| 1 Талер Зальцбург Серебро ... > История > Изменение |
| Дата изменения | 2015-04-30 05:56 (older) | 2024-04-02 18:26 (newer) |
| Добавил | ||
| Состояние изменения | Проверенно | Проверенно |
|
|
|
| Номинал | 1 Талер | 1 Талер |
| Страна | Зальцбург | Зальцбург |
| Год(а) выпуска | 1759 | 1759 |
| Металл | Серебро | Серебро |
| Личность | Sigismund von Schrattenbach | Sigismund von Schrattenbach |
| Категории | ||
| Ссылка на каталог | Dav 1254 1253 / KM 395.2 395.1 | Dav 1254 1253 / KM 395 |
Описание -
English
|
1759, Salzburg, Sigismund III von Schrattenbach. Large Silver Thaler Coin. R! Mint Year: 1759 Obverse: Bust of Sigismund III von Schrattenbach as Archibishop-Prince of Salzburg, wearing robe and jewelled cross. The Archbishopric of Salzburg was an ecclesiastical state of the Holy Roman Empire, roughly consisting of the present-day state of Salzburg in Austria. The diocese arose from St. Peter's Abbey, founded about 696 by St. Rupert at the former Roman city of Iuvavum (Salzburg). The last Archbishop with princely authority was Hieronymus von Colloredo, an early patron of Salzburg native Wolfgang Amadeus Mozart. Since 1648, the Archbishop of Salzburg has also borne the title Primas Germaniae ("First [Bishop] of Germania"). The powers of this title – now non-jurisdictional – are limited to being the Pope's first correspondent in the German-speaking world, but used to include the right to summon the Prince-electors. The Archbishop also has the title of legatus natus ("permanent legate") to the Pope, which, although not a cardinal, gives the Archbishop the privilege of wearing red vesture (which is much deeper than a cardinal's scarlet), even in Rome. The Archbishopric grew to become one of the most important Catholic bastions in Europe. Possibly the most bigoted of all Catholic areas, it expelled the Jews around 1500 and the Protestants in 1731. Sigismund Graf von Schrattenbach (28 February 1698 – 16 December 1771) was Prince-Archbishop of Salzburg from 1753 to 1771. He was born in Graz, Styria, the son of Count Otto Heinrich von Schrattenbach and Maria Theresa, Countess of Wildenstein and widowed Baroness Gall von Gallenstein. After studying theology in Rome, Schrattenbach was ordained a priest in 1723 and obtained a seat in the Salzburg cathedral chapter in 1733. In 1747 he was appointed administrator of Hohenwerfen Castle, later also cathedral dean and privy councillor. He was elected Archbishop of Salzburg after the death of Count Andreas Jakob von Dietrichstein in 1753, after numeorus rounds of voting he finally prevailed against rivalling Joseph Maria von Thun, Bishop of Gurk. During his tenure Leopold Mozart as well as his son Wolfgang Amadeus were appointed members of the episcopal court orchestra. In 1763 he employed Michael Haydn as court composer. Schrattenbach died in Salzburg, aged 73. His funeral service on 2 January 1772 was the occasion for the first performance of the Michael Haydn's Requiem Missa pro defunctis Archespiscopo written in his honour. Schrattenbach was succeeded after his death by Count Hieronymus von Colloredo, the last Salzburg prince-archbishop before the 1803 secularisation. Michael Haydn stayed in Salzburg under the reign of Colloredo; Wolfgang Amadeus Mozart, on the other hand, left soon after. |
