History - 1 Tetradrachm 162BC - 150BC Seleucid Empire (312BC-63 BC) Silver Demetrius I Soter (185BC

1 Tetradrachm Seleucid Em ... > History > Difference

        Overview
            
                    Coins 
                    (23) 
            
        Edit
            
            Edit history
                
            Visits

Revision date	2017-04-12 19:41 (older)	2024-04-02 16:02 (newer)
Posted by	spa1	spider
Revision status	Verified	Verified

Denomination	1 Tetradrachm	1 Tetradrachm
State	Seleucid Empire (312BC-63 BC)	Seleucid Empire (312BC-63 BC)
Issue year(s)	162BC - 150BC	162BC - 150BC
Metal	Silver	Silver
Person		Demetrius I Soter (185BC - 150BC)
Categories
Catalog reference
Description - English	CoinWorldTV Seleucid Empire, Demetrios I Soter (162-150 BC) AR Tetradrachm Coin. Mint Place: Antioch State: Seleukid Kingdom Denomination: AR Tetradrachm Ruler: Demetrios I Soter (162-151 BC) Mint Period. dated SC 160 (153/152 BC) Reference: SC 1641.5; Newell SMA 111. Weight: 16.23gm Diameter: 32mm Material: Silver Obverse: Diademed head right within wreath. Reverse: Tyche, holding scepter and cornucopia, seated left on throne supported by tritoness right; two monograms in outer left field, date in (SC 160) exergue. Legends: BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ All offered coins are guaranteed to be ancient and as described. Demetrius I (Greek: Δημήτριος Α`, born 185 BC, reigned 161–150 BC), surnamed Soter (Greek: Σωτήρ - "Savior"), was a ruler of the Hellenistic Seleucid Empire. Demetrius was sent to Rome as a hostage during the reign of his father Seleucus IV Philopator and his mother Laodice IV. When his father was murdered by his finance minister Heliodorus in 175 BC., his uncle Antiochus IV Epiphanes killed the usurper, but usurped the throne himself. When Antiochus IV died in 163 BC., his 9-year-old boy son Antiochus V Eupator was made king by Lysias. Demetrius was then 22 years old (thus he was born in 185 BC). He requested the Roman Senate to restore the Syrian throne to him, but was rejected, since the Romans believed that Syria should be ruled by a boy rather than a man. Two years later, Antiochus V was greatly weakened because Rome sent an emissary to sink his ships and hamstring his elephants for his violation of the Peace of Apamea, storing up too much weaponry. Demetrius escaped from confinement and was welcomed back on the Syrian throne in 161 BC. He immediately killed Antiochus V and Lysias. Demetrius I is famous in Jewish history for his victory over the Maccabees, killing Judas Maccabaeus in Nisan, 160 BC. Demetrius acquired his surname of Soter, or Savior, from the Babylonians, whom he delivered from the tyranny of the Median satrap, Timarchus. Timarchus, who had distinguished himself by defending Media against the emergent Parthians, seems to have treated Demetrius' accession as an excuse to declare himself an independent king and extend his realm into Babylonia. His forces were however not enough for the legal Seleucid king: Demetrius defeated and killed Timarchus in 160 BC, and dethroned Ariarathes, king of Cappadocia. The Seleucid empire was temporarily united again. Demetrius may have married his sister Laodice V, by whom he had three sons Demetrius II Nicator, Antiochus VII Sidetes and Antigonus. Demetrius' downfall may be attributed to Heracleides, a surviving brother of the defeated rebel Timarchus, who championed the cause of Alexander Balas, a boy who claimed to be a natural son of Antiochus IV Epiphanes. Heracleides convinced the Roman Senate to support the young pretender against Demetrius I. The Jews also had a role in the down fall of Demetrius I. Alexander Balas came with a mercenary army, landed and occupied Ptolemais, and reigned as a rival king of the Seleucids in 152 BC. He appointed Jonathan Maccabaeus, the brother and successor of Judas Maccabaeus, as the high priest of Judea, in order to make the Jews his allies. Jonathan, who was born of a priestly family but not from Zadok, the high priestly stock, took the title in Tishri, 152 BC. When Demetrius heard of it, he wrote a letter granting more privileges to Jonathan (1 Macc. 10:25-45). The Jews did not believe in him, because of his past persecutions of the Jews. They joined with Balas, who defeated and killed Demetrius I in 150 BC. In 1919 Constantine Cavafy published a poem about Demetrius's time as a hostage in Rome.	