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, що є однією з автономій.
Придністровська Молдавська Республіка[ред. • ред. код]
Придністровська Молдавська Республіка — державне утворення в Східній Європі, незалежність якого проголошена 25 серпня 1991, але досі не визнана іншими державами. На заході ПМР межує з Молдовою по річці Дністер, на сході — з Україною. Згідно із законодавством Молдови, Придністров'я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом.
Питання щодо статусу Придністров'я досі лишається актуальним. Міжнародна спільнота визнає регіон частиною Молдови, проте Молдова не має контролю над Придністров'ям. Водночас незалежність ПМР визнали інші самопроголошені республіки пострадянського простору — Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах.
Економіка[ред. • ред. код]
Див. також: Корисні копалини Молдови, Історія освоєння мінеральних ресурсів Молдови, Гірнича промисловість Молдови, Calea Ferată din Moldova
Молдова — аграрно-індустріальна країна. На частку промисловості припадає бл. 60,0%. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять бл. 80%. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище в Кишиневі.
Виробляється: вино, тютюн, консервовані продукти.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,7 млрд. Темп зростання ВВП — (+7,3)%. ВВП на душу населення — $1500. Прямі закордонні інвестиції — $1,7 млрд. (країна сподівається на їх збільшення до 2-2,5 млрд.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) — $ 2,9 млрд (г.ч. Росія — 20%; Румунія — 15%; Україна — 14%; Німеччина — 11%; Італія — 6%). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) — $ 2,3 млрд (г.ч. Росія — 40%; Румунія — 8%; Німеччина — 7,8%; Україна — 7,3%; Італія — 5,5%).
Демографія[ред. • ред. код]
У 2004 році в Молдові був проведений Перепис населення. За результатами Перепису сукупна чисельність постійного населення Молдови (без підконтрольних ПМР територій) склала 3 383 332 осіб, у тому числі 1 305 655 осіб (або 38,6%) міського та 2 077 677 осіб (або 61,4%) сільського населення. До сукупної чисельності населення було включено й тимчасове відсутнє на території Молдови населення, чисельність якого склала 273 тисячі осіб.
Динаміка у порівнянні з переписом населення 1989 була негативною — чисельність населення за цей період зменшилася на 274 тисячі осіб. Скорочення населення було викликане зменшенням народжуваності та від'ємним сальдо міжнародної міграції населення. Характерною особливістю скорочення населення Молдови за цей період стало суттєве перевищення темпів зменшення населення міст над темпами зменшення сільського населення — ці показники склали відповідно 15,2% та 1,9%.
Серед адміністративних одиниць Молдови найбільш населеними виявилися муніципій Кишинів, в якому мешкали 712 тисяч осіб (21% усього населення країни), автономне територіальне утворення Гагаузія (156 тисяч осіб) та муніципій Бєльці (128 тисяч). Населення понад 100 тисяч осіб також мали Кагульський, Гинчештський, Оргейський та Унґенський райони країни.
Національний склад[ред. • ред. код]
Результати Перепису визначили, що основною етнічною групою країни у 2004 році були молдавани, частка яких у сукупній чисельності населення Молдови сягнула 75,8%, збільшившись у порівнянні з 1989 на 5,9 відсоткових пунктів. Частка найбільшої етнічної меншини країни — українців у сукупному населенні Молдови протягом 1989–2004 скоротилася з 11,3% до 8,4%, а росіян — з 9,8% до 5,9%. Натомість зростання відносної чисельносі продемонстрували деякі інші етнічні меншини країни —насамперед гагаузи та румуни. Причому частка осіб, що ідентифікують себе румунами, зросла протягом 15 років між Переписами з 0,1% до 2,2%, що пояснюється насамперед політичними причинами та популяризацією ідеї належності молдавського народу до спільної румунської нації.
78,8% населення Молдови зазначили рідною мовою мову своєї національності. Водночас цей показник є певною мірою заниженим оскільки 18,8% молдаван визначили своєю рідною мовою румунську.
Українці в Республіці Молдова[ред. • ред. код]
Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після молдаван, під час Перепису населення 2004 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4% її населення вказали себе українцями. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисяч осіб) мешкала у муніципії Кишинів, українці становили 8,3% населення столичного муніципію. У відносному вимірі найзначнішими були українські осередки в Окницькому районі (30,7% населення), а також Бричанському районі (25,6%), муніципії Бєльці (23,7%) та Ришканському районі (22,5%).
