1642, Augsburg (Free City), Ferdinand III. Silver "City-View" Thaler Coin. R!

Mint year: 1642
Denomination: Thaler
Reference: Davenport 5039A, KM-77. R!
Condition: Lightly tooled/chased fields, otherwise a nice XF-AU!
Mint Place: Augsburg (as free City within the Holy Roman Empire).
Weight: 28.88gm
Diameter: 43mm
Material: Silver

Obverse: Draped, armored and laureated bust of Ferdinand III right, lion´s face inside shoulder drapery.
Legend: * IMP : CAES : FERD : III . P . F . GER . HVN : BOH : REX .

Reverse: Winged cupid´s face above city view and Pyr of Augsburg (Pine cone) in foreground, splitting date (16-41).
Legend: . AVGVSTA . VIN (three horse-shoes) DELICORVM .

Augsburg is an independent city in the south-west of Bavaria. The College town is home of the Regierungsbezirk Schwaben and also of the Bezirk Schwaben and the Landkreis Augsburg. In 1906 Augsburg became a Großstadt (city), and is currently the third-largest city in Bavaria with more than 264,000 citizens. Only Munich and Nuremberg are larger. The name of the city dated from the Roman settlement Augusta Vindelicorum. The city was founded by the Roman emperor Augustus 15 BC as a castra. Therefore the "Fuggerstadt" is the second oldest city in Germany after Trier. In 1530 the Augsburg Confession was presented to the Holy Roman Emperor at the Diet of Augsburg. Following the Peace of Augsburg in 1555, after which the rights of religious minorities in imperial cities were to be protected, a mixed Catholic–Protestant city council presided over a majority Protestant population; see Paritätische Reichsstadt (German). Until the Thirty Years' War (1618–1648), religious peace in the city was largely maintained despite increasing confessional tensions. In 1629, Ferdinand II issued the Edict of Restitution resulting in the installation of an entirely Catholic city government that radically curtailed the rights of local Protestants. This persisted until April 1632, when the Swedish army of Gustavus Adolphus took the city without resistance. Just over two years later, the Swedish army was routed at nearby Nördlingen, and by October 1634 Catholic troops had surrounded Augsburg. The Swedish garrison refused to surrender and a disastrous siege ensued through the winter of 1634–5, during which thousands died of hunger and disease. These difficulties, together with the discovery of America, and of the route to India by the Cape, conspired to destroy the town's prosperity.

Ferdinand III (July 13, 1608 – April 2, 1657) was Holy Roman Emperor February 15, 1637 – 1657. King of Hungary, King of Bohemia, Archduke of Austria, King of the Romans.

Eldest son of Emperor Ferdinand II from the house of Habsburg and his first wife, Maria Anna of Bavaria. Made King of Hungary in 1625, King of Bohemia in 1627, Archduke of Austria in 1621 and succeeded his father King of the Romans in 1636, and thence Holy Roman Emperor 1637.

Following the death of Wallenstein in 1634, he was made titular head of the Imperial Army in the Thirty Years' War, and later that year joined with his cousin the Cardinal-Infante to defeat the Swedes at Nördlingen. Leader of the peace party at court, he helped negotiate the Peace of Prague with the Protestant States, especially Saxony in 1635.

He succeeded his father as Holy Roman Emperor in 1637. He hoped to be able to make peace soon with France and Sweden, but the war dragged on for another 11 years, finally coming to an end with the Peace of Westphalia (Treaty of Münster with France, Treaty of Osnabrück with Sweden) in 1648, both negotiated by his envoy Maximilian von und zu Trauttmansdorff, a successful diplomat who had been made a count in 1623 by his father Ferdinand II, Holy Roman Emperor.

During the last dreadful period of the war, in 1644 Ferdinand III gave to all rulers of German states the right to conduct their own foreign policy (ius belli ac pacis). This way the emperor was trying to gain more allies in the negotiations with France and Sweden. This very edict contributed to the gradual erosion of the imperial authority in the Holy Roman Empire.

In the Peace of Westphalia, his full titles are given as: "Ferdinand the Third, elected Roman Emperor, always August, King of Germany, Hungary, Bohemia, Dalmatia, Croatia, Slavonia, Archduke of Austria, Duke of Burgundy, Brabant, Styria, Carinthia, Carniola, Margrave of Moravia, Duke of Luxemburg, of the Higher and Lower Silesia, of Wurtemburg and Teck, Prince of Swabia, Count of Habsburg, Tyrol, Kyburg and Goritia, Marquess of the Sacred Roman Empire, Burgovia, the Higher and Lower Lusace, Lord of the Marquisate of Slavonia, of Port Naon and Salines."

1642, Augsburg (Freie Stadt), Ferdinand III. Silberne Thalermünze „Stadtansicht“. R!

Prägejahr: 1642 Nennwert: Thaler Referenz: Davenport 5039A, KM-77. R! Zustand: Leicht bearbeitete/ziselierte Felder, ansonsten ein schöner XF-AU! Münzstätte: Augsburg (als freie Stadt im Heiligen Römischen Reich). Gewicht: 28,88 g Durchmesser: 43 mm Material: Silber

Vorderseite: Drapierte, gepanzerte und mit Lorbeeren geschmückte Büste von Ferdinand III. rechts, Löwengesicht im Schulterdrapier. Legende: * IMP: CAES: FERD: III. P . F . GER . HVN: BOH: REX.

