1927, Germany (Weimar). Silver 3 Mark "Bremerhaven" Coin. 

Mint Year: 1927 Mint Place: Berlin (A) Denomination: 3 Reichsmark   Reference: Jaeger 325, KM-50 Material: Silver (.500) Diameter: 30mm Weight: 15gm

Obverse: Sailship at sea within a chain-border. Crowned shield with arms of Bremen below, splitting date (19-27). Legend: . HUNDERT . JAHRE . BREMERHAVEN / A Translated: "Hundred  years of  Bremerhaven (the Bremen Harbour)"

Reverse: Shield within German heraldic eagle on octolobe. All within inner circle. Legend:  DEUTSCHES . REICH * DREI . REICHMARK * Translated: "German Empire Three Reichsmark"

Bremerhaven, literally "Bremen's harbour", Low German: Bremerhoben) is a city at the seaport of the Free Hanseatic City of Bremen, a state of the Federal Republic of Germany.

It forms an enclave in the state of Lower Saxony and is located at the mouth of the River Weser on its eastern bank, opposite the town of Nordenham. Though a relatively new city, it has a long history as a trade portand today is one of the most important German ports, playing a crucial role in Germany's trade.

The town was founded in 1827, but settlements, such as Lehe, were in the vicinity as early as the 12th century, and Geestendorf, which was "mentioned in documents of the ninth century". These tiny villages were built on small islands in the swampy estuary. In 1381, the city of Bremen established de facto rule over the lower Weser stream, including Lehe, later therefore called Bremerlehe. Early in 1653, Swedish Bremen-Verden's troops captured Bremerlehe by force.

The Emperor Ferdinand III ordered his vassal Christina of Sweden, then Duchess regnant of Bremen-Verden, to restitute Bremerlehe to Bremen. However, Swedish Bremen-Verden soon enacted the First Bremian War (March to July 1654) and in the following peace treaty (First Stade Recess (de); November 1654) Bremen had to cede Bremerlehe and its surroundings to Swedish Bremen-Verden. The latter developed plans to found a fortified town on the site, and much later this location became the present-day city of Bremerhaven. In 1672, under the reign of Charles XI of Sweden, in personal union Duke of Bremen-Verden—colonists tried unsuccessfully to erect a castle (named Carlsburgafter Charles XI) there; this fortified structure was meant to protect, as well as control shipping heading for Bremen.

Finally, in 1827, the city of Bremen under Burgomaster Johann Smidt bought the territories at the mouth of the Weser from the Kingdom of Hanover. Bremen sought this territory to retain its share of Germany's overseas trade, which was threatened by the silting up of the Weser around the old inland port of Bremen. Bremerhaven (literally in English: Bremener Haven/Harbour) was founded to be a haven for Bremen's merchant marine, becoming the second harbour for Bremen, despite being 50 km (31 mi) downstream. Due to trade with, and emigration to North America, the port and the town grew quickly. In 1848, Bremerhaven became the home port of the German Confederation's Navy under Karl Rudolf Brommy.

The Kingdom of Hanover founded a rival town next to Bremerhaven and called it Geestemünde (1845). Both towns grew and established the three economic pillars of trade, shipbuilding and fishing. Following inter-state negotiations at different times, Bremerhaven's boundary was several times extended at the expense of Hanoveran territory. In 1924, Geestemünde and the neighbouring municipality of Lehe were united to become the new city of Wesermünde, and in 1939 Bremerhaven (apart from the overseas port) was removed from the jurisdiction of Bremen and made a part of Wesermünde, then a part of the Prussian Province of Hanover.

Bremerhaven was one of the important harbours of emigration in Europe.

As possibly the most critical North Sea base of the Nazi War Navy, the Kriegsmarine, 79%  of the city was destroyed in the Allied air bombing of Bremen in World War II; however, key parts of the port were deliberately spared[citation needed] by the Allied forces to provide a usable harbour for supplying the Allies after the war. All of Wesermünde, including those parts which did not previously belong to Bremerhaven, was a postwar enclave run by the United States within the British zone of northern Germany. Most of the US military units and their personnel were assigned to the city's Carl Schurz Kaserne. One of the longest based US units at the Kaserne was a US military radio and TV station, an "Amerikanischer Soldatensender", AFN Bremerhaven, which broadcast for 48 years. In 1993, the Kaserne was vacated by the US military and returned to the German government. In 1947 the city became part of the federal state Free Hanseatic City of Bremen and was consequently renamed from Wesermünde to Bremerhaven. Today, Bremerhaven is therefore part of the city-state of Bremen, being to all intents and purposes a state comprising two cities, while also a city in its own right. This is complicated somewhat by the fact that the city of Bremen has owned the "overseas port" within Bremerhaven since 1927. To further complicate matters, a treaty between the two cities (as mentioned in Section 8 of Bremerhaven's municipal constitution) makes Bremerhaven responsible for the municipal administration of those parts owned directly by Bremen (known as stadtbremisch).

The port of Bremerhaven is the sixteenth-largest container port in the world and the fourth-largest in Europe with 4.9 million twenty-foot equivalent units (TEU) of cargo handled in 2007  and 5,5 million in 2015.  The container terminal is situated on the bank of the river Weser opening to the North Sea. In the wet dock parts, accessible by two large locks, more than 2 million cars are imported or exported every year with 2,3 million in 2014. Bremerhaven imports and exports more cars than any other city in Europe. Another million tons of "High-and-Heavy" goods are handled with ro-ro ships. In 2011 a new panamax-sized lock has replaced the 1897 Kaiserschleuse, then the largest lock worldwide.