У Придністров'ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення-2004.
64,1% українців Молдови вважали рідною мовою українську, частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8% сукупного населення.
У Молдові є більш, ніж 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Республіки.
Культура[ред. • ред. код]
Культура Молдови — культура Молдавського князівства, пізніше Бессарабії і Запрутської Молдови, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова і невизнаної Придністровської Молдавської Республіки. Молдавська культура нерозривно пов'язана з народами що населяють Молдавію (в першу чергу — з молдавським народом), з молдавською мовою та іншими мовами Молдови, знаходиться у взаємодії з культурами Румунії, України і Росії, а також інших сусідніх з Молдовою країн.
Музика[ред. • ред. код]
Молдавська музика має глибокі національні традиції. Для неї характерне використання таких народних музичних інструментів як най, флуер і ін. В останні десятиліття одержують розвиток сучасні музичні напрямки. У країні і за її межами стають відомими музичні рок-колективи «Zdob si Zdub» і «Гиндул Мицей», а також поп-співаки Аура, Ріки Артезіану і ін. Клеопатра Стратан — дочка молдавського співака Павла Стратан, занесена в книгу рекордів Гіннеса як наймолодша естрадна співачка. Почала виступати на сцені в 2006 році у віці трьох років. Останніми роками Молдова активно бере участь в конкурсі європейської пісні — «Євробаченні». У 2005 році за Молдову виступала група «Zdob si Zdub», в 2006 — Наталія Гордієнко і Арсеніум.[4]
Свята[ред. • ред. код]
Серед офіційних свят Молдови Новий рік, Різдво Христове, День незалежності Молдови, День національної мови. Відомим молдавським і румунським народним святом є Мерцішор (рум. Mărţişor, від рум. martie — березень) — традиційне свято зустрічі весни, який наголошується 1 березня. Більшістю населення наголошується ряд православних свят, серед яких особливо широко Великдень, Батьківський день, Трійця. C радянського періоду збереглася традиція відзначати свята 23 лютого, 8 березня, 1 і 9 травня. З нових свят треба відзначити Національний день вина, що святкувався вперше в 2002 році.
Національна кухня[ред. • ред. код]
Молдавська кухня — національна кухня Молдови. Молдова розташована в регіоні багатих природних можливостей, винограда, фруктів і різноманітних овочів, а також вівчарства і птахівництва, що обусловлює багатство і різноманітність національної кухні.
Молдавська кухня складалася під впливом грецької, турецької, балканської, західноєвропейської, а пізніше — української і російської кухонь, і проте вона відрізняється самобутністю.
Освіта[ред. • ред. код]
У Молдові працюють такі заклади освіти:
- 35 вишів.
- 1551 шкіл, гімназій, ліцеїв.
- 51 коледж.
- 1295 дитячих садків.
- 8 оздоровчих структур.
- 56 дитячих таборів.
- 116 лікарняних установ.
Випускниками університетів стали:
- 17,4 тисячі осіб у 2005.
- 104,4 тисячі осіб у 1998-2005.
З 1996 Республіка є повноцінним членом Франкофонії. Тож чільне місце серед іноземних мов посідає французька. У 2009/10 навчальному році серед школярів її вивчали 52% як першу та 7% як другу. Поступалася їй англійська з 48% та 6% відповідно, і німецька, якої загалом навчалися трохи більше за 3%.[5]
Див. також[ред. • ред. код]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Молдова |
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ а б в «World Economic Outlook Database, April 2014». IMF. Процитовано 28 January 2015.
- ↑ У Молдові втретє не змогли обрати президента — Гарт
- ↑ У Молдові восени знову пройдуть дострокові вибори в парламент — UkraNews
- ↑ Фотосесія учасниці Євробачення 2006 від Молдови, Наталії Гордієнко
- ↑ http://www.moldavie.fr/spip.php?article1502
Посилання[ред. • ред. код]
- Чисельність та національний склад населення Молдавської Автономної Соціалістичної Республіки 1924–1940 рр. (укр.)
- Географія. Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів
- Геополітичне середовище і зовнішня політика Республіки Молдова
- Республіка Молдова: шлях до міжнародного визнання (1991–1995 pp.)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|||||||
|
||||||||||
|
|||||||||||
|
||||||||
|
|
|||||
|
|||||||||||||||||||||||
|
||||||||