CoinWorldTV Seleucid Empire, Demetrios I Soter (162-150 BC) AR Tetradrachm Coin. Mint Place: Antioch State: Seleukid Kingdom Denomination: AR Tetradrachm Ruler: Demetrios I Soter (162-151 BC) Mint Period. dated SC 160 (153/152 BC) Reference: SC 1641.5; Newell SMA 111. Weight: 16.23gm Diameter: 32mm Material: Silver Obverse: Diademed head right within wreath. Reverse: Tyche, holding scepter and cornucopia, seated left on throne supported by tritoness right; two monograms in outer left field, date in (SC 160) exergue. Legends: BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ All offered coins are guaranteed to be ancient and as described. Demetrius I (Greek: Δημήτριος Α`, born 185 BC, reigned 161–150 BC), surnamed Soter (Greek: Σωτήρ - "Savior"), was a ruler of the Hellenistic Seleucid Empire. Demetrius was sent to Rome as a hostage during the reign of his father Seleucus IV Philopator and his mother Laodice IV. When his father was murdered by his finance minister Heliodorus in 175 BC., his uncle Antiochus IV Epiphanes killed the usurper, but usurped the throne himself. When Antiochus IV died in 163 BC., his 9-year-old boy son Antiochus V Eupator was made king by Lysias. Demetrius was then 22 years old (thus he was born in 185 BC). He requested the Roman Senate to restore the Syrian throne to him, but was rejected, since the Romans believed that Syria should be ruled by a boy rather than a man. Two years later, Antiochus V was greatly weakened because Rome sent an emissary to sink his ships and hamstring his elephants for his violation of the Peace of Apamea, storing up too much weaponry. Demetrius escaped from confinement and was welcomed back on the Syrian throne in 161 BC. He immediately killed Antiochus V and Lysias. Demetrius I is famous in Jewish history for his victory over the Maccabees, killing Judas Maccabaeus in Nisan, 160 BC. Demetrius acquired his surname of Soter, or Savior, from the Babylonians, whom he delivered from the tyranny of the Median satrap, Timarchus. Timarchus, who had distinguished himself by defending Media against the emergent Parthians, seems to have treated Demetrius' accession as an excuse to declare himself an independent king and extend his realm into Babylonia. His forces were however not enough for the legal Seleucid king: Demetrius defeated and killed Timarchus in 160 BC, and dethroned Ariarathes, king of Cappadocia. The Seleucid empire was temporarily united again. Demetrius may have married his sister Laodice V, by whom he had three sons Demetrius II Nicator, Antiochus VII Sidetes and Antigonus. Demetrius' downfall may be attributed to Heracleides, a surviving brother of the defeated rebel Timarchus, who championed the cause of Alexander Balas, a boy who claimed to be a natural son of Antiochus IV Epiphanes. Heracleides convinced the Roman Senate to support the young pretender against Demetrius I. The Jews also had a role in the down fall of Demetrius I. Alexander Balas came with a mercenary army, landed and occupied Ptolemais, and reigned as a rival king of the Seleucids in 152 BC. He appointed Jonathan Maccabaeus, the brother and successor of Judas Maccabaeus, as the high priest of Judea, in order to make the Jews his allies. Jonathan, who was born of a priestly family but not from Zadok, the high priestly stock, took the title in Tishri, 152 BC. When Demetrius heard of it, he wrote a letter granting more privileges to Jonathan (1 Macc. 10:25-45). The Jews did not believe in him, because of his past persecutions of the Jews. They joined with Balas, who defeated and killed Demetrius I in 150 BC. In 1919 Constantine Cavafy published a poem about Demetrius's time as a hostage in Rome.