1759, Salzburg, Sigismund III von Schrattenbach. Large Silver Thaler Coin. Mint Year: 1759 Obverse: Bust of Sigismund III von Schrattenbach as Archibishop-Prince of Salzburg, wearing robe and jewelled cross. The Archbishopric of Salzburg was an ecclesiastical state of the Holy Roman Empire, roughly consisting of the present-day state of Salzburg in Austria. The diocese arose from St. Peter's Abbey, founded about 696 by St. Rupert at the former Roman city of Iuvavum (Salzburg). The last Archbishop with princely authority was Hieronymus von Colloredo, an early patron of Salzburg native Wolfgang Amadeus Mozart. Since 1648, the Archbishop of Salzburg has also borne the title Primas Germaniae ("First [Bishop] of Germania"). The powers of this title – now non-jurisdictional – are limited to being the Pope's first correspondent in the German-speaking world, but used to include the right to summon the Prince-electors. The Archbishop also has the title of legatus natus ("permanent legate") to the Pope, which, although not a cardinal, gives the Archbishop the privilege of wearing red vesture (which is much deeper than a cardinal's scarlet), even in Rome. The Archbishopric grew to become one of the most important Catholic bastions in Europe. Possibly the most bigoted of all Catholic areas, it expelled the Jews around 1500 and the Protestants in 1731. Sigismund Graf von Schrattenbach (28 February 1698 – 16 December 1771) was Prince-Archbishop of Salzburg from 1753 to 1771. He was born in Graz, Styria, the son of Count Otto Heinrich von Schrattenbach and Maria Theresa, Countess of Wildenstein and widowed Baroness Gall von Gallenstein. After studying theology in Rome, Schrattenbach was ordained a priest in 1723 and obtained a seat in the Salzburg cathedral chapter in 1733. In 1747 he was appointed administrator of Hohenwerfen Castle, later also cathedral dean and privy councillor. He was elected Archbishop of Salzburg after the death of Count Andreas Jakob von Dietrichstein in 1753, after numeorus rounds of voting he finally prevailed against rivalling Joseph Maria von Thun, Bishop of Gurk. During his tenure Leopold Mozart as well as his son Wolfgang Amadeus were appointed members of the episcopal court orchestra. In 1763 he employed Michael Haydn as court composer. Schrattenbach died in Salzburg, aged 73. His funeral service on 2 January 1772 was the occasion for the first performance of the Michael Haydn's Requiem Missa pro defunctis Archespiscopo written in his honour. Schrattenbach was succeeded after his death by Count Hieronymus von Colloredo, the last Salzburg prince-archbishop before the 1803 secularisation. Michael Haydn stayed in Salzburg under the reign of Colloredo; Wolfgang Amadeus Mozart, on the other hand, left soon after. |
Описание -
Deutsch
|
1759, Salzburg, Sigismund III. von Schrattenbach. Große Silbertalermünze. Münzjahr: 1759 Münzort: Salzburg Nennwert: Thaler (Konvention) Referenz: Davenport 1253, KM-395.1. Herrscher (Fürstbischof): Sigismund III. Graf von Schrattenbach. Durchmesser: 41,1 mm. Gewicht: 27,98 g. Material: Silber Vorderseite: Büste von Sigismund III. von Schrattenbach als Erzbischof-Fürst von Salzburg, mit Robe und juwelenbesetztem Kreuz. Legende: SIGISMUNDUS . DG: A & . P . S . A . S . L. N . G . P . Rückseite: Sitzender Heiliger Rupert, tragendes Salzfass mit der Reliquie der Madonna von Oettingen, das auf einem Tisch steht. Kommentar: Der Tisch ist mit einer genähten Tischdecke bedeckt, die das Wappen des Erzbischofs zeigt! Legende: S . RUPERTUS. EPISCOP. SALISBURGENS . 