1927, Deutschland (Weimar). Silberne 3-Mark-Münze „Bremerhaven“. Prägejahr: 1927 Prägeort: Berlin (A) Nennwert: 3 Reichsmark Referenz: Jaeger 325, KM-50 Material: Silber (.500) Durchmesser: 30 mm Gewicht: 15 g Vorderseite: Segelschiff auf See innerhalb einer Kettengrenze. Bekrönter Schild mit Wappen von Bremen unten, geteiltes Datum (19-27). Legende: . HUNDERT. JAHRE . BREMERHAVEN / A Übersetzt: „Hundert Jahre Bremerhaven (der Bremer Hafen)“ Rückseite: Schild im deutschen Wappenadler auf Oktolobe. Alles im inneren Kreis. Legende: DEUTSCHES . REICH * DREI . REICHMARK * Übersetzt: „Deutsches Reich Drei Reichsmark“ Bremerhaven, wörtlich „Bremer Hafen“, plattdeutsch: Bremerhoben) ist eine Stadt am Seehafen der Freien Hansestadt Bremen, einem Bundesland der Bundesrepublik Deutschland. Sie bildet eine Enklave im Bundesland Niedersachsen und liegt an der Mündung der Weser an deren Ostufer, gegenüber der Stadt Nordenham. Obwohl es sich um eine relativ neue Stadt handelt, blickt sie auf eine lange Geschichte als Handelshafen zurück und ist heute einer der wichtigsten deutschen Häfen, der eine entscheidende Rolle im deutschen Handel spielt. Die Stadt wurde 1827 gegründet, doch bereits im 12. Jahrhundert befanden sich in der Nähe Siedlungen wie Lehe und Geestendorf, das „im 9. Jahrhundert urkundlich erwähnt“ wurde. Diese winzigen Dörfer wurden auf kleinen Inseln in der sumpfigen Flussmündung gebaut. Im Jahr 1381 errichtete die Stadt Bremen faktisch die Herrschaft über die Unterweser, einschließlich Lehe, später daher Bremerlehe genannt. Anfang 1653 eroberten die schwedischen Truppen von Bremen-Verden Bremerlehe gewaltsam. Kaiser Ferdinand III. befahl seiner Vasallin Christina von Schweden, damals regierende Herzogin von Bremen-Verden, Bremerlehe an Bremen zurückzugeben. Das schwedische Bremen-Verden führte jedoch bald den Ersten Bremer Krieg (März bis Juli 1654) und im folgenden Friedensvertrag (Erster Stader Rezession (de); November 1654) musste Bremen Bremerlehe und seine Umgebung an das schwedische Bremen-Verden abtreten. Dieser entwickelte Pläne, an dieser Stelle eine befestigte Stadt zu gründen, aus der viel später die heutige Stadt Bremerhaven entstand. Im Jahr 1672, unter der Herrschaft von Karl XI. von Schweden, in Personalunion Herzog von Bremen-Verden, versuchten Kolonisten erfolglos, dort eine Burg (nach Karl XI. Carlsburg genannt) zu errichten; Dieses befestigte Bauwerk sollte die nach Bremen fahrende Schifffahrt schützen und kontrollieren. Schließlich kaufte die Stadt Bremen unter Bürgermeister Johann Smidt 1827 die Gebiete an der Wesermündung vom Königreich Hannover. Bremen suchte dieses Gebiet, um seinen Anteil am deutschen Überseehandel zu behalten, der durch die Versandung der Weser rund um den alten Bremer Binnenhafen bedroht war. Bremerhaven (wörtlich auf Englisch: Bremener Haven/Hafen) wurde als Hafen für die Bremer Handelsmarine gegründet und wurde zum zweiten Hafen für Bremen, obwohl er 50 km flussabwärts liegt. Durch den Handel mit und die Auswanderung nach Nordamerika wuchsen der Hafen und die Stadt schnell. 1848 wurde Bremerhaven unter Karl Rudolf Brommy der Heimathafen der Marine des Deutschen Bundes. Das Königreich Hannover gründete neben Bremerhaven eine Konkurrenzstadt und nannte sie Geestemünde (1845). Beide Städte wuchsen und etablierten die drei Wirtschaftszweige Handel, Schiffbau und Fischerei. Nach zwischenstaatlichen Verhandlungen zu verschiedenen Zeitpunkten wurde die Grenze Bremerhavens mehrfach auf Kosten des hannoverschen Territoriums erweitert. 1924 wurden Geestemünde und die Nachbargemeinde Lehe zur neuen Stadt Wesermünde vereinigt, 1939 wurde Bremerhaven (mit Ausnahme des Überseehafens) aus dem bremischen Zuständigkeitsbereich herausgelöst und ein Teil von Wesermünde, damals ein Teil von Wesermünde Preußische Provinz Hannover. Bremerhaven war einer der wichtigsten Auswanderungshäfen Europas. Als möglicherweise wichtigster Nordseestützpunkt der Kriegsmarine der Nazis, der Kriegsmarine, wurden 79 % der Stadt bei den Luftangriffen der Alliierten auf Bremen im Zweiten Weltkrieg zerstört; Wichtige Teile des Hafens wurden jedoch von den alliierten Streitkräften bewusst verschont, um nach dem Krieg einen nutzbaren Hafen für die Versorgung der Alliierten bereitzustellen. Ganz Wesermünde, einschließlich der Teile, die zuvor nicht zu Bremerhaven gehörten, war nach dem Krieg eine von den Vereinigten Staaten verwaltete Enklave innerhalb der britischen Zone Norddeutschlands. Die meisten US-Militäreinheiten und ihr Personal waren der städtischen Carl-Schurz-Kaserne zugeteilt. Eine der am längsten in der Kaserne stationierten US-Einheiten war ein US-Militärradio- und Fernsehsender, ein „Amerikanischer Soldatensender“, AFN Bremerhaven, der 48 Jahre lang sendete. 1993 wurde die Kaserne vom US-Militär geräumt und an die Bundesregierung zurückgegeben. 1947 wurde die Stadt Teil des Bundeslandes Freie Hansestadt Bremen und wurde daraufhin von Wesermünde in Bremerhaven umbenannt. Heute ist Bremerhaven somit Teil des Stadtstaates Bremen, also quasi ein Staat mit zwei Städten, aber auch eine eigenständige Stadt. Etwas komplizierter wird dies dadurch, dass die Stadt Bremen seit 1927 Eigentümerin des „Überseehafens“ innerhalb Bremerhavens ist. Erschwerend kommt hinzu, dass ein Vertrag zwischen den beiden Städten (wie in Abschnitt 8 der Bremerhavener Gemeindeverfassung erwähnt) Bremerhaven für verantwortlich erklärt die Gemeindeverwaltung der unmittelbar zu Bremen gehörenden Teile (sog. stadtbremisch). Der Hafen von Bremerhaven ist der sechzehntgrößte Containerhafen der Welt und der viertgrößte in Europa mit einem Umschlag von 4,9 Millionen TEU (Twenty Foot Equivalent Units) im Jahr 2007 und 5,5 Millionen im Jahr 2015. Der Containerterminal liegt am Ufer der zur Nordsee mündenden Weser. In den Nasshafenbereichen, die über zwei große Schleusen erreichbar sind, werden jedes Jahr mehr als 2 Millionen Autos importiert oder exportiert, 2014 waren es 2,3 Millionen. Bremerhaven importiert und exportiert mehr Autos als jede andere Stadt in Europa. Eine weitere Million Tonnen „High-and-Heavy“-Güter werden mit RoRo-Schiffen umgeschlagen. Im Jahr 2011 ersetzte eine neue Schleuse in Panamax-Größe die Kaiserschleuse von 1897, damals die größte Schleuse der Welt.