Description - Deutsch		Seleukidenreich, Demetrios I. Soter (162-150 v. Chr.) AR-Tetradrachmenmünze. Münzort: Antiochia Staat: Seleukidenreich Münzwert: AR Tetradrachme Herrscher: Demetrios I. Soter (162-151 v. Chr.) Münzzeit. datiert SC 160 (153/152 v. Chr.) Referenz: SC 1641.5; Newell SMA 111. Gewicht: 16,23 g Durchmesser: 32 mm Material: Silber Vorderseite: Kopf mit Diadem direkt im Kranz. Rückseite: Tyche, Zepter und Füllhorn haltend, links auf dem Thron sitzend, gestützt von der Tritonie rechts; zwei Monogramme im äußeren linken Feld, Datum im Exergue (SC 160). Legenden: BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ Alle angebotenen Münzen sind garantiert alt und wie beschrieben. Demetrius I. (Griechisch: Δημήτριος Α`, geboren 185 v. Chr., regierte 161–150 v. Chr.), Nachname Soter (Griechisch: Σωτήρ – „Retter“), war ein Herrscher des hellenistischen Seleukidenreiches. Demetrius wurde während der Herrschaft seines Vaters Seleukus IV. Philopator und seiner Mutter Laodice IV. als Geisel nach Rom geschickt. Als sein Vater 175 v. Chr. von seinem Finanzminister Heliodorus ermordet wurde, tötete sein Onkel Antiochus IV. Epiphanes den Usurpator, bestieg aber selbst den Thron. Als Antiochus IV. 163 v. Chr. starb, wurde sein neunjähriger Sohn Antiochus V. Eupator von Lysias zum König ernannt. Demetrius war damals 22 Jahre alt (er wurde also 185 v. Chr. geboren). Er beantragte beim römischen Senat die Rückgabe des syrischen Throns, wurde jedoch abgelehnt, da die Römer glaubten, dass Syrien von einem Jungen und nicht von einem Mann regiert werden sollte. Zwei Jahre später war Antiochus V. stark geschwächt, weil Rom einen Abgesandten schickte, der seine Schiffe versenken und seine Elefanten lahmlegen sollte, weil er gegen den Frieden von Apameia verstoßen und zu viele Waffen angehäuft hatte. Demetrius entkam der Gefangenschaft und wurde 161 v. Chr. wieder auf dem syrischen Thron willkommen geheißen. Er tötete sofort Antiochus V. und Lysias. Demetrius I. ist in der jüdischen Geschichte für seinen Sieg über die Makkabäer berühmt, bei dem er Judas Makkabäus 160 v. Chr. in Nisan tötete. Demetrius erhielt seinen Nachnamen Soter oder Erlöser von den Babyloniern, die er von der Tyrannei des medischen Satrapen Timarchos befreite. Timarchus, der sich dadurch hervorgetan hatte, dass er Medien gegen die aufstrebenden Parther verteidigte, scheint die Thronbesteigung von Demetrius als Vorwand gesehen zu haben, sich selbst zum unabhängigen König zu erklären und sein Reich nach Babylonien auszudehnen. Seine Streitkräfte reichten jedoch nicht für den rechtmäßigen seleukidischen König aus: Demetrius besiegte und tötete Timarchus im Jahr 160 v. Chr. und entthronte Ariarathes, den König von Kappadokien. Das Seleukidenreich wurde vorübergehend wieder vereint. Demetrius heiratete möglicherweise seine Schwester Laodice V., mit der er drei Söhne hatte: Demetrius II. Nikator, Antiochus VII. Sidetes und Antigonus. Der Sturz von Demetrius kann Herakleides zugeschrieben werden, einem überlebenden Bruder des besiegten Rebellen Timarchos, der sich für die Sache von Alexander Balas einsetzte, einem Jungen, der behauptete, ein natürlicher Sohn von Antiochos IV. Epiphanes zu sein. Herakleides überzeugte den römischen Senat, den jungen Prätendenten gegen Demetrius I. zu unterstützen. Die Juden spielten auch eine Rolle beim Sturz von Demetrius I. Alexander Balas kam mit einer Söldnerarmee, landete und besetzte Ptolemais und regierte als rivalisierender König der Seleukiden im Jahr 152 v. Er ernannte Jonathan Makkabäus, den Bruder und Nachfolger von Judas Makkabäus, zum Hohepriester von Judäa, um die Juden zu seinen Verbündeten zu machen. Jonathan, der aus einer Priesterfamilie, aber nicht aus Zadok, dem Hohepriesterstamm, stammte, nahm den Titel 152 v. Chr. in Tischri an. Als Demetrius davon hörte, schrieb er einen Brief, in dem er Jonathan weitere Privilegien gewährte (1 Makk. 10:25-45). Die Juden glaubten nicht an ihn, weil er die Juden in der Vergangenheit verfolgt hatte. Sie schlossen sich Balas an, der 150 v. Chr. Demetrius I. besiegte und tötete. Im Jahr 1919 veröffentlichte Constantine Cavafy ein Gedicht über Demetrius‘ Zeit als Geisel in Rom.