1759 * Das Erzbistum Salzburg war ein Kirchenstaat des Heiligen Römischen Reiches, der ungefähr aus dem heutigen Bundesland Salzburg in Österreich bestand. Die Diözese entstand aus der Abtei St. Peter, die um 696 vom heiligen Rupert in der ehemaligen römischen Stadt Iuvavum (Salzburg) gegründet wurde. Der letzte Erzbischof mit fürstlicher Autorität war Hieronymus von Colloredo, ein früher Förderer des Salzburger Wolfgang Amadeus Mozart. Seit 1648 trägt der Salzburger Erzbischof auch den Titel Primas Germaniae („Erster [Bischof] von Germanien“). Die Befugnisse dieses Titels – inzwischen außergerichtlich – beschränken sich auf die Tätigkeit als erster Korrespondent des Papstes im deutschsprachigen Raum, umfassten früher jedoch auch das Recht, die Kurfürsten einzuberufen. Der Erzbischof hat auch den Titel legatus natus („ständiger Legat“) des Papstes, der dem Erzbischof, obwohl er kein Kardinal ist, das Privileg einräumt, auch in Rom ein rotes Gewand zu tragen (das viel tiefer ist als das Scharlachrot eines Kardinals). Das Erzbistum entwickelte sich zu einer der bedeutendsten katholischen Bastionen Europas. Es war möglicherweise das bigottste aller katholischen Gebiete und wurde um 1500 von den Juden und 1731 von den Protestanten vertrieben. Sigismund Graf von Schrattenbach (28. Februar 1698 – 16. Dezember 1771) war von 1753 bis 1771 Fürsterzbischof von Salzburg. Er wurde in Graz, Steiermark, als Sohn des Grafen Otto Heinrich von Schrattenbach und der verwitweten Baronin Gall von Gallenstein, Maria Theresia, Gräfin von Wildenstein, geboren. Nach einem Theologiestudium in Rom wurde Schrattenbach 1723 zum Priester geweiht und erhielt 1733 einen Sitz im Salzburger Domkapitel. 1747 wurde er zum Verwalter der Burg Hohenwerfen, später auch zum Domdekan und Geheimrat ernannt. Nach dem Tod des Grafen Andreas Jakob von Dietrichstein im Jahr 1753 wurde er zum Erzbischof von Salzburg gewählt und setzte sich in zahlreichen Wahlgängen schließlich gegen seinen Rivalen Joseph Maria von Thun, Bischof von Gurk, durch. Während seiner Amtszeit wurden Leopold Mozart und sein Sohn Wolfgang Amadeus zu Mitgliedern der bischöflichen Hofkapelle ernannt. 1763 engagierte er Michael Haydn als Hofkomponisten. Schrattenbach starb im Alter von 73 Jahren in Salzburg. Seine Trauerfeier am 2. Januar 1772 war Anlass für die Uraufführung von Michael Haydns zu seinen Ehren geschriebenem Requiem Missa pro defunctis Archespiscopo. Nachfolger Schrattenbachs wurde nach seinem Tod Graf Hieronymus von Colloredo, der letzte Salzburger Fürsterzbischof vor der Säkularisation 1803. Michael Haydn hielt sich unter Colloredo in Salzburg auf; Wolfgang Amadeus Mozart hingegen verließ das Unternehmen bald darauf. |
|
Описание -
Русский
|
1759, Зальцбург, Сигизмунд III фон Шраттенбах. Большая серебряная монета талер. Год монетного двора: 1759 Место монетного двора: Зальцбург Номинал: Талер (Конвенция) Артикул: Давенпорт 1253, KM-395.1. Правитель (принц-епископ): Сигизмунд III. Граф Шраттенбах. Диаметр: 41,1 мм. Вес: 27,98 г. Материал: серебро. Аверс: Бюст Сигизмунда III фон Шраттенбаха в образе архиепископа-принца Зальцбургского в мантии и кресте, украшенном драгоценными камнями. Легенда: СИГИММУНД. ДГ: А и. П . С. А. С. Л. Н. Г . П . Реверс: Сидящий Святой Руперт, поддерживающий бочку с солью, увенчанную реликвией Мадонны Эттингенской, стоящей на столе. Комментарий: Стол покрыт вышитой скатертью с изображением герба архиепископа! Легенда: С. РУПЕРТУС. ЕПИСКОП. САЛИСБУРГЕН. 