1927 год, Германия (Веймар). Серебряная монета номиналом 3 марки "Бремерхафен". Год монетного двора: 1927 Место монетного двора: Берлин (A) Номинал: 3 рейхсмарки Артикул: Jaeger 325, KM-50 Материал: Серебро (.500) Диаметр: 30 мм Вес: 15 г Аверс: Парусник в море в цепочке. Коронованный щит с гербом Бремена внизу, разделенная дата (19–27). Легенда: . ХУНДЕРТ. ДЖАРЕ. БРЕМЕРХАФЕН / A В переводе: «Сто лет Бремерхафена (Бременской гавани)». Реверс: Щит внутри немецкого геральдического орла на октолобе. Все в узком кругу. Легенда: DEUTSCHES . РЕЙХ*ДРЕЙ. РЕЙХМАРК * В переводе: «Германская империя, три рейхсмарки» Бремерхафен, буквально «гавань Бремена», нижненемецкий: Bremerhoben) — город в морском порту Вольного ганзейского города Бремен, земли Федеративной Республики Германия. Он образует анклав в земле Нижняя Саксония и расположен в устье реки Везер на ее восточном берегу, напротив города Норденхам. Хотя это относительно новый город, он имеет долгую историю как торговый порт и сегодня является одним из самых важных портов Германии, играющим решающую роль в торговле Германии. Город был основан в 1827 году, но такие поселения, как Лехе, существовали в окрестностях еще в 12 веке, а Геестендорф «упоминался в документах девятого века». Эти крохотные деревни были построены на небольших островах в заболоченном лимане. В 1381 году город Бремен установил де-факто власть над нижним потоком Везера, включая Леэ, который позже стал называться Бремерлеэ. В начале 1653 года шведские войска Бремен-Вердена силой захватили Бремерлеэ. Император Фердинанд III приказал своей вассалу Кристине Шведской, тогдашней царствующей герцогине Бремен-Верденской, вернуть Бремерлехе Бремену. Однако шведский Бремен-Верден вскоре развязал Первую Бременскую войну (март-июль 1654 г.), и по следующему мирному договору (Первый стадионный перерыв (де); ноябрь 1654 г.) Бремен был вынужден уступить Бремерлехе и его окрестности шведскому Бремен-Вердену. Последний разработал планы основать на этом месте укрепленный город, который намного позже стал современным городом Бремерхафен. В 1672 году, во время правления шведского Карла XI, в личной унии герцога Бремен-Верденского — колонисты безуспешно пытались построить там замок (названный Карлсбургом в честь Карла XI); это укрепленное сооружение должно было защищать, а также контролировать судоходство, направлявшееся в Бремен. Наконец, в 1827 году город Бремен под руководством бургомистра Иоганна Шмидта купил территории в устье Везера у Ганноверского королевства. Бремен стремился к этой территории, чтобы сохранить свою долю в внешней торговле Германии, которой угрожало заиливание реки Везер вокруг старого внутреннего порта Бремена. Бремерхафен (буквально на английском языке: Бременская гавань/гавань) был основан как убежище для торгового флота Бремена, став второй гаванью Бремена, несмотря на то, что он находится в 50 км (31 миле) ниже по течению. Благодаря торговле и эмиграции в Северную Америку порт и город быстро росли. В 1848 году Бремерхафен стал портом приписки военно-морского флота Германской Конфедерации под командованием Карла Рудольфа Бромми. Королевство Ганновер основало конкурирующий город рядом с Бремерхафеном и назвало его Геестемюнде (1845 г.). Оба города выросли и создали три основных экономических направления: торговлю, судостроение и рыболовство. В результате межгосударственных переговоров в разное время граница Бремерхафена несколько раз расширялась за счет территории Ганновера. В 1924 году Геестемюнде и соседний муниципалитет Леэ были объединены и стали новым городом Везермюнде, а в 1939 году Бремерхафен (за исключением заграничного порта) был выведен из-под юрисдикции Бремена и стал частью Везермюнде, тогдашней части Везермюнде. Прусская провинция Ганновер. Бремерхафен был одним из важных портов эмиграции в Европе. Кригсмарине, возможно, самая важная база нацистского военного флота в Северном море, 79% города было разрушено в результате бомбардировки Бремена союзниками с воздуха во время Второй мировой войны; однако ключевые части порта были намеренно сохранены [нужна ссылка] союзными войсками, чтобы обеспечить пригодную для использования гавань для снабжения союзников после войны. Весь Везермюнде, включая те части, которые ранее не принадлежали Бремерхафену, был послевоенным анклавом, управляемым Соединенными Штатами в британской зоне северной Германии. Большинство воинских частей США и их личный состав были приписаны к городскому Карлу Шурцу Казерну. Одним из старейших американских подразделений в Казерне была американская военная радио- и телестанция «Amerikanischer Soldatensender», AFN Bremerhaven, которая вещала в течение 48 лет. В 1993 году Казерн был освобожден американскими военными и возвращен правительству Германии. В 1947 году город стал частью федеральной земли Свободный ганзейский город Бремен и впоследствии был переименован из Везермюнде в Бремерхафен. Таким образом, сегодня Бремерхафен является частью города-государства Бремен, являясь по сути государством, состоящим из двух городов, а также самостоятельным городом. Ситуация несколько осложняется тем фактом, что город Бремен владеет «заморским портом» в Бремерхафене с 1927 года. Ситуация еще больше усложняется тем, что договор между двумя городами (как упоминается в разделе 8 муниципальной конституции Бремерхафена) возлагает на Бремерхафен ответственность за муниципальная администрация тех частей, которые принадлежат непосредственно Бремену (известная как Stadtbremisch). Порт Бремерхафена является шестнадцатым по величине контейнерным портом в мире и четвертым по величине в Европе: в 2007 году было обработано 4,9 миллиона двадцатифутовых эквивалентных единиц (TEU) и 5,5 миллиона в 2015 году. Контейнерный терминал расположен на берегу реки Везер, выходящей в Северное море. В части мокрого дока, куда можно попасть через два больших шлюза, ежегодно импортируется или экспортируется более 2 миллионов автомобилей, из них 2,3 миллиона в 2014 году. Бремерхафен импортирует и экспортирует больше автомобилей, чем любой другой город Европы. Еще миллион тонн тяжеловесных грузов переваливается судами ро-ро. В 2011 году новый замок размером с панамакс заменил замок Kaiserschleuse 1897 года, который на тот момент был самым большим замком в мире.