Description - Русский		Империя Селевкидов, Деметриос I Сотер (162-150 до н.э.) Монета AR Тетрадрахма. Место монетного двора: Антиохия Государство: Королевство Селевкидов Номинал: AR Тетрадрахма Правитель: Деметриос I Сотер (162-151 до н.э.) Период чеканки. датировано SC 160 (153/152 до н.э.). Ссылка: SC 1641.5; Newell SMA 111. Вес: 16,23 г. Диаметр: 32 мм. Материал: серебро. Аверс: голова в диадеме прямо внутри венка. Реверс: Тихе со скипетром и рогом изобилия сидит слева на троне, поддерживаемая тритонессой справа; две монограммы во внешнем левом поле, дата в эксерге (SC 160). Легенды: BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ Все предлагаемые монеты гарантированно являются древними и соответствуют описанию. Деметрий I (греч. Δημήτριος Α`, родился в 185 г. до н. э., правил 161–150 до н. э.), по прозвищу Сотер (греч. Σωτήρ — «Спаситель»), был правителем эллинистической империи Селевкидов. Деметрий был отправлен в Рим в качестве заложника во время правления его отца Селевка IV Филопатора и матери Лаодики IV. Когда его отец был убит министром финансов Гелиодором в 175 г. до н.э., его дядя Антиох IV Эпифан убил узурпатора, но сам узурпировал трон. Когда Антиох IV умер в 163 г. до н. э., его 9-летний сын Антиох V Евпатор стал царем Лисия. Деметрию тогда было 22 года (таким образом, он родился в 185 г. до н. э.). Он просил римский сенат вернуть ему сирийский трон, но получил отказ, поскольку римляне считали, что Сирией должен править мальчик, а не мужчина. Два года спустя Антиох V был сильно ослаблен, потому что Рим послал эмиссара потопить его корабли и подрезать слонам за нарушение Апамейского мира, накопив слишком много оружия. Деметрий сбежал из заключения и был вновь принят на сирийский трон в 161 г. до н.э. Он немедленно убил Антиоха V и Лисия. Деметрий I известен в еврейской истории своей победой над Маккавеями, убившей Иуду Маккавея в Нисане в 160 г. до н. э. Свою фамилию Сотер, или Спаситель, Деметрий получил от вавилонян, которых он избавил от тирании мидийского сатрапа Тимарха. Тимарх, отличившийся защитой Мидии от возникших парфян, похоже, воспринял воцарение Деметрия как повод объявить себя независимым царем и расширить свое царство до Вавилонии. Однако его сил было недостаточно для законного царя Селевкидов: Деметрий победил и убил Тимарха в 160 г. до н. э. и свергнул Ариарата, царя Каппадокии. Империя Селевкидов снова временно объединилась. Деметрий, возможно, женился на своей сестре Лаодике V, от которой у него было трое сыновей: Деметрий II Никатор, Антиох VII Сидет и Антигон. Падение Деметрия можно приписать Гераклиду, оставшемуся в живых брату побежденного мятежника Тимарха, который защищал дело Александра Баласа, мальчика, который утверждал, что является естественным сыном Антиоха IV Эпифана. Гераклид убедил римский сенат поддержать молодого претендента против Деметрия I. Евреи также сыграли свою роль в падении Деметрия I. Александр Балас прибыл с наемной армией, высадился и оккупировал Птолемаиду и правил как конкурирующий царь Селевкидов. в 152 г. до н.э. Он назначил Ионафана Маккавея, брата и преемника Иуды Маккавея, первосвященником Иудеи, чтобы сделать евреев своими союзниками. Ионафан, родившийся в семье священников, но не из Садока, первосвященнического рода, принял этот титул в Тишри в 152 г. до н. э. Когда Деметрий услышал об этом, он написал письмо, предоставляющее Ионафану больше привилегий (1 Макк. 10:25-45). Евреи в него не верили из-за его прошлых преследований евреев. Они присоединились к Баласу, который победил и убил Деметрия I в 150 г. до н. э. В 1919 году Константин Кавафис опубликовал стихотворение о пребывании Деметрия заложником в Риме.
Description - Українська		Імперія Селевкідів, Деметріос I Сотер (162-150 рр. до н. е.) Монета тетрадрахма AR. Місце монетного двору: штат Антіохія: Королівство Селевкідів Номінал: AR Тетрадрахма Правитель: Деметріос I Сотер (162-151 до н. е.) Період монетного двору. від SC 160 (153/152 до н. е.) Посилання: SC 1641.5; Newell SMA 111. Вага: 16,23 г Діаметр: 32 мм Матеріал: срібло Аверс: голова з діадемою всередині вінка. Реверс: Тихе, тримаючи скіпетр і ріг достатку, сидить ліворуч на троні, підтримуваний тритонністю праворуч; дві монограми в зовнішньому лівому полі, дата в (SC 160) exergue. Легенди: BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ Усі запропоновані монети гарантовано є старовинними та відповідають опису. Деметрій I (грец. Δημήτριος Α`, народився 185 р. до н. е., правив у 161–150 рр. до н. е.), на прізвище Сотер (грец. Σωτήρ — «Спаситель») — правитель елліністичної імперії Селевкідів. Деметрія відправили до Риму як заручника під час правління його батька Селевка IV Філопатора та матері Лаодики IV. Коли його батько був убитий міністром фінансів Геліодором у 175 р. до н.