1759 * Архиепископство Зальцбургское было церковным государством Священной Римской империи, примерно состоящим из современного штата Зальцбург в Австрии. Епархия возникла на базе аббатства Святого Петра, основанного около 696 года святым Рупертом в бывшем римском городе Ювавум (Зальцбург). Последним архиепископом с княжеской властью был Иероним фон Коллоредо, один из первых покровителей уроженца Зальцбурга Вольфганга Амадея Моцарта. С 1648 года архиепископ Зальцбурга также носил титул Primas Germaniae («Первый [епископ] Германии»). Полномочия этого титула, теперь не являющиеся юрисдикционными, ограничиваются должностью первого корреспондента Папы в немецкоязычном мире, но раньше включали право вызывать принцев-выборщиков. Архиепископ также имеет титул legatus natus («постоянный легат») при Папе, который, хотя и не является кардиналом, дает архиепископу привилегию носить красное облачение (которое намного глубже, чем алый кардинал кардинала), даже в Риме. Архиепископство превратилось в один из самых важных католических бастионов в Европе. Вероятно, самая фанатичная из всех католических областей, она изгнала евреев около 1500 г. и протестантов в 1731 г. Сигизмунд Граф фон Шраттенбах (28 февраля 1698 — 16 декабря 1771) был принцем-архиепископом Зальцбурга с 1753 по 1771 год. Он родился в Граце, Штирия, в семье графа Отто Генриха фон Шраттенбаха и Марии Терезии, графини Вильденштейн и овдовевшей баронессы Галль фон Галленштайн. После изучения богословия в Риме Шраттенбах был рукоположен в священники в 1723 году и получил место в капитуле Зальцбургского собора в 1733 году. В 1747 году он был назначен администратором замка Хоэнверфен, позже также настоятелем собора и тайным советником. Он был избран архиепископом Зальцбурга после смерти графа Андреаса Якоба фон Дитрихштейна в 1753 году. После многочисленных туров голосования он, наконец, одержал победу над соперником Йозефом Марией фон Тун, епископом Гуркским. Во время его пребывания в должности Леопольд Моцарт, а также его сын Вольфганг Амадей были назначены членами епископского придворного оркестра. В 1763 году он нанял Михаэля Гайдна в качестве придворного композитора. Шраттенбах умер в Зальцбурге в возрасте 73 лет. Его отпевание 2 января 1772 года стало поводом для первого исполнения «Реквиема Михаэля Гайдна Missa pro defunctis Archespiscopo», написанного в его честь. После его смерти Шраттенбаху наследовал граф Иероним фон Коллоредо, последний принц-архиепископ Зальцбурга до секуляризации 1803 года. Михаэль Гайдн остался в Зальцбурге во время правления Коллоредо; С другой стороны, Вольфганг Амадей Моцарт вскоре ушел. |
|
Описание -
Українська
|
1759, Зальцбург, Сигізмунд III фон Шраттенбах. Велика срібна монета талер. Рік карбування: 1759 Місце карбування: Зальцбург Номінал: талер (Конвенція) Посилання: Давенпорт 1253, KM-395.1. Правитель (князь-єпископ): Сигізмунд III. Граф Шраттенбах. Діаметр: 41,1 мм Вага: 27,98 г Матеріал: срібло Аверс: Бюст Сигізмунда III фон Шраттенбаха як архієпископа-князя Зальцбурга в мантії та прикрашеному коштовностями хресті. Легенда: SIGISMUNDUS . DG : A & . П . S . А . S . Л. N . G . П . Реверс: Святий Руперт, який сидить, підтримує бочку з сіллю, увінчану реліквією Мадонни Еттінгенської, яка стоїть на столі. Коментар: Стіл накритий скатертиною, на якій видно герб Архиєпископа! Легенда: С. РУПЕРТУС . ЄПИСКОП . САЛІСБУРГСЬКИЙ . 