Rückseite: Geflügeltes Amorgesicht über Stadtansicht und Pyr von Augsburg (Tannenzapfen) im Vordergrund, geteiltes Datum (16-41). Legende: . AVGVSTA . VIN (drei Hufeisen) DELICORVM .

Augsburg ist eine kreisfreie Stadt im Südwesten Bayerns. Die Universitätsstadt ist Sitz des Regierungsbezirks Schwaben sowie des Bezirks Schwaben und des Landkreises Augsburg. Im Jahr 1906 wurde Augsburg zur Großstadt erhoben und ist heute mit mehr als 264.000 Einwohnern die drittgrößte Stadt Bayerns. Nur München und Nürnberg sind größer. Der Name der Stadt geht auf die römische Siedlung Augusta Vindelicorum zurück. Die Stadt wurde vom römischen Kaiser Augustus 15 v. Chr. als Castra gegründet. Damit ist die Fuggerstadt nach Trier die zweitälteste Stadt Deutschlands. Im Jahr 1530 wurde das Augsburger Bekenntnis dem Kaiser des Heiligen Römischen Reiches auf dem Reichstag zu Augsburg vorgelegt. Nach dem Augsburger Frieden von 1555, nach dem die Rechte religiöser Minderheiten in den Reichsstädten geschützt werden sollten, stand ein gemischter katholisch-protestantischer Stadtrat einer mehrheitlich protestantischen Bevölkerung vor; siehe Paritätische Reichsstadt (deutsch). Bis zum Dreißigjährigen Krieg (1618–1648) blieb der Religionsfrieden in der Stadt trotz zunehmender konfessioneller Spannungen weitgehend erhalten. Im Jahr 1629 erließ Ferdinand II. das Restitutionsedikt, das zur Einsetzung einer rein katholischen Stadtregierung führte, die die Rechte der örtlichen Protestanten radikal einschränkte. Dies dauerte bis April 1632, als die schwedische Armee von Gustav Adolf die Stadt ohne Widerstand einnahm. Etwas mehr als zwei Jahre später wurde die schwedische Armee im nahegelegenen Nördlingen besiegt und im Oktober 1634 hatten katholische Truppen Augsburg umzingelt. Die schwedische Garnison weigerte sich, sich zu ergeben, und im Winter 1634/35 kam es zu einer verheerenden Belagerung, bei der Tausende an Hunger und Krankheiten starben. Diese Schwierigkeiten, zusammen mit der Entdeckung Amerikas und der Route nach Indien über das Kap, trugen dazu bei, den Wohlstand der Stadt zu zerstören.

Ferdinand III. (13. Juli 1608 – 2. April 1657) war Kaiser des Heiligen Römischen Reiches vom 15. Februar 1637 – 1657. König von Ungarn, König von Böhmen, Erzherzog von Österreich, König der Römer.

Ältester Sohn Kaiser Ferdinands II. aus dem Hause Habsburg und seiner ersten Frau Maria Anna von Bayern. Er wurde 1625 zum König von Ungarn, 1627 zum König von Böhmen und 1621 zum Erzherzog von Österreich ernannt und trat 1636 die Nachfolge seines Vaters als römischer König und 1637 als Kaiser des Heiligen Römischen Reiches an.

Nach dem Tod von Wallenstein im Jahr 1634 wurde er zum Oberbefehlshaber der kaiserlichen Armee im Dreißigjährigen Krieg ernannt und besiegte später im selben Jahr zusammen mit seinem Cousin, dem Kardinalinfanten, die Schweden bei Nördlingen. Als Anführer der Friedenspartei am Hof ​​half er 1635 bei der Aushandlung des Friedens von Prag mit den protestantischen Staaten, insbesondere Sachsen.

Er trat 1637 die Nachfolge seines Vaters als Kaiser des Heiligen Römischen Reiches an. Er hoffte, bald Frieden mit Frankreich und Schweden schließen zu können, doch der Krieg zog sich noch weitere 11 Jahre hin und endete schließlich mit dem Westfälischen Frieden (Vertrag von Münster). Frankreich, Vertrag von Osnabrück mit Schweden) im Jahr 1648, beide ausgehandelt von seinem Gesandten Maximilian von und zu Trauttmansdorff, einem erfolgreichen Diplomaten, der 1623 von seinem Vater Ferdinand II., Kaiser des Heiligen Römischen Reiches, zum Grafen ernannt worden war.

Während der letzten schrecklichen Kriegsperiode verlieh Ferdinand III. 1644 allen Herrschern deutscher Staaten das Recht, ihre eigene Außenpolitik zu führen (ius belli ac pacis). Auf diese Weise versuchte der Kaiser, in den Verhandlungen mit Frankreich und Schweden weitere Verbündete zu gewinnen. Dieses Edikt trug zur allmählichen Erosion der kaiserlichen Autorität im Heiligen Römischen Reich bei.

Im Westfälischen Frieden werden seine vollständigen Titel wie folgt angegeben: „Ferdinand der Dritte, gewählter römischer Kaiser, immer August, König von Deutschland, Ungarn, Böhmen, Dalmatien, Kroatien, Slawonien, Erzherzog von Österreich, Herzog von Burgund, Brabant, Steiermark.“ , Kärnten, Krain, Markgraf von Mähren, Herzog von Luxemburg, von Ober- und Niederschlesien, von Württemberg und Teck, Fürst von Schwaben, Graf von Habsburg, Tirol, Kyburg und Goritia, Marquis des Heiligen Römischen Reiches, Burgowien, der Höhere und Lower Lusace, Herr des Marquisats von Slawonien, von Port Naon und Salines.“

1642, Аугсбург (Вольный город), Фердинанд III. Серебряная монета Талер «Вид на город». Р!