е., його дядько Антіох IV Епіфан убив узурпатора, але сам узурпував трон. Коли Антіох IV помер у 163 році до нашої ери, його 9-річний син Антіох V Євпатор був зроблений царем Лісієм. Деметрію тоді було 22 роки (тобто він народився в 185 р. до н. е.). Він звернувся до римського сенату з проханням повернути йому сирійський престол, але отримав відмову, оскільки римляни вважали, що Сирією повинен правити хлопчик, а не чоловік. Через два роки Антіох V був дуже ослаблений, тому що Рим послав емісара, щоб потопити його кораблі та перерізати слонам за порушення ним Апамейського миру, накопичивши занадто багато зброї. Деметрій втік із ув'язнення і був знову прийнятий на сирійський престол у 161 році до нашої ери. Він негайно вбив Антіоха V і Лісія. Деметрій I відомий в єврейській історії своєю перемогою над Маккавеями, убивши Юду Маккавея в Нісані, 160 рік до нашої ери. Своє прізвище Сотер, або Спаситель, Деметрій отримав від вавилонян, яких він визволив від тиранії мідійського сатрапа Тимарха. Тимарх, який відзначився, захищаючи Мідію від появи парфян, здається, вважав вступ Деметрія приводом для того, щоб оголосити себе незалежним царем і поширити своє царство на Вавилонію. Однак його сил було недостатньо для законного царя Селевкідів: Деметрій переміг і вбив Тимарха в 160 р. до н.е. і скинув Аріарата, царя Каппадокії. Імперія Селевкідів знову тимчасово об'єдналася. Можливо, Деметрій одружився на своїй сестрі Лаодиці V, від якої мав трьох синів Деметрія II Нікатара, Антіоха VII Сідета та Антігона. Повалення Деметрія можна пояснити Гераклідом, братом переможеного повстанця Тимарха, який вижив, який відстоював справу Олександра Баласа, хлопчика, який стверджував, що є рідним сином Антіоха IV Епіфана. Гераклід переконав римський сенат підтримати молодого претендента проти Деметрія I. Євреї також зіграли певну роль у падінні Деметрія I. Олександр Балас прибув з найманою армією, висадився та зайняв Птолемаїду, і правив як конкурентний цар Селевкідів. в 152 році до нашої ери Він призначив Йонатана Маккавея, брата і наступника Юди Маккавея, первосвящеником Юдеї, щоб зробити євреїв своїми союзниками. Йонатан, який народився у священичій родині, але не від Садока, первосвященицького роду, прийняв титул у Тішрі, 152 р. до н. Коли Деметрій почув про це, він написав листа, надавши Йонатану більше привілеїв (1 Макк. 10:25-45). Євреї не вірили в нього через минулі переслідування євреїв. Вони приєдналися до Баласа, який переміг і вбив Деметрія I у 150 році до нашої ери. У 1919 році Костянтин Кавафіс опублікував поему про перебування Димитрія в заручниках у Римі.
Description - Italiano		Impero seleucide, Demetrios I Soter (162-150 a.C.) AR Moneta Tetradramma. Luogo della zecca: Antiochia Stato: Regno seleucide Denominazione: AR Tetradramma Sovrano: Demetrios I Soter (162-151 a.C.) Periodo della coniazione. datato SC 160 (153/152 a.C.) Riferimento: SC 1641,5; Newell SMA 111. Peso: 16,23 g Diametro: 32 mm Materiale: argento Recto: testa diademata all'interno della corona. Rovescio: Tyche, con in mano scettro e cornucopia, seduta a sinistra su trono sorretta da una tritone a destra; due monogrammi nel campo esterno sinistro, data in esergo (SC 160). Leggende: BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ Si garantisce che tutte le monete offerte sono antiche e come descritte. Demetrio I (greco: Δημήτριος Α`, nato nel 185 a.C., regnò dal 161 al 150 a.C.), soprannominato Soter (greco: Σωτήρ - "Salvatore"), era un sovrano dell'impero ellenistico seleucide. Demetrio fu inviato a Roma come ostaggio durante il regno di suo padre Seleuco IV Filopatore e di sua madre Laodice IV. Quando suo padre fu assassinato dal ministro delle finanze Eliodoro nel 175 a.C., suo zio Antioco IV Epifane uccise l'usurpatore, ma usurpò lui stesso il trono. Quando Antioco IV morì nel 163 a.C., suo figlio di 9 anni Antioco V Eupatore fu nominato re da Lisia. Demetrio aveva allora 22 anni (quindi nacque nel 185 a.C.). Chiese al Senato romano di restituirgli il trono siriano, ma fu rifiutato, poiché i romani credevano che la Siria dovesse essere governata da un ragazzo piuttosto che da un uomo. Due anni dopo, Antioco V fu notevolmente indebolito perché Roma inviò un emissario ad affondare le sue navi e amputare i suoi elefanti per la sua violazione della pace di Apamea, immagazzinando troppe armi. Demetrio fuggì dalla prigionia e fu riaccolto sul trono siriano nel 161 a.C. Uccise immediatamente Antioco V e Lisia. Demetrio I è famoso nella storia ebraica per la sua vittoria sui Maccabei, uccidendo Giuda Maccabeo a Nisan, 160 a.C. Demetrio acquisì il cognome di Soter, o Salvatore, dai Babilonesi, che liberò dalla tirannia del satrapo medio, Timarco. Timarco, che si era distinto difendendo la Media contro i Parti emergenti, sembra aver trattato l'ascesa di Demetrio come una scusa per dichiararsi re indipendente ed estendere il suo regno a Babilonia. Le sue forze tuttavia non furono sufficienti per il legittimo re seleucide: Demetrio sconfisse e uccise Timarco nel 160 a.C. e detronizzò Ariarate, re della Cappadocia. L'impero seleucide fu temporaneamente nuovamente unito. Demetrio potrebbe aver sposato sua sorella Laodice V, dalla quale ebbe tre figli Demetrio II Nicatore, Antioco VII Sidete e Antigono. La caduta di Demetrio può essere attribuita a Eracleide, un fratello