1759 * Зальцбурзьке архієпископство було церковною державою Священної Римської імперії, яка приблизно складалася з сучасної землі Зальцбург в Австрії. Діоцезія виникла з абатства Св. Петра, заснованого близько 696 р. Св. Рупертом у колишньому римському місті Ювавум (Зальцбург). Останнім архієпископом із князівською владою був Ієронім фон Коллоредо, ранній покровитель уродженця Зальцбурга Вольфганга Амадея Моцарта. З 1648 року архієпископ Зальцбурга також носив титул Primas Germaniae («Перший [єпископ] Німеччини»). Повноваження цього титулу – тепер не юрисдикційного – обмежуються тим, щоб бути першим кореспондентом Папи в німецькомовному світі, але раніше включали право викликати князів-виборців. Архієпископ також має титул legatus natus («постійний легат») при Папі, який, хоча він і не є кардиналом, дає йому привілей носити червоний одяг (який набагато глибший, ніж червоний кардинальський), навіть у Римі. Архієпископство стало одним із найважливіших католицьких бастіонів у Європі. Можливо, найбільш фанатизована з усіх католицьких областей, вона вигнала євреїв близько 1500 року, а протестантів у 1731 році. Сигізмунд Граф фон Шраттенбах (28 лютого 1698 — 16 грудня 1771) — князь-архієпископ Зальцбурга з 1753 по 1771 рік. Він народився в Граці, Штирія, в сім'ї графа Отто Генріха фон Шраттенбаха та Марії Терезії, графині Вільденштейн і овдовілої баронеси Галл фон Галленштайн. Після вивчення теології в Римі Шраттенбах був висвячений на священика в 1723 році і отримав місце в Зальцбурзькому кафедральному капітулі в 1733 році. У 1747 році він був призначений адміністратором замку Хоенверфен, пізніше також деканом собору і таємним радником. Він був обраний архієпископом Зальцбурга після смерті графа Андреаса Якоба фон Дітріхштейна в 1753 році, після багатьох турів голосування він нарешті переміг суперника Йозефа Марію фон Туна, єпископа Гурка. Під час його правління Леопольд Моцарт, а також його син Вольфганг Амадей були призначені членами єпископського придворного оркестру. У 1763 році він найняв Міхаеля Гайдна в якості придворного композитора. Шраттенбах помер у Зальцбурзі у віці 73 років. Його похоронна служба 2 січня 1772 року стала нагодою для першого виконання Реквієму Міхаеля Гайдна про мертву місію Archespiscopo, написаного на його честь. Після смерті Шраттенбаха наступником став граф Ієронім фон Коллоредо, останній принц-архієпископ Зальцбурга до секуляризації 1803 року. Міхаель Гайдн залишився в Зальцбурзі під час правління Коллоредо; Вольфганг Амадей Моцарт, навпаки, незабаром пішов. |
|
Описание -
Italiano
|
1759, Salisburgo, Sigismondo III von Schrattenbach. Grande moneta tallero d'argento. Anno di zecca: 1759 Luogo di zecca: Salisburgo Denominazione: Thaler (Convenzione) Riferimento: Davenport 1253, KM-395.1. Sovrano (principe-vescovo): Sigismondo III. Conte di Schrattenbach. Diametro: 41,1 mm Peso: 27,98 g Materiale: argento Dritto: Busto di Sigismondo III von Schrattenbach come principe arcivescovo di Salisburgo, con indosso una tunica e una croce ingioiellata. Legenda: SIGISMUNDUS . DG: A e . P . S . UN . S . l. N . G . P . Rovescio: San Ruperto seduto, che sorregge una botte di sale sormontata dalla reliquia della Madonna di Oettingen, posta su un tavolo. Commento: Il tavolo è coperto da una tovaglia cucita che mostra lo stemma dell'Arcivescovo! Legenda: S. RUPERTO. EPISCOP. SALISBURGO . 1759 * L'arcivescovado di Salisburgo era uno stato ecclesiastico del Sacro Romano Impero, costituito all'incirca dall'attuale stato di Salisburgo in Austria. La diocesi ebbe origine dall'Abbazia di San Pietro, fondata intorno al 696 da San Ruperto nell'ex città romana di Iuvavum (Salisburgo). L'ultimo arcivescovo con autorità principesca fu Hieronymus von Colloredo, uno dei primi mecenati del nativo di Salisburgo Wolfgang Amadeus Mozart. Dal 1648 l'arcivescovo di Salisburgo porta anche il titolo di Primas Germaniae ("Primo [vescovo] di Germania"). I poteri di questo titolo – ora non