Год чеканки: 1642 Номинал: Талер Артикул: Давенпорт 5039А, КМ-77. Р! Состояние: Слегка обработанные/чеканные поля, в остальном хороший XF-AU! Место монетного двора: Аугсбург (как вольный город в составе Священной Римской империи). Вес: 28,88 г. Диаметр: 43 мм. Материал: серебро.

Аверс: Задрапированный, бронированный и украшенный лаврами бюст Фердинанда III вправо, лицо льва внутри плечевой драпировки. Легенда: * IMP : CAES : FERD : III . П . Ф. ГЕР. ХВН: БОХ: РЕКС.

Реверс: Лицо крылатого Купидона над видом на город и Пир Аугсбургский (Сосновая шишка) на переднем плане, разделенная дата (16-41). Легенда: . АВГВСТА . ВИН (три подковы) ДЕЛИКОРВМ .

Аугсбург — независимый город на юго-западе Баварии. В студенческом городке расположены Regierungsbezirk Schwaben, а также Bezirk Schwaben и Landkreis Augsburg. В 1906 году Аугсбург стал Гроссштадтом (городом) и в настоящее время является третьим по величине городом Баварии с населением более 264 000 человек. Крупнее только Мюнхен и Нюрнберг. Название города произошло от римского поселения Августа Винделикорум. Город был основан римским императором Августом в 15 г. до н. э. как кастра. Таким образом, Фуггерштадт является вторым старейшим городом Германии после Трира. В 1530 году Аугсбургское исповедание было представлено императору Священной Римской империи на Аугсбургском сейме. После Аугсбургского мира 1555 года, после которого права религиозных меньшинств в имперских городах должны были быть защищены, смешанный католико-протестантский городской совет возглавил большинство протестантского населения; см. Paritätische Reichsstadt (немецкий). До Тридцатилетней войны (1618–1648 гг.) религиозный мир в городе в основном сохранялся, несмотря на рост конфессиональной напряженности. В 1629 году Фердинанд II издал Эдикт о реституции, в результате которого было установлено полностью католическое городское правительство, которое радикально ограничило права местных протестантов. Так продолжалось до апреля 1632 года, когда шведская армия Густава-Адольфа без сопротивления взяла город. Чуть более двух лет спустя шведская армия была разбита у соседнего Нёрдлингена, а к октябрю 1634 года католические войска окружили Аугсбург. Шведский гарнизон отказался сдаться, и зимой 1634–1635 годов последовала катастрофическая осада, во время которой тысячи людей умерли от голода и болезней. Эти трудности, а также открытие Америки и пути в Индию через мыс, сговорились разрушить процветание города.

Фердинанд III (13 июля 1608 — 2 апреля 1657) — император Священной Римской империи (15 февраля 1637 — 1657). Король Венгрии, король Богемии, эрцгерцог Австрии, король римлян.

Старший сын императора Фердинанда II из дома Габсбургов и его первой жены Марии Анны Баварской. Стал королем Венгрии в 1625 году, королем Богемии в 1627 году, эрцгерцогом Австрии в 1621 году и сменил своего отца, короля римлян в 1636 году, а затем императора Священной Римской империи в 1637 году.

После смерти Валленштейна в 1634 году он стал номинальным главнокомандующим императорской армии в Тридцатилетней войне, а позже в том же году присоединился к своему двоюродному брату кардиналу-инфанту, чтобы разгромить шведов при Нёрдлингене. Лидер партии мира при дворе, он участвовал в переговорах по Пражскому миру с протестантскими государствами, особенно с Саксонией, в 1635 году.

Он сменил своего отца на посту императора Священной Римской империи в 1637 году. Он надеялся, что сможет вскоре заключить мир с Францией и Швецией, но война затянулась еще на 11 лет и, наконец, завершилась Вестфальским миром (Мюнстерский договор с Франция, Оснабрюкский договор со Швецией) в 1648 году, оба переговоры заключались его посланником Максимилианом фон унд цу Трауттмансдорфом, успешным дипломатом, которого в 1623 году сделал графом его отец Фердинанд II, император Священной Римской империи.

В последний страшный период войны, в 1644 году, Фердинанд III предоставил всем правителям германских государств право проводить собственную внешнюю политику (ius belli ac pacis). Таким образом император пытался обрести больше союзников в переговорах с Францией и Швецией. Именно этот указ способствовал постепенному размыванию императорской власти в Священной Римской империи.

В Вестфальском мире его полные титулы указаны так: «Фердинанд Третий, избранный римский император, всегда август, король Германии, Венгрии, Богемии, Далмации, Хорватии, Славонии, эрцгерцог Австрии, герцог Бургундии, Брабанта, Штирии. , Каринтия, Карниола, маркграф Моравии, герцог Люксембургский, Верхней и Нижней Силезии, Вюртембурга и Тека, принц Швабии, граф Габсбургов, Тироля, Кибурга и Гориции, маркиз Священной Римской империи, Бурговии, Верхней и Нижний Лусаче, лорд маркизата Славонии, Порт-Наона и Салинса».

1642, Аугсбург (Вільне місто), Фердинанд III. Срібна монета талер "Вид на місто". Р!