sopravvissuto del ribelle sconfitto Timarco, che sostenne la causa di Alessandro Balas, un ragazzo che affermava di essere figlio naturale di Antioco IV Epifane. Eracleide convinse il Senato romano a sostenere il giovane pretendente contro Demetrio I. Anche gli ebrei ebbero un ruolo nella caduta di Demetrio I. Alessandro Balas arrivò con un esercito mercenario, sbarcò e occupò Tolemaide e regnò come re rivale dei Seleucidi nel 152 a.C. Nominò Gionata Maccabeo, fratello e successore di Giuda Maccabeo, sommo sacerdote della Giudea, per rendere gli ebrei suoi alleati. Jonathan, che era nato da una famiglia sacerdotale ma non da Zadok, il ceppo sacerdotale, prese il titolo a Tishri, 152 a.C. Quando Demetrio ne venne a conoscenza, scrisse una lettera concedendo maggiori privilegi a Gionata (1 Macc. 10:25-45). Gli ebrei non credevano in lui, a causa delle sue passate persecuzioni contro gli ebrei. Si unirono a Balas, che sconfisse e uccise Demetrio I nel 150 a.C. Nel 1919 Costantino Cavafis pubblicò una poesia sul periodo trascorso da Demetrio come ostaggio a Roma.
Description - Français		Empire séleucide, Démétrios Ier Soter (162-150 av. J.-C.) Pièce de tétradrachme AR. Lieu de la monnaie : Antioche État : Royaume Séleucide Dénomination : AR Tetradrachm Règle : Démétrios Ier Soter (162-151 av. J.-C.) Période de la monnaie. daté SC 160 (153/152 avant JC) Référence : SC 1641.5 ; Newell SMA 111. Poids : 16,23 g Diamètre : 32 mm Matériau : Argent Avers : Tête diadème juste à l'intérieur de la couronne. Revers : Tyché, tenant un sceptre et une corne d'abondance, assis à gauche sur un trône soutenu par la tritonne à droite ; deux monogrammes dans le champ extérieur gauche, date en (SC 160) exergue. Légendes : BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ Toutes les pièces proposées sont garanties anciennes et telles que décrites. Démétrius I (grec : Δημήτριος Α`, né en 185 avant JC, régna de 161 à 150 avant JC), surnommé Soter (grec : Σωτήρ - « Sauveur »), était un dirigeant de l'empire séleucide hellénistique. Démétrius fut envoyé à Rome comme otage sous le règne de son père Séleucus IV Philopator et de sa mère Laodice IV. Lorsque son père fut assassiné par son ministre des Finances Héliodore en 175 avant JC, son oncle Antiochus IV Épiphane tua l'usurpateur, mais usurpa lui-même le trône. À la mort d'Antiochus IV en 163 avant JC, son fils Antiochus V Eupator, âgé de 9 ans, fut nommé roi par Lysias. Démétrius avait alors 22 ans (il est donc né en 185 avant JC). Il demanda au Sénat romain de lui restituer le trône syrien, mais fut rejeté, car les Romains pensaient que la Syrie devait être gouvernée par un garçon plutôt que par un homme. Deux ans plus tard, Antiochus V fut grandement affaibli parce que Rome envoya un émissaire pour couler ses navires et paralyser ses éléphants pour sa violation de la paix d'Apamée, stockant trop d'armes. Démétrius s'est échappé de prison et a été accueilli de nouveau sur le trône syrien en 161 avant JC. Il tua immédiatement Antiochus V et Lysias. Démétrius Ier est célèbre dans l'histoire juive pour sa victoire sur les Macchabées, tuant Judas Macchabée à Nisan, 160 avant JC. Démétrius acquit son surnom de Soter, ou Sauveur, des Babyloniens, qu'il délivra de la tyrannie du satrape mède Timarque. Timarque, qui s'était distingué en défendant la Médie contre les Parthes émergents, semble avoir traité l'avènement de Démétrius comme une excuse pour se déclarer roi indépendant et étendre son royaume jusqu'en Babylonie. Ses forces n'étaient cependant pas suffisantes pour le roi séleucide légal : Démétrius battit et tua Timarque en 160 avant JC, et détrôna Ariarathe, roi de Cappadoce. L'empire séleucide fut temporairement à nouveau uni. Démétrius a peut-être épousé sa sœur Laodice V, dont il a eu trois fils Démétrius II Nicator, Antiochus VII Sidetes et Antigonus. La chute de Démétrius peut être attribuée à Héraclide, un frère survivant du rebelle vaincu Timarque, qui défendit la cause d'Alexandre Balas, un garçon qui prétendait être un fils naturel d'Antiochus IV Épiphane. Héraclide a convaincu le Sénat romain de soutenir le jeune prétendant contre Démétrius I. Les Juifs ont également joué un rôle dans la chute de Démétrius I. Alexandre Balas est venu avec une armée de mercenaires, a débarqué et a occupé Ptolémaïs, et a régné en tant que roi rival des Séleucides. en 152 avant JC. Il nomma Jonathan Macchabée, frère et successeur de Judas Macchabée, comme grand prêtre de Judée, afin de faire des Juifs ses alliés. Jonathan, qui était né dans une famille sacerdotale mais non de Tsadok, la grande souche sacerdotale, reçut le titre à Tishri, 152 av. Lorsque Démétrius en entendit parler, il écrivit une lettre accordant davantage de privilèges à Jonathan (1 Macc. 10 : 25-45). Les Juifs ne croyaient pas en lui, à cause de ses persécutions passées contre les Juifs. Ils se joignirent à Balas, qui vainquit et tua Démétrius Ier en 150 avant JC. En 1919, Constantin Cavafy publie un poème sur l'époque où Démétrius était otage à Rome.