giurisdizionale – si limitano a quello di primo corrispondente del Papa nel mondo di lingua tedesca, ma includevano anche il diritto di citare i principi elettori. L'Arcivescovo ha anche il titolo di legatus natus ("legato permanente") del Papa, che, pur non essendo cardinale, dà all'Arcivescovo il privilegio di indossare una veste rossa (che è molto più profonda dello scarlatto cardinalizio), anche a Roma. L'Arcivescovado crebbe fino a diventare uno dei bastioni cattolici più importanti d'Europa. Forse la più bigotta di tutte le zone cattoliche, espulse gli ebrei intorno al 1500 e i protestanti nel 1731. Sigismund Graf von Schrattenbach (28 febbraio 1698 – 16 dicembre 1771) fu principe arcivescovo di Salisburgo dal 1753 al 1771. Nacque a Graz, in Stiria, figlio del conte Otto Heinrich von Schrattenbach e di Maria Teresa, contessa di Wildenstein e baronessa vedova Gall von Gallenstein. Dopo aver studiato teologia a Roma, Schrattenbach fu ordinato sacerdote nel 1723 e nel 1733 ottenne un posto nel capitolo del duomo di Salisburgo. Nel 1747 fu nominato amministratore del castello di Hohenwerfen, in seguito anche decano della cattedrale e consigliere privato. Dopo la morte del conte Andreas Jakob von Dietrichstein nel 1753 fu eletto arcivescovo di Salisburgo e dopo numerose votazioni prevalse finalmente sul rivale Joseph Maria von Thun, vescovo di Gurk. Durante il suo mandato Leopold Mozart e suo figlio Wolfgang Amadeus furono nominati membri dell'orchestra della corte vescovile. Nel 1763 assunse Michael Haydn come compositore di corte. Schrattenbach morì a Salisburgo, all'età di 73 anni. Il suo servizio funebre il 2 gennaio 1772 fu l'occasione per la prima esecuzione del Requiem Missa pro defunctis Archespiscopo di Michael Haydn, scritto in suo onore. Dopo la sua morte a Schrattenbach successe il conte Hieronymus von Colloredo, l'ultimo principe arcivescovo di Salisburgo prima della secolarizzazione del 1803. Michael Haydn soggiornò a Salisburgo sotto il regno di Colloredo; Wolfgang Amadeus Mozart, invece, se ne andò poco dopo. |
|
Описание -
Français
|
1759, Salzbourg, Sigismond III von Schrattenbach. Grande pièce de Thaler en argent. Année de la monnaie : 1759 Lieu de la monnaie : Salzbourg Dénomination : Thaler (Convention) Référence : Davenport 1253, KM-395.1. Souverain (Prince-Évêque) : Sigismond III. Comte de Schrattenbach. Diamètre : 41,1 mm Poids : 27,98 g Matériau : Argent Avers : Buste de Sigismond III von Schrattenbach en archevêque-prince de Salzbourg, portant une robe et une croix ornée de bijoux. Légende : SIGISMUNDUS . DG : A & . P. S. UN . S. L. N. G . P. Revers : Saint Rupert assis, supportant un tonneau à sel surmonté de la relique de la Madone d'Oettingen, qui est posée sur une table. Commentaire : La table est recouverte d'une nappe cousue aux armes de l'Archevêque ! Légendes . RUPERTUS. ÉPISCOP. SALISBOURG . 1759 * L'archevêché de Salzbourg était un État ecclésiastique du Saint-Empire romain germanique, comprenant à peu près l'État actuel de Salzbourg en Autriche. Le diocèse est né de l'abbaye Saint-Pierre, fondée vers 696 par Saint-Rupert dans l'ancienne ville romaine d'Iuvavum (Salzbourg). Le dernier archevêque doté de l'autorité princière était Hieronymus von Colloredo, l'un des premiers mécènes de Wolfgang Amadeus Mozart, originaire de Salzbourg. Depuis 1648, l'archevêque de Salzbourg porte également le titre de Primas Germaniae (« Premier [évêque] de Germanie »). Les pouvoirs de ce titre – désormais non juridictionnel – se limitent à celui de premier