Рік карбування: 1642 Номінал: талер Посилання: Davenport 5039A, KM-77. Р! Стан: злегка оброблені / карбовані поля, в іншому випадку хороший XF-AU! Місце монетного двору: Аугсбург (як вільне місто в складі Священної Римської імперії). Вага: 28,88 г Діаметр: 43 мм Матеріал: срібло

Аверс: драпірований, броньований і нагороджений бюст Фердинанда III праворуч, обличчя лева всередині драпіровки. Легенда: * IMP : CAES : FERD : III . П . F . GER . HVN: BOH: REX.

Реверс: обличчя крилатого амура над видом на місто та Пір Аугсбурзького (Соснова шишка) на передньому плані, розділена дата (16-41). Легенда: . АВГВСТА . VIN (три підкови) DELICORVM .

Аугсбург - незалежне місто на південному заході Баварії. Коледжне місто є домом для Regierungsbezirk Schwaben, а також Bezirk Schwaben і Landkreis Augsburg. У 1906 році Аугсбург став Гросштадтом (містом) і в даний час є третім за величиною містом в Баварії з більш ніж 264 000 жителями. Більші тільки Мюнхен і Нюрнберг. Назва міста походить від римського поселення Augusta Vindelicorum. Місто було засноване римським імператором Августом 15 року до нашої ери як кастру. Тому «Фуггерштадт» є другим найстарішим містом Німеччини після Тріра. У 1530 році Аугсбурзьке віросповідання було представлено імператору Священної Римської імперії на Аугсбурзькому сеймі. Після Аугсбурзького миру 1555 року, після якого права релігійних меншин у містах імперії мали бути захищені, змішана католицько-протестантська міська рада очолювала більшість протестантського населення; см. Paritätische Reichsstadt (нім.). До Тридцятилітньої війни (1618–1648) релігійний мир у місті в основному зберігався, незважаючи на зростання конфесійної напруги. У 1629 році Фердинанд II видав Реституційний едикт, у результаті якого було встановлено повністю католицьку міську владу, яка радикально обмежувала права місцевих протестантів. Це тривало до квітня 1632 року, коли шведська армія Густава Адольфа без опору взяла місто. Трохи більше ніж через два роки шведська армія була розгромлена в сусідньому Нердлінгені, а до жовтня 1634 року католицькі війська оточили Аугсбург. Шведський гарнізон відмовився здатися, і взимку 1634–1635 років тривала катастрофічна облога, під час якої тисячі людей померли від голоду та хвороб. Ці труднощі разом із відкриттям Америки та шляху до Індії через мис призвели до знищення процвітання міста.

Фердинанд III (13 липня 1608 — 2 квітня 1657) — імператор Священної Римської імперії 15 лютого 1637 — 1657. Король Угорщини, король Богемії, ерцгерцог Австрії, король римлян.

Старший син імператора Фердинанда II з дому Габсбургів і його першої дружини Марії Анни Баварської. Зроблений королем Угорщини в 1625 році, королем Богемії в 1627 році, ерцгерцогом Австрії в 1621 році і став наступником свого батька королем римлян у 1636 році, а потім імператором Священної Римської імперії в 1637 році.

Після смерті Валленштейна в 1634 році він став титулярним головою імперської армії в Тридцятилітній війні, а пізніше того ж року приєднався до свого двоюрідного брата кардинала-інфанта, щоб перемогти шведів під Нердлінгеном. Лідер партії миру при дворі, він брав участь у переговорах щодо Празького миру з протестантськими державами, особливо Саксонією в 1635 році.

Він змінив свого батька на посаді імператора Священної Римської імперії в 1637 році. Він сподівався незабаром укласти мир із Францією та Швецією, але війна затягнулася ще на 11 років, нарешті завершившись Вестфальським миром (Мюнстерський договір з Франція, Оснабрюкський договір зі Швецією) у 1648 році, обидва домовлені його посланником Максиміліаном фон унд цу Траутмансдорфом, успішним дипломатом, якого його батько Фердинанд II, імператор Священної Римської імперії зробив графом у 1623 році.

Під час останнього страшного періоду війни в 1644 р. Фердинанд III надав усім правителям німецьких держав право вести власну зовнішню політику (ius belli ac pacis). Таким чином імператор намагався отримати більше союзників у переговорах із Францією та Швецією. Саме цей едикт сприяв поступовому розмиванню імператорської влади у Священній Римській імперії.

У Вестфальському мирі його повні титули подані так: «Фердинанд Третій, обраний римський імператор, завжди серпень, король Німеччини, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, ерцгерцог Австрії, герцог Бургундії, Брабанту, Штирії. , Каринтія, Карніола, маркграф Моравії, герцог Люксембургу, Верхньої та Нижньої Сілезії, Вюртембурга і Тека, князь Швабії, граф Габсбурга, Тіролю, Кібурга та Горітії, маркіз Священної Римської імперії, Бурговії, Вищої і Нижній Лусаче, лорд маркізату Славонії, Порт-Наона і Салінса».

1642, Augusta (Città Libera), Ferdinando III. Moneta da tallero in argento "vista sulla città". R!