Description - Español		Imperio Seléucida, Demetrios I Soter (162-150 aC) AR Moneda Tetradracma. Lugar de ceca: Antioquía Estado: Reino seléucida Denominación: AR Tetradracma Gobernante: Demetrios I Soter (162-151 a. C.) Período de ceca. fecha SC 160 (153/152 aC) Referencia: SC 1641.5; Newell SMA 111. Peso: 16,23 g Diámetro: 32 mm Material: Plata Anverso: Cabeza diademada justo dentro de la corona. Reverso: Tyche, sosteniendo cetro y cornucopia, sentado a la izquierda en un trono sostenido por una tritona a la derecha; dos monogramas en el campo exterior izquierdo, fecha en exergo (SC 160). Leyendas: BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ Se garantiza que todas las monedas ofrecidas son antiguas y tal como se describen. Demetrio I (griego: Δημήτριος Α`, nacido en 185 a. C., reinó entre 161 y 150 a. C.), de apellido Soter (griego: Σωτήρ - "Salvador"), fue un gobernante del Imperio helenístico seléucida. Demetrio fue enviado a Roma como rehén durante el reinado de su padre Seleuco IV Filopator y su madre Laodice IV. Cuando su padre fue asesinado por su ministro de finanzas, Heliodoro, en 175 a. C., su tío Antíoco IV Epífanes mató al usurpador, pero usurpó él mismo el trono. Cuando Antíoco IV murió en 163 a. C., Lisias nombró rey a su hijo de 9 años, Antíoco V Eupátor. Demetrio tenía entonces 22 años (por tanto nació en 185 a. C.). Solicitó al Senado romano que le devolviera el trono sirio, pero fue rechazado, ya que los romanos creían que Siria debería ser gobernada por un niño y no por un hombre. Dos años más tarde, Antíoco V quedó muy debilitado porque Roma envió un emisario para hundir sus barcos y desjarretar a sus elefantes por su violación de la Paz de Apamea, almacenando demasiadas armas. Demetrio escapó del confinamiento y fue recibido nuevamente en el trono sirio en el 161 a.C. Inmediatamente mató a Antíoco V y a Lisias. Demetrio I es famoso en la historia judía por su victoria sobre los Macabeos, matando a Judas Maccabaeus en Nisan, 160 a.C. Demetrio adquirió su apellido de Soter, o Salvador, de los babilonios, a quienes libró de la tiranía del sátrapa medo, Timarco. Timarco, que se había distinguido por defender Media contra los partos emergentes, parece haber tratado el ascenso de Demetrio como una excusa para declararse rey independiente y extender su reino hasta Babilonia. Sin embargo, sus fuerzas no fueron suficientes para el rey seléucida legal: Demetrio derrotó y mató a Timarco en el 160 a. C. y destronó a Ariarates, rey de Capadocia. El imperio seléucida volvió a estar temporalmente unido. Demetrio pudo haberse casado con su hermana Laodice V, con quien tuvo tres hijos: Demetrio II Nicator, Antíoco VII Sidetes y Antígono. La caída de Demetrio puede atribuirse a Heraclides, un hermano superviviente del rebelde derrotado Timarco, que defendió la causa de Alejandro Balas, un niño que afirmaba ser hijo natural de Antíoco IV Epífanes. Heraclides convenció al Senado romano para que apoyara al joven pretendiente contra Demetrio I. Los judíos también tuvieron un papel en la caída de Demetrio I. Alejandro Balas llegó con un ejército mercenario, desembarcó y ocupó Ptolemaida y reinó como rey rival de los seléucidas. en 152 a.C. Nombró a Jonatán Macabeo, hermano y sucesor de Judas Macabeo, como sumo sacerdote de Judea, para hacer de los judíos sus aliados. Jonatán, que nació de una familia sacerdotal pero no de Sadoc, el linaje sumo sacerdotal, tomó el título en Tishri, 152 a.C. Cuando Demetrio se enteró, escribió una carta otorgando más privilegios a Jonatán (1 Mac. 10:25-45). Los judíos no creían en él debido a sus persecuciones pasadas contra los judíos. Se unieron a Balas, quien derrotó y mató a Demetrio I en el 150 a.C. En 1919, Constantino Cavafis publicó un poema sobre la época de Demetrio como rehén en Roma.