1927, Німеччина (Веймар). Срібна монета 3 марки "Бремергафен". Рік монетного двору: 1927 Місце монетного двору: Берлін (A) Номінал: 3 рейхсмарки Артикул: Jaeger 325, KM-50 Матеріал: срібло (.500) Діаметр: 30 мм Вага: 15 г Аверс: Вітрильник у морі в межах ланцюжка. Увінчаний щит із гербом Бремена внизу, дата розколу (19-27). Легенда: . ХУНДЕРТ . ЯХРЕ . БРЕМЕРГАФЕН / A Переклад: «Сто років Бремергафена (Бременської гавані)». Реверс: Щит усередині німецького геральдичного орла на восьмилопаті. Усі в найближчому колі. Легенда: DEUTSCHES . РЕЙХ * DREI . REICHMARK * У перекладі: «Німецька імперія, три рейхсмарки» Бремергафен, буквально «Бременська гавань», нижньонімецька: Bremerhoben) — місто в морському порту вільного ганзейського міста Бремен, землі Федеративної Республіки Німеччина. Він утворює анклав у землі Нижня Саксонія і розташований у гирлі річки Везер на її східному березі, навпроти міста Норденгам. Незважаючи на те, що це відносно нове місто, воно має довгу історію як торговий порт, а сьогодні є одним із найважливіших німецьких портів, який відіграє вирішальну роль у торгівлі Німеччини. Місто було засноване в 1827 році, але поселення, такі як Лехе, були неподалік ще в 12 столітті, і Гестендорф, який «згадується в документах IX століття». Ці крихітні селища були побудовані на невеликих острівцях в болотистому лимані. У 1381 році місто Бремен встановило фактичну владу над нижньою течією Везеру, включно з Лехе, пізніше названим Бремерлехе. На початку 1653 року шведські війська Бремен-Вердена силою захопили Бремерлехе. Імператор Фердинанд III наказав своєму васалу Христині Шведській, тодішній герцогині Бремен-Верден, повернути Бремерлеге Бремену. Однак шведський Бремен-Верден незабаром розпочав Першу Бременську війну (з березня по липень 1654 р.), а за наступною мирною угодою (Перша стадська перерва (de); листопад 1654 р.) Бремен мав поступитися Бремерлеге та його околиці шведському Бремен-Вердену. Останній розробив плани заснувати на цьому місці укріплене місто, і набагато пізніше це місце стало сучасним містом Бремерхафен. У 1672 році, під час правління Карла XI Швеції, в особистій унії герцога Бремен-Верденського — колоністи безуспішно намагалися звести там замок (названий Карлсбург на честь Карла XI); ця укріплена споруда мала захищати, а також контролювати судно, що прямує до Бремена. Нарешті, у 1827 році місто Бремен під керівництвом бургомістра Йоганна Смідта викупило території в гирлі Везера у королівства Ганновер. Бремен шукав цю територію, щоб зберегти свою частку в заморській торгівлі Німеччини, якій загрожувала замулювання Везера навколо старого внутрішнього порту Бремен. Бремергафен (буквально англійською мовою: Bremener Haven/Harbour) був заснований як притулок для бременського торговельного флоту, ставши другою гаванню Бремена, незважаючи на те, що він розташований за 50 км (31 милю) вниз за течією. Завдяки торгівлі з Північною Америкою та еміграції до неї порт і місто швидко зростали. У 1848 році Бремерхафен став портом приписки ВМС Німецького союзу під керівництвом Карла Рудольфа Броммі. Королівство Ганновер заснувало місто-конкурент поруч із Бремерхафеном і назвало його Гестемюнде (1845). Обидва міста виросли та створили три економічні стовпи: торгівлю, суднобудування та рибальство. Після міждержавних переговорів у різний час межі Бремерхафена кілька разів розширювалися за рахунок території Ганновера. У 1924 році Геестемюнде та сусідній муніципалітет Лее були об’єднані в нове місто Везермюнде, а в 1939 році Бремергафен (окрім заморського порту) було виведено з-під юрисдикції Бремена та включено до Везермюнде, а потім до складу Прусська провінція Ганновер. Бремергафен був однією з важливих гаваней еміграції в Європі. Крігсмаріне, можливо, найбільш критична база нацистського військового флоту в Північному морі, 79% міста було знищено під час авіабомбардування Бремена союзниками під час Другої світової війни; однак ключові частини порту були навмисно збережені союзними силами, щоб забезпечити придатну гавань для постачання союзників після війни. Весь Везермюнде, включаючи ті частини, які раніше не належали до Бремергафена, був післявоєнним анклавом під управлінням Сполучених Штатів у британській зоні північної Німеччини. Більшість американських військових підрозділів і їх особового складу були приписані до міста Карл Шурц Казерне. Однією з американських підрозділів, яка найдовше базувалася в Казерні, була американська військова радіо- та телестанція, "Amerikanischer Soldatensender", AFN Bremerhaven, яка віщала 48 років. У 1993 році Казерн був звільнений американськими військовими та повернутий уряду Німеччини. У 1947 році місто стало частиною федеральної землі Вільне ганзейське місто Бремен і, відповідно, було перейменовано з Везермюнде на Бремергафен. Таким чином, сьогодні Бремергафен є частиною міста-держави Бремен, будучи державою, що складається з двох міст, і водночас є окремим містом. Це дещо ускладнюється тим фактом, що місто Бремен володіє «заморським портом» у Бремергафені з 1927 року. Що ще більше ускладнює ситуацію, угода між двома містами (як зазначено в розділі 8 муніципальної конституції Бремергафена) покладає на Бремергафен відповідальність за муніципальна адміністрація тих частин, якими безпосередньо володіє Бремен (відома як stadtbremisch). Порт Бремерхафена є шістнадцятим за величиною контейнерним портом у світі та четвертим за величиною в Європі з 4,9 мільйонами двадцятифутових еквівалентних одиниць (TEU) вантажів, оброблених у 2007 році та 5,5 мільйонами у 2015 році. Контейнерний термінал розташований на березі річки Везер, що виходить до Північного моря. У частинах мокрого доку, доступ до яких здійснюється двома великими шлюзами, щороку імпортується або експортується понад 2 мільйони автомобілів, у 2014 році – 2,3 мільйона. Бремергафен імпортує та експортує більше автомобілів, ніж будь-яке інше місто в Європі. Ще один мільйон тонн вантажів типу «висока і важка» перевантажують судна типу «ро-ро». У 2011 році новий замок розміру Panamax замінив Kaiserschleuse 1897 року, на той час найбільший замок у світі.