correspondant du pape dans le monde germanophone, mais incluaient autrefois le droit de convoquer les princes électeurs. L'archevêque a également le titre de legatus natus (« légat permanent ») auprès du pape, ce qui, bien que n'étant pas cardinal, lui donne le privilège de porter un vêtement rouge (qui est beaucoup plus profond que l'écarlate d'un cardinal), même à Rome. L'archevêché est devenu l'un des bastions catholiques les plus importants d'Europe. Peut-être la région catholique la plus bigote, elle expulsa les Juifs vers 1500 et les Protestants en 1731. Sigismond Graf von Schrattenbach (28 février 1698-16 décembre 1771) fut prince-archevêque de Salzbourg de 1753 à 1771. Il est né à Graz, en Styrie, fils du comte Otto Heinrich von Schrattenbach et de Marie-Thérèse, comtesse de Wildenstein et veuve, baronne Gall von Gallenstein. Après des études de théologie à Rome, Schrattenbach fut ordonné prêtre en 1723 et obtint un siège au chapitre de la cathédrale de Salzbourg en 1733. En 1747, il fut nommé administrateur du château de Hohenwerfen, plus tard également doyen de la cathédrale et conseiller privé. Il fut élu archevêque de Salzbourg après la mort du comte Andreas Jakob von Dietrichstein en 1753, après de nombreux tours de scrutin, il l'emporta finalement contre son rival Joseph Maria von Thun, évêque de Gurk. Durant son mandat, Léopold Mozart ainsi que son fils Wolfgang Amadeus furent nommés membres de l'orchestre de la cour épiscopale. En 1763, il employa Michael Haydn comme compositeur de la cour. Schrattenbach est décédé à Salzbourg, à l'âge de 73 ans. Ses funérailles le 2 janvier 1772 furent l'occasion de la première représentation du Requiem Missa pro defunctis Archespiscopo de Michael Haydn écrit en son honneur. Schrattenbach fut remplacé après sa mort par le comte Hieronymus von Colloredo, le dernier prince-archevêque de Salzbourg avant la sécularisation de 1803. Michael Haydn séjourna à Salzbourg sous le règne de Colloredo ; Wolfgang Amadeus Mozart, en revanche, est parti peu de temps après. |
|
Описание -
Español
|
1759, Salzburgo, Segismundo III von Schrattenbach. Moneda grande de tálero de plata. Año de ceca: 1759 Lugar de ceca: Salzburgo Denominación: Thaler (Convención) Referencia: Davenport 1253, KM-395.1. Gobernante (Príncipe-Obispo): Segismundo III. Conde de Schrattenbach. Diámetro: 41,1 mm Peso: 27,98 g Material: Plata Anverso: Busto de Segismundo III von Schrattenbach como Príncipe Arzobispo de Salzburgo, vestido con túnica y cruz enjoyada. Leyenda: SIGISMUNDO. Director General: A y . PAG . S . A . S . l. norte. G. PAG . Reverso: San Ruperto sentado, sosteniendo un barril de sal coronado por la reliquia de la Virgen de Oettingen, colocada sobre una mesa. Comentario: ¡La mesa está cubierta con un mantel cosido que muestra las armas del Arzobispo! Leyenda: S . RUPERTO. EPISCOP. SALISBURGENS. 1759 * El Arzobispado de Salzburgo era un estado eclesiástico del Sacro Imperio Romano Germánico, que consistía aproximadamente en el actual estado de Salzburgo en Austria. La diócesis surgió de la Abadía de San Pedro, fundada alrededor del año 696 por San Ruperto en la antigua ciudad romana de Iuvavum (Salzburgo). El último arzobispo con autoridad principesca fue Hieronymus von Colloredo, uno de los primeros mecenas de Wolfgang Amadeus Mozart, nativo de Salzburgo. Desde 1648, el arzobispo de Salzburgo también lleva el título de Primas Germaniae ("Primer [obispo] de Germania"). Los poderes de este título –ahora no jurisdiccional– se limitan a ser el primer