Description -		塞琉古帝国，德米特里奥斯一世 (Demetrios I Soter)（公元前 162-150 年）AR 四德拉克姆硬币。铸币地点：安提阿州：塞琉古王国面额：AR 四德拉克姆统治者：德米特里奥斯一世·索特（Demetrios I Soter，公元前 162-151 年）铸币时期。日期为 SC 160 (153/152 BC) 参考文献：SC 1641.5； Newell SMA 111。重量：16.23 克直径：32 毫米材质：银色正面：戴王冠的头像位于花环内。背面：提喀手持权杖和聚宝盆，坐在左侧的宝座上，右侧由三重音支撑；左外侧区域有两个字母组合，日期为 (SC 160) exergue。图例： BAΣIΛEΩΣ ΔHMHTPIOY ΣΩTHPOΣ 所有提供的硬币保证是古老的且如描述的那样。德米特里一世（希腊语：Δημήτριος α`，生于公元前 185 年，在位于公元前 161-150 年），姓索特（希腊语：Σωτήρ - “救世主”），是希腊化塞琉古帝国的统治者。德米特里在其父亲塞琉古四世·菲洛帕托和母亲劳迪丝四世统治期间被送往罗马作为人质。当他的父亲于公元前175年被财政部长赫利奥多鲁斯谋杀时，他的叔叔安条克四世·埃皮法尼斯杀死了篡位者，但自己篡夺了王位。安提阿古斯四世于公元前 163 年去世，他 9 岁的儿子安提阿古斯五世·尤帕托 (Antiochus V Eupator) 被吕西亚斯 (Lysias) 拥立为国王。德米特里当时 22 岁（因此他出生于公元前 185 年）。他请求罗马元老院将叙利亚王位恢复给他，但遭到拒绝，因为罗马人认为叙利亚应该由男孩而不是男人统治。两年后，安提阿古五世因违反《阿帕米和约》、储存过多武器而被罗马派遣使者击沉他的船只并砍断他的大象，从而大大削弱了他的实力。公元前 161 年，德米特里逃脱了监禁，并受到叙利亚王位的欢迎。他立即杀死了安条克五世和吕西亚斯。德米特里一世因在公元前 160 年尼散月战胜马加比家族并杀死犹大·马加比而闻名于犹太历史。德米特里从巴比伦人那里获得了他的姓氏索特（Soter），意为“救世主”，他将巴比伦人从米底总督提马库斯的暴政中拯救出来。提马库斯因保卫米底亚而对抗新兴的安息人而声名显赫，他似乎将德米特里的即位视为宣布自己为独立国王并将其领土扩展到巴比伦尼亚的借口。然而，他的军队对于合法的塞琉古国王来说还不够：德米特里在公元前 160 年击败并杀死了提马库斯，并废黜了卡帕多西亚国王阿里亚拉特斯。塞琉古帝国暂时再次统一。德米特里可能与他的妹妹劳迪丝五世结婚，并生下了三个儿子：德米特里二世·尼卡托、安条克七世·西德特斯和安提柯。德米特里的垮台可能要归因于赫拉克勒德斯，他是被击败的叛乱者蒂马库斯的幸存兄弟，他支持亚历山大·巴拉斯的事业，亚历山大·巴拉斯是一个自称是安条克四世·埃皮法尼斯的亲生儿子的男孩。赫拉克利德说服罗马元老院支持年轻的觊觎者对抗德米特里一世。犹太人在德米特里一世的垮台中也发挥了作用。亚历山大·巴拉斯率领雇佣军来到托勒密，登陆并占领了托勒密，并作为塞琉古人的竞争对手国王统治公元前152年。他任命犹大·马加伯的兄弟和继承人乔纳森·马加伯为犹太大祭司，以使犹太人成为他的盟友。约拿单出生于祭司家庭，但并非出身于大祭司撒督，他于公元前 152 年的提市利获得了这个头衔。当德米特里听说此事后，他写了一封信，授予约拿单更多的特权（《马加福音》10：25-45）。由于他过去迫害犹太人，犹太人不相信他。他们与巴拉斯联手，巴拉斯于公元前 150 年击败并杀死了德米特里一世。 1919 年，康斯坦丁·卡瓦菲斯 (Constantine Cavafy) 发表了一首关于德米特里在罗马作为人质的时光的诗。

About the project | Ads / Partnership
Do not sell my personal information