1927, Germania (Weimar). Moneta in argento da 3 marchi "Bremerhaven". Anno di zecca: 1927 Luogo di zecca: Berlino (A) Denominazione: 3 Reichsmark Riferimento: Jaeger 325, KM-50 Materiale: Argento (.500) Diametro: 30 mm Peso: 15 g Dritto: nave a vela in mare all'interno di un bordo di catena. Scudo coronato con stemma di Brema in basso, data di frattura (19-27). Legenda: . HUNDERT. JAHRE. BREMERHAVEN / A Tradotto: "Cent'anni di Bremerhaven (il porto di Brema)" Rovescio: scudo all'interno dell'aquila araldica tedesca su ottolobe. Tutto all'interno di una cerchia ristretta. Legenda: DEUTSCHES . REICH*DREI. REICHMARK * Tradotto: "Impero tedesco Tre Reichsmark" Bremerhaven, letteralmente "porto di Brema", basso tedesco: Bremerhoben) è una città presso il porto marittimo della libera città anseatica di Brema, uno stato della Repubblica federale di Germania. Forma un'enclave nello stato della Bassa Sassonia e si trova alla foce del fiume Weser, sulla sua sponda orientale, di fronte alla città di Nordenham. Sebbene sia una città relativamente nuova, ha una lunga storia come porto commerciale e oggi è uno dei porti tedeschi più importanti, svolgendo un ruolo cruciale nel commercio tedesco. La città fu fondata nel 1827, ma già nel XII secolo nelle vicinanze si trovavano insediamenti come Lehe e Geestendorf, "menzionato in documenti del IX secolo". Questi minuscoli villaggi furono costruiti su piccole isole nell'estuario paludoso. Nel 1381 la città di Brema stabilì di fatto il dominio sul corso inferiore del Weser, compreso Lehe, in seguito chiamato Bremerlehe. All'inizio del 1653, le truppe svedesi di Brema-Verden catturarono Bremerlehe con la forza. L'imperatore Ferdinando III ordinò alla sua vassalla Cristina di Svezia, allora duchessa regnante di Brema-Verden, di restituire Bremerlehe a Brema. Tuttavia, la Brema-Verden svedese presto promulgò la Prima Guerra Bremiana (da marzo a luglio 1654) e nel successivo trattato di pace (Primo Stade Recess (de); novembre 1654) Brema dovette cedere Bremerlehe e i suoi dintorni alla Brema-Verden svedese. Quest'ultimo sviluppò piani per fondare una città fortificata sul sito, e molto più tardi questa località divenne l'attuale città di Bremerhaven. Nel 1672, sotto il regno di Carlo XI di Svezia, in unione personale con il duca di Brema-Verden, i coloni tentarono senza successo di erigere lì un castello (chiamato Carlsburg da Carlo XI); questa struttura fortificata aveva lo scopo di proteggere e controllare la navigazione diretta a Brema. Infine, nel 1827, la città di Brema sotto il borgomastro Johann Smidt acquistò i territori alla foce del Weser dal Regno di Hannover. Brema cercò questo territorio per mantenere la sua quota nel commercio estero della Germania, minacciato dall'insabbiamento del Weser attorno al vecchio porto interno di Brema. Bremerhaven (letteralmente in inglese: Bremener Haven/Harbour) fu fondata per essere un porto per la marina mercantile di Brema, diventando il secondo porto di Brema, nonostante si trovasse a 50 km (31 mi) a valle. A causa del commercio e dell'emigrazione verso il Nord America, il porto e la città crebbero rapidamente. Nel 1848, Bremerhaven divenne il porto d'origine della marina della Confederazione tedesca sotto Karl Rudolf Brommy. Il Regno di Hannover fondò una città rivale vicino a Bremerhaven e la chiamò Geestemünde (1845). Entrambe le città crebbero e stabilirono i tre pilastri economici del commercio, della costruzione navale e della pesca. A seguito di negoziati interstatali in tempi diversi, il confine di Bremerhaven fu più volte esteso a scapito del territorio di Hannover. Nel 1924 Geestemünde e il vicino comune di Lehe furono uniti per diventare la nuova città di Wesermünde, e nel 1939 Bremerhaven (a parte il porto d'oltremare) fu rimossa dalla giurisdizione di Brema e divenne parte di Wesermünde, poi parte del Provincia prussiana di Hannover. Bremerhaven era uno dei porti più importanti dell'emigrazione in Europa. Essendo forse la base più critica del Mare del Nord della Marina da guerra nazista, la Kriegsmarine, il 79% della città fu distrutta durante il bombardamento aereo alleato di Brema durante la seconda guerra mondiale; tuttavia, parti chiave del porto furono deliberatamente risparmiate dalle forze alleate per fornire un porto utilizzabile per rifornire gli alleati dopo la guerra. L'intera Wesermünde, comprese quelle parti che in precedenza non appartenevano a Bremerhaven, era un'enclave postbellica gestita dagli Stati Uniti all'interno della zona britannica della Germania settentrionale. La maggior parte delle unità militari statunitensi e del loro personale furono assegnati alla Carl Schurz Kaserne della città. Una delle unità statunitensi con sede più a lungo alla Kaserne era una stazione radiofonica e televisiva militare statunitense, una "Amerikanischer Soldatensender", AFN Bremerhaven, che trasmise per 48 anni. Nel 1993 la Kaserne venne lasciata libera dall'esercito statunitense e restituita al governo tedesco. Nel 1947 la città divenne parte dello stato federale della Libera Città Anseatica di Brema e di conseguenza fu ribattezzata da Wesermünde a Bremerhaven. Oggi Bremerhaven fa quindi parte della città-stato di Brema, essendo a tutti gli effetti uno stato comprendente due città, ma anche una città a sé stante. Ciò è complicato in qualche modo dal fatto che la città di Brema possiede il "porto d'oltremare" all'interno di Bremerhaven dal 1927. Per complicare ulteriormente le cose, un trattato tra le due città (come menzionato nella sezione 8 della costituzione municipale di Bremerhaven) rende Bremerhaven responsabile del l'amministrazione comunale delle parti possedute direttamente da Brema (noto come stadtbremisch). Il porto di Bremerhaven è il sedicesimo porto per container più grande del mondo e il quarto in Europa con 4,9 milioni di unità equivalenti a venti piedi (TEU) di merci movimentate nel 2007 e 5,5 milioni nel 2015. Il terminal container è situato sulla riva del fiume Weser che sfocia nel Mare del Nord. Nelle parti della darsena, accessibili da due grandi chiuse, ogni anno vengono importate o esportate più di 2 milioni di automobili, di cui 2,3 milioni nel 2014. Bremerhaven importa ed esporta più automobili di qualsiasi altra città d'Europa. Un altro milione di tonnellate di merci "alte e pesanti" vengono movimentate con navi ro-ro. Nel 2011 una nuova serratura delle dimensioni di un panamax ha sostituito la Kaiserschleuse del 1897, allora la più grande serratura del mondo.