Anno di conio: 1642 Denominazione: Thaler Riferimento: Davenport 5039A, KM-77. R! Condizioni: campi leggermente lavorati/ cesellati, per il resto una bella XF-AU! Luogo della zecca: Augusta (come libera città del Sacro Romano Impero). Peso: 28,88 g Diametro: 43 mm Materiale: argento

Dritto: busto drappeggiato, corazzato e laureato di Ferdinando III a destra, faccia di leone all'interno del drappeggio della spalla. Legenda: * IMP : CAES : FERD : III . P . F . GER. HVN: BOH: REX.

Rovescio: volto di Cupido alato sopra la vista della città e Pyr di Augusta (pigna) in primo piano, data di divisione (16-41). Legenda: . AVGVSTA. VIN (tre ferri di cavallo) DELICORVM .

Augusta è una città indipendente nel sud-ovest della Baviera. La città universitaria è sede del Regierungsbezirk Schwaben, del Bezirk Schwaben e del Landkreis Augsburg. Nel 1906 Augusta divenne una Großstadt (città) ed è attualmente la terza città più grande della Baviera con più di 264.000 cittadini. Solo Monaco e Norimberga sono più grandi. Il nome della città risale all'insediamento romano Augusta Vindelicorum. La città fu fondata dall'imperatore romano Augusto nel 15 a.C. come castra. Pertanto la "Fuggerstadt" è la seconda città più antica della Germania dopo Treviri. Nel 1530 la Confessione di Augusta fu presentata al Sacro Romano Imperatore durante la Dieta di Augusta. Dopo la pace di Augusta del 1555, dopo la quale dovevano essere tutelati i diritti delle minoranze religiose nelle città imperiali, un consiglio comunale misto cattolico-protestante presiedeva una popolazione a maggioranza protestante; vedere Paritätische Reichsstadt (tedesco). Fino alla Guerra dei Trent'anni (1618–1648), la pace religiosa nella città fu in gran parte mantenuta nonostante le crescenti tensioni confessionali. Nel 1629, Ferdinando II emanò l'Editto di Restituzione che portò all'instaurazione di un governo cittadino interamente cattolico che limitò radicalmente i diritti dei protestanti locali. Ciò persistette fino all'aprile 1632, quando l'esercito svedese di Gustavo Adolfo conquistò la città senza resistenza. Poco più di due anni dopo, l'esercito svedese fu sconfitto nella vicina Nördlingen e nell'ottobre 1634 le truppe cattoliche avevano circondato Augusta. La guarnigione svedese rifiutò di arrendersi e ne seguì un disastroso assedio durante l'inverno 1634–35, durante il quale migliaia di persone morirono di fame e malattie. Queste difficoltà, insieme alla scoperta dell'America e della rotta verso l'India attraverso il Capo, cospirarono per distruggere la prosperità della città.

Ferdinando III (13 luglio 1608 – 2 aprile 1657) fu imperatore del Sacro Romano Impero, 15 febbraio 1637 – 1657. Re d'Ungheria, re di Boemia, arciduca d'Austria, re dei romani.

Figlio maggiore dell'imperatore Ferdinando II della casa d'Asburgo e della sua prima moglie, Maria Anna di Baviera. Nominato re d'Ungheria nel 1625, re di Boemia nel 1627, arciduca d'Austria nel 1621 e succedette a suo padre re dei romani nel 1636, e quindi imperatore del Sacro Romano Impero nel 1637.

Dopo la morte di Wallenstein nel 1634, fu nominato capo titolare dell'esercito imperiale nella Guerra dei Trent'anni, e più tardi quell'anno si unì a suo cugino, il cardinale-infante, per sconfiggere gli svedesi a Nördlingen. Leader del partito della pace a corte, contribuì a negoziare la pace di Praga con gli Stati protestanti, in particolare con la Sassonia nel 1635.

Succedette al padre come imperatore del Sacro Romano Impero nel 1637. Sperava di poter fare presto la pace con Francia e Svezia, ma la guerra si trascinò per altri 11 anni, concludendosi finalmente con la pace di Vestfalia (Trattato di Münster con Francia, Trattato di Osnabrück con la Svezia) nel 1648, entrambi negoziati dal suo inviato Maximilian von und zu Trauttmansdorff, un diplomatico di successo che era stato nominato conte nel 1623 da suo padre Ferdinando II, imperatore del Sacro Romano Impero.

Durante l'ultimo terribile periodo della guerra, nel 1644 Ferdinando III concesse a tutti i governanti degli stati tedeschi il diritto di condurre la propria politica estera (ius belli ac pacis). In questo modo l'imperatore cercava di ottenere più alleati nei negoziati con Francia e Svezia. Proprio questo editto contribuì alla progressiva erosione dell'autorità imperiale nel Sacro Romano Impero.

Nella Pace di Vestfalia i suoi titoli completi sono riportati come: "Ferdinando III, eletto imperatore romano, sempre Augusto, re di Germania, Ungheria, Boemia, Dalmazia, Croazia, Slavonia, Arciduca d'Austria, Duca di Borgogna, Brabante, Stiria , Carinzia, Carniola, Margravio di Moravia, Duca di Lussemburgo, dell'Alta e Bassa Slesia, di Wurtemburg e Teck, Principe di Svevia, Conte d'Asburgo, Tirolo, Kyburg e Goritia, Marchese del Sacro Romano Impero, Burgovia, l'Alta e la Bassa Lusazia, Signore del Marchesato di Slavonia, di Port Naon e di Salines."

1642, Augsbourg (Ville libre), Ferdinand III. Pièce Thaler en argent « vue sur la ville ». R!