corresponsal del Papa en el mundo de habla alemana, pero antes incluían el derecho de convocar a los Príncipes electores. El Arzobispo también tiene el título de legatus natus ("legado permanente") ante el Papa, que, aunque no es cardenal, le da al Arzobispo el privilegio de usar vestiduras rojas (que son mucho más profundas que el escarlata de un cardenal), incluso en Roma. El Arzobispado creció hasta convertirse en uno de los bastiones católicos más importantes de Europa. Posiblemente la más intolerante de todas las áreas católicas, expulsó a los judíos alrededor de 1500 y a los protestantes en 1731. Segismundo Graf von Schrattenbach (28 de febrero de 1698 - 16 de diciembre de 1771) fue Príncipe-Arzobispo de Salzburgo de 1753 a 1771. Nació en Graz, Estiria, hijo del conde Otto Heinrich von Schrattenbach y María Teresa, condesa de Wildenstein y baronesa viuda Gall von Gallenstein. Después de estudiar teología en Roma, Schrattenbach fue ordenado sacerdote en 1723 y obtuvo un asiento en el capítulo de la catedral de Salzburgo en 1733. En 1747 fue nombrado administrador del castillo de Hohenwerfen, más tarde también decano de la catedral y consejero privado. Fue elegido arzobispo de Salzburgo tras la muerte del conde Andreas Jakob von Dietrichstein en 1753, y después de numerosas rondas de votación finalmente se impuso a su rival Joseph Maria von Thun, obispo de Gurk. Durante su mandato, Leopold Mozart y su hijo Wolfgang Amadeus fueron nombrados miembros de la orquesta de la corte episcopal. En 1763 contrató a Michael Haydn como compositor de la corte. Schrattenbach murió en Salzburgo, a la edad de 73 años. Su funeral el 2 de enero de 1772 fue la ocasión para la primera representación del Réquiem Missa pro defunctis Archespiscopo de Michael Haydn escrito en su honor. Schrattenbach fue sucedido después de su muerte por el conde Hieronymus von Colloredo, el último príncipe-arzobispo de Salzburgo antes de la secularización de 1803. Michael Haydn permaneció en Salzburgo bajo el reinado de Colloredo; Wolfgang Amadeus Mozart, en cambio, se marchó poco después. |
|
| Описание - |
1759 年，萨尔茨堡，西吉斯蒙德三世·冯·施拉滕巴赫。塞勒大银币。 铸币年份：1759 铸币地点：萨尔茨堡 面额：Thaler（公约） 参考号：Davenport 1253，KM-395.1。统治者（亲王主教）：西吉斯蒙德三世。施拉滕巴赫伯爵。直径：41.1 毫米 重量：27.98 克 材质：银色 正面：西吉斯蒙德三世·冯·施拉滕巴赫身为萨尔茨堡大公的半身像，身穿长袍，佩戴镶有宝石的十字架。传说：西吉斯蒙德斯。总干事：A & . P。 S。 A 。 S。 L。尼。 G 。 P。背面：圣鲁珀特坐像，支撑着盐桶，盐桶上放着奥廷根圣母圣物，放置在桌子上。评论：桌子上铺着缝制的桌布，上面显示着大主教的手臂！图例：S.鲁珀图斯。 EPISCOP 。索尔斯堡。 1759* 萨尔茨堡大主教区是神圣罗马帝国的一个教会国家，大致包括现在奥地利萨尔茨堡州。该教区起源于圣彼得修道院，该修道院由圣鲁珀特于 696 年左右在前罗马城市尤瓦武姆（萨尔茨堡）建立。最后一位拥有王权的大主教是希罗尼穆斯·冯·科洛雷多 (Hieronymus von Colloredo)，他是萨尔茨堡人沃尔夫冈·阿马多伊斯·莫扎特的早期赞助人。自 1648 年起，萨尔茨堡大主教还享有 Primas Germaniae（“日耳曼尼亚第一[主教]”）的称号。这一头衔的权力——现在不具司法管辖权——仅限于成为教皇在德语世界的第一位通讯员，但过去包括传唤王子选举人的权利。大主教还拥有教皇的legatus natus（“永久使节”）头衔，尽管大主教不是红衣主教，但即使在罗马，大主教也有穿着红色圣衣（比红衣主教的猩红色深得多）的特权。大主教辖区逐渐成为欧洲最重要的天主教堡垒之一。它可能是所有天主教地区中最顽固的，它在 1500 年左右驱逐了犹太人，并在 1731 年驱逐了新教徒。 西吉斯蒙德·冯·施拉滕巴赫伯爵（Sigismund Graf von Schrattenbach，1698年2月28日－1771年12月16日），1753年至1771年担任萨尔茨堡王子大主教。 他出生于施泰尔马克州格拉茨，是奥托·海因里希·冯·施拉滕巴赫伯爵和维尔登斯坦伯爵夫人玛丽亚·特蕾莎以及丧偶的加尔·冯·加伦斯坦男爵夫人的儿子。在罗马学习神学后，施拉滕巴赫于 1723 年被任命为牧师，并于 1733 年在萨尔茨堡大教堂分会获得席位。1747 年，他被任命为霍恩韦尔芬城堡的管理员，后来又担任大教堂院长和枢密院议员。 1753年安德烈亚斯·雅各布·冯·迪特里希斯坦伯爵去世后，他被选为萨尔茨堡大主教，经过多轮投票，他最终击败了竞争对手古尔克主教约瑟夫·玛丽亚·冯·图恩。在他任职期间，利奥波德·莫扎特和他的儿子沃尔夫冈·阿玛迪斯被任命为圣公会宫廷管弦乐团的成员。 1763年，他聘请迈克尔·海顿担任宫廷作曲家。 施拉滕巴赫在萨尔茨堡去世，享年 73 岁。1772 年 1 月 2 日，他的葬礼上首次演奏了迈克尔·海顿为纪念他而创作的《安魂弥撒》（Requiem Missa pro defunctis Archespiscopo）。施拉滕巴赫去世后，由 1803 年世俗化前最后一位萨尔茨堡王子大主教希罗尼穆斯·冯·科洛雷多 (Hieronymus von Colloredo) 伯爵继任。迈克尔·海顿在科洛雷多的统治下留在了萨尔茨堡。另一方面，沃尔夫冈·阿玛多伊斯·莫扎特不久后就离开了。 |