1927, Allemagne (Weimar). Pièce en argent de 3 Mark "Bremerhaven". Année de la menthe : 1927 Lieu de la monnaie : Berlin (A) Dénomination : 3 Reichsmark Référence : Jaeger 325, KM-50 Matériau : Argent (.500) Diamètre : 30 mm Poids : 15 g Avers : Voilier en mer dans une bordure de chaîne. Bouclier couronné avec les armes de Brême en dessous, date fendue (19-27). Légende: . HUNDERT. JAHRÉ. BREMERHAVEN / A Traduit : "Cent ans de Bremerhaven (le port de Brême)" Revers : Bouclier dans l'aigle héraldique allemand sur octolobe. Le tout dans un cercle restreint. Légende DEUTSCHES . REICH * DREI . REICHMARK * Traduit : « Empire allemand Trois Reichsmark » Bremerhaven, littéralement « le port de Brême », bas allemand : Bremerhoben) est une ville située au port maritime de la ville hanséatique libre de Brême, un État de la République fédérale d'Allemagne. Elle forme une enclave dans l'État de Basse-Saxe et est située à l'embouchure de la Weser sur sa rive orientale, en face de la ville de Nordenham. Bien qu'il s'agisse d'une ville relativement nouvelle, elle a une longue histoire en tant que port de commerce et est aujourd'hui l'un des ports allemands les plus importants, jouant un rôle crucial dans le commerce allemand. La ville a été fondée en 1827, mais des colonies telles que Lehe se trouvaient à proximité dès le XIIe siècle et Geestendorf, qui était "mentionnée dans des documents du IXe siècle". Ces petits villages ont été construits sur de petites îles dans l'estuaire marécageux. En 1381, la ville de Brême établit de facto un pouvoir sur le cours inférieur de la Weser, y compris Lehe, appelé plus tard Bremerlehe. Au début de 1653, les troupes suédoises de Brême-Verden capturèrent Bremerlehe par la force. L'empereur Ferdinand III ordonna à sa vassale Christine de Suède, alors duchesse régnante de Brême-Verden, de restituer Bremerlehe à Brême. Cependant, le suédois Brême-Verden décréta bientôt la première guerre de Brême (de mars à juillet 1654) et dans le traité de paix suivant (First Stade Recess (de) ; novembre 1654) Brême dut céder Bremerlehe et ses environs au suédois Brême-Verden. Ces derniers élaborèrent des plans pour fonder une ville fortifiée sur le site, qui deviendra bien plus tard la ville actuelle de Bremerhaven. En 1672, sous le règne de Charles XI de Suède, en union personnelle du duc de Brême-Verden, des colons tentèrent en vain d'y ériger un château (nommé Carlsburg d'après Charles XI) ; cette structure fortifiée était destinée à protéger et à contrôler les expéditions en direction de Brême. Finalement, en 1827, la ville de Brême, dirigée par le bourgmestre Johann Smidt, rachète au royaume de Hanovre les territoires situés à l'embouchure de la Weser. Brême recherchait ce territoire pour conserver sa part du commerce extérieur de l'Allemagne, menacé par l'ensablement de la Weser autour de l'ancien port intérieur de Brême. Bremerhaven (littéralement en anglais : Bremener Haven/Harbour) a été fondée pour être un refuge pour la marine marchande de Brême, devenant ainsi le deuxième port de Brême, bien qu'il se trouve à 50 km (31 mi) en aval. Grâce au commerce et à l'émigration vers l'Amérique du Nord, le port et la ville se sont développés rapidement. En 1848, Bremerhaven devient le port d'attache de la marine de la Confédération allemande dirigée par Karl Rudolf Brommy. Le royaume de Hanovre fonda une ville rivale à côté de Bremerhaven et l'appela Geestemünde (1845). Les deux villes se sont développées et ont établi les trois piliers économiques que sont le commerce, la construction navale et la pêche. À la suite de négociations interétatiques à différentes époques, la frontière de Bremerhaven fut plusieurs fois étendue aux dépens du territoire hanovrien. En 1924, Geestemünde et la commune voisine de Lehe furent unies pour devenir la nouvelle ville de Wesermünde, et en 1939 Bremerhaven (à l'exception du port d'outre-mer) fut soustraite à la juridiction de Brême et devint une partie de Wesermünde, puis une partie de la Province prussienne de Hanovre. Bremerhaven était l'un des ports d'émigration importants en Europe. En tant que base de la mer du Nord la plus critique de la marine de guerre nazie, la Kriegsmarine, 79 % de la ville a été détruite lors du bombardement aérien allié de Brême pendant la Seconde Guerre mondiale ; cependant, des parties clés du port ont été délibérément épargnées par les forces alliées pour fournir un port utilisable pour l'approvisionnement des Alliés après la guerre. L’ensemble de Wesermünde, y compris les parties qui n’appartenaient pas auparavant à Bremerhaven, était une enclave d’après-guerre dirigée par les États-Unis au sein de la zone britannique du nord de l’Allemagne. La plupart des unités militaires américaines et leur personnel ont été affectés à la Carl Schurz Kaserne de la ville. L'une des unités américaines basées le plus longtemps à Kaserne était une station de radio et de télévision militaire américaine, l'"Amerikanischer Soldatensender", AFN Bremerhaven, qui a diffusé pendant 48 ans. En 1993, la Kaserne a été évacuée par l'armée américaine et restituée au gouvernement allemand. En 1947, la ville est devenue partie intégrante de l'État fédéral Ville hanséatique libre de Brême et a donc été rebaptisée Wesermünde en Bremerhaven. Aujourd'hui, Bremerhaven fait donc partie de la cité-État de Brême, étant pratiquement un État composé de deux villes, mais également une ville à part entière. Cela est quelque peu compliqué par le fait que la ville de Brême est propriétaire du « port d'outre-mer » de Bremerhaven depuis 1927. Pour compliquer encore les choses, un traité entre les deux villes (comme mentionné dans l'article 8 de la constitution municipale de Bremerhaven) rend Bremerhaven responsable de l'administration municipale des parties appartenant directement à Brême (connues sous le nom de stadtbremisch). Le port de Bremerhaven est le seizième plus grand port à conteneurs au monde et le quatrième en Europe avec 4,9 millions d'unités équivalentes vingt pieds (EVP) de marchandises manutentionnées en 2007 et 5,5 millions en 2015. Le terminal à conteneurs est situé sur la rive de la Weser qui s'ouvre sur la mer du Nord. Dans les parties humides, accessibles par deux grandes écluses, plus de 2 millions de voitures sont importées ou exportées chaque année, dont 2,3 millions en 2014. Bremerhaven importe et exporte plus de voitures que toute autre ville d'Europe. Un autre million de tonnes de marchandises « hautes et lourdes » sont transportées par des navires rouliers. En 2011, une nouvelle écluse de taille Panamax a remplacé la Kaiserschleuse de 1897, alors la plus grande écluse du monde.