Année de menthe : 1642 Dénomination : Thaler Référence : Davenport 5039A, KM-77. R! Condition : Champs légèrement travaillés/ciselés, sinon un joli XF-AU ! Lieu de la monnaie : Augsbourg (en tant que ville libre au sein du Saint Empire romain germanique). Poids : 28,88 g Diamètre : 43 mm Matériau : Argent

Avers : Buste drapé, cuirassé et lauré de Ferdinand III à droite, face de lion à l'intérieur de la draperie d'épaule. Légende : * IMP : CAES : FERD : III . P. F . ALLEMAGNE. HVN : BOH : REX .

Revers : visage de Cupidon ailé au-dessus de la vue sur la ville et Pyr d'Augsbourg (cône de pin) au premier plan, date divisée (16-41). Légende: . AVGVSTA. VIN (trois fers à cheval) DELICORVM .

Augsbourg est une ville indépendante du sud-ouest de la Bavière. La ville universitaire abrite le Regierungsbezirk Schwaben ainsi que le Bezirk Schwaben et le Landkreis Augsburg. En 1906, Augsbourg est devenue une Großstadt (ville) et est actuellement la troisième plus grande ville de Bavière avec plus de 264 000 habitants. Seules Munich et Nuremberg sont plus grandes. Le nom de la ville remonte à la colonie romaine Augusta Vindelicorum. La ville a été fondée par l'empereur romain Auguste en 15 avant JC comme castra. La "Fuggerstadt" est donc la deuxième plus ancienne ville d'Allemagne après Trèves. En 1530, la Confession d'Augsbourg fut présentée à l'empereur du Saint-Empire romain germanique à la Diète d'Augsbourg. À la suite de la paix d'Augsbourg en 1555, après laquelle les droits des minorités religieuses dans les villes impériales devaient être protégés, un conseil municipal mixte catholique-protestant présidait une population majoritairement protestante ; voir Paritätische Reichsstadt (allemand). Jusqu'à la guerre de Trente Ans (1618-1648), la paix religieuse dans la ville fut largement maintenue malgré les tensions confessionnelles croissantes. En 1629, Ferdinand II publia l'édit de restitution aboutissant à l'installation d'un gouvernement municipal entièrement catholique qui réduisit radicalement les droits des protestants locaux. Cela persista jusqu'en avril 1632, lorsque l'armée suédoise de Gustave Adolphe prit la ville sans résistance. Un peu plus de deux ans plus tard, l'armée suédoise fut mise en déroute près de Nördlingen et, en octobre 1634, les troupes catholiques avaient encerclé Augsbourg. La garnison suédoise refusa de se rendre et un siège désastreux s'ensuivit tout au long de l'hiver 1634-1635, au cours duquel des milliers de personnes moururent de faim et de maladie. Ces difficultés, jointes à la découverte de l'Amérique et de la route des Indes par le Cap, conspirèrent à détruire la prospérité de la ville.

Ferdinand III (13 juillet 1608 – 2 avril 1657) fut empereur du Saint-Empire romain germanique du 15 février 1637 à 1657. Roi de Hongrie, roi de Bohême, archiduc d'Autriche, roi des Romains.

Fils aîné de l'empereur Ferdinand II de la maison de Habsbourg et de sa première épouse, Marie-Anne de Bavière. Fait roi de Hongrie en 1625, roi de Bohême en 1627, archiduc d'Autriche en 1621 et succède à son père roi des Romains en 1636, puis empereur du Saint-Empire en 1637.

Après la mort de Wallenstein en 1634, il fut nommé chef titulaire de l'armée impériale pendant la guerre de Trente Ans, et plus tard cette année-là, il rejoignit son cousin le cardinal-infant pour vaincre les Suédois à Nördlingen. Chef du parti de la paix à la cour, il contribua à négocier la paix de Prague avec les États protestants, notamment la Saxe en 1635.

Il succéda à son père comme empereur du Saint-Empire en 1637. Il espérait pouvoir bientôt faire la paix avec la France et la Suède, mais la guerre dura encore 11 ans et se termina finalement par la paix de Westphalie (traité de Münster avec France, Traité d'Osnabrück avec la Suède) en 1648, tous deux négociés par son envoyé Maximilian von et zu Trauttmansdorff, un diplomate à succès qui avait été fait comte en 1623 par son père Ferdinand II, empereur du Saint-Empire.

Au cours de la dernière période terrible de la guerre, Ferdinand III accorda en 1644 à tous les dirigeants des États allemands le droit de mener leur propre politique étrangère (ius belli ac pacis). L'empereur essayait ainsi de gagner davantage d'alliés dans les négociations avec la France et la Suède. Cet édit même a contribué à l’érosion progressive de l’autorité impériale dans le Saint-Empire romain germanique.

Dans la Paix de Westphalie, ses titres complets sont donnés comme suit : « Ferdinand III, élu empereur romain, toujours août, roi d'Allemagne, de Hongrie, de Bohême, de Dalmatie, de Croatie, de Slavonie, archiduc d'Autriche, duc de Bourgogne, de Brabant, de Styrie. , Carinthie, Carniole, margrave de Moravie, duc de Luxembourg, de Haute et Basse Silésie, de Wurtembourg et de Teck, prince de Souabe, comte de Habsbourg, Tyrol, Kybourg et Goritia, marquis du Saint Empire romain germanique, Burgovie, la Haute et Basse Lusace, seigneur du marquisat de Slavonie, de Port Naon et des Salines.