1927, Alemania (Weimar). Moneda de plata de 3 marcos "Bremerhaven". Año de ceca: 1927 Lugar de ceca: Berlín (A) Denominación: 3 Reichsmark Referencia: Jaeger 325, KM-50 Material: Plata (.500) Diámetro: 30 mm Peso: 15 g Anverso: Velero en el mar dentro de un borde de cadena. Escudo coronado con armas de Bremen debajo, fecha de división (19-27). Leyenda: . CIENTO. JAHRE. BREMERHAVEN / A Traducido: "Cien años de Bremerhaven (el puerto de Bremen)" Reverso: Escudo dentro del águila heráldica alemana en el octolóbulo. Todo dentro del círculo interno. Leyenda: DEUTSCHES. REICH*DREI. REICHMARK * Traducido: "Imperio Alemán Tres Reichsmark" Bremerhaven, literalmente "puerto de Bremen", bajo alemán: Bremerhoben) es una ciudad en el puerto marítimo de la Ciudad Libre Hanseática de Bremen, un estado de la República Federal de Alemania. Forma un enclave en el estado de Baja Sajonia y está situado en la desembocadura del río Weser en su orilla oriental, frente a la localidad de Nordenham. Aunque es una ciudad relativamente nueva, tiene una larga historia como puerto comercial y hoy es uno de los puertos alemanes más importantes y desempeña un papel crucial en el comercio de Alemania. La ciudad fue fundada en 1827, pero ya en el siglo XII había asentamientos en las cercanías, como Lehe, y Geestendorf, que "se menciona en documentos del siglo IX". Estos pequeños pueblos se construyeron en pequeñas islas del estuario pantanoso. En 1381, la ciudad de Bremen estableció un dominio de facto sobre el curso inferior del Weser, incluido Lehe, más tarde llamado Bremerlehe. A principios de 1653, las tropas suecas de Bremen-Verden capturaron Bremerlehe por la fuerza. El emperador Fernando III ordenó a su vasalla Cristina de Suecia, entonces duquesa reinante de Bremen-Verden, que restituyera Bremerlehe a Bremen. Sin embargo, el Bremen-Verden sueco pronto promulgó la Primera Guerra de Bremian (de marzo a julio de 1654) y en el siguiente tratado de paz (First Stade Recess (de); noviembre de 1654) Bremen tuvo que ceder Bremerlehe y sus alrededores al Bremen-Verden sueco. Este último desarrolló planes para fundar una ciudad fortificada en el lugar, y mucho más tarde este lugar se convirtió en la actual ciudad de Bremerhaven. En 1672, bajo el reinado de Carlos XI de Suecia, en unión personal con el duque de Bremen-Verden, los colonos intentaron sin éxito erigir allí un castillo (llamado Carlsburg en honor a Carlos XI); esta estructura fortificada estaba destinada a proteger y controlar el envío que se dirigía a Bremen. Finalmente, en 1827, la ciudad de Bremen, bajo el mando del burgomaestre Johann Smidt, compró los territorios en la desembocadura del Weser al Reino de Hannover. Bremen buscó este territorio para retener su parte del comercio exterior de Alemania, que estaba amenazado por la sedimentación del Weser alrededor del antiguo puerto interior de Bremen. Bremerhaven (literalmente en inglés: Bremener Haven/Harbour) fue fundado para ser un refugio para la marina mercante de Bremen, convirtiéndose en el segundo puerto de Bremen, a pesar de estar 50 km (31 millas) río abajo. Debido al comercio y la emigración a América del Norte, el puerto y la ciudad crecieron rápidamente. En 1848, Bremerhaven se convirtió en el puerto base de la Armada de la Confederación Alemana bajo el mando de Karl Rudolf Brommy. El Reino de Hannover fundó una ciudad rival junto a Bremerhaven y la llamó Geestemünde (1845). Ambos pueblos crecieron y establecieron los tres pilares económicos del comercio, la construcción naval y la pesca. Tras negociaciones interestatales en diferentes momentos, la frontera de Bremerhaven se amplió varias veces a expensas del territorio de Hannover. En 1924, Geestemünde y el municipio vecino de Lehe se unieron para convertirse en la nueva ciudad de Wesermünde, y en 1939 Bremerhaven (aparte del puerto de ultramar) fue retirada de la jurisdicción de Bremen y pasó a formar parte de Wesermünde, luego parte de la Provincia prusiana de Hannover. Bremerhaven fue uno de los puertos de emigración más importantes de Europa. Posiblemente la base más crítica de la Armada de Guerra Nazi en el Mar del Norte, la Kriegsmarine, el 79% de la ciudad fue destruida en el bombardeo aéreo aliado de Bremen en la Segunda Guerra Mundial; sin embargo, las fuerzas aliadas salvaron deliberadamente partes clave del puerto para proporcionar un puerto utilizable para abastecer a los aliados después de la guerra. Todo Wesermünde, incluidas aquellas partes que anteriormente no pertenecían a Bremerhaven, era un enclave de posguerra dirigido por Estados Unidos dentro de la zona británica del norte de Alemania. La mayoría de las unidades militares estadounidenses y su personal fueron asignados a la Carl Schurz Kaserne de la ciudad. Una de las unidades estadounidenses que más tiempo estuvo en Kaserne fue una emisora ​​de radio y televisión militar estadounidense, la "Amerikanischer Soldatensender", AFN Bremerhaven, que transmitió durante 48 años. En 1993, el ejército estadounidense abandonó Kaserne y lo devolvió al gobierno alemán. En 1947, la ciudad pasó a formar parte del estado federal Ciudad Libre Hanseática de Bremen y, en consecuencia, pasó a llamarse Wesermünde a Bremerhaven. Por lo tanto, hoy en día Bremerhaven forma parte de la ciudad-estado de Bremen y, a todos los efectos, es un estado compuesto por dos ciudades y, al mismo tiempo, una ciudad por derecho propio. Esto se complica un poco por el hecho de que la ciudad de Bremen es propietaria del "puerto de ultramar" dentro de Bremerhaven desde 1927. Para complicar aún más las cosas, un tratado entre las dos ciudades (como se menciona en la Sección 8 de la constitución municipal de Bremerhaven) hace a Bremerhaven responsable de la administración municipal de aquellas partes de propiedad directa de Bremen (conocidas como stadtbremisch). El puerto de Bremerhaven es el decimosexto puerto de contenedores del mundo y el cuarto de Europa, con 4,9 millones de unidades equivalentes a veinte pies (TEU) de carga manipulada en 2007 y 5,5 millones en 2015. La terminal de contenedores está situada en la orilla del río Weser que desemboca en el Mar del Norte. En las zonas del dique húmedo, a las que se accede por dos grandes esclusas, se importan o exportan cada año más de 2 millones de coches, de los cuales 2,3 millones en 2014. Bremerhaven importa y exporta más coches que cualquier otra ciudad de Europa. Otro millón de toneladas de mercancías "altas y pesadas" se transportan en buques ro-ro. En 2011, una nueva esclusa de tamaño panamax reemplazó a la Kaiserschleuse de 1897, entonces la esclusa más grande del mundo.

1927 年，德国（魏玛）。 3 马克“不来梅港”银币。铸币年份：1927 铸币地点：柏林 (A) 面额：3 德国马克 编号：Jaeger 325，KM-50 材质：银 (.500) 直径：30 毫米 重量：15 克 正面：链条边框内海上航行的帆船。皇冠盾牌下方有不来梅徽章，分裂日期（19-27）。传奇： 。亨德特。贾尔。 BREMERHAVEN / A 翻译：“Bremerhaven（不来梅港）百年”背面：八叶上德国纹章鹰的盾牌。全部在内圈内。图例：德意志银行。赖希*德雷。 REICHMARK * 翻译：“德意志帝国第三帝国马克” 不来梅港，字面意思是“不来梅的海港”，低地德语：Bremerhoben）是德意志联邦共和国的一个州，自由汉萨城市不莱梅的海港城市。它是下萨克森州的一块飞地，位于威悉河东岸河口，与诺登纳姆镇相对。虽然是一个相对较新的城市，但它作为贸易港口有着悠久的历史，如今是德国最重要的港口之一，在德国贸易中发挥着至关重要的作用。该镇成立于 1827 年，但早在 12 世纪附近就有定居点，例如 Lehe，以及“在 9 世纪的文献中提到过”的 Geestendorf。这些小村庄建在沼泽河口的小岛上。 1381年，不莱梅市对威悉河下游建立了事实上的统治，包括莱赫（Lehe），因此后来被称为不来梅莱赫（Bremerlehe）。 1653年初，瑞典不来梅-费尔登军队武力占领了不来梅勒。斐迪南三世皇帝命令他的封臣瑞典的克里斯蒂娜（当时的不莱梅-费尔登公爵夫人）将不来梅勒归还给不来梅。然而，瑞典不来梅-维尔登很快发动了第一次不来梅战争（1654年3月至7月），并在随后的和平条约（第一次体育场休会（de）；1654年11月）中，不来梅不得不将不来梅勒及其周边地区割让给瑞典不来梅-维尔登。后者制定了在该地点建立一个防御城镇的计划，很久以后该地点成为了现在的不来梅港。 1672 年，在瑞典查理十一世的统治下，殖民者试图在那里建立一座城堡（以查理十一世的名字命名为卡尔斯堡），但没有成功。这座坚固的结构旨在保护和控制前往不莱梅的航运。最终，1827 年，不莱梅市市长约翰·史密特 (Johann Smidt) 从汉诺威王国手中购买了威悉河河口的领土。不莱梅寻求在这片领土上保留其在德国海外贸易中的份额，该贸易受到不来梅旧内陆港口周围威悉河淤塞的威胁。不来梅港（英语字面意思为：Bremener Haven/Harbour）最初是作为不来梅商船的避风港而建立的，尽管位于下游 50 公里（31 英里）处，但仍成为不来梅的第二个港口。由于与北美的贸易和移民，港口和城镇迅速发展。 1848 年，不来梅港成为卡尔·鲁道夫·布罗米领导下的德意志联邦海军的母港。汉诺威王国在不来梅港附近建立了一个竞争城镇，并将其称为 Geestemünde（1845 年）。这两个城镇都发展并建立了贸易、造船和渔业三大经济支柱。经过不同时期的国家间谈判，不来梅港的边界多次扩大，牺牲了汉诺威的领土。 1924 年，海斯特明德和邻近的 Lehe 市合并成为威瑟明德新市，1939 年，不来梅港（海外港口除外）从不莱梅管辖范围中移除，成为威瑟明德的一部分，随后又成为威瑟明德的一部分。普鲁士汉诺威省。不来梅港是欧洲重要的移民港口之一。作为纳粹战争海军最重要的北海基地德国海军，这座城市的 79% 在二战期间盟军对不来梅的空袭中被摧毁；然而，盟军故意保留了港口的关键部分[需要引用]，以便为战后盟军提供可用的补给港口。整个威瑟明德，包括以前不属于不来梅港的部分，是战后由美国在德国北部英国控制区内管理的飞地。大部分美军部队及其人员被分配到该市的卡尔舒尔茨炮兵部队。美军在卡塞恩驻扎时间最长的部队之一是美国军事广播电台和电视台，“美国士兵”，AFN Bremerhaven，广播了 48 年。 1993年，美军撤出卡塞纳，并归还给德国政府。 1947 年，该市成为联邦州不来梅自由汉萨市的一部分，并因此从威塞尔明德更名为不来梅港。因此，今天，不来梅港是不来梅城邦的一部分，从所有意图和目的来看，不来梅港都是一个由两个城市组成的国家，同时它本身也是一个城市。不来梅市自 1927 年起就拥有不来梅港内的“海外港口”，这一事实使情况变得有些复杂。为了使事情更加复杂，两个城市之间的一项条约（如不来梅港市宪法第 8 条所述）规定不来梅港负责不来梅直接拥有的部分的市政府（称为stadtbremisch）。不来梅港港是世界第十六大集装箱港口，也是欧洲第四大集装箱港口，2007 年处理的货物为 490 万个 20 英尺当量单位 (TEU)，2015 年为 550 万个。位于通向北海的威悉河畔。在通过两个大船闸进入的湿码头部分，每年进口或出口超过 200 万辆汽车，其中 2014 年为 230 万辆。不来梅港的汽车进出口量超过欧洲任何其他城市。另有百万吨“高重”货物通过滚装船装卸。 2011 年，新型巴拿马型船闸取代了 1897 年的 Kaiserschleuse，当时是全球最大的船闸。