1642, Augsburgo (Ciudad Libre), Fernando III. Moneda Thaler de plata con "vista a la ciudad". R!

Año de acuñación: 1642 Denominación: Thaler Referencia: Davenport 5039A, KM-77. R! Condición: Campos ligeramente labrados/perseguidos; por lo demás, ¡un bonito XF-AU! Lugar de ceca: Augsburgo (como ciudad libre dentro del Sacro Imperio Romano Germánico). Peso: 28,88 g Diámetro: 43 mm Material: Plata

Anverso: Busto drapeado, acorazado y laureado de Fernando III a derecha, cara de león dentro del drapeado del hombro. Leyenda: * IMP : CAES : FERD : III . PAG . F. ALERTA. HVN : BOH : REX .

Reverso: rostro de Cupido alado sobre la vista de la ciudad y Pyr de Augsburgo (piña) en primer plano, fecha dividida (16-41). Leyenda: . AVGVSTA. VIN (tres herraduras) DELICORVM.

Augsburgo es una ciudad independiente en el suroeste de Baviera. La ciudad universitaria es sede del Regierungsbezirk Schwaben y también del Bezirk Schwaben y del Landkreis Augsburg. En 1906 Augsburgo se convirtió en Großstadt (ciudad) y actualmente es la tercera ciudad más grande de Baviera con más de 264.000 habitantes. Sólo Munich y Nuremberg son más grandes. El nombre de la ciudad data del asentamiento romano Augusta Vindelicorum. La ciudad fue fundada por el emperador romano Augusto el 15 a.C. como castra. Por lo tanto, "Fuggerstadt" es la segunda ciudad más antigua de Alemania después de Trier. En 1530, la Confesión de Augsburgo fue presentada al Sacro Emperador Romano en la Dieta de Augsburgo. Tras la Paz de Augsburgo de 1555, tras la cual se protegerían los derechos de las minorías religiosas en las ciudades imperiales, un ayuntamiento mixto católico-protestante presidió una población mayoritariamente protestante; ver Paritätische Reichsstadt (alemán). Hasta la Guerra de los Treinta Años (1618-1648), la paz religiosa en la ciudad se mantuvo en gran medida a pesar de las crecientes tensiones confesionales. En 1629, Fernando II emitió el Edicto de Restitución que resultó en la instalación de un gobierno municipal enteramente católico que restringió radicalmente los derechos de los protestantes locales. Esto persistió hasta abril de 1632, cuando el ejército sueco de Gustavus Adolphus tomó la ciudad sin resistencia. Poco más de dos años después, el ejército sueco fue derrotado en la cercana Nördlingen y, en octubre de 1634, las tropas católicas habían rodeado Augsburgo. La guarnición sueca se negó a rendirse y se produjo un asedio desastroso durante el invierno de 1634-1635, durante el cual miles de personas murieron de hambre y enfermedades. Estas dificultades, junto con el descubrimiento de América y de la ruta a la India por el Cabo, conspiraron para destruir la prosperidad de la ciudad.

Fernando III (13 de julio de 1608 – 2 de abril de 1657) fue Emperador del Sacro Imperio Romano Germánico, 15 de febrero de 1637 – 1657. Rey de Hungría, Rey de Bohemia, Archiduque de Austria, Rey de Romanos.

Hijo mayor del emperador Fernando II de la casa de Habsburgo y su primera esposa, María Ana de Baviera. Fue nombrado Rey de Hungría en 1625, Rey de Bohemia en 1627, Archiduque de Austria en 1621 y sucedió a su padre Rey de Romanos en 1636, y desde allí Emperador del Sacro Imperio Romano Germánico en 1637.

Tras la muerte de Wallenstein en 1634, fue nombrado jefe titular del Ejército Imperial en la Guerra de los Treinta Años, y ese mismo año se unió a su primo el Cardenal Infante para derrotar a los suecos en Nördlingen. Líder del partido de la paz en la corte, ayudó a negociar la Paz de Praga con los Estados protestantes, especialmente Sajonia en 1635.

Sucedió a su padre como emperador del Sacro Imperio Romano Germánico en 1637. Esperaba poder hacer pronto la paz con Francia y Suecia, pero la guerra se prolongó durante otros 11 años y finalmente terminó con la Paz de Westfalia (Tratado de Münster con Francia, Tratado de Osnabrück con Suecia) en 1648, ambos negociados por su enviado Maximilian von und zu Trauttmansdorff, un exitoso diplomático que había sido nombrado conde en 1623 por su padre Fernando II, Emperador del Sacro Imperio Romano Germánico.

Durante el último período terrible de la guerra, en 1644 Fernando III otorgó a todos los gobernantes de los estados alemanes el derecho a dirigir su propia política exterior (ius belli ac pacis). De esta manera el emperador intentaba ganar más aliados en las negociaciones con Francia y Suecia. Este mismo edicto contribuyó a la erosión gradual de la autoridad imperial en el Sacro Imperio Romano.

En la Paz de Westfalia, sus títulos completos figuran como: "Fernando III, elegido Emperador Romano, siempre Agosto, Rey de Alemania, Hungría, Bohemia, Dalmacia, Croacia, Eslavonia, Archiduque de Austria, Duque de Borgoña, Brabante, Estiria. , Carintia, Carniola, Margrave de Moravia, Duque de Luxemburgo, de la Alta y Baja Silesia, de Wurtemburgo y Teck, Príncipe de Suabia, Conde de Habsburgo, Tirol, Kyburg y Goritia, Marqués del Sacro Imperio Romano, Burgovia, la Superior y la Baja Lusace, Señor del Marquesado de Eslavonia, de Port Naon y Salines."

1642 年，奥格斯堡（自由城），斐迪南三世。塞勒“城市景观”银币。罗！

铸币年份：1642 面额：Thaler 编号：Davenport 5039A，KM-77。罗！状况：轻度工具/铣削场地，否则是一个不错的 XF-AU！铸币厂：奥格斯堡（神圣罗马帝国内的自由城市）。重量：28.88克 直径：43毫米 材质：银色

正面：费迪南德三世右侧披挂盔甲的获奖半身像，肩部帷幔内有狮子的脸。图例： * IMP ： CAES ： FERD ： III 。 P。 F 。德国。 HVN：BOH：REX。

背面：城市景观上方有翅膀的丘比特脸，前景是奥格斯堡的皮尔山（松果），分割日期（16-41）。传奇： 。 AVGVSTA。 VIN（三个马蹄铁）DELICORVM 。

奥格斯堡是巴伐利亚州西南部的一座独立城市。大学城是 Regierungsbezirk Schwaben、Bezirk Schwaben 和 Landkreis Augsburg 的所在地。 1906 年奥格斯堡成为大城，目前是巴伐利亚州第三大城市，拥有超过 264,000 名公民。只有慕尼黑和纽伦堡更大。这座城市的名字可以追溯到罗马定居点奥古斯塔·文德利科鲁姆 (Augusta Vindelicorum)。这座城市由罗马皇帝奥古斯都于公元前 15 年作为卡斯特拉建立。因此，“富格尔施塔特”是继特里尔之后德国第二古老的城市。 1530 年，《奥格斯堡信条》在奥格斯堡议会上提交给神圣罗马帝国皇帝。 1555年奥格斯堡和约签订后，帝国城市中宗教少数群体的权利得到保护，一个天主教和新教混合的市议会主持了大多数新教徒人口的选举；参见Paritätische Reichsstadt（德语）。在三十年战争（1618-1648）之前，尽管教派关系紧张，但该市的宗教和平基本上得以维持。 1629 年，费迪南德二世颁布了《归还法令》，建立了一个完全天主教的市政府，从根本上限制了当地新教徒的权利。这种情况一直持续到 1632 年 4 月，古斯塔夫·阿道夫的瑞典军队毫无抵抗地占领了这座城市。仅仅两年多后，瑞典军队在附近的诺德林根被击溃，而到 1634 年 10 月，天主教军队已经包围了奥格斯堡。瑞典驻军拒绝投降，随后在 1634-5 年冬天发生了一场灾难性的围困，期间数千人死于饥饿和疾病。这些困难，加上美洲的发现以及经海角通往印度的路线，共同破坏了该镇的繁荣。

斐迪南三世（1608年7月13日－1657年4月2日）是神圣罗马帝国皇帝（1637年2月15日－1657年）。匈牙利国王、波西米亚国王、奥地利大公、罗马人国王。

哈布斯堡王朝皇帝斐迪南二世和他的第一任妻子巴伐利亚的玛丽亚·安娜的长子。 1625 年成为匈牙利国王，1627 年成为波西米亚国王，1621 年成为奥地利大公，并于 1636 年继承其父亲的罗马国王，并于 1637 年成为神圣罗马帝国皇帝。

1634 年华伦斯坦去世后，他在三十年战争中被任命为帝国陆军名义元首，同年晚些时候与他的表弟红衣主教王子一起在诺德林根击败了瑞典人。作为宫廷和平党的领袖，他帮助与新教国家，特别是萨克森州于 1635 年谈判达成布拉格和约。

1637年，他继承父亲成为神圣罗马帝国皇帝。他希望能够尽快与法国和瑞典讲和，但战争又拖了11年，最终以《威斯特伐利亚和约》（明斯特条约）结束。 1648 年，法国与瑞典签订《奥斯纳布吕克条约》，两者均由其特使马克西米利安·冯·特劳特曼斯多夫 (Maximilian von und zu Trauttmansdorff) 进行谈判。马克西米利安·冯·冯·特劳特曼斯多夫是一位成功的外交官，于 1623 年被其父亲、神圣罗马帝国皇帝斐迪南二世封为伯爵。

在战争的最后可怕时期，斐迪南三世于 1644 年授予德国所有统治者实行自己外交政策的权利 (ius belli ac pacis)。通过这种方式，皇帝试图在与法国和瑞典的谈判中获得更多盟友。正是这项法令导致神圣罗马帝国的皇权逐渐受到侵蚀。

在《威斯特伐利亚和约》中，他的完整头衔为：“斐迪南三世，当选罗马皇帝，永远为八月，德意志、匈牙利、波希米亚、达尔马提亚、克罗地亚、斯拉沃尼亚国王，奥地利大公，勃艮第、布拉班特、施蒂里亚公爵，克恩顿州，卡尼奥拉，摩拉维亚侯爵，卢森堡公爵，上西里西亚和下西里西亚，符腾堡和泰克，施瓦本亲王，哈布斯堡，蒂罗尔，基堡和戈里蒂亚伯爵，神圣罗马帝国布尔戈维亚侯爵，上以及下卢萨斯，斯拉沃尼亚侯爵国、纳翁港和萨利内斯